Рішення

від 28.11.2023 по справі 908/2343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/196/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 Справа № 908/2343/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс, 69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 48 а

2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 68-а, прим. 36

про визнання права власності на спадщину

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Сєдов М.В., адвокат, ордер АР 1033919 від 09.05.2023;

від відповідача-1: Колоянов В.А., адвокат, ордер АР 1137960 від 25.08.2023;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особа: не з`явилась;

суть спору

18.07.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс, м. Запоріжжя, ОСОБА_2 , м. Запоріжжя про визнання права власності ОСОБА_1 , на спадщину за законом, яка складається з 50 часток у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс, м. Запоріжжя, місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. 48 а, що становить 50% відсотків Статутного капіталу товариства та складає 17 269,50 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 справу № 908/2343/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/2343/23. Присвоєно справі номер провадження 15/196/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.09.2023. Підготовче засідання відкладалось.

22.08.2023 від приватного нотаріусу Мельник О.Г. до суду надійшло повідомлення.

29.08.2023 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-1.

30.10.2023 закрито підгтовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023.

У судовму 28.11.2023 засідання здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з тих підстав, що ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_3 , вступила у спадщину і відповідно є спадкоємницею прав та обов`язків за померлим ОСОБА_3 з моменту подання заяви про вступ у спадщину. На день смерті ОСОБА_3 був власником 50 часток у статутному капіталі Товарсивта з обмеженою відповідальністю «Компанія Шанс», що становить 50% відсотків статутного капіталу товариства та складає 17 269,50 грн. Вказане майно згідно із вимог ст. 1218 ЦК України увійшло до складу спадщини. 08.05.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу мельник О.Г. винесено постанову про відмову у ивдачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскіьки оригінали документів у спадкоємця відсутні. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 до переліку засновників (3часників) ТОВ «Компанія «Шанс» не входить, його частка у статутному капіталі перереєстрована на іншого засновника. Статутом товарсивта не передбачено, що перехід до спадкоємця права власності на частку допускається лише за згодою інших учасників товариства отже в силу закону право власності на частку перехоить до спадкоємця. Згідно із інформацією з Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на 09.05.2023 єдиним учасником ТОВ «Компанія «Компас» з часткою 100 відсотків статутного капіталу є ОСОБА_2 . Позбавлення спадкоємця частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства є протиправним. Просить позов задовольнити ат визнати право власності на спадщину за законом.

Відповідач 1 щодо позову заперечив з тих підстав, що позивач пропустив строк позовної давності звернувшись до сдуу лише 18.07.2023, тоді як строк для звернення до суду за захистом порушених прав сплинув у 2019 році, оскільки у 2016 році були внесені зміни щодо складу учасників товариства та проведена відповідна реєстрація в Єдиному державному реєстрі. Також позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки з моменту прийняття рішень товариством про зменшення статутного капіталу товариства, відмови спадкоємцям померлого учасника товариства у прийнятті до товариства, виплати спадкоємцям частки майна товариства, внесення додаткового вкладу ОСОБА_2 майнові права померлого учасника товарсивта ОСОБА_3 були трансформовані у право вимоги (зобов`язальне право). Спадкоємцям померлого учасника товариства належить право вимоги виплати вартості частини майна товарситва, яка визначається на день смерті учасника та частину прибутку одержаного товариством. На момент звернення до сдуу єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 та на час звернення до сдуу предмет спору (майнове право) не існувало. Реалізація права власності на частку у товаристві є неможливою, оскількипомерого учасника виключено із скалду учасників товарсивта, змінено розмір статутногока піталу та відбувся перерозподіл часток у товаристві. Визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства фактично направлено на здійснення примусового вилучення майна ОСОБА_2 . Предметом договору про поділ спадщини не може бути майно, що фактично відсутнє на момент укладення такого договору. Договір про поділ спадщини є неналежним та недостовірним доказом у справі, не відповідає положенням законодавства, порушує публічний порядок, а також є нікчемним правочином.

Відповідач 2 відзив на позов не надав та документи в обгурнутвання відзиву не надав. Під час розгляду справи в суді не з`являвся.

Позивач надав відповідь на відзив в якому зазначив, що строк позовної давності не пропущено, оскільки з початком пандемії корона вірусної хвороби законодавець вніс зміни до законодавства Уркаїни та зазначив, що строки, визначені ст. ст. 257, 258 ЦК України позовна давність, продовжується на строк дії такого карантину. В подальшому вказані строки були продовжені на час дії воєнного, назвичайного стану. Додаткового позивач заявив клопотання про поновлення строку позовної давності та просив визнати поважними причини пропуску строків позовної давності та поновити їх. Рішення загальних зборів засновників товариства від 25.04.2016, яким ухвалено про внсеення додаткового вкладу до статутного капіталу, не є підставою для позбавлення позивача права на спадщину у вигляді майнових прав на частину у статутному капіталі товариства, яка належала спадкодавцю на день його смерті. Договір про поділ спадщини не є предметом судового спору у цій справі та у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідач 1 у запереченнях на відповідь зазначив, що позивачем не доведено поважність пропуску строку позовної давності. Наполягає на обранні позивачем неналежного способу захисту та вважає, що договір про поділ спадщини укладено з порушенням публічного порядку та він є нікчемним. Позовні вимоги не підтверджені належними та допустими доказами. Просить у позові відмовити.

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна повідомила, що усі обґрунтування та факти викладені у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.05.2019 № 216/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Рішення у справі просила прийняти на розсуд суду.

28.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін, суд установив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (батько позивачки), після смерті якого відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги є донька померлого ОСОБА_1 , яка 21.06.2014 звернулась до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. із заявою про прийняття спадщини, та мати померлого ОСОБА_4 , яка 08.07.2014 також подала заяву про прийняття спадщини.

На день смерті ОСОБА_3 був власником п`ятдесяти часток у Статутному капіталі ТОВ «Компанія «Шанс», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03 травня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини, відповідно до п. 3 якого ОСОБА_1 серед іншого спадкує 50 (п`ятдесят часток у Статутному капіталі ТОВ «Компанія «Шанс», ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження:69067, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а, що становить 50% відсотків Статутного капіталу Товариства та складає 17 269,50 грн.

08 травня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на спадкове майно, що складається з 50 часток у Статутному капіталі ТОВ «Компанія «Шанс», ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження: 69067, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а.

У постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії від 09.05.2019 зазначено, що оригінали документів у спадкоємця відсутні. За даними, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 09.05.2019 ОСОБА_3 до переліку засновників (учасників) ТОВ «Компанія «Шанс» не входить, його частка у Статутному капіталі перереєстрована на іншого засновника. В матеріалах спадкової справи в наявності є дві довідки, видані ТОВ «Компанія «Шанс», та підписані директором ОСОБА_5 , які були надані на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г.: вихідний 090201/15 від 09.02.2015 року, в якій зазначено, що ТОВ «Компанія «Шанс» має Статутний капітал 34539,00 гривень, одна частка дорівнює 345,39 гривень. ОСОБА_3 як учасник вищевказаного товариства мав 50 часток у Статутному капіталі. Частка учасника Товариства внесена повністю. Долі в майні не мав; та вихідний 0902/15 від 09.02.2015 аналогічного змісту. Враховуючи те, що документи необхідні для встановлення належності зазначеного спадкодавцю спадкового майна відсутні та в відомостях, наявних в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не співпадає інформація з наданими довідками свідоцтво про право на спадщину видати не можливо.

Сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_3 станом на день своєї смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , був учасником ТОВ «Компанія «Шанс», мав 50 часток у Статутному капіталі, що складало 17 269,50 гривень.

Згідно із положеннями статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

В той же час, ст. 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Таким чином, право на участь в товаристві не входить до спадщини, в той час, як майнові права на частку в статутному капіталі можуть спадкуватись.

Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами цивільного законодавства (статті 147, 148 ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та положеннями статуту товариства.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України, спадкоємець, як і учасник, який вийшов із товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

У пункті 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» судам роз`яснено, що за змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України «Про господарські товариства», якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ (ТДВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ або ТДВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства».

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ (ТДВ) у такому праві.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ (ТДВ) або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Отже, існує законодавчо визначений порядок переходу до спадкоємця фізичної особи-учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, його вступу до товариства та виплати грошової компенсації.

Відповідачем на підтвердження факту зменшення статутного капіталу ТОВ «Компанія «Шанс» на спірну частку не надано суду жодного письмового доказу.

Належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення ОСОБА_2 додаткового вкладу у розмірі 17 269,50 грн до статутного капіталу товариства останній суду не надав, хоча за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2021 ОСОБА_2 є єдиним засновником ТОВ «Компанія «Шанс», розмір статутного капіталу становить 34 539,00 грн.

Доказів виплати спадкоємцям померлого учасника товариства ОСОБА_3 частки у майні товариства, що належала останньому на день його смерті, або внесення відповідних коштів на депозитний рахунок, відкритий на ім`я спадкодавця, також не надано.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_3 , який був учасником ТОВ «Компанія «Шанс», прийняла спадщину, до складу якої увійшли і майнові права на відповідну частку, а отже відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України набула право власності на спадкове майно.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Така правова позиція Верховного Суду є усталеною практикою, відображеною, зокрема в постановах від 16 січня

2019 року справа № 2-390/2006; від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18; від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19.

Позивачка позбавлена можливості в інший спосіб визнати право власності в порядку спадкування за законом на частку в статутному капіталі Товариства. Закон не передбачає, що відмова спадкоємцям у прийнятті до складу учасників товариства, виключення зі складу учасників спадкодавця може відбуватись без такого звернення спадкоємця як власника частки. Частка в статутному капіталі товариства, як правова категорія, не може зникнути або трансформуватись без волевиявлення її власника, а для цього необхідно, щоб власник частки в статутному капіталі був визначений. Частка в статутному капіталі, що належала померлому ОСОБА_3 , нікуди не зникла, оскільки право на частку та право участі в господарському товаристві є різними. З моменту смерті ОСОБА_3 припинилось його право участі в господарському товаристві, а право власності на частку в статутному капіталі увійшло до спадкової маси для подальшого визначення власника частки. Право на отримання частки у майні товариства пропорційно частці у статутному капіталі належить саме спадкоємцю власникові частки, якому відмовлено у вступі до товариства або який відмовився від вступу. До складу спадщини увійшла саме частка у статутному капіталі, а не право вимоги вартості майна. Частка ОСОБА_3 не була відчужена ним жодним способом, а відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 не зверталась до ТОВ «Компанія «Шанс» з заявою про прийняття її до складу учасників, оскільки без отримання свідоцтва про право власності на частку в статутному капіталі або за відсутності судового рішення про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Компанія «Шанс» позивач не може скористатись своїм цивільним правом.

З приводу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позивач просить поновити строку позовної давності, оскільки було запроваджено механізм за якого позовна давність на період дії каратину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Відтак вважає, що для захисту прав позивачки необхідно визнати поважними причини пропуску строків позовної давності та поновити їх.

Відповідач зазначив, що позивачем порпущено строк позовної давності, оскільки у 2016 році в Єдиному державному реєстрі внесено зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Шанс» та єдиним учасником тварситва став ОСОБА_6 з розміром внеску до статутного капіталу 34 539,00 грн, що дорівнює 100%. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі є відкритими і загальнодоступними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином з 27.04.2016 позивач мав мможливість довідатися про внесення змін щодо Товарситва з обмеженою відповідальністю «Компанія «Шанс», скориставшись відомостями Єдиного державного, які є відкритими і загальнодоступними.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина третя статті 1268 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, ч. 4 ст. 267 ЦК України.

У цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються:

- прямо (ст. 268 ЦК України). Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦК України) відсутня вимога про визнання права власності на спадщину;

- опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 584/639/19 (провадження № 61-10930св20) зазначено, що: «за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні».

ОСОБА_1 вступила у спадищну 18.06.2014 та є спадкоємницею права та обов`язків за померлим ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином з урахуванням наведеного, ОСОБА_1 може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права без обмеження строку, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати зі сплати судвого зору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Визнавши за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 50 (п`ятдесят) часток у Статутному капіталі ТОВ «Компанія «Шанс», що становило 50% (п`ятдесят) відсотків Статутного капіталу Товариства та складало 17 269,50 грн, які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Шанс» (вул. Радіаторна 48 а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69067, Україна, ідентифікаційний код юридичної сооби 30077507) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов