Рішення

від 04.12.2023 по справі 920/1056/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.2023м. СумиСправа № 920/1056/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1056/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рейл Агро" (вул. 1905 року, буд. 21, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія Форвард" (вул. Гагаріна, буд. 21, с. В`язове, Охтирський район, Сумська область, 42736)

про стягнення 285 842 грн 16 коп.,

представники учасників справи:

від позивача - Лобов М.О.;

від відповідача - Отцевич Є.Ю.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 311 850 грн 00 коп. заборгованості за договором на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом № 11.10-22 від 11.10.2022.

Ухвалою від 08.09.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1056/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 09.10.2023, 10:45; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

15.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5835/23 від 15.09.2023), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що договором не передбачено жодних обов`язків відповідача (як клієнта) з відшкодування експедитору плати за користування вагонами. За умовами договору такий обов`язок не виникає у клієнта ні на першу, ні на тридцять шосту добу їх оренди експедитором. Експедитор має право вимагати у клієнта відшкодування своїх витрат лише за умови наявності сукупності обставин, а саме: з вини клієнта відбувся простій вагонів; перевізник нарахував експедитору штрафні санкції за такий простій вагонів; експедитор здійснив оплату таких штрафних санкцій і документально її підтвердив. В даному випадку позивач не довів існування жодної з визначених вище умов. Виходячи з положень п. 4.9. договору, на якій посилається позивач, як на підставу стягнення з відповідача додаткових витрат, необхідними умовами для відшкодування клієнтом додаткових витрат експедитора є попередня узгодженість таких витрат з клієнтом та документальне підтвердження понесення (здійснення) таких витрат експедитором. Відповідач зазначає, що посилаючись на укладення договорів оренди (суборенди) вагонів/напіввагонівз з ТОВ "Індустріальні технології", ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія" та з ТОВ "Керрілайн", позивач не долучив до позовної заяви ані самі договори, ані документи, складені (оформлені) на їх виконання, що виключає можливість перевірки обґрунтованості та реальності суми додаткових витрат, заявленої до стягнення позивачем. Також виникають сумніви щодо дійсного укладення позивачем договорів оренди (суборенди) вагонів/напіввагонів №№ 60971918, 64930647, 664930373, 60973351, 62137013, 60992765, 56614431, 56627433, 56840184, 63068548, 64245202 із вказаними контрагентами. Зокрема, з долученого позивачем до позовної заяви додатку до листа Філії "ГІОЦ" АТ "Укрзалізниця" №46/774 від 09.08.2023 вбачається, що власником напіввагонів №№ 60971918, 64930647, 664930373, 60973351, 62137013 виступає ТОВ "Транспортно-виробнича компанія", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаних напіввагонів з ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія"; власником вагонів №№ 63068548, 64245202 виступає ТОВ "Ф.М.С. Груп", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаних вагонів з ТОВ "Керрілайн"; власником напіввагону № 60992765 виступає ТОВ "Інтертранстрейдінг", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаного напіввагону з ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія"; власником напіввагону № 56614431 виступає ТОВ "Компанія "Ютал-Транс", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаного напіввагону з ТОВ "Індустріальні технології"; власником вагону № 56627433 виступає ТОВ "ЕУ-Транс", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаного вагону з ТОВ "Керрілайн"; власником вагону № 56840184 виступає ТОВ "Малвін", тоді як у позовній заяві позивач стверджує про укладення договору оренди вказаного вагону з ТОВ "Керрілайн". Відповідач вважає, що за умовами договору у відповідача відсутній обов`язок з відшкодування позивачу неузгоджених та документально не підтверджених додаткових витрат.

Ухвалою від 19.09.2023 господарський суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 3553 від 15.09.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/1056/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 3574 від 15.09.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/1056/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представників учасників справи у судовому засіданні 09.10.2023 о 10 год. 45 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

02.10.2023 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3763 від 02.10.2023), в якій просить суд стягнути з відповідача 285 842 грн 16 коп. заборгованості за договором на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом № 11.10-22 від 11.10.2022.

02.10.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 6209 від 02.10.2023), в якій просить суд визнати строк подачі відповіді на відзив пропущеним з поважних причин та продовжити його, враховуючи введення воєнного стану в Україні та інші наслідки зумовлені війною (повітряна тривога, ракетне ураження території, де знаходиться адвокат та/або представник сторони, тощо); задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.6 договору, загальна договірна сума за даним договором не є фіксованою, її розмір визначається видом та обсягом наданих транспортно-експедиційних послуг і встановлюється у відповідних додатках до договору. Сторонами в додатку №04 від 27.02.2023 погоджено попередній розрахунок (1 177 835,78 грн), а рахунок був виставлений за фактично наданий обсяг послуг та тоннаж завантаженого зерна, з яким відповідач погодився та оплатив його. Крім того, згідно з заявкою №03 від 20.01.2023 було погоджено вартість 108 000 грн за вагон з ПДВ, кількість вагонів 11, кількість тонн 600, що в підсумку становить саме 1 188 000,00 грн. Щодо відсутності погодження відповідачем понесених додаткових витрат позивач зазначає, що листом № 20.03.-23/02 від 20.03.2023 повідомив відповідача про те, що 11 лютого 2023 року завантажено та проведено замитнення 11 напіввагонів з зерном кукурудзи, які йдуть до станції вивантаження. Зважаючи на те, що користування вагонами складає більше ніж 35 діб, позивач просив відповідача з 36 доби користування, компенсувати вартість оренди рухомого складу з розрахунку 350 грн/доба з урахуванням ПДВ, оскільки затримка вагонів виникла з вини отримувача. З даним листом відповідач був ознайомлений і заперечень не надав. Враховуючи, що позивачем в перевезенні товару були задіяні орендовані вагони, які вчасно не повернулися на територію України і залишилися вчасно не розвантажені не з вини позивача, останній поніс додаткові витрати, які були здійсненні на користь відповідача, оскільки понаднормове перебування вагонів під розвантаженням (лише 08.06.2023 вагони повернулися на територію України), тривалий час забезпечувало доставку товару вантажоотримувачу. Позивач вважає, що відповідач вчинив мовчазну згоду, не висловивши власного заперечення, погодився з додатковими витратами, навіть після того, коли отримав претензію на відшкодування додаткових витрат. Також позивач зазначає, що керівником товариства спільно з керівником відповідача було здійснено виїзд на місце розвантаження вантажу Халмеу (Румунія), для урегулювання спірного питання і відповідач визнавав факт простою вагонів і додаткову плату за користування вагонами. Дії відповідача в частині невизнання додаткових витрат свідчать про недобросовісність та зумовлені виключно небажанням сплачувати заборгованість. Щодо відсутності доказів понесення позивачем додаткових витрат позивач зазначає, що основний договір №11.10-22 від 11.10.2022 між позивачем та відповідачем дозволяв позивачу організувати перевезення вантажів як самостійно, так і шляхом підписання відповідних договорів з підприємствами та організаціями залізничного транспорту або іншими юридичними особами (п. 2.1.1. договору). Враховуючи відсутність власного рухомого залізничного складу, з метою виконання взятих на себе зобов`язань, позивач уклав договір № 121222-ЛВ від 12.12.2022 про транспортне експедирування залізничним транспортом (вагонами) експедитора з ТОВ "Індустріальні технології", договір суборенди залізничного рухомого складу № 1-30/0123 від 30.01.2023 з ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія", договір оренди залізничного рухомого складу № КЛ-584/01-23 від 09.01.2023 з ТОВ "Керрілайн". Щодо власників вагонів, які були задіяні в перевезенні вантажу позивач зазначає, що природа укладених позивачем договорів оренди та суборенди дозволяє укладати їх не з власниками, а з юридичними особами у законному володінні (користуванні) яких перебувають вагони. Правомірність перебування вагонів в розпорядженні зазначених суб`єктів господарювання не є предметом розгляду у справі.

06.10.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6336 від 06.10.2023), в якому зазначає, що за умовами договору єдиними додатковими витратами, які експедитор має право відшкодувати з клієнта без попереднього погодження з останнім розміру таких витрат - це витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками, у разі простою транспортних засобів з провини клієнта (п. 2.2.9. договору). Відшкодування клієнтом експедитору плати за користування вагонами ні на першу, ні на 36 добу їх оренди експедитором умовами договору не передбачено. Якщо трактувати таку плату за користування вагонами як додаткові витрати експедитора у розумінні п. 4.9. договору, то такі витрати для набуття ними статусу додаткових витрат, що відшкодовуються клієнтом, підлягали обов`язковому погодженню з останнім, чого в даному випадку здійснено не було. Факт направлення позивачем в односторонньому порядку листа №20.03.-23/02 від 20.03.2023 не може свідчити про погодження з відповідачем додаткових витрат, оскільки у вказаному листі позивач пропонував компенсувати йому вартість оренди рухомого складу із розрахунку 350 грн. з ПДВ за добу оренди, тоді як з наданих позивачем актів виконаних робіт до договорів №121222-ЛВ від 12.12.2022, №1-30/0123 від 30.01.2023, №КЛ-584/01-23 від 09.04.2023 вбачається, що реальна вартість оренди більшості вагонів (напіввагонів) складала 300,00 грн. з ПДВ та 301,02 грн. з ПДВ за добу оренди, тобто позивач намагався узгодити з відповідачем компенсацію завищеного та документально необґрунтованого розміру витрат. У вказаному листі позивач документально не підтвердив, що плата за оренду рухомого складу становить саме 350 грн. з ПДВ за добу оренди (відповідне документальне підтвердження було відсутнє та не додавалось позивачем ні до претензії №2-14/06.23 від 14.06.2023, ні до позовної заяви, і вперше з`явилось лише у додатках до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 28.09.2023). Відповідач, враховуючи відсутність будь-якого документального підтвердження розміру додаткових витрат, не погоджував додаткові витрати позивача шляхом надання позитивної відповіді на лист №20.03.-23/02 від 20.03.2023. Відсутність відповіді на лист не можна трактувати як мовчазну згоду відповідача на компенсацію додаткових витрат, оскільки сторони не передбачали в договорі такий спосіб вираження волі, а законодавець допускає можливість вираження волі сторони правочину мовчанням тільки в разі якщо це встановлено договором або законом. Відповідач зазначає, що за умовами п. 4.9. договору позивач має документально підтвердити не лише розмір додаткових витрат, але й фактичне здійснення (понесення) ним таких витрат. Наданими доказами позивач не підтвердив здійснення ним додаткових витрат, а підтвердив лише розмір плати за користування вагонами у період з 01.03.2023 по 30.06.2023, і то лише частково. Що стосується документального підтвердження здійснення позивачем додаткових витрат в сумі 285 842,16 грн., то позивач не надав жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування ним, як платником, орендної плати за користування вагонами відповідно до актів виконаних робіт до договорів оренди (суборенди) залізничного рухомого складу (платіжні інструкції, виписки з банківських рахунків тощо).

У судовому засіданні 09.10.2023 за участю представників позивача та відповідача, враховуючи передбачене ст. 46 ГПК України право позивача до закінчення підготовчого провадження у справі зменшити розмір позовних вимог, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Предметом спору у справі є стягнення з відповідача 285 842 грн 16 коп.

Також у судовому засіданні 09.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду відзиву та відповіді на відзив до розгляду; протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 06.11.2023, 12:30 для надання можливості позивачу ознайомитися із запереченнями на відповідь на відзив; протокольну ухвалу про забезпечення участі представників позивача та відповідача у судовому засіданні 06.11.2023 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

26.10.2023 позивач подав пояснення на заперечення (вх. № 6779 від 26.10.2023), в яких зазначає, що відповідач узгодивши в контракті №12072021 від 12.07.2021 з покупцем (AgroLife Trading - F.Z.C.) строк поставки зерна з 28.01.2023 по 28.02.2023 усвідомлював, що перебування вагонів в простої несе для нього додаткові витрати, хоч у вигляді відшкодування штрафних санкцій, хоч у вигляді додаткових витрат пов`язаних з орендою вагонів. Про наявність додаткових витрат пов`язаних з простоєм вагонів відповідач повідомлявся письмово, що ним в жодному документі не заперечується та не спростовується. Про те, що будуть нараховані витрати за оренду вагонів було в усному порядку погоджено між керівниками позивача та відповідача. Під час простою вагонів позивач сплачував їх оренду, а не штрафні санкції; позивачем стягуються тільки фактичні витрати, які він поніс виконуючи взяті зобов`язання по організації послуг, пов`язаних з перевезенням зернових. Щодо суми додаткових витрат позивач зазначає, що першочергово вона була зазначена не коректно, тому позивач, враховуючи фактично понесені ним додаткові витрати в межах розгляду даної справи подав заяву про зменшення позовних вимог до суми, що становить 285 842,16 грн. На підтвердження фактичного понесення витрат позивач надає платіжні інструкції та акти звірки з кожним контрагентом чиї вагони були задіяні у перевезені, а також додаткову угоду №1 до договору №1-30/0123 суборенди залізничного рухомого складу від 30.03.2023 з ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія" про продовження дії договору до 31.12.2023.

Ухвалою від 06.11.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 04.12.2023, 14:00; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 04.12.2023 об 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

04.12.2023 позивач подав письмові пояснення (вх. № 1395 від 04.12.2023), в яких зазначає, що відповідач в межах договору №11.10-22 просив організувати відправлення вантажу на таких умовах: період відвантаження 01.02-10.02.2023, 11 вагонів, 600 тон, місце відвантаження - ДП «Охтирський КХП», станція відправлення - Охтирка, отримувач - SC TIM RAIL CARGO SRL 9999 Dumbravita Ariadna str. 26A, Timis Romania VAT NR.RO 31628685, станція призначення Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53, станція прикордонних переходів - УЗ - Дяково експ ЧФР - Халмеу. Додаткові послуги щодо вивантаження вантажу експедитор на себе не брав. Враховуючи відсутність власного рухомого залізничного складу, з метою виконання взятих на себе зобов`язань за договором №11.10-22 від 11.10.2022, позивач уклав наступні договори: 1) договір №121222-ЛВ від 12.12.2022 про транспортне експедирування залізничним транспортом (вагонами) експедитора - з ТОВ «Індустріальні технології» (експедитор). В рамках даного договору було надано 1 вагон № 56614431; 2) договір суборенди залізничного рухомого складу №1-30/0123 від 30.01.2023 - з ТОВ «МУЛЬТІМОДАЛЬНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (орендар). В рамках даного договору було надано 6 напіввагонів № № 60971918, 64930647, 64930373, 60973351, 62137013, 60992765; 3) договір оренди залізничного рухомого складу №КЛ-584/01-23 від 09.01.2023 - з ТОВ «КЕРРІЛАЙН» (орендодавець). В рамках даного договору було надано 4 напіввагони № № 56627433, 56840184, 63068548, 64245202. Покупцем вантажу перевезення якого організовував позивач є AgroLife Trading - F.Z.C. (країна призначення Румунія) по контракту №12072021 від 12.07.2021, що підтверджується інвойсом №1 від 10.02.2023. Згідно зі специфікацією №8 від 25.01.2023 до контракту №12072021 від 12.07.2021 ТОВ «Аграрна компанія Форвард» (продавець) та AgroLife Trading - F.Z.C. (покупець) узгодили строк поставки зерна з 28.01.2023 по 28.02.2023. Позивачем на станції Охтирка (Україна) 11 лютого 2023 завантажено та проведено замитнення 11 напіввагонів з зерном кукурудзи № № 56614431, 63068548, 56840184, 64245202, 56627433, 64930373, 60971918, 60992765, 60973351, 62137013, 64930647, що підтверджується електронною декларацією 23UA80502001218U7 та інформацією вагонних операцій щодо дислокації вагонів від Укрзалізниці. При відсутності будь-яких простоїв позивач мав би повернути орендовані вагони до 28.02.2023. Однак, відповідач повідомив, що покупець не готовий прийняти зерно, тому вагони тривалий час простоювали в очікувані дозволу Румунської залізниці. Оскільки по вивантаженню вагонів виникла затримка, 20.03.2023 відповідачу в усній та письмовій формі (лист № 20.03.-23/02 від 20.03.2023) було доведено, що починаючи з 36 доби користування, необхідно буде компенсувати вартість оренди рухомого складу. Скан-копія даного листа відправлена 20.03.2023 о 13.36 год. електронною поштою адресату forvard_2014@ukr.net (скріншот відправлення додано до позовної заяви), оригінал службою доставки «Нова пошта» накладна № 59000949205945 від 31.03.2023 (копія накладної додано до відзиву). 36 доба обраховувалася з дати завантаження вагонів. Вагони повернулися в Україну до станції перетину кордону ДЯКОВО-Е-ЧФР лише 08.06.2023. Дані щодо перетину кордону підтверджуються інформацією вагонних операцій щодо дислокації вагонів від Укрзалізниці, в розділах по станції ДЯКОВО-Е-ЧФ. Тобто, позивач у зв`язку з виконанням договору №11.10-22 від 11.10.2022 поніс додаткові витрати на загальну суму 285 842,16 грн. Про наявність додаткових витрат, пов`язаних із простоєм вагонів, відповідач повідомлявся письмово 20.03.2023, що ним в жодному документі не заперечується та не спростовується. Про те, що будуть нараховані витрати за оренду вагонів було в усному порядку погоджено між керівниками позивача та відповідача. Керівником позивача спільно з керівником відповідача було здійснено виїзд на місце розвантаження вантажу Халмеу (Румунія), для урегулювання спірного питання і керівник відповідача визнавав факт простою вагонів і додаткову плату за користування вагонами. Відповідач узгодивши з покупцем (AgroLife Trading - F.Z.C.) строк поставки зерна до 28.02.2023 усвідомлював, що перебування вагонів в простої до 08.06.2023 несе для нього додаткові витрати.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

11.10.2022 між сторонами укладений договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом № 11.10-22, за умовами якого позивач зобов`язується за плату та за рахунок відповідача організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки (надалі - вантаж) залізничним транспортом (надалі - послуги) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору назва вантажу, кількість вантажу, маршрут перевезення, вартість послуг, терміни та інші умови перевезення вантажу зазначаються сторонами в додатках.

Згідно з п. 4.1. договору за надання послуг експедитор виставляє клієнтові рахунок по погодженим ставкам, згідно з додатками до договору.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що на підставі заявки клієнта за погодженими цінами, проводитися оплата виставленого рахунку протягом 2 (двох) банківських днів в розмірі 100% витрат на ТЕО і включають в себе залізничний тариф, додаткові станційні збори, вартість ЗПУ, вартість оформлення карантинних сертифікатів, показників безпеки, протоколів дослідження на ГМО та Безпеку, ветеринарних свідоцтв, вартість здійснення прикордонного ветеринарного контролю, ветеринарних досліджень, послуги митного брокера, ПГВК. Розмір вартості зазначених робіт та послуг визначається на підставі попереднього розрахунку.

Загальна договірна сума не є фіксованою, її розмір визначається видом та обсягом наданих транспортно-експедиторських послуг і встановлюється у відповідних додатках до договору (п. 4.6. договору).

Згідно з п. 4.7. договору по закінченню надання послуг з відправлення заявленого вантажу здійснюється звірка виконаних сторонами обов`язків, після чого експедитор надсилає клієнтові акт звірки взаєморозрахунків. У відповідності до цього акту звірки взаєморозрахунків здійснюються кінцеві взаєморозрахунки сторін.

Відповідно до п. 4.9. договору клієнт зобов`язаний відшкодувати узгоджені з ним та здійснені на його користь додаткові витрати експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору. Підтвердженням додаткових витрат експедитора є документи (рахунки, накладні та ін.), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), що були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування клієнтом документально підтверджених додаткових витрат експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримати додаткового рахунку.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань за договором в повному обсязі (п. 9.1., 9.2. договору).

20.01.2023 відповідач звернувся до позивача із заявкою № 03 про організацію відправлення вантажу на таких умовах: період відвантаження 01.02.-10.02.2023; 11 вагонів, 600 тон, місце відвантаження/елеватор - ДП «Охтирський КХП», отримувач - SC ТІМ RAIL CARGO SRL 9999 Dumbravita Ariadna str. 26A, Timis Romania VAT NR.RO 31628685, станція призначення Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53; станція прикордонних переходів - УЗ - Дяково експ ЧФР (384901) - Халмеу (09300); вантаж - кукурудза.

Позивачем на станції Охтирка (Україна) 11 лютого 2023 завантажено та проведено замитнення 11 напіввагонів з зерном кукурудзи № № 56614431, 63068548, 56840184, 64245202, 56627433, 64930373, 60971918, 60992765, 60973351, 62137013, 64930647, що підтверджується електронною декларацією 23UA80502001218U7 та інформацією вагонних операцій щодо дислокації вагонів від Укрзалізниці.

27.02.2023 між сторонами укладений додаток № 04 до договору за умовами якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу - зерно кукурудзи, в обсязі 11 напіввагонів. Загальна вартість послуг експедитора складає 1 177 835 грн 78 коп. з урахуванням ПДВ.

11.02.2023 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу залізничним транспортом вартістю 1 188 000 грн 00 коп.

Відповідно до платіжних інструкцій № 298 від 13.02.2023 на суму 990 000,00 грн та № 397 від 01.03.2023 на суму 198 000,00 грн відповідач оплатив послуги в загальній сумі 1 188 000,00 грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням відповідачем своєчасного вивантаження вагонів, які були раніше подані під вивантаження, на коліях станції Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53 в очікуванні звільнення вантажу простоювали 11 вагонів, які позивач орендував для здійснення перевезення. Простій вагонів виник не з вини експедитора чи перевізника.

Листом від 20.03.2023 № 20.03-23/02 позивач звернувся до відповідача з проханням компенсувати вартість оренди рухомого складу (11 напіввагонів №№ 56614431, 63068548, 56840184, 64245202, 56627433, 64930373, 60971918, 60992765, 60973351,62137013, 64930647) починаючи з 36 доби користування даними напіввагонами з розрахунку 350 грн/доба з урахуванням ПДВ, зважаючи на те, що користування напіввагонами складає більше ніж 35 діб.

Для оплати додаткових витрат за користування вагонами у період з 20.03.2023 (36 доба) до 08.06.2023 (перетин вагонами румунсько-українського кордону, пункт перетину станція Дякове-Е-ЧФР) позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 311 850 грн 00 коп., зокрема № СФ-0000048 від 31.03.2023 на суму 46 200, 00 грн, № СФ-0000051 від 14.04.2023 на суму 57 750,00 грн, № СФ-0000061 від 28.04.2023 на суму 57 750,00 грн, № СФ-0000065 від 15.05.2023 на суму 57 750,00 грн, № СФ-0000077 від 31.05.2023 на суму 61 600,00 грн, № СФ-0000088 від 08.06.2023 на суму 30 800,00 грн. Також позивачем були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо користування вагонами.

Відповідні рахунки не оплачені відповідачем, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані.

14.06.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією про оплату додаткових витрат перевізника через простій вагонів в сумі 311 850 грн 00 коп. згідно з виставленими позивачем відповідачу рахунками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язань згідно з п. 4.9. договору та не оплатив позивачу додаткові витрати, які були понесені позивачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 285 842 грн 16 коп.

Факт понесення додаткових витрат на сплату плати за користування вагонами, у зв`язку з простоєм вагонів у період з 20.03.2023 до 08.06.2023, позивач підтверджує такими доказами: 1) договір № 121222-ЛВ від 12.12.2022 про транспортне експедирування залізничним транспортом (вагонами) експедитора, укладений між позивачем та ТОВ «Індустріальні технології» (вагон № 56614431), акт № 55 від 31.03.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 358 від 30.03.2023, акт № 106 від 30.04.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 588 від 30.04.2023, акт № 152 від 31.05.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 787 від 31.05.2023, акт № 168 від 30.06.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 937 від 30.06.2023, платіжні інструкції про оплату послуг на користь ТОВ «Індустріальні технології» № 3263 від 22.03.2023, № 3302 від 31.03.2023, № 3400 від 10.05.2023, № 3445 від 12.06.2023, № 3555 від 03.08.2023, № 3612 від 25.08.2023, № 3653 від 15.09.2023, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «Індустріальні технології»; 2) договір суборенди залізничного рухомого складу № 1-30/0123 від 30.01.2023, укладений між позивачем та ТОВ «Мультімодальна транспортна компанія» (6 напіввагонів № 60971918, № 64930647, № 64930373, № 60973351, № 62137013, № 60992765), акт приймання-передачі вагонів в суборенду № 3 від 01.02.2023, акт № 2 від 31.03.2023 з додатком до нього, рахунок № 01-31/0323 від 31.03.2023, акт № 3 від 30.04.2023 з додатком до нього, рахунок № 01-30/0423 від 30.04.2023, акт № 4 від 31.05.2023 з додатком до нього, рахунок № 01-31/0523 від 31.05.2023, акт № 5 від 30.06.2023 з додатком до нього, рахунок № 01-30/0623 від 30.06.2023, платіжні інструкції про оплату послуг на користь ТОВ «МТК» № 3314 від 03.04.2023, № 3392 від 04.05.2023, № 3443 від 12.06.2023, № 3520 від 27.07.2023, № 3556 від 03.08.2023, № 3579 від 11.08.2023, № 3603 від 17.08.2023, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «МТК»; 3) договір оренди залізничного рухомого складу № КЛ-584/01-23 від 09.01.2023, укладений між позивачем та ТОВ «Керрілайн» (4 напіввагони № 56627433, № 56840184, № 63068548, № 64245202), акт надання вагонів в оренду № 3 від 30.01.2023, акт № 76 від 31.03.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 70 від 01.03.2023, акт № 116 від 30.04.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 128 від 18.04.2023, акт № 154 від 31.05.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 166 від 15.05.2023, акт № 178 від 30.06.2023 з додатком до нього, рахунок-фактура № 227 від 26.06.2023, платіжні інструкції на оплату послуг на користь ТОВ «Керрілайн» № 3299 від 30.03.2023, № 3374 від 28.04.2023, № 3444 від 12.06.2023, № 3518 від 27.07.2023, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «Керрілайн».

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив, що відповідно до пункту 4.9. договору відповідач зобов`язаний відшкодувати узгоджені з ним та здійснені на його користь додаткові витрати позивача. Підтвердженням додаткових витрат експедитора є документи (рахунки, накладні та ін.), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), що були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування клієнтом документально підтверджених додаткових витрат експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримати додаткового рахунку.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази узгодження (погодження) відповідачем додаткових витрат позивача на сплату плати за користування вагонами у період з 20.03.2023 до 08.06.2023.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що простій вагонів був пов`язаний із тим, що отримувач вантажу не був готовий прийняти вантаж, у зв`язку з чим відповідач погодився компенсувати вартість оренди вагонів.

Невисловлення відповідачем у письмовій формі заперечень щодо додаткових витрат у відповідь на лист позивача від 20.03.2023 № 20.03.-23/02 та претензію про оплату додаткових витрат не свідчить про погодження витрат відповідачем. Сторони не передбачили у договорі можливості вираження волі сторони правочину, зокрема щодо згоди на відшкодування додаткових витрат експедитора, мовчанням.

Відповідач заперечує факт погодження ним додаткових витрат позивача на сплату плати за користування вагонами у період з 20.03.2023 до 08.06.2023.

Також суд встановив, що на дати виставлення рахунків-фактури позивач не надав відповідачу документів, які підтверджують додаткові витрати у розмірі зазначеному у відповідних рахунках. Водночас пункт 4.9. договору передбачає відшкодування клієнтом документально підтверджених додаткових витрат на підставі виставленого рахунку.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача додаткових витрат в сумі 285 842,16 грн на підставі п. 4.9. договору за їх необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 14.12.2023.

Суддя Д. В. Вдовенко