Рішення

від 14.12.2023 по справі 904/5424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5424/23За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 92 153,95грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Дніпровської міської ради заборгованість у розмірі 92 153,95грн, з яких:

- основний борг у розмірі 66 950,95грн;

- 3 % річних у розмірі 4 631,62грн;

- інфляційні втрати у розмірі 20 571,38грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є співвласником спільного майна в багатоквартирному будинку, у зв`язку із чим зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території. Заборгованість зі сплати внесків за період з 01.03.2019 по 01.10.2023 складає 66950,95грн, станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем не сплачена.

На підставі ч.2 статті 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних у розмірі 4 631,62грн за загальний період із 01.03.2019 до 20.09.2023 та інфляційні втрати за період із березня 2019 року до серпня 2023 року у розмірі 20 571,38грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- позивачем не доведено факту надання послуг, їх обсягу, вартості, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг. Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.03.2019-05.10.2023, наданий позивачем не є належним доказом надання послуг позивачем та наявності заборгованості;

- позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача. Обов`язки щодо утримання будинку та прибудинкової території несуть юридичні особи, за якими на праві оперативного управління або господарського відання закріплені приміщення та які є балансоутримувачами таких приміщень. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданого позивачем, щодо нежилого приміщення № 1 в будинку № 19 по вулиці Сімферопольська в місті Дніпрі, наявний запис про передачу вказаного нежитлового приміщення на праві оперативного управління Комунальному некомерційному підприємству "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Дніпровської міської ради.

Окрім того відповідачем подано до господарського суду заяву про застосування строків позовної давності, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 справу №904/5424/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Ухвалою суду від 14.12.2023 клопотання Дніпровської міської ради про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2006 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19", про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №12241020000025824, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 119-121).

Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19", протокол №3 від 27.04.2017, затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" (у новій редакції) (а.с. 14-26).

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 1 розділу ІІ Статуту).

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п. 2 розд. ІІ Статуту).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; забезпечення сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (п. 1 розд. ІІІ Статуту).

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розд. ІІІ Статуту).

Згідно п.3 розд. ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; визначення порядку сплати внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціацій об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 11 розд. ІІІ Статуту).

Пунктом 2 розділу ІV Статуту встановлено, що сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та цього статуту.

Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу.

Співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені цим статутом; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені цим статутом обов`язки перед об`єднанням (п. 2 розд. V Статуту).

Співвласники є відповідальними за порушення статуту об`єднання та рішень статутних органів (п. 1 розд. VІ Статуту).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради є власником нежитлового приміщення, багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 :

- приміщення №І загальною площею 216,6кв.м., у цокольному поверсі житлового будинку літ. А-9, І мостіння. Напівпідвал є цокольним поверхом, згідно Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", наказ №127 від 24.05.2001, №146 від 05.09.2003 (інформаційна довідка №346445168 від 13.09.2023, а.с. 27-28). В інформаційній довідці зазначено про реєстрацію права оперативного управління на вказане нерухоме майно за Комунальним некомерційним підприємством "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Дніпровської міської ради.

Позивач зазначає, що відповідач, як власник нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , має статус співвласника спільного майна в багатоквартирному будинку та співвласника ОСББ "Сімферопольська, 19", у зв`язку із чим набув низку обов`язків, які передбачені статтею 15 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також статутом Об`єднання.

16 лютого 2019 року загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" прийнято рішення, оформлене протоколом №8 (а.с. 29-33), згідно якого:

вирішено відповідно до п. А п. 3 протоколу №7 від 31.03.2018 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , ознайомити зі змінами до внеску на управління та утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з яких новий розмір внесків для мешканців 1-го поверху 5,62грн / м2, а для мешканців 2-9 поверхів 6,17грн / м2;

відповідно до п.п. Б п. 3 протоколу №7 від 31.03.2018 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , власникам які використовують приміщення загального користування в особистих цілях встановити з 01.04.2019 внесок в розмірі 3,81грн / м2.

Невід`ємними частинами протоколу №8 від 16.02.2019 є, зокрема Додаток №2 оновлений перелік послуг та тарифів на управління та утримання будинку та прибудинкової території в будинку за адресою: вул. Сімферопольська, буд 19, Додаток №3 перелік власників, які використовують приміщення загального користування в особистих цілях.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" посилається на несплату Дніпровською міською радою грошових коштів на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території за період з 01.03.2019 по 01.10.2023 у сумі 66950,95грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, статтею 319 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує принцип поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Як зазначено в частині 4 статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч.2 ст. 382 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ст. 4 ЗУ "Про ОСББ").

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (ст. 12 ЗУ "Про ОСББ").

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (ст. 10 ЗУ "Про ОСББ").

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 ЗУ "Про ОСББ").

Відповідно до статті 15 ЗУ " Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ "Про ОСББ").

Згідно ст. 17 ЗУ "Про ОСББ" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про ОСББ").

Стаття 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" регулює питання забезпечення об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку.

Так, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2019 року по вересень 2023 року включно.

За загальним правилом ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом (ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку")

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (ч. 3, 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Позивачем підтверджено належними і допустимими доказами вартість наданих послуг та застосовані тарифи, затверджені рішеннями загальних зборів об`єднання, оформлені протоколом №8 від 16.02.2019.

При цьому, вказане рішення станом на час розгляду справи не скасовано, тарифи нечинними не визнавалися, а тому вони є обов`язковими для виконання відповідачем, який є власником нежитлового приміщення і зобов`язаний нести обов`язки співвласника майна у багатоквартирному будинку (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №925/1377/22).

Таким чином, особа, яка є власником приміщення, де створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому така сума боргу підлягає стягненню (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №916/2197/13 (№3-28гс15) та від 11.11.2015 у справі №914/189/14 (№ 3-945гс15), також у постанові Верховного суду України від 27.07.2016 у справі №904/8242/14).

Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 у справі №910/13182/17).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що порядок сплати внесків має бути визначений загальними зборами ОСББ.

Позивачем до матеріалів справи не додано рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, в якому було б зазначено строки сплати внесків на утримання будинку. Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферепольська, 19" також не визначено строків сплати внесків на управління та утримання будинку.

Тому, щодо строків сплати внесків на управління та утримання будинку, судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 у справі №910/582/17, стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними.

Відтак, терміном сплати внесків є останнє число місяця, виходячи з того, що внески були встановлені загальними зборами як щомісячні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3087/17 від 11 травня 2018 року).

Господарський суд зазначає, що розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, встановлений рішенням загальних зборів співвласників, є сталим.

За таких обставин, строк сплати внесків на утримання будинку вважається таким, що настав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 66950,95грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості 66950,95грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4 631,62грн за період із 01.03.2019 по 20.09.2023 та інфляційні втрати за період із березня 2019 року по серпень 2023 року у розмірі 20 571,38грн (а.с. 35-49).

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено, що при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, та не враховані положення ч.3, 5 ст. 254 ЦК України.

Судом встановлено, що сплата внесків на утримання будинку і прибудинкової території здійснюється щомісячно, тобто днем оплати є останній день місяця.

Відтак, на суму боргу 1217,29грн (за березень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.04.2019 до 20.09.2023 (1633дн) у розмірі 163,28грн;

на суму боргу 1217,29грн (за квітень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.05.2019 до 20.09.2023 (1604дн) у розмірі 160,38грн;

на суму боргу 1217,29грн (за травень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.06.2019 до 20.09.2023 (1573дн) у розмірі 157,28грн;

на суму боргу 1217,29грн (за червень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.07.2019 до 20.09.2023 (1542дн) у розмірі 154,18грн;

на суму боргу 1217,29грн (за липень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.08.2019 до 20.09.2023 (1512дн) у розмірі 151,18грн;

на суму боргу 1217,29грн (за серпень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.09.2019 до 20.09.2023 (1479дн) у розмірі 147,88грн;

на суму боргу 1217,29грн (за вересень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.10.2019 до 20.09.2023 (1451дн) у розмірі 145,07грн;

на суму боргу 1217,29грн (за жовтень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.11.2019 до 20.09.2023 (1420дн) у розмірі 141,97грн;

на суму боргу 1217,29грн (за листопад 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.12.2019 до 20.09.2023 (1388дн) у розмірі 138,77грн;

на суму боргу 1217,29грн (за грудень 2019 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.01.2020 до 20.09.2023 (1359дн) у розмірі 135,87грн;

на суму боргу 1217,29грн (за січень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.02.2020 до 20.09.2023 (1328дн) у розмірі 132,78грн;

на суму боргу 1217,29грн (за лютий 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.03.2020 до 20.09.2023 (1297дн) у розмірі 129,68грн;

на суму боргу 1217,29грн (за березень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.04.2020 до 20.09.2023 (1268дн) у розмірі 126,79грн;

на суму боргу 1217,29грн (за квітень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.05.2020 до 20.09.2023 (1238дн) у розмірі 123,80грн;

на суму боргу 1217,29грн (за травень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.06.2020 до 20.09.2023 (1206дн) у розмірі 120,60грн;

на суму боргу 1217,29грн (за червень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.07.2020 до 20.09.2023 (1177дн) у розмірі 117,71грн;

на суму боргу 1217,29грн (за липень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.08.2020 до 20.09.2023 (1146дн) у розмірі 114,62грн;

на суму боргу 1217,29грн (за серпень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.09.2020 до 20.09.2023 (1115дн) у розмірі 111,52грн;

на суму боргу 1217,29грн (за вересень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.10.2020 до 20.09.2023 (1085дн) у розмірі 108,53грн;

на суму боргу 1217,29грн (за жовтень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.11.2020 до 20.09.2023 (1052дн) у розмірі 105,24грн;

на суму боргу 1217,29грн (за листопад 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.12.2020 до 20.09.2023 (1024дн) у розмірі 102,44грн;

на суму боргу 1217,29грн (за грудень 2020 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.01.2021 до 20.09.2023 (993дн) у розмірі 99,35грн;

на суму боргу 1217,29грн (за січень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.02.2021 до 20.09.2023 (961дн) у розмірі 96,15грн;

на суму боргу 1217,29грн (за лютий 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.03.2021 до 20.09.2023 (933дн) у розмірі 93,35грн;

на суму боргу 1217,29грн (за березень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.04.2021 до 20.09.2023 (903дн) у розмірі 90,35грн;

на суму боргу 1217,29грн (за квітень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.05.2021 до 20.09.2023 (873дн) у розмірі 87,34грн;

на суму боргу 1217,29грн (за травень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.06.2021 до 20.09.2023 (842дн) у розмірі 84,24грн;

на суму боргу 1217,29грн (за червень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.07.2021 до 20.09.2023 (812дн) у розмірі 81,24грн;

на суму боргу 1217,29грн (за липень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.08.2021 до 20.09.2023 (779дн) у розмірі 77,94грн;

на суму боргу 1217,29грн (за серпень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.09.2021 до 20.09.2023 (750дн) у розмірі 75,04грн;

на суму боргу 1217,29грн (за вересень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.10.2021 до 20.09.2023 (720дн) у розмірі 72,04грн;

на суму боргу 1217,29грн (за жовтень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.11.2021 до 20.09.2023 (688дн) у розмірі 68,84грн;

на суму боргу 1217,29грн (за листопад 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.12.2021 до 20.09.2023 (659дн) у розмірі 65,93грн;

на суму боргу 1217,29грн (за грудень 2021 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.01.2022 до 20.09.2023 (628дн) у розмірі 62,83грн;

на суму боргу 1217,29грн (за січень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.02.2022 до 20.09.2023 (597дн) у розмірі 59,73грн;

на суму боргу 1217,29грн (за лютий 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.03.2022 до 20.09.2023 (569дн) у розмірі 56,93грн;

на суму боргу 1217,29грн (за березень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.04.2022 до 20.09.2023 (538дн) у розмірі 53,83грн;

на суму боргу 1217,29грн (за квітень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.05.2022 до 20.09.2023 (506дн) у розмірі 50,63грн;

на суму боргу 1217,29грн (за травень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.06.2022 до 20.09.2023 (477дн) у розмірі 47,72грн;

на суму боргу 1217,29грн (за червень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.07.2022 до 20.09.2023 (447дн) у розмірі 44,72грн;

на суму боргу 1217,29грн (за липень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.08.2022 до 20.09.2023 (415дн) у розмірі 41,52грн;

на суму боргу 1217,29грн (за серпень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.09.2022 до 20.09.2023 (385дн) у розмірі 38,52грн;

на суму боргу 1217,29грн (за вересень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.10.2022 до 20.09.2023 (355дн) у розмірі 35,52грн;

на суму боргу 1217,29грн (за жовтень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.11.2022 до 20.09.2023 (324дн) у розмірі 32,42грн;

на суму боргу 1217,29грн (за листопад 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.12.2022 до 20.09.2023 (294дн) у розмірі 29,42грн;

на суму боргу 1217,29грн (за грудень 2022 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 03.01.2023 до 20.09.2023 (261дн) у розмірі 26,11грн;

на суму боргу 1217,29грн (за січень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.02.2023 до 20.09.2023 (232дн) у розмірі 23,21грн;

на суму боргу 1217,29грн (за лютий 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.03.2023 до 20.09.2023 (204дн) у розмірі 20,41грн;

на суму боргу 1217,29грн (за березень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.04.2023 до 20.09.2023 (173дн) у розмірі 17,31грн;

на суму боргу 1217,29грн (за квітень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 02.05.2023 до 20.09.2023 (142дн) у розмірі 14,21грн;

на суму боргу 1217,29грн (за травень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.06.2023 до 20.09.2023 (112дн) у розмірі 11,21грн;

на суму боргу 1217,29грн (за червень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.07.2023 до 20.09.2023 (82дн) у розмірі 8,20грн;

на суму боргу 1217,29грн (за липень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.08.2023 до 20.09.2023 (51дн) у розмірі 5,10грн;

на суму боргу 1217,29грн (за серпень 2023 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки із 01.09.2023 до 20.09.2023 (20дн) у розмірі 2,00грн.

Щодо нарахуванням 3% річних за період із 01.09.2023 до 20.09.2023, судом встановлено, що строк оплати внеску за вересень 2023 року настав 02.10.2023 (30.09.2023 вихідний день субота), а отже прострочення виконання зобов`язання в заявленому періоді не має місце.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 4 462,93грн.

Під час перевірки правильності розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем не вірно визначено період прострочки, не враховано, що днем оплати є останній день місяця та період прострочення починається з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. На заборгованість за серпень 2023 року у заявленому позивачем періоді інфляційні втрати не нараховуються. Окрім того позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 603,65грн (а.с. 41), однак не зазначено за який місяць заборгованості здійснений розрахунок. З наданого розрахунку вбачається, що загальний розмір інфляційних втрат складає 20 995,90грн (а.с.44), при цьому позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 20 571,38грн.

Також, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19).

За розрахунком суду інфляційні втрати у заявленому періоді складають 13 715,18грн, зокрема:

1217,29грн (заборгованість за березень 2019 року) * 152,3% (сукупний індекс інфляції за квітень 2019 року серпень 2023 року) = 1853,93грн 1217,29грн = 636,64грн;

1217,29грн (заборгованість за квітень 2019 року) * 150,8% (сукупний індекс інфляції за травень 2019 року серпень 2023 року) = 1835,67грн 1217,29грн = 618,38грн;

1217,29грн (заборгованість за травень 2019 року) * 149,7% (сукупний індекс інфляції за червень 2019 року серпень 2023 року) = 1822,28грн 1217,29грн = 604,99грн;

1217,29грн (заборгованість за вересень 2019 року) * 150,8% (сукупний індекс інфляції за жовтень 2019 року серпень 2023 року) = 1835,67грн 1217,29грн = 618,38грн;

1217,29грн (заборгованість за жовтень 2019 року) * 149,7% (сукупний індекс інфляції за листопад 2019 року серпень 2023 року) = 1822,28грн 1217,29грн = 604,99грн;

1217,29грн (заборгованість за листопад 2019 року) * 149,6% (сукупний індекс інфляції за грудень 2019 року серпень 2023 року) = 1821,07грн 1217,29грн = 603,78грн;

1217,29грн (заборгованість за січень 2020 року) * 149,6% (сукупний індекс інфляції за лютий 2020 року серпень 2023 року) = 1821,07грн 1217,29грн = 603,78грн;

1217,29грн (заборгованість за лютий 2020 року) * 150,0% (сукупний індекс інфляції за березень 2020 року серпень 2023 року) = 1825,94грн 1217,29грн = 608,65грн;

1217,29грн (заборгованість за березень 2020 року) * 148,8% (сукупний індекс інфляції за квітень 2020 року серпень 2023 року) = 1811,33грн 1217,29грн = 594,04грн;

1217,29грн (заборгованість за травень 2020 року) * 147,2% (сукупний індекс інфляції за червень 2020 року серпень 2023 року) = 1791,85грн 1217,29грн = 574,56грн;

1217,29грн (заборгованість за червень 2020 року) * 146,9% (сукупний індекс інфляції за липень 2020 року серпень 2023 року) = 1788,20грн 1217,29грн = 570,91грн;

1217,29грн (заборгованість за липень 2020 року) * 147,8% (сукупний індекс інфляції за серпень 2020 року серпень 2023 року) = 1799,15грн 1217,29грн = 581,86грн;

1217,29грн (заборгованість за серпень 2020 року) * 148,1% (сукупний індекс інфляції за вересень 2020 року серпень 2023 року) = 1802,81грн 1217,29грн = 585,52грн;

1217,29грн (заборгованість за жовтень 2020 року) * 145,9% (сукупний індекс інфляції за листопад 2020 року серпень 2023 року) = 1776,03грн 1217,29грн = 558,74грн;

1217,29грн (заборгованість за листопад 2020 року) * 144,0% (сукупний індекс інфляції за грудень 2020 року серпень 2023 року) = 1752,90грн 1217,29грн = 535,61грн;

1217,29грн (заборгованість за січень 2021 року) * 140,9% (сукупний індекс інфляції за лютий 2021 року серпень 2023 року) = 1715,16грн 1217,29грн = 497,87грн;

1217,29грн (заборгованість за лютий 2021 року) * 139,5% (сукупний індекс інфляції за березень 2021 року серпень 2023 року) = 1698,12грн 1217,29грн = 480,83грн;

1217,29грн (заборгованість за березень 2021 року) * 137,2% (сукупний індекс інфляції за квітень 2021 року серпень 2023 року) = 1670,12грн 1217,29грн = 452,83грн;

1217,29грн (заборгованість за квітень 2021 року) * 136,2% (сукупний індекс інфляції за травень 2021 року серпень 2023 року) = 1657,95грн 1217,29грн = 440,66грн;

1217,29грн (заборгованість за травень 2021 року) * 134,2% (сукупний індекс інфляції за червень 2021 року серпень 2023 року) = 1633,60грн 1217,29грн = 416,31грн;

1217,29грн (заборгованість за листопад 2021 року) * 130,5% (сукупний індекс інфляції за грудень 2021 року серпень 2023 року) = 1588,56грн 1217,29грн = 371,27грн;

1217,29грн (заборгованість за грудень 2021 року) * 129,8% (сукупний індекс інфляції за січень 2022 року серпень 2023 року) = 1580,04грн 1217,29грн = 362,75грн;

1217,29грн (заборгованість за січень 2022 року) * 128,1% (сукупний індекс інфляції за лютий 2022 року серпень 2023 року) = 1559,35грн 1217,29грн = 342,06грн;

1217,29грн (заборгованість за лютий 2022 року) * 126,1% (сукупний індекс інфляції за березень 2022 року серпень 2023 року) = 1535,00грн 1217,29грн = 317,71грн;

1217,29грн (заборгованість за березень 2022 року) * 120,1% (сукупний індекс інфляції за квітень 2022 року серпень 2023 року) = 1461,97грн 1217,29грн = 244,68грн;

1217,29грн (заборгованість за квітень 2022 року) * 117,0% (сукупний індекс інфляції за травень 2022 року серпень 2023 року) = 1424,23грн 1217,29грн = 206,94грн;

1217,29грн (заборгованість за травень 2022 року) * 114,0% (сукупний індекс інфляції за червень 2022 року серпень 2023 року) = 1387,71грн 1217,29грн = 170,42грн;

1217,29грн (заборгованість за червень 2022 року) * 110,5% (сукупний індекс інфляції за липень 2022 року серпень 2023 року) = 1345,11грн 1217,29грн = 127,82грн;

1217,29грн (заборгованість за липень 2022 року) * 109,8% (сукупний індекс інфляції за серпень 2022 року серпень 2023 року) = 1336,58грн 1217,29грн = 119,29грн;

1217,29грн (заборгованість за серпень 2022 року) * 108,6% (сукупний індекс інфляції за вересень 2022 року серпень 2023 року) = 1321,98грн 1217,29грн = 104,69грн;

1217,29грн (заборгованість за вересень 2022 року) * 106,5% (сукупний індекс інфляції за жовтень 2022 року серпень 2023 року) = 1296,41грн 1217,29грн = 79,12грн;

1217,29грн (заборгованість за жовтень 2022 року) * 103,9% (сукупний індекс інфляції за листопад 2022 року серпень 2023 року) = 1264,76грн 1217,29грн = 47,47грн;

1217,29грн (заборгованість за листопад 2022 року) * 103,2% (сукупний індекс інфляції за грудень 2022 року серпень 2023 року) = 1256,24грн 1217,29грн = 38,95грн;

1217,29грн (заборгованість за грудень 2022 року) * 102,5% (сукупний індекс інфляції за січень 2023 року серпень 2023 року) = 1247,72грн 1217,29грн = 30,43грн;

1217,29грн (заборгованість за січень 2023 року) * 101,7% (сукупний індекс інфляції за лютий 2023 року серпень 2023 року) = 1237,98грн 1217,29грн = 20,69грн;

1217,29грн (заборгованість за лютий 2023 року) * 101,0% (сукупний індекс інфляції за березень 2023 року серпень 2023 року) = 1229,46грн 1217,29грн = 12,17грн;

1217,29грн (заборгованість за березень 2023 року) * 99,5% (сукупний індекс інфляції за квітень 2023 року серпень 2023 року) = 1211,20грн 1217,29грн = -6,09грн;

1217,29грн (заборгованість за квітень 2023 року) * 99,3% (сукупний індекс інфляції за травень 2023 року серпень 2023 року) = 1208,77грн 1217,29грн = -8,52грн;

1217,29грн (заборгованість за травень 2023 року) * 98,8% (сукупний індекс інфляції за червень 2023 року серпень 2023 року) = 1202,68грн 1217,29грн = -14,61грн;

1217,29грн (заборгованість за червень 2023 року) * 98,0% (сукупний індекс інфляції за липень 2023 року серпень 2023 року) = 1192,94грн 1217,29грн = -24,35грн;

1217,29грн (заборгованість за липень 2023 року) * 98,6% (індекс інфляції за серпень 2023 року) = 1200,25грн 1217,29грн = -17,04грн.

Розрахунок інфляційних втрат у загальній сумі 6 163,27грн на заборгованість за червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, грудень 2019 року, квітень 2020 року, вересень 2020 року, грудень 2020 року, травень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року є арифметично вірним.

З урахуванням викладеного вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 19 878,45грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 66 950,95грн, 3% річних у розмірі 4 462,93грн та втрати від інфляції у розмірі 19 878,45грн, а всього 91 292,33грн.

Судом відхиляються доводи відповідача, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно закріплено на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Дніпровської міської ради.

Балансоутримувачі майна - це установи, організації, які на праві оперативного управління отримали нерухоме та рухоме майно та обліковують його на балансі.

Частинами 1, 4 ст. 55 ГК України встановлено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Під правом оперативного управління відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського кодексу України визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (частини 1 та 2 ст. 137 ГК України).

Незважаючи на набуття особою права оперативного управління майном, відповідне право не можна ототожнювати із правом власності на таке майно, оскільки, в будь-якому випадку таке право закріплюється власником, який має право вилучити таке майно у визначених законом випадках.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що, з урахуванням приписів ст. 511 ЦК України, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ "Сімферопольська, 19" є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для нерухомого майна яке передане на баланс (оперативному віданні).

Таким чином, за доводами суду, твердження відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву, щодо обов`язковості для балансоутримувачів рішень загальних зборів ОСББ та положень статуту останнього є безпідставними та необґрунтованими. Заперечення відповідача не спростовують підстав позову та досліджених вище обставин справи.

Щодо позовної давності, про застосування якої до спірних правовідносин заявляє відповідач.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Установлено, що позивач звернувся з позовом до суду 13.10.2023 про стягнення заборгованості за період із 01.03.2019 до 01.10.2023. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.04.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 від 11.11.2020 №1100, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України карантин.

В подальшому дія карантину, згідно постанов Кабінету Міністрів України, була продовжена із запровадженням нових обмежень з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Слід зазначити, що запровадження на території України карантину та його дія є загальновідомою обставиною та не потребує доказування.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Поряд із цим, через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022). Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який у свою чергу продовжено та триває на даний час.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності з наведеними вимогами, що виключає підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, встановлених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1045 від 10.10.2023 (а.с. 52). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2658,91грн (91 292,33грн * 2684,00грн / 92153,95грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" до Дніпровської міської ради про стягнення 92 153,95грн задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514; пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімферопольська, 19" (ідентифікаційний код 34315717; вул. Сімферопольська, 19, м. Дніпро, 49005) основний борг у розмірі 66 950,95грн (шістдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 95коп.), 3% річних у розмірі 4 462,93грн (чотири тисячі чотириста шістдесят дві гривні 93коп.), втрати від інфляції у розмірі 19 878,45грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 45коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2658,91грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 91коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 14.12.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва