Постанова

від 27.11.2023 по справі 910/10637/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р. Справа № 910/10637/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1., Мельников Д.О.

від відповідача-1: Каленська М.А.

від відповідача-2: Деруга Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (суддя Ващенко Т.М.)

у справі № 910/10637/23 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (відповідач-1);

2. Кабінету Міністрів України (відповідач-2)

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд", відповідач-1) та Кабінету Міністрів України (відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", наказ Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 14.05.2020 № 169-к та наказ Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-К" та поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки голови правління АТ "Аграрний фонд" з 13.05.2020;

- стягнути з АТ "Аграрний фонд" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 12 072,91 грн за кожний день, починаючи з 13.05.2020 до дня фактичного поновлення на посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 послався на те, що його незаконно було звільнено з посади виконуючого обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - ПАТ "Аграрний фонд"); не існує жодних підстав для такого звільнення та складання наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к", учинення запису № 45 у трудовій книжці позивача.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , позовну заяву з додатками повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

При постановленні вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевих судів загальної юрисдикції за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) підсудністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та передати справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права; судом порушено фундаментальне право на судовий захист та доступ до суду, не взято до уваги усталену практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, неправильно визначено істотні обставини справи, не надано належної оцінки цим обставинам, як наслідок, суд припустився висновків, що не відповідають таким обставинам.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2023 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23; оголошено перерву у розгляді даної справи до 27.11.2023 о 09:50.

Позиції учасників справи

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Від відповідача-2 відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для перегляду ухвали суду першої інстанції.

Явка представників сторін

У судове засідання 27.11.2023 з`явились позивач та його представник, а також представники відповідача-1 та відповідача-2.

Позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали і просили суд її задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечували і просили суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1060-р ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд" до призначення в установленому порядку голови правління зазначеного товариства.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління ПАТ "Аграрний фонд".

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 515-р виконуючим обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд" призначено ОСОБА_3.

З постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 761/16609/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд", яке є правонаступником ПАТ "Аграрний фонд", про визнання недійсним і скасування наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14 травня 2020 року № 169-к" та вчиненого на його підставі запису від 13.05.2020 № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення з ПАТ "Аграрний фонд" вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.05.2020 до 20.08.2020, вбачається, що:

- наказом ПАТ "Аграрний фонд" від 14.05.2020 № 169-к, за підписом в.о. голови правління ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд", 13.05.2020, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Зобов`язано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 11 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 27.11.2019 до 13.05.2020; 3 календарні дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 27.11.2019 до 13.05.2020; 3 календарні дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 27.11.2019 до 13.05.2020; вихідну допомогу у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців;

- 13.05.2020 у трудовій книжці ОСОБА_1 здійснено запис № 44, за яким відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р його звільнено із займаної посади в порядку п. 5 ст. 41 КЗпП України. Підстава - наказ від 14.05.2020 № 169-к;

- наказом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к за підписом в.о. голови правління ОСОБА_3. внесено зміни до наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 14.05.2020 № 169-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", викладено його розпорядчу частину в такій редакції: "Звільнити ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд", 13 травня 2020 року в порядку пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 11 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 27 листопада 2019 року до 13 травня 2020 року; 3 календарні дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 27 листопада 2019 року до 13 травня 2020 року";

- 13.05.2020 у трудовій книжці ОСОБА_1 здійснено запис № 45, яким запис № 44 визнано недійсним.

Не погодившись зі своїм звільненням з посади виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд", ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Вирішуючи питання правомірності постановлення судом першої інстанції ухвали від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, такі складові як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 236 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи.

Так, у постановах від 10.04.2019 у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 08.11.2019 у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу такого товариства міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тобто не є предметом регулювання трудового права.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Оскільки цей спір стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила узагальнюючий висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органу управління суб`єктів господарювання та зазначила, що: "За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України). До юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення)".

Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У пунктах 1, 6, 7 статуту ПАТ "Аграрний фонд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 698, зазначено, що ПАТ "Аграрний фонд" є акціонерним товариством, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 року № 364. Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Мінагрополітики.

Згідно з пунктом 33 статуту ПАТ "Аграрний фонд" органами Товариства є загальні збори; наглядова рада; правління; ревізійна комісія.

Відповідно до пункту 43 цього статуту, правління є виконавчим колегіальним органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю. До складу правління входять голова правління, перший заступник голови правління, заступники голови правління та інші члени правління. Голова правління призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики. Контракт з головою правління укладає Мінагрополітики за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010 № 1-2/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України роз`яснив, що реалізація учасниками акціонерного товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на викладене, зміст частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Тож правила пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України кореспондуються з положеннями частини третьої статті 99 ЦК України.

Зміни до статті 41 КЗпП України, а саме доповнення цієї статті пунктом 5, внесено Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", який набрав чинності з 01 червня 2014 року. Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного Закону передбачається, що така підстава розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб", а в якості компенсації для захисту інтересів останніх гарантує мінімальний розмір вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачено статутом, і як підстава такого звільнення може бути зазначено посилання на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

При розгляді спору щодо розірвання трудового договору за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення, що підтверджує висновок про належний розгляд справи в порядку господарського судочинства.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), від 13.10.2020 у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20) та від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20).

У справі, що переглядається, спір стосується законності звільнення позивача, члена колегіального виконавчого органу ПАТ "Аграрний фонд", з посади виконуючого обов`язки голови правління Товариства на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, відповідно до якого трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Від вирішення питання щодо законності звільнення за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України залежить вирішення законності внесення змін до наказу про звільнення щодо підстави звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Зміна підстав звільнення ОСОБА_1 не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки відносини між сторонами, а саме між товариством та членом виконавчого органу товариства, якому довірено повноваження з управління товариством, не можуть розглядатися в площині трудового законодавства.

З огляду на те, що спір в основному стосується законності звільнення ОСОБА_1 за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, яке за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством, тому з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі № 752/5589/20 (провадження № 61-10221св21) за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Аграрний фонд" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України, зобов`язання видати наказ про звільнення з посади голови правління товариства відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

Зазначене також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 761/16609/20.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.04.2023 у справі № 752/5589/20 (судді Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.) при розгляді аналогічної справи, де сторонами є фізична особа та АТ "Аграрний фонд", про внесення змін до наказу про звільнення та стягнення вихідної допомоги при звільненні, в якій Верховний Суд зазначив, що єдиним акціонером АТ "Аграрний фонд" є держава в особі Мінагрополітики, отже, голова правління мав призначатись на посаду та звільнятись з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики.

З урахуванням висновків, викладених у вищевказаній постанові Верховного Суду (п.п. 55, 56), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" по суті є рішенням акціонера (держави) про припинення повноважень ОСОБА_1 .

Те, що у розпорядженні Кабінету Міністрів України вжито термін "звільнення", а не припинення повноважень, не змінює юридичного значення цього документа - це рішення вищого органу управління акціонерного товариства про припинення повноважень ОСОБА_1 як виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд".

Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що судами різних юрисдикцій прийняті рішення між тими ж сторонами та про той же предмет спору, за наслідками яких відмовлено позивачу - ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зокрема:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 640/12383/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог - Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_3 , АТ "Аграрний фонд", про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та поновлення на посаді з 13.05.2020. Дане рішення набрало законної сили та позивачем не було оскаржено;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/7852/20, яке постановою Північного апеляційного господарського від 24.02.2021 залишено без змін, про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у формі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 515-р "Про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд";

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 761/16609/20, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 761/16609/20 та прийнято нове рішення про відмову повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним і скасування наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к" та вчиненого на його підставі запису від 13.05.2020 № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги у вищенаведених справах одні й ті ж самі, що й у даній справі, та наявні судові рішення, які набрали законної сили, як вже було зазначено вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову у відкритті провадження у справі, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки висновки місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі є правильними, а помилковий висновок суду першої інстанції про те, що подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України не призвів до прийняття неправильного по суті рішення (ухвали), оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 про відмову у відкритті провадження у даній справі підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23 залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 13.12.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко