Постанова

від 12.12.2023 по справі 924/751/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Справа № 924/751/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023, повний текст складено 06.10.2023, у справі №924/751/23 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват"

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

про стягнення 599 995, 13 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А, код 22767506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" (м. Київ, вул. Макіївська, буд. 7, кв. 165, код 36292257) 496 803, 53 грн (чотириста дев`яносто шість тисяч вісімсот три гривні 53 коп.) інфляційних втрат, 58 370, 92 грн (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят гривень 92 коп.) 3% річних, 8 327, 64 грн (вісім тисяч триста двадцять сім гривень 64 коп.) витрат по сплаті судового збору. У стягненні 41 076, 77 грн інфляційних втрат та 3 743, 91 грн 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 27.09.2023 у справі №924/751/23 Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/751/23 від 27.09.2023 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" 0,02 грн. судового збору скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір стягнення з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" витрат по сплаті судового збору до 8 327, 62 грн.

Апелянт зазначає, що Господарський суд Хмельницької області, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Землевпорядна компанія "Приват" частково, не врахував принципу пропорційності стягнення судового збору з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ТОВ "ЗК "Приват".

Вказує, що згідно позовних вимог ТОВ "ЗК "Приват" та задоволеної судом їх частини, пропорційна частина задоволених позовних вимог складає 92,52%. Відтак, сума судового збору, яка мала б бути стягнута з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ТОВ "ЗК "Приват" складає 8 327, 62 грн. (8 999, 93 х 92,52%). Однак, Господарський суд Хмельницької області допустив похибку при обрахунку судового збору, який має стягуватись з відповідача на користь позивача для компенсації сплаченого останнім, визначивши суму у розмірі 8 327, 64 грн.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду вих.№924/751/23/7035/23 від 31.10.2033 витребувано матеріали справи №924/751/23 із Господарського суду Хмельницької області. 08.11.2023 матеріали справи №924/751/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "12" грудня 2023 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано позивачу у строк до 01.12.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на подану апеляційну скаргу.

В судове засідання 12.12.2023 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подавав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con", однак не вийшов із судом на зв`язок, що відображено в протоколі судового засідання від 12.12.2023.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В прохальній частині апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 8 327, 64 грн судового збору.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2022 у справі №924/912/21 було задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" м. Київ до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький про стягнення 1 587 596, 07 грн інфляційних втрат, 642 075, 98 грн 3% річних. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" 1 587 596, 07 грн інфляційних втрат, 449 453, 19 грн 3% річних, 33 445, 08 грн витрат по оплаті судового збору.

Постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.01.2023 (ВП №70823951) відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/912/21 від 22.02.2022 про стягнення коштів в сумі 2 070 494, 34 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача 537 880, 30 грн інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по січень 2023 року та 62 114, 83 грн 3% річних за період з 01.02.2022 по 31.01.2023, в якому вказує, що станом на 01.02.2023 відповідач не виконав рішення суду від 20.01.2022 у справі №924/912/21.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" 496 803, 53 грн інфляційних втрат, 58 370, 92 грн 3% річних, 8 327, 64 грн витрат по сплаті судового збору. У стягненні 41 076, 77 грн інфляційних втрат та 3 743, 91 грн 3% річних відмовлено.

Місцевий господарський суд встановив, що позивач безпідставно заявив до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, які нараховані за період з 01.02.2022 по 22.02.2022 та з врахуванням встановленого провів перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних і дійшов висновку, що правомірним буде нарахування інфляційних втрат в сумі 496 803, 53 грн за період з березня 2022 року по січень 2023 року, 3% річних - в сумі 58 370, 92 грн за період з 23.02.2022 по 31.01.2023 (343 дні) на суму боргу в розмірі 2 070 494, 34 грн. Витрати зі сплати судового збору поклав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23 саме в частині стягнення суми судового збору, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог саме в частині розподілу судових витрат, оскільки колегією суддів не встановлено при прийнятті оскаржуваного рішення порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо покладення судового збору на сторони пропорційно задоволених вимог та не вбачає підстав для зміни чи скасування в оскаржуваній частині рішення місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому абзацом 1 частини третьої статті 6 цього Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Колегією суддів встановлено, що позивачем заявлялось до стягнення 537 880, 30 грн. інфляційних втрат та 62 114, 83 грн. 3% річних, що разом становить 599 995, 13 грн.

Як вбачається із рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 496 803, 53 грн інфляційних втрат, 58 370, 92 грн 3% річних та 8 327, 64 грн витрат по сплаті судового збору.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково вирішено стягнути з АТ "Хмельницькобленерго" суму судового збору в розмірі 8 327, 64 грн., що на 0,02 грн. більше, ніж підлягає стягненню з відповідача (8 327, 64 грн. - 8 327, 62 грн.),

Так, судом встановлено, що згідно позовних вимог ТОВ "ЗК "Приват" та задоволеної судом їх частини, пропорційна частина задоволених позовних вимог складає 92,52% (555 174,45 х 100 / 599 995, 13).

Таким чином сума судового збору, яка підлягає стягненню з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ТОВ "ЗК "Приват" складає 8 327, 62 грн. (8 999,93 х 92,52%).

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", яким визначено ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки від суми позову (555 174, 45 (сума позову, задоволена до стягнення) х 1,5% (ставка судового збору) = 8 327, 62 грн. (округлено до сотих).

Як вбачається з рішення Господарського суд Хмельницької області місцевий господарський суд при обрахунку судового збору, який має стягуватись з відповідача на користь позивача для компенсації сплаченого останнім, визначив суму у розмірі 8 327, 64 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що Постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" передбачено заокруглення копійок у готівкових розрахунках. У безготівковому розрахунку заокруглення копійок нормативно не встановлено.

При цьому, при розрахунку судового збору, сума заявлених до стягнення позовних вимог округлюється в загальному порядку арифметичного округлення.

За загальними правилами округлення якщо знак, який йде після останньої цифри округленої суми менший 5, то остання цифра зберігається в первісному значенні, а якщо знак який йде після останньої цифри округленої суми дорівнює або більший 5, то остання цифра збільшується на одну одиницю.

Однак, в даному випадку колегія суддів приходить до висновку, що різниця в сумі визначеного судом розміру судового збору є досить незначною та такою, що не впливає на результат визначення стягнутої суми, оскільки в заокругленому вигляді ціле число залишається незмінним як при стягненні 8 327, 64 грн., так і при стягненні 8 327, 62 грн.

Таким чином, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У ч. 2 цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.

У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2021 у справі №910/5211/18).

В даному випадку подання завідомо безпідставної апеляційної скарги означає, що відповідач заздалегідь усвідомлював її безпідставність та всупереч інтересам правосуддя, а також засадам судочинства, звернувся з такою скаргою ймовірно для затягування виконання рішення суду першої інстанції, яким з останнього стягнуто заборгованість та судовий збір.

За наведеного, колегія суддів вважає, що подання Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" апеляційної скарги саме в частині оскарження стягнення судового збору в розмірі на 02 коп більше є необґрунтованим, її доводи надуманими, безпідставними, беззмістовними та такими, що ґрунтуються лише на затягуванні виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 у справі №924/751/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, окрім випадків, визначених ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №924/751/23 повернути доГосподарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" грудня 2023 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.