Постанова

від 04.04.2024 по справі 910/10637/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10637/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А

та представників:

позивача - Мельников Д. О.

відповідача 1 - Каленська М. А.

відповідача 2 - Харчук Р. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (головуючий - Демидова А. М., судді Ходаківська І. П., Владимиренко С. В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (суддя - Ващенко Т. М.)

у справі № 910/10637/23

за позовом ОСОБА_1

до 1) Акціонерного товариства "Аграрний фонд", 2) Кабінету Міністрів України

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з відрядженням судді Мамалуя О. О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024.

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (відповідач 1) та Кабінету Міністрів України (відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", наказ Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 14.05.2020 № 169-к та наказ Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-К" та поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки голови правління АТ "Аграрний фонд" з 13.05.2020;

- стягнути з АТ "Аграрний фонд" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 12 072,91 грн за кожний день, починаючи з 13.05.2020 до дня фактичного поновлення на посаді.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 послався на те, що його незаконно було звільнено з посади виконуючого обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"; не існує жодних підстав для такого звільнення та складання наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к", учинення запису № 45 у трудовій книжці позивача.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , позовну заяву з додатками повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. При постановленні вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевих судів загальної юрисдикції за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) підсудністю.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у цій справі спір стосується законності звільнення позивача, члена колегіального виконавчого органу ПАТ "Аграрний фонд", з посади виконуючого обов`язки голови правління Товариства на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якого трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Від вирішення питання щодо законності звільнення за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України залежить вирішення законності внесення змін до наказу про звільнення щодо підстави звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Зміна підстав звільнення ОСОБА_1 не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки відносини між сторонами, а саме між товариством та членом виконавчого органу товариства, якому довірено повноваження з управління товариством, не можуть розглядатися в площині трудового законодавства.

7. З огляду на те, що спір в основному стосується законності звільнення ОСОБА_1 за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, яке за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

8. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" по суті є рішенням акціонера (держави) про припинення повноважень ОСОБА_1 . Те, що у розпорядженні Кабінету Міністрів України вжито термін "звільнення", а не припинення повноважень, не змінює юридичного значення цього документа - це рішення вищого органу управління акціонерного товариства про припинення повноважень ОСОБА_1 як виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Аграрний фонд". Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

9. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що судами різних юрисдикцій прийнято рішення між тими ж сторонами та про той же предмет спору, за наслідками яких відмовлено позивачу - ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зокрема:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 640/12383/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог - Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_2 , АТ "Аграрний фонд", про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та поновлення на посаді з 13.05.2020. Дане рішення набрало законної сили та позивачем не було оскаржено;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/7852/20, яке постановою Північного апеляційного господарського від 24.02.2021 залишено без змін, про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у формі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 515-р "Про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд";

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 761/16609/20, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 761/16609/20 та прийнято нове рішення про відмову повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним і скасування наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к" та вчиненого на його підставі запису від 13.05.2020 № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

10. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги у вищенаведених справах одні й ті ж самі, що й у даній справі, та наявні судові рішення, які набрали законної сили.

11. У зв`язку з чим, апеляційний господарський суд дійшов висновку, про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

12. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та направити справу № 910/10637/23 для розгляду по суті до місцевого господарського суду.

13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, зазначає, що суди попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень порушили норми процесуального права, зокрема скаржник стверджує, що відмовивши у відкритті провадження у справі суд першої інстанції фактично порушив право позивача на доступ до правосуддя. Окрім цього, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції вийшов а межі доводів та вимог апеляційної скарги розглянувши питання, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції та безпідставно і передчасно дійшов висновку про наявність рішення суду у справі між тими ж сторонами, з тих самих підстав та щодо того самого предмету.

14. Разом з цим, 05.03.2024 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, які зокрема містять додаткові обґрунтування касаційної скарги, що по своїй суті є доповненнями до касаційної скарги.

15. Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

16. Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

17. Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

18. Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

19. Водночас доповнення до касаційної скарги, викладені у наведених додаткових поясненнях, подані ОСОБА_1 з пропуском передбаченого законом строку на касаційне оскарження, тому залишаються Судом без розгляду.

Позиція інших учасників справи

20. Відповідач 1 подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

21. Відповідач 2 не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Позиція Верховного Суду

22. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

23. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

24. Предметом касаційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України.

25. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

26. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

27. Метою застосування зазначених норм процесуального права законодавець визначив як уникнення можливості формування різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

28. Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення в іншій справі, яке вже набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

29. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

30. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (такі правові висновки викладено в пунктах 7.42, 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

31. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такий висновок сформульовано в пункті 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

32. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

33. Як свідчать матеріали справи та вбачається зі змісту позовної заяви обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 послався на те, що його незаконно було звільнено з посади виконуючого обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", не існує жодних підстав для такого звільнення та складання наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к", учинення запису № 45 у трудовій книжці позивача.

34. Так, зазначаючи про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суд апеляційної інстанції встановив наступне:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 640/12383/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог - Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_2 , АТ "Аграрний фонд", про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та поновлення на посаді з 13.05.2020. Дане рішення набрало законної сили та позивачем не було оскаржено;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/7852/20, яке постановою Північного апеляційного господарського від 24.02.2021 залишено без змін, про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у формі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 515-р "Про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд";

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 761/16609/20, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 761/16609/20 та прийнято нове рішення про відмову повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним і скасування наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к" та вчиненого на його підставі запису від 13.05.2020 № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

35. Наведене стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі щодо заявлених позивачем вимог про визнання протиправними і скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р, наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 14.05.2020 № 169-к, наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к та поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки голови правління АТ "Аграрний фонд" з 13.05.2020, а також стягнення з АТ "Аграрний фонд" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 13.05.2020 до дня фактичного поновлення на посаді.

36. Верховний Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

37. Дійсно, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 640/12383/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог - Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_2 , АТ "Аграрний фонд", про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та поновлення на посаді з 13.05.2020.

38. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 640/12383/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Дане рішення набрало законної сили та позивачем не було оскаржено.

39. Разом з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 761/16609/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним і скасування наказу ПАТ "Аграрний фонд" від 18.05.2020 № 183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 № 169-к" та вчиненого на його підставі запису від 13.05.2020 № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

40. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 761/16609/20 позов задоволено повністю. Визнано недійсним і скасовано наказ Відповідача від 18.05.2020 №183-к "Про внесення змін до наказу про звільнення від 14.05.2020 №169-к" та учинений на його підставі запис від 13.05.2020 №45 у трудовій книжці Позивача. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 521 162,00 грн вихідної допомоги та 1 000 грн середнього заробітку за період 20.05.2020 по 25.01.2021.

41. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 (на яку послався суд апеляційної інстанції) рішення суду першої інстанції у справі № 761/16609/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

42. При цьому Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 05.12.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 761/16609/20 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 761/16609/20 залишено в силі.

43. Разом з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/7852/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у формі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 515-р "Про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд".

44. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 910/7852/20 у задоволенні позову відмовлено.

45. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України.

46. Верховний Суд також враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження в судах із цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А № 18, пункти 28- 36).

47. При цьому, у пунктах 5.45, 5.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 вказано таке:

"5.45. Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії" Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" Bellet v. France).

5.46. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою".

48. З огляду на наведене, враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не було порушено право позивача на доступ до правосуддя.

49. При цьому, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги щодо виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

50. Таким чином, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

53. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Таким чином, перевіривши ухвалу суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/10637/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець