Постанова

від 14.12.2023 по справі 922/3960/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/3960/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯНДА", Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія,

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2023, постановлену в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якої складений 23.10.2023 (суддя Калініченко Н.В.),

у справі №922/3960/23

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯНДА", Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія,

до відповідачів:

1.Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", місто Харків,

2.Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", м. Харків,

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23 повернуто заяву, що кваліфікована позивачем як зміна предмета позову (вх. № 28741 від 23.10.2023), СТОВ "ТРОЯНДА".

Ухвала обґрунтована тим, що позивач зберіг незмінними як первісні підстави позову, так й первісні вимоги в повному обсязі, що не є зміною останніх у розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України, а доповнив свою позовну заяву новою позовною вимогою. Суд зазначив, що з положень ГПК вбачається можливість позивача об`єднати пов`язані між собою (основні та похідні у тому числі) позовні вимоги лише при зверненні з позовною заявою - у самій позовній заяві, подальше доповнення позовних вимог новими, хоча і пов`язаними з первісно заявленими позовними вимогами зі збереженням первісного предмету позову процесуальним законодавством не передбачено в принципі.

Не погодившись з ухвалою, постановленою судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося СТОВ "ТРОЯНДА", яке просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23 про повернення заяви про зміну предмета позову; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в рамках наступного предмету позову: 1. Визнати протиправними дії ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з нарахування заборгованості СТОВ "ТРОЯНДА" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн. 2. Зобов`язати ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку СТОВ "ТРОЯНДА" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що висновок суду про те, що "нова" позовна вимога фактично є іншим позовом не відповідає дійсності, оскільки вимога про зобов`язання відповідача списати заборгованість з особового рахунку не могла би бути заявлена без позовної вимоги про визнання протиправними дій, а тому не може бути самостійною вимогою. Наголошує, що позивач зберіг незмінними первісні підстави позову, а отже, відсутня одночасна зміна предмету і підстав позову. На думку скаржника, суд першої інстанції виявив надмірний формалізм у застосуванні ст. 46 та ст. 173 ГПК України. Апелянт вважає, що застосована судом першої інстанції практика Верховного Суду є нерелевантною, оскільки у вказаних справах мали місце одночасна зміна предмету і підстав позову або заявлення вимог щодо іншого правочину. Наголошує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що зміна предмету позову може полягати в тому числі у доповненні позовних вимог новими.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" просить апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 залишити без задоволення. Другий відповідач зазначає, що позовна заява при первинному зверненні не містила вимоги про зобов`язання списати з особового рахунку СТОВ "ТРОЯНДА" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн, а позивачем заявою про зміну предмету позову доповнено позовну заяву ще однією вимогою. Наголошує, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. СТОВ "ТРОЯНДА" зберегло незмінними як первісні підстави позову, так й первісні вимоги в повному обсязі, що не є зміною останніх у розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України.

ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23. Відповідач-1 зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Зауважує, що у самій заяві про зміну предмету позову позивач зазначив, що СТОВ "ТРОЯНДА" вважає за необхідне змінити предмет позову шляхом додавання додаткової позовної вимоги про зобов`язання відповідача ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку позивача протиправно донараховану йому суму заборгованості. На думку першого відповідача, в даному випадку суд першої інстанції правильно розцінив заяву позивача, як подання іншого (ще одного) позову.

Сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників шляхом надіслання копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 до електронних кабінетів сторін.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

СТОВ "ТРОЯНДА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про визнання протиправними дій ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з нарахування заборгованості СТОВ "ТРОЯНДА" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

Позовні вимоги з посиланням на п.п. 4.2, 4.3, 4.7, 4.9, 4.13, 8.6.8, 8.6.9, 8.6.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, обґрунтовані тим, що вартість спожитої СТОВ "ТРОЯНДА" електроенергії за період лютий 2022 року січень 2023 року в розмірі 4202 кВт, визначеному АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" на підставі фактичних показників засобів обліку, згідно акту приймання-передачі електричної енергії за січень 2023 року Балаклійського РСЦ ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" від 09.02.2023, становила 25806,12грн з ПДВ, яка була повністю сплачена позивачем на користь відповідача-1. А тому обсяг спожитої позивачем електроенергії за лютий 2022 року увійшов в загальний обсяг спожитої електроенергії за період лютий 2022 року січень 2023 року в розмірі 4202 кВт. Проте, ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" в рахунках на оплату спожитої електричної енергії зазначається про наявність у СТОВ "ТРОЯНДА" заборгованості за спожиту у лютому 2022 року електроенергію у розмірі 10141 кВт вартістю 37201,68грн, обсяг якої визначено АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового періоду. Позивач зазначає, що показники спожитої СТОВ "ТРОЯНДА" електричної енергії за лютий 2022 року фактично задвоюються відповідачами в їх системах обліку, оскільки обліковуються і за розрахунковими відомостями, і за фактичними відомостями зняття показників лічильника, що призводить до вчинення протиправних дій неправомірного нарахування відповідачами суми заборгованості позивачу за спожиту електричну енергію в лютому 2022 року, яка вже була сплачена по фактичним показникам споживання електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2023 у справі №922/3960/23 прийнято позовну заву до розгляду, відкрито провадження у справі, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 09.10.2023.

У судовому засіданні 09.10.2023 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2023.

23.10.2023 СТОВ "ТРОЯНДА" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про зміну предмета позову, в якій просило прийняти зміну предмету позову у справі №922/3960/23 та подальший розгляд справи здійснювати в рамках наступного предмету позову: 1. Визнати протиправними дії ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з нарахування заборгованості СТОВ "ТРОЯНДА" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн. 2. Зобов`язати ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку СТОВ "ТРОЯНДА" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

Заява обґрунтована тим, що для остаточного вирішення спору в одному судовому провадженні, ефективнішого захисту прав та інтересів позивача, СТОВ "ТРОЯНДА" вважає за необхідне змінити предмет позову шляхом додавання додаткової позовної вимоги про зобов`язання відповідача ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку позивача протиправно донараховану йому суму заборгованості. Задоволення судом вказаної вимоги унеможливить виставлення відповідачами в подальшому рахунків на суму боргу та, як наслідок, зобов`яже списати всі нараховані суми штрафних санкцій на таку протиправну заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23 повернуто заяву СТОВ "ТРОЯНДА" про зміну предмету позову з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При цьому відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З аналізу частини 1 цієї статті вбачається, що позивач має право на об`єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 вказаної статті).

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Тобто, зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ "ТРОЯНДА" звернулося до суду з позовною заявою про визнання протиправними дій ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з нарахування заборгованості СТОВ "ТРОЯНДА" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

При цьому як на підстави позову СТОВ "ТРОЯНДА" посилається на незаконне подвійне нарахування відповідачами обсягу спожитої позивачем електричної енергії у лютому 2022 року, а саме: 10141кВт на суму 37210,68грн, що визначені розрахунковим шляхом за даними оператора системи розподілу (АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО") за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового періоду, та 4202кВт на суму 25806,12грн за фактичними відомостями показників лічильників, визначених за результатами контрольного огляду засобів обліку працівниками відповідача-2 та актування показників спожитої електричної енергії за період лютий 2022 року січень 2023 року.

Тобто, позивач вважає незаконним нарахування відповідачами обсягів спожитої СТОВ "ТРОЯНДА" електричної енергії за лютий 2022 року одночасно і розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового період, і за фактичними відомостями показників лічильників.

В той же час, звертаючись із заявою про зміну предмету позову, СТОВ "ТРОЯНДА" не змінюючи первісних позовних вимог, доповнило їх новою позовною вимогою: зобов`язати ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку СТОВ "ТРОЯНДА" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

З огляду на зміст заяви, поданої СТОВ "ТРОЯНДА" про зміну предмету позову, а також з огляду на первісний позов та обставини справи, вбачається, що підстави позову та правове обґрунтування позовних вимог в результаті звернення із заявою про зміну предмету позову залишилися незмінними, первісна позовна вимога та нова позовна вимога ґрунтуються на спільних доказах, нова позовна вимога заявлена до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", який вже є відповідачем у даній справі за первісними позовними вимогами, тобто не потребується залучення нових відповідачів до участі у справі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та суті спірних правовідносин, нова позовна вимога є похідною відносно позовної вимоги, що заявлена СТОВ "ТРОЯНДА" первісно в позовній заяві, оскільки вимога про зобов`язання ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" списати з особового рахунку СТОВ "ТРОЯНДА" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн безпосередньо залежить від результату розгляду позовної вимоги про визнання протиправними дій ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з нарахування цієї ж заборгованості СТОВ "ТРОЯНДА" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37210,68грн.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України", § 47).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Судова колегія зауважує, що посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, є необґрунтованим з огляду на відмінність обставин вказаної та даної справ, зокрема у вказаній справі судом касаційної інстанції встановлено, що позивачем заявою про уточнення позовних вимог було одночасно змінено предмет та підстави позову, що заборонено процесуальним законом.

В той же час, постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №910/18802/17 не містить висновків, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Зокрема, у вказаній постанові відсутні висновки, що ч. 1 ст. 173 ГПК України позивачу надано право об`єднати пов`язані між собою вимоги, однак дане право позивач вправі реалізувати лише в самій позовній заяві; подальше доповнення позовних вимог новими, хоча і пов`язаними з первісно заявленими позовними вимогами зі збереженням первісного предмету позову, процесуальним законодавством не передбачено в принципі, про що зазначає стаття 46 ГПК України.

Враховуючи зазначене, господарський суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо неможливості змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новою, що обґрунтована тими ж обставинами та доказами, та фактично є похідною позовною вимогою.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СТОВ "ТРОЯНДА" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим ухвала Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23 підлягає скасуванню з направленням справи для подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 269, 270, п. 6 ч. 1 статті 275, п. 4 ч. 1 статті 280, статтями 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯНДА" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/3960/23 скасувати.

Направити справу №922/3960/23 для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна