Ухвала

від 30.11.2023 по справі 905/286/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

30.11.2023р. Справа №905/286/23

за заявою: б/н від 25.10.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» про відстрочення виконання рішення у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Комунального підприємства «Торецьккомсервіс», м.Торецьк

про стягнення 366082,33 грн

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від стягувача (позивача): не з`явився

від боржника (відповідача, заявника): Щербина Р.О. кер.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2023р. по справі №905/286/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 260884,84 грн за період лютий-березень 2022р., 3% річних у розмірі 7346,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 46793,05 грн, пеню у розмірі 51057,96 грн, а також судовий збір в сумі 4392,99 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023р. рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2023р. у справі №905/286/23 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 51057,96 грн та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Викладено резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2023р. у справі №905/286/23 в такій редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» (85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул.Героїв праці, 3, код ЄДРПОУ 31217526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, 7, код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 260884,84 грн за період лютий-березень 2022р., 3% річних у розмірі 7346,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 46793,05 грн, а також судовий збір в сумі 3780,29 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити».

19.09.2023р. на виконання вказаних рішення та постанови видано відповідний наказ.

25.10.2023р. до суду надійшла заява б/н від 25.10.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» про відстрочення на 7 місяців виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2023р. у справі №905/286/23 в частині стягнення з Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 260884,84 грн за період лютий-березень 2022р., 3% річних у розмірі 7346,48 грн, інфляційних втрат у розмірі 46793,05 грн, а також судового збору в сумі 3780,29 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2023р. вказану заяву призначено до розгляду на 10.11.2023р.

Проте, відповідне судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 14.11.2023р. розгляд заяви призначено на 30.11.2023р.

У запереченнях б/н від 08.11.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заперечувало проти задоволення розглядуваної заяви з посиланням на те, що відповідачем не наведено істотних та виняткових підстав, які унеможливлюють виконання рішення у справі.

Представник відповідача (боржника, заявника) у судове засідання 30.11.2023р. з`явився (у режимі відеоконференції), наполягав на відстроченні виконання судового рішення.

Представник позивача (стягувача) у судове засідання 30.11.2023р. не з`явились, судом не викликався.

Розглянувши заяву б/н від 25.10.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» у судовому засіданні 30.11.2023р. суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. по справі №11-рп/2012).

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №905/286/23, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилається на наслідки повномасштабного вторгнення російської федерації, активні обстріли міста, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів, що на думку заявника, свідчить про неможливість своєчасного та повного виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, надання відстрочки підприємству, яке здійснює господарську діяльність у вищевказаних умовах, строком на 7 місяців є вкрай необхідним заходом.

Відповідно до ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч.3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження своєї заяви відповідачем представлено до матеріалів справи (у копіях), зокрема, наказ №17 від 31.05.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» щодо продовження заходів тимчасового призупинення роботи окремих підрозділів підприємства та фінансовий звіт малого підприємства станом на 30.06.2023р.

Однак, відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в ст.6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов`язання (здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником електричної енергії), і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договором.

Згідно з положеннями ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1, абз.4 ст.44 Господарського кодексу України).

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018р. у справі №910/15430/16, від 27.04.2018р. у справі №910/313/17 та від 02.05.2018р. у справі №910/3816/16.

Суд погоджується із доводами стягувача про те, що до заяви не додані докази того, що відповідач перебуває в гіршому становищі порівняно з позивачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану. Такі виняткові обставини, стосуються обох сторін. Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» продовжує свою господарську діяльність в умовах воєнного стану на території Донецької області. Отже, позивач потребує захисту своїх прав та надходження коштів від споживачів задля забезпечення безперебійного постачання електричної енергії та, як наслідок, сталої роботи енергетичної галузі в цілому.

Крім того, відповідач не надав доказів того, що обставини, на які він посилається з метою відстрочення сплати заборгованості, зникнуть у майбутньому. Для належного вирішення питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення. Боржником не надано доказів того, що через сім місяців фінансове становище Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» зміниться, він отримає кошти в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Щодо посилань заявника на наявність форс-мажорних обставин суд зазначає, що існування таких обставин і їх вплив на виконання зобов`язання має оцінюватись судом на стадії розгляду справи по суті.

Поряд з цим, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не шляхом розміщення на сайті ТПП України загального офіційного листа. Тож, надання листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. Торгово-промислової палати України не є достатнім свідченням впливу форс-мажорних обставин на можливість виконання Комунальним підприємством «Торецьккомсервіс» зобов`язань за договором, який був укладений з позивачем.

Між тим, наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про настання певних форс-мажорних обставин є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором.

При цьому, згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2023р. та з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023р. з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг, 3% річних та інфляційні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного нормативно-правового акту суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви відповідача судом не встановлено наявності достатніх причин та доказів неможливості виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що вимоги заявника позбавлені належного доказового обґрунтування та правових підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви б/н від 25.10.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» про відстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 25.10.2023р. Комунального підприємства «Торецьккомсервіс» про відстрочення виконання рішення.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 30.11.2023р.

Повний текст ухвали складено 05.12.2023р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.О.Паляниця