Постанова

від 11.12.2023 по справі 918/969/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Справа № 918/969/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Рівненської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову по справі №918/969/23 (суддя - Торчинюк В.Г.)

час та місце постановлення: 25 вересня 2023 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури

до

Відповідача 1: Рівненської міської ради

Відповідача 2: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

Відповідача 3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Відповідача 4: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації

за участю представників сторін:

від Прокурора - Ковальчук І.Л.;

від Відповідачів 1, 2, 3, 4 - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури (надалі Прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради (надалі Відповідач 1), Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі Відповідач 2), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач 3), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі Відповідач 4) про:

·визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17 травня 2023 року, укладеного на підставі рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року №2072 між Відповідачем 2 та Відповідачем 3, зареєстрованого в реєстрі за №3312 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67783793 від 29 травня 2023 року, номер відомостей про речове право: 50426775);

·витребування у Відповідача 4 на користь Рівненської міської територіальної громади в особі Відповідача 1 земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255, площею 0,3052 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в координатах, межах та конфігурації, що була передана Відповідачу 3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року №2072 та договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17 травня 2023 року №3312;

·скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності Відповідача 4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274, площею 0,5252 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 2783629656101, номер відомостей про речове право: 51426359), з одночасним припиненням права приватної власності Відповідача 4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на вказану земельну ділянку;

·скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274;

·визнання недійним договору дарування земельної ділянки з розташованим на ній пожежним резервуаром від 13 червня 2023 року № 3906, укладеного між Відповідачем 3 та Відповідачем 4, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13 червня 2023 року;

·скасування державної реєстрації права власності за Відповідачем 4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на пожежний резервуар, здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рибак Ю.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 67997451 від 13.06.2023), припинивши право власності Відповідача 4 на пожежний резервуар, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог Прокурор вказує, що Відповідач 3 відчужив Відповідачу 4 за договором дарування земельну ділянку з розташованим на ній пожежним резервуаром № 3906 від 13 червня 2023 року спірну земельну ділянку та пожежний резервуар, а 13 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 та пожежний резервуар (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13 червня 2023 року). Прокурор зазначає, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, до Державного земельного кадастру 9 серпня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5252 га з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5610100000:01:017:0255 (площею 0,3052 га) та 5610100000:01:017:0086 (площею 0,22 га), а 14 серпня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на них за Відповідачем 4.

22 вересня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (а.м.о. 90-99).

Дана заява обгрунтована тим, що підставою для звернення Прокурора до суду з позовом у даній справі слугувало те, що продаж земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 та її подальше відчуження разом з нерухомим майном здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, а саме вимог частини 3 статті 66, частин 2-5 статті 128, частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (тобто без проведення земельних торгів).

Окрім того, у поданій заяві Прокурор вазує, що рішенням господарського суду Рівненської області від 31 липня 2023 року в справі № 918/437/23 задоволено позов Прокурора, яким скасовано державну реєстрацію права власності ПрАТ «Мехбудсервіс» на пожежний резервуар, визнано недійсними договори купівлі-продажу від 3 серпня 2017 року №92 та від 4 серпня 2017 року №109, укладені між ПрАТ «Мехбудсервіс» та Відповідачем 3 про передачу у приватну власність (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар, припинено право власності Відповідача 3 на пожежний резервуар (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36459859 від 3 серпня 2017 року), скасовано державні реєстрації права, власності за Відповідачем 3 на (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар та визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 10 лютого 2022 року за №2072.

Заявник вказує, що упродовж короткого проміжку часу, відповідачами вчинялися дії, спрямовані на уникнення виконання рішення суду в справі № 918/437/23. Однак, попри наявний судовий спір Відповідач 3 подарував Відповідачу 4 спірну земельну ділянку, а останній при наявному рішенні суду про задоволення позову, у подальшому, об`єднав її з іншою земельною ділянкою.

Враховуючи зазначені обставини, Прокурор вважає, що наявні підстави вважати, що новим власником земельної ділянки Відповідачем 4 будуть вживатися заходи щодо відчуження, об`єднання, здійснення поділу спірної земельної ділянки, та наголошує, що вказане може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду у справі, призведе до необхідності повторного звернення до суду за захистом інтересів держави.

Ухвалою місцевого господарського суду від 25 вересня 2023 року у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову відмовлено (а.м.о. 103-105).

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що із Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Мехбудсервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області 31 липня 2023 року в справі №918/437/23, зупинено дію рішення Господарського суду Рівненської області 31 липня 2023 року в справі №918/437/23.

З огляду на викладене місцевий господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 31 липня 2023 року в справі №918/437/23 не набрало законної сили, і відповідно усі факти, на які покликається Прокуратура, як на встановлені, щодо незаконності дій відповідачів, не підтверджуються будь якими доказами, а є лише припущеннями та думкою прокуратури.

Щодо вимог в даному позові, то місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що вони також є на даному етапі, виключно припущеннями Прокуратури і доведеність або недоведеність таких тверджень буде встановлена за наслідками розгляду справи. З даного судом першої інстанції зроблено висновок, що наведені в заяві про забезпечення позову доводи Прокуратури ґрунтуються лише на припущеннях, і що такі припущення щодо можливості вчинення дій Відповідачами з метою унеможливлення виконання рішення суду не підтверджені.

Прокурор не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в котрій просив скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року та постановити нове рішення, яким заяву Прокурора про забезпечення позову задоволити, вжити заходи забезпечення позову, зазначені Прокурором в заяві про забезпечення позову.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції взагалі не навів обгрунтувань, щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказав, що під час розгляду справи № 918/437/23, 17 травня 2023 року спірну земельну ділянку Відповідачем 2 подаровано Відповідачу 3, а 29 травня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 3. Водночас, Відповідач 3, достовірно знаючи про судовий спір, відчужив 13 червня 2023 року за договором дарування спірну земельну ділянку та пожежний резервуар Відповідачу 4, як наслідок 13 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за останнім (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13 червня 2023 року). Прокурор наголосив, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В свою чергу, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову обмежився лише посиланням, що рішення суду першої інстанції у справі № 918/437/23 не набрало законної сили,.

Прокурор в апеляційній скарзі вказав, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не враховано той факт, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок до Державного земельного кадастру 9 серпня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5252 га, кадастровий номер 5610100000:01:017:0274, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5610100000:01:017:0255 (площею 0,3052 га) та 5610100000:01:017:0086 (площею 0,22 га), а 14 серпня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на них за Відповідачем 4.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора та запропоновано учасникам по справі подати відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.

На виконання вимог ухвали Відповідач 4 подав відзив на апеляційну скаргу Прокурора, в котрому просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.м.о. 148-155). Зазначивши, що Прокурором не було надано доказів повідомлення відповідних уповноважених органів щодо виявлених обставин порушення, не було здійснено підтвердження підстав для представництва інтересів держави у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює інший орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, виключно після яких прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді. Також зазначив, що Прокурор посилається у апеляційній скарзі на наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт вчинення Відповідачами дій з метою унеможливлення виконання рішення суду, маючи на увазі відчуження земельної ділянки та розташованого на ній пожежного резервуару під час розгляду справи №918/437/23. Однак, відчуження нерухомого майна здійснено Відповідачем 3, а забезпечення позову Прокурор просить вжити щодо Відповідача 4, який стороною у справі №918/427/23 не був, та жодних дій щодо майна не вчиняв.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2023 року апеляційну скаргу Прокурора призначено до розгляду на 29 листопада 2023 року об 15:00 год..

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 28 листопада 2023 року надійшла відповідь на відзив, в котрій Прокурор вказав, що саме Відповідачем 3 відчужено Відповідачу 4 за договором дарування земельну ділянку з розташованим на ній пожежним резервуаром, і речове право на нерухоме майно зареєстровано саме за Відповідачем 4, який в подальшому може вчинити будь-які дії з таким нерухомим майном, зважаючи на його титул власника (а.м.о. 173-180).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2023 року, з підстав, наведених в даній ухвалі, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача 3 про зупинення провадження у справі; розгляд апеляційної скарги відкладено на 11 грудня 2023 року об 14:00 год.

В судовому засіданні від 11 грудня 2023 року Прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених у ній, просив суд задоволити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення яким задоволити заяву про забезпечення заходів позову. Зазначивши, що що під час розгляду справи № 918/437/23, 17 травня 2023 року спірну земельну ділянку Відповідачем 2 продано Відповідачу 3, а 29 травня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 3. Водночас, Відповідач 3, достовірно знаючи про судовий спір, відчужив 13 червня 2023 року за договором дарування спірну земельну ділянку та пожежний резервуар Відповідачу 4, як наслідок 13 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за останнім. В свою чергу, Прокурор вказав і на те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову обмежився лише посиланням, що рішення суду першої інстанції у справі № 918/437/23 не набрало законної сили. Прокурор вказав, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок до Державного земельного кадастру 9 серпня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5252 га, кадастровий номер 5610100000:01:017:0274, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5610100000:01:017:0255 та 5610100000:01:017:0086, а 14 серпня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на них за Відповідачем 4.

Заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, при цьому задоволити заяву Прокурора про застосування заходів забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову. Приймаючи відповідне судове рішення колегія виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову в даній справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації.

При цьому, підставою позовних вимог у даній справі є те, що рішенням Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року № 2072 продано Відповідачу 3 у власність шляхом викупу земельну ділянку площею 3052 кв.м з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування виробничої бази), як власникові розташованого на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна.

На виконання рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2023 року № 2072, 17 травня 2023 року між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення №3312, а 29 травня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 3.

У подальшому, Відповідач 3 відчужив Відповідачу 4 за договором дарування земельну ділянку з розташованим на ній пожежним резервуаром № 3906, земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 та пожежний резервуар, а 13 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 4 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13 червня 2023 року).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок до Державного земельного кадастру 9 серпня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5252 га, кадастровий номер 5610100000:01:017:0274, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5610100000:01:017:0255 (площею 0,3052 га) та 5610100000:01:017:0086 (площею 0,22 га), а 14 серпня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на них за Відповідачем 4.

Підставою для звернення Прокурора з позовом до суду у даній справі слугувало те, що продаж Відповідачу 3 земельної ділянки площею 0,3052 га з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 та її подальше відчуження третій особі разом з нерухомим майном здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, тобто без проведення земельних торгів, внаслідок чого з комунальної власності незаконно ніби-то вибула зазначена земельна ділянка.

Поряд з цим, рішенням Господарського суду Рівненської області від 31 липня 2023 року в справі №918/437/23 задоволено позов Прокурора, яким скасовано державну реєстрацію права власності ПрАТ «Мехбудсервіс» на пожежний резервуар, визнано недійсними договори купівлі-продажу від 3 серпня 2017 року №92 та від 4 серпня 2017 року №109, укладені між ПрАТ «Мехбудсервіс» та Відповідачем 3 про передачу у приватну власність (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар, припинено право власності Відповідача 3 на пожежний резервуар, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано державні реєстрації права власності за Відповідачем 3 на (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар та визнано незаконним та скасовано рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року № 2072.

В той же час. з`ясовано, що на час розгляду справи № 918/437/23, органом місцевого самоврядування на виконання оскаржуваного рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року №2072 вже відчужено земельну ділянку Відповідачу 3, яку у подальшому разом з спірним нерухомим майном передано у власність Відповідача 4. Крім того, Відповідач 4, як вже зазначалося, спірну земельну ділянку об`єднав з іншою. Вказані обставини, призвели до звернення Прокурора з позовом до суду.

Прокурор, зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (обгрунтовуючи це тим, що упродовж короткого проміжку часу, відповідачами вчинялися дії, спрямовані на уникнення виконання рішення суду в справі № 918/437/23 та тим, що попри наявний судовий спір Відповідач 3 продав Відповідачу 4 спірну земельну ділянку, а останній при наявному рішенні суду про задоволення позову, у подальшому, об`єднав її з іншою земельною ділянкою) звернувся до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову.

Колегія суддів констатує, що статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, колегія суддів зауважує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В силу дії статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

В силу дії статтей 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічна правова позиція наведена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений і в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі №910/9498/19, від 17 вересня 2020 року в справі №910/72/20, від 15 січня 2021 року в справі №914/1939/20, від 16 лютого 2021 року в справі №910/16866/20, від 15 квітня 2021 року в справі №910/16370/20, від 24 червня 2022 року в справі №904/3783/21, від 26 вересня 2022 року в справі №911/3208/21.

Проаналізувавши обгрунтування заяви Прокурора про забезпечення позову та докази долучені до такої заяви колегія суддів зазначає, що в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Оцінивши наведені Прокурором обґрунтування та представлені документи, з огляду на наявні у Відповідача 4 правомочності володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Прокурора, за захистом яких він звернувся до суду.

Підставою для продажу спірної земельної ділянки слугувало рішення Рівненської міської ради від 10 лютого 2022 року № 2072 «Про продаж громадянинові ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ».

Для встановлення обставин справи Прокуратурою подано до суду разом з позовною заявою наступні докази: інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (об`єкт нерухомого майна - пожежний резервуар): інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:017:0274; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:017:0255: копія рішення Рівненської міської ради від 10 лютого 2022 року № 2072; копія пояснювальної записки з планом поділу земельної ділянки до проекту рішення Рівненської міської ради «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 »; копія договору купівлі - продажу земельної ділянки від 17 травня 2023 року № 3312; копія договору дарування від 13 червня 2023 року № 3906; копія рішення суду від 31 липня 2023 року № 918/437/23; копія Державного акту на право постійного користування землею серії та номер ІІ-РВ№001621 від 10 вересня 2001 року; копія технічного паспорту на пожежний резервуар від 25 квітня 2017 року; копія витягу з технічної документації по земельній ділянці 5610100000:01:017:0236 від 23 березня 2020 року; витяг з ДЗК від 9 серпня 2023 року; витяг з технічної документації по земельній ділянці 5610100000:01:017:0274 від 25 липня 2023 року (а.м.о. 35-89).

Дослідження доказів наявних в матеріалах справи призводить колегію суду до висновку, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт вчинення дій Відповідачами з метою унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того, колегією суду враховується той факт, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок до Державного земельного кадастру 9 серпня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5252 га, кадастровий номер 5610100000:01:017:0274, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5610100000:01:017:0255 (площею 0,3052 га) та 5610100000:01:017:0086 (площею 0,22 га), а 14 серпня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на них за Відповідачем 4 (а.м.о. 79-83).

Дані дії самі по собі вказують на те, що у разі не вжиття таких заходів в призмі факту зупинення справ за позовом Прокурора, може призвести не лише до подальшого переходу спірного майна до нових власників (а відтак і до виникнення нових спорів), але й може призвести до процесуальної неможливості забезпечення в зв`язку з тим, що вказані справи (в тому числі й справи №918/969/23) зупинені до перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №925/1133/18.

Разом з тим апеляційний господарський суд констатує, що посилання Прокурора на рішення Господарського суду Рівненської області від 31 липня 2023 року в справі № 918/437/23, яким задоволено позов Прокурора та скасовано державну реєстрацію права власності ПрАТ «Мехбудсервіс» на пожежний резервуар, визнано недійсними договори купівлі-продажу від 3 серпня 2017 року №92 та від 4 серпня 2017 року №109, укладені між ПрАТ «Мехбудсервіс» та Відповідачем 3 про передачу у приватну власність (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар, припинено право власності Відповідача 3 на пожежний резервуар (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36459859 від 3 серпня 2017 року), скасовано державні реєстрації права власності за Відповідачем 3 на (1/2) частки у праві власності на пожежний резервуар та визнано незаконним та скасовано рішення Відповідача 1 від 10 лютого 2022 року №2072, здійснювалося не як єдиний аргумент такого забезпечення, а з метою викладення у заяві про забезпечення позову всіх обставин справи (на що суд першої інстанції не звернув увагу).

Колегія суду звертає увагу, що під час розгляду справи № 918/437/23, 17 травня 2023 року спірну земельну ділянку Відповідачем 2 продано Відповідачу 3, а 29 травня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Відповідачем 4.

При цьому, Відповідач 3, достовірно знаючи про судовий спір, 13 червня 2023 року відчужив за договором дарування спірну земельну ділянку та пожежний резервуар Відповідачу 4, як наслідок 13 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за останнім (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13 червня 2023 року).

В той же час, зважаючи на всі вищеописані дії Відповідачів, спрямовані на відчуження спірного майна, правове становище котрого в даному випадку прагне відновити Прокурор шляхом подання позову до суду (повернути майно у власність держави) суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову та не оцінивши дані докази по суті обмежився лише посиланням на те, що рішення суду першої інстанції у справі № 918/437/23, не набрало законної сили.

Разом з тим, апеляційний господарський суд дослідивши способи забезпечення позову, які просить Прокурор приходить до висновку, що вказані заходи відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у статті 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, та не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, накладення на даній стадії арешту на спірну земельну ділянку та заборона вчинення дій щодо зміни цільового призначення, поділу, об`єднання земельної ділянки по суті буде спрямоване виключно на забезпечення ефективного захисту прав територіальної громади в обраний Прокурором спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права шляхом скасування відповідного запису про таке майно в Реєстрі, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшим поділом спірних земельних ділянок, і як наслідок породженням нових спорів.

До того ж, вчинення дій щодо об`єкта нерухомого майна пожежного резервуару при задоволенні даного позову та ініціювання у зв`язку з цим питання законності такого майна може призвести до завдання майнових збитків відповідним набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову будуть направлені в тому числі на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія суду прийшла висновку, що обрані Прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову мотиви щодо існування сумніву щодо можливості вчинення Відповідачами нових дій спрямованих на нову зміну меж земельних ділянок чи їх власника опосередковано підтверджено долученими до матеріалів оскарження доказами та вказують на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України фактично має право розпоряджатися своїми правомочностями власника щодо спірної земельної ділянки.

На думку колегії суддів заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках. Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

Відтак, колегія суддів зазначає, що Прокурором надано докази на підтвердження вчинення Відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (наявності відповідних обставин).

Враховуючи усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів прийшла до висновку, що заява Прокурора про забезпечення позову по даній справі підлягає до задоволення, а відтак приймає рішення про її задоволення.

Отже, запропоновані Прокурором заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими Прокурором вимогами.

Враховуючи усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів прийшла до висновку, що заява Прокурора про забезпечення позову по даній справі підлягає до задоволення, а відтак приймає рішення про її задоволення.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року в справі №918/969/23 є такою, що не відповідає нормам процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 129, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Рівненської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову по справі №918/969/23 - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року - скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про забезпечення позову - задоволити.

4. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Рівненської області по справі №918/969/23:

а) накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274, яка розташована в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 2783629656101);

б) заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, площею 0,5252 га, кадастровий номер 5610100000:01:017:0274, яка розташована в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 2783629656101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

в) заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти із земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:017:0274 дії спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати правочини щодо неї до набрання законної, сили рішенням суду у даній справі;

г) заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

д) заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти щодо об`єкту нерухомого майна - пожежного резервуару, що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1240809256101), будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єкту нерухомого майна, у тому числі, укладати правочини до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

е) заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - пожежного резервуару, що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1240809256101).

Стягувачем за даним судовим рішенням є: Рівненська окружна прокуратура (м. Рівне, вул. Гарна, 29, код ЄДРПОУ 02910077).

Боржником за даним судовим рішенням є: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

5. Постанова є Виконавчим документом - відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Матеріали оскарження ухвали по справі №918/646/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.