Рішення

від 11.12.2023 по справі 357/12561/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12561/23

Провадження № 2/357/3494/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року Білоцерківський міськрайоннийсуд Київськоїобласті ускладі:головуючого -судді БондаренкоО.В.,при секретарі КононюкуП.О.,розглянувши впорядку загального позовногопровадження увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

13.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . За життя мати не розпорядилася своїм майном. Він являється спадкоємцем першої черги та зареєстрований у вказаній квартирі. Після смерті батька, ОСОБА_3 , він подав заяву про прийняття спадщини на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а після смерті матері 23.09.2023 державним нотаріусом було відмовлено в оформлені спадкових прав та видачі відповідного свідоцтва у зв`язку з пропуском встановлено законодавством строку. Однак, він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: з квітня 2018 року, у зв`язку з сильними болями в поперековому відділі хребта і онімінням ніг, він не міг ходити та вимушений був звертатися за допомогою у медичні заклади; 25.06.2018 йому зробили операцію на хребті, однак його стан не покращився і він вимушений був продовжити стаціонарне лікування у Білоцерківській міській лікарні № 2; після виписки з лікарні він продовжував лікування та згідно висновку спеціаліста від 21.09.2018 його стан протягом 3 місяців не покращився, у зв`язку з чим його направили до Київської обласної клінічної лікарні № 2, після чого йому була встановлена група інвалідності. Тому, просив визначити йому додатковий строк, тривалістю два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої матері.

17.10.2023 судом постановлено ухвалу, про прийняття до розгляду позовної заяви, відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та витребування з Другої білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завіреної копії спадкової справи з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти), щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

14.11.2023 судом постановлено ухвалу, яка внесена до протоколу судового засіданні, про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Олійник Інна Станіславівна, у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, 01.11.2023 подав заяву, про розгляд справи за відсутності представника Білоцерківської міської ради на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а проживала за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 22,23) та показаннями свідків.

Також, встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , являється постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 та інвалідом 2 групи, є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який займався її похованням, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 7,8,9,11,13-16).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 січня 1997 року, виданого Виробничим об`єднанням «Білоцерківшина», зареєстрованим 14.10.1999 у Білоцерківському МБТІ за № 11160 (а.с. 17), право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Отже, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Біла Церква Київської області та згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі щодо його майна Другою білоцерківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 436/2023 (а.с.19).

З постанови державного нотаріуса Другої білоцерківської державної нотаріальної контори від 23.09.2023 за № 1996/02-31 (а.с. 20), вбачається, що на звернення ОСОБА_1 , щодо оформлення спадкових прав на майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у визначений строк.

З повідомлення Другої білоцерківської державної нотаріальної контори від 01.11.2023 за № 2238/01-09 (а.с.66) та інформаційної довідки зі спадкового реєстру (а.с.67), вбачається, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася.

Отже, з наведеного вбачається, що позивач проживав разом із матір`ю до дня її смерті за однією адресою, заяву про відмову від прийняття спадщини не подав, а фактично вступив в управління спадковим майном, спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалася та свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не видавалось.

Позивач обґрунтовуючи позов вказує на те, що він з поважних причин пропустив строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий час хворів, не міг ходити, переніс операцію на хребті та тривале лікування, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого, експертними та консультативними висновками виписками з історії хвороб, листами непрацездатності (а.с.24-47), з яких вбачається, що позивач 24.04.2018 звернувся до терапевта зі скаргами на біль у поперековому відділі, онімінням ніг, утрудненням ходи та обмеженням рухів та йому було призначено лікування; 18.06.2018 йому було встановлено діагноз: Люмбаго; з 25.06.2018 по 26.06.2018 він знаходився на стаціонарному лікуванні у Міжнародному центрі нейрохірургії де йому було встановлено діагноз: Дегенеративно дистрофічне захворювання поперекового відділу хребта, грижа між хребцевого диску L5-S1зліва, виражений люмбоішеалгічний синдром, проведено оперативне втручання та призначено, крім іншого, амбулаторне лікування під наглядом невропатолога протягом 2-3 місяців; з 28.06.2018 по 02.07.2018 перебував на амбулаторному лікуванні під наглядом невропатолога/невролога; 03.07.2018 Білоцерківською міською лікарнею № 2 йому було продовжено амбулаторне лікування; 16.07.2018 він був оглянутий неврологом, яким встановлено, що позивач продовжує хворіти, зокрема, має утруднену ходу та больовий синдром, у зв`язку з чим продовжено лікування; 25.07.2018 позивач був оглянутий сімейним лікарем, яким встановлено, що він продовжує хворіти, має болі в поперековому відділі хребта та утруднену ходу, тому з 26.07.2018 по 03.08.2018 йому продовжено лікування; у період з 03.08.2018 по 17.09.2023 позивач продовжував лікування та лікарями було встановлено, що він має незадовільний стан здоров`я, стійкий больовий синдром у поперековому відділі хребта протягом останніх трьох місяців та утруднену ходу; з 28.08.2018 по 07.09.2018 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Білоцерківській міській лікарні № 2; 17.09.2023 позивача було направлено на КОНЛ на консультацію до невролога для корекції лікування та експертизи працездатності; 21.09.2023 позивачу було проведено МРТ попереково - крижового відділу хребта; у період з 11.03.2019 по 19.03.2019 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КЗКОР «Київська обласна клінічна лікарня»; у квітні 2019 позивач проходив обстеження в Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова НАМН України» та Державній установі «національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска НАМН України»; 03.06.2019 Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України було видано висновок, що захворювання ОСОБА_1 , вказані у висновку, пов`язані з впливом аварії на ЧАЕС; 24.06.2019 позивачу було встановлено з 11.06.2019 другу групу інвалідності довічно (а.с.10).

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у судовому засіданні дав показання, що він являється братом позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їх мати, яка проживала разом із братом по АДРЕСА_5 . Він спадщину не приймав та не претендує на спадкове майно, спір із братом щодо спадщини відсутній. Брат не подав вчасно заяву про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки з червня 2018 року не міг ходити, його відвезли у лікарню до м. Києва, там зробили операцію і три місця він взагалі був у лежачому положенні та не ходив, а потім пересувався лише із допомогою. Такий стан у нього був до кінця 2018 року, він періодично проходив лікування у міській лікарні та обстеження у м. Києві.

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , у судовому засіданні дала показання, що позивача знає близько 16 років, він проживає по АДРЕСА_5 , до смерті з ними проживали його батьки. Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач доглядав матір до її смерті, займався її похованням, а потім сам захворів і потрапив у лікарню з захворюванням хребта. Позивачу зробили операцію, він був лежачим, до півроку взагалі не ходив, а до кінця 2018 року знаходився постійно на лікуванні.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 , у судовому засіданні дав показання, що він знайомий із позивачем з дитинства, він проживає по АДРЕСА_5 та з ним до смерті проживали його батьки. У квітні 2018 року померла мати позивача, після чого він захворів і до кінця року проходив обстеження, лікування, переніс операцію, був у лежачому положенні три місяці, знайомі та друзі йому допомагали у догляді, побуті та коштами, близько пів року він не виходив з квартири.

Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_8 , у судовому засіданні дав показання, що він знайомий з позивачем близько 40 років, йог батьки до смерті проживали разом із ним по АДРЕСА_5 . Позивач доглядав за батьками до їх смерті, на ньому було усе навантаження. Мати позивача була хвора на рак, вона не ходила, тому позивач її носив на руках. У квітні 2018 року мати позивача померла і він займався її похованням, а потім сам захворів. Позивач не міг ходити, у червні йому зробили операцію, він був у лежачому положенні та не міг ходити, до кінця 2018 року проходив лікування та обстеження, а з 2019 року почав вже потроху ходити.

Отже, вказаними доказами, які узгоджуються між собою, підтверджено обставини справи, на які посилається позивач, та дані докази у своїй сукупності дають змогу суду дійти висновку про наявність поважних причин пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно із ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що позивач відповідно до п.1 ч.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 1218, 1220, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 76 -81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, 09117), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з Білоцерківської міської ради Київської області в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.12.2023.

Суддя О. В. Бондаренко