Рішення

від 14.12.2023 по справі 908/2989/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/114/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 908/2989/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ластівка (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 32068520)

про стягнення 226 581,23 грн.

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 14.08.2023 (вх. № 3255/08-07/23 від 26.09.2023) Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Ластівка, м. Запоріжжя про стягнення 226 581,23 грн. основного боргу за Договором № 100017 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100017 від 01.09.2006, позивач у період з грудня 2020 по квітень 2021 включно поставив відповідачу теплову енергію на суму 386 081,23 грн. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково на суму 159500,00 грн. Несплаченою залишилась сума 226 581,23 грн. У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просить стягнути з відповідача 226 581, 23 грн. основного боргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.09.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2989/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 02.10.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 12.10.2023 включно.

12.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 02.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/114/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвала суду від 17.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/2989/23, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А, повернуто до суду 27.11.2023 з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/2989/23.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 16.11.2023 сплив тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 05.09.2023 у справі № 908/2989/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2989/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 14.12.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 між Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ластівка (споживач, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100017, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1.1).

Пунктом 3.2.6 Договору, споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

За визначенням пункту 6.3 Договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд 2-А, документи за розрахунковий період: 1) рахунок; 2) акт приймання-передачі теплової енергії; 3) податкову накладну (платникам ПДВ); 4) акт зіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Згідно з підпунктом 6.6.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, у відбитку поштового штемпеля на документі, який зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2 Договору).

При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до Акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь (п. 6.6.3 Договору).

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з 01.09.2006 і діє 01 вересня 2007. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 Договору).

Відповідно до Договору та додатків до нього визначено, що об`єкт надання послуг гуртожиток, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 6-А.

Вказаний об`єкт житлової нерухомості, а саме гуртожиток літ. А-5 інв. № 310781 за адресою м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 6-А. належить відповідачу на праві приватної власності, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 06.03.2023.

Об`єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, факт отримання теплоносія пітверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2020-2021 та відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя.

Відповідно до умов Договру облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вказаного вище договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію в період з грудня 2020 по квітень 2021 року, на підтвердження чого надано копії Актів приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 386 081,23 грн.

У примітках вказаних актів вказано, що один примірник належним чином оформленого акту підлягає поверненню впродовж 5 (пяти) днів з дня отримання, у випадку відсутності відповіді в зазначений строк, акт вважається погодженим та підписаним належним чином. На оплату спожитої теплової енергії позивачем відповідачу також виставлені відповідні рахунки.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти за спірний період не повернув, тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати за відповідні періоди. Концерном Міські теплові мережі були зроблені помітки на актах згідно п. 6.6.2. Договору. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач оплатив спожиту теплову енергію лише частково у розмірі 159 500,00 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості складає 226 581,23 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 10.08.2023 за вих. б/н про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 226 581,23 грн. Направлення даної вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком від 14.08.2023, копія якого міститься в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану претензію та докази оплати заборгованості. Також, позивач направляв на адресу відповідача Акт звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив борг за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 226 581,23 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту ст. ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до змісту ст. 24 зазначеного Закону основними обов`язками споживача теплової енергії є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 5 ст. 25 Закону України Про теплопостачання, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті п. 3.2.6 укладеного сторонами договору встановлено, що споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

За змістом ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений договором взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав,

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року включно позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 386 081,23 грн., до сплати виставлено відповідні рахунки.

Суд приймає до уваги, що відповідно до п. 6.6.1 договору, отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

За умовами Договору, у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень щодо підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим (п. 6.6.2 Договору), тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опаленя та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерійного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Об`єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, факт отримання теплоносія пітверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2020-2021 та відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя.

Таким чином, нарахування позивачем вартості теплової енергії за актами за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року в сумі 386 081,23 грн. є обґрунтованим, яку, всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач оплатив лише частково в сумі 159 500,00 грн.

Матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги за поставку теплової енергії в гарячій воді за спірний період в сумі 226 581,23 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується фактичними обставинами справи.

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ластівка основного боргу за грудень 2020 року квітень 2021 року в розмірі 226 581,23 грн. за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Позивач просив повернути з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до суду Концерном «МТМ» було сплачено судовий збір у загальному розмірі 5 368,00 грн на підставі платіжних інструкцій № 9119 від 21.03.2023 на суму 2 684,00 грн та № 7154 від 21.02.2023 на суму 2 684,00 грн.

Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідними виписками суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України Про судовий збір.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні з позовом до суду у даній справі мав сплатити 3 398,72 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне повернути позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 969,28 грн, про що постановити відповідну ухвалу.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ластівка (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 32068520) на користь Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, на п/р № НОМЕР_1 , установа банку: Філія АТ «Укрексімбанк» у м.Києві, код МФО 322313) 226 581 (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 23 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ластівка (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 32068520) на користь Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, на р/р № НОМЕР_2 , установа банку: ПАТ АБ«Укргазбанк», код МФО 320478) 3 398 (три тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 72 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 14.12.2023.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.