Ухвала

від 05.12.2023 по справі 916/3391/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3391/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Авторитет",

представник кредитора - не з`явився ,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія",

представник кредитора - Жосан Т.Ю. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс"

представник боржника - не з`явився

арбітражний керуючий - Шаргородський Дмитро В`ячеславович - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Авторитет"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 04.04.2023

у складі судді: Найфлейш В.Д.,

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 25.07.2023

у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючий), Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Авторитет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. 13.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Авторитет" (далі - заявник, скаржник, ТОВ "ЮК "Авторитет") звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (код ЄДРПОУ 22483476 (далі - боржник, ТОВ "Комплекс")).

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2. Згідно довідки ТОВ "Комплекс" дебіторська заборгованість за населенням складає 781 390,18 грн., кредиторська заборгованість постачальникам складає 772 909,75 грн.

3. За наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що судовими наказами Суворовського районного суду міста Одеси від 22.11.2022 у справі № 523/14496/22, від 14.12.2022 у справі № 523/14491/22, від 14.12.2022 у справі № 523/14499/22, від 14.12.2022 у справі № 523/14495/22, від 14.12.2022 у справі № 523/14500/22, від 15.12.2022 у справі № 523/14501/22, від 15.12.2022 у справі № 523/14498/22 стягнуто з фізичних осіб на користь ТОВ "Комплекс" заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинком та його прибудинковою територією, витрат на правову допомогу, судовий збір на загальну суму 92 449,44 грн.

4. Відповідно до фінансової звітності, складеної станом на 31.12.2022, основні засоби на початок звітного періоду 1788,5, на кінець звітного періоду 1745,3. Баланс активів на початок звітного періоду 2161, 3, на кінець звітного періоду 2403,3. Водночас пасиви на початок звітного періоду - 2161,3; на кінець звітного періоду - 2403,3.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою від 01.03.2023 Господарський суд Одеської області закрив провадження у справі № 916/3391/22 про банкрутство ТОВ "Комплекс" (код ЄДРПОУ 22483476);

припинив процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Шаргородського Д.В.;

припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 12.01.2023.

5.1. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що окрім ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", кредитори до суду не звернулись, тому зазначення в балансах довгострокових зобов`язань на початок звітного періоду (1922,3) та на кінець звітного періоду (1879,1) судом до уваги не прийнято.

5.2. Місцевий господарський суд зазначив, що вимога ТОВ "ЮК "Авторитет" за юридичні послуги на суму 700 000,00 грн. є такою заборгованістю, яка може бути погашена в процесі господарської діяльності підприємства, оскільки за інформацією, наявною у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), загальна сума доходу за податковий (звітний) період складає 570 554,75 грн.

5.3. З огляду на частини восьму, дев`яту статті 41, частину першу статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та враховуючи те, що господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі № 916/3391/22 про банкрутство ТОВ "Комплекс" (код ЄДРПОУ 22483476), припинення процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Шаргородського Д.В.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою від 25.07.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ЮК "Авторитет" залишив без задоволення;

ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 у справі №916/3391/22 залишив без змін.

6.1. Суд апеляційної інстанції не прийняв доводи скаржника про те, що у фінансовій звітності ТОВ "Комплекс" включено основні засоби житловий будинок № 68 по вул. Героїв Сталінграду в м. Одесі, який вибув із власності ТОВ "Комплекс" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2015, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що саме вартість житлового будинку № 68 по вул. Героїв Сталінграду в м. Одесі була включена до фінансової звітності ТОВ "Комплекс" у розділі "основні засоби". Крім того, зазначене спростовується наданим розпорядником майна проміжним звітом про хід процедури розпорядження майном від 04.04.2023, а саме, додатком до звіту - "Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.03.2023 № 326774663", відповідно до якої, ТОВ "Комплекс" є власником п`ятиповерхових житлових будинків (гуртожитків) № 70 та № 72 по вул. Героїв Сталінграду в м. Одесі.

6.2. Суд зазначив, що подання до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розпорядником майна боржника аналізу фінансового стану боржника є обов`язком, який визначений пунктом 5 частини третьої статті 44 КУзПБ, тому надання скаржником нового доказу - копії повторної фінансової звітності - є необґрунтованим та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

6.3. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що надані скаржником нові докази у формі копії уточненої фінансової звітності, складеної ТОВ "Комплекс", сформовані та направлені до Центру обробки електронних звітів Держстату 18.04.2023, тобто після винесення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі. Водночас скаржником не доведено обставин, які унеможливили подання зазначених доказів до суду першої інстанції.

6.4. З огляду на викладене вище, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого суду про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю ознак неплатоспроможності боржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. ТОВ "ЮК "Авторитет" 21.08.2023 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/3391/22, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/3391/22 скасувати, а справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3391/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до вимог статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

10. 09.10.2023 засобами електронного зв`язку від ТОВ "ЮК "Авторитет" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги в якій в обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19, постанові від 01.08.2023 у справі № 904/1938/22, постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

11. У зв`язку із перебуванням судді Пєскова В.Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3391/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023.

12. Ухвалою від 02.11.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 916/3391/22 за касаційною скаргою ТОВ "ЮК "Авторитет" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "ЮК "Авторитет" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відбудеться 05.12.2023 о 11:00.

13. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3391/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023.

14. Ухвалою від 30.11.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Комплекс" та ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

15. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (05.12.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 05.12.2023.

15.1. В судовому засіданні 05.12.2023 в режимі відеоконференції прийняла участь уповноважена представниця ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", яка заперечила проти доводів і вимог касаційної скарги.

15.2. Уповноважений представник ТОВ "Комплекс" не приєднався до відеконференції.

15.3. З огляду на те, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в господарському процесі за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, та зважаючи на те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалася, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розгляд касаційної скарги у цій справі.

16. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, Верховний Суд розглядає справу № 916/3391/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ ЮК "Авторитет")

17. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосувавши висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19, без наявного в матеріалах справи звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника, дійшли помилкового висновку щодо можливості боржника погасити свою заборгованість, а отже і помилкового висновку про закриття провадження по справі. Також скаржник звернув увагу на висновки, викладені у постанові КГС ВС від 01.08.2023 у справі № 904/1938/22.

Доводи інших учасників справи

ТОВ "Комплекс"

18. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Комплекс" зазначив, що матеріалами справи підтверджено ознаки неплатоспроможності боржника, тому закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ в цьому випадку не є можливим, а оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

19. У відзиві Товариства зазначено, що копія уточненої фінансової звітності, як і первісна фінансова звітність, жодним чином не підтверджує припущення скаржника щодо наявності основних засобів (нерухомості) у боржника. Водночас докази, на які посилався скаржник, були подані ним з порушенням вимог пункту 5 частини третьої статті 44 КУзПБ. З огляду на зазначене представник Товариства просив відмовити у задоволені касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Арбітражний керуючий Шаргородський Д.В.

20. У відзиві арбітражного керуючого зазначено, що матеріали справи не містять аналіз фінансово-господарського стану боржника, наявність дебіторської заборгованості не свідчить про можливість боржника погасити заборгованість, тому закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ в цьому випадку не є можливим, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

24. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, здійснивши аналіз матеріалів справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.

26.За змістом касаційної скарги (та заяви про усунення недоліків), в цьому випадку скаржник зазначає, що підставою для оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд застосував норму права без урахування застосування норми права у подібних правовідносинах, постанові Верховного Суду. Водночас скаржник здійснив посилання на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2023 у справі № 904/1938/22.

27. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

29. Надаючи оцінку доводам скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

30. Колегія суддів враховує, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18), зазначено що подібність правовідносин (про яку йдеться в статті 287 ГПК України), означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

31.1. Водночас, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

32. Посилання скаржника на викладені в постанові у справі № 904/1938/22 висновки не можуть розглядатися як підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі, вони відрізняються предметом спору, підставами звернення заявника, змістом його та встановленими фактичними обставини.

32.1. Так, аналіз змісту зазначеної скаржником постанови Верховного Суду свідчить про те, що об`єктом оскарження під час касаційного перегляду справи № 904/1938/22 була постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2023, якою задоволено апеляційну скаргу, скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 (якою, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців), справу № 904/1938/22 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

33. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що на розгляд суду було винесено питання про закінчення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з урахуванням положень пункту 4 частини п`ятої статті 48, частин першої - третьої, шостої статті 49, статті 58 КУзПБ. Суд зазначив, що враховуючи положення частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

33.1. Разом з тим, у цій справі (№ 916/3391/22) питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури судом не вирішувалося, а суди фактично здійснили оцінку пред`явлених ініціюючим кредитором грошових вимог, дослідили їх із наявними вимогами інших кредиторів, внаслідок чого дійшли висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі частини першої статті 90 КУзПБ.

33.2. Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні та скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК не надавались інші докази, окрім ти, які були досліджені судами попередніх інстанцій, які б свідчили неплатоспроможність боржника та неможливість задоволення вимог кредиторів у жоден інший спосіб, окрім як через здійснення процедур банкрутства.

33.3. Водночас, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі № 916/3391/22, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19, на яку посилається апеляційний суд та про яку зазначив скаржник у касаційній скарзі.

33.4. Зі змісту постанови Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19 вбачається, що закриття провадження у справі про банкрутство здійснене судом за відсутності належного встановлення обставин дійсного фінансового стану боржника та повного і належного з`ясування обставин, які призвели до його неплатоспроможності за умов стабільної господарської діяльності підприємства та постійного отримання ним значних сум коштів, внаслідок чого була застосований пункт восьмий частини першої статті 90 КУзПБ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

33.5. Отже, постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19 була прийнята за наявності подібних обставин справи, а правові висновки є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

34. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

35. Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України унормовано, що Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

35.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

35.2. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктами 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись положеннями статей 234, 287, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Авторитет" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/3391/22 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню на підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере