Ухвала

від 08.05.2024 по справі 357/12561/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12561/23

Провадження № 6/357/240/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року Білоцерківський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Кононюка П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі запозовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

13.04.2024 Державна судова адміністрація України звернулася до суду із даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 25.04.2024, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23 стягнуто на користь держави з Білоцерківської міської ради Київської області судовий збір у розмірі 1073,60 грн. З метою виконання рішення суду у справі №357/12561/23 судом видано виконавчий лист від 22.02.2024.Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. Наказом Державної судової адміністрації України від 19.03.2020 №129 затверджено Порядок опрацювання виконавчих документів про стягнення судового збору та накладення штрафу (як засобу процесуального примусу). Зазначений наказ прийнятий в зв`язку з прийняттям рішення ДСА України уповноважити начальників територіальних управлінь ДСА України та їх заступників представляти інтереси ДСА України, як стягувана,для своєчасного вжиття заходів стосовно виконання рішень судів (виконавчих документів) про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу). Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами). Так, згідно п. 24 Порядку стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 Порядку. Згідно пп. 3 п. 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, що мають відкриті рахунки в органах Казначейства. Для виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23 Територіальним управлінням ДСА України в Київській області 04.03.2024 було направлено виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/12561/23 до Управління Державної казначейської служби України у Білоцерківському районі Київській області та 19.03.2024 листом Управління ДКС України у Білоцерківському районі Київській області повернуло виконавчий документ без виконання, у зв`язку із тим, що Білоцерківська міська рада Київської області в Головному управлінні Казначейства та управліннях Державної казначейської служби України в Київській області не обслуговується (немає жодних відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів).З огляду на зазначене, з метою виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23 в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави шляхом «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Біла Церква, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ 38009832) сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. в дохід держави (Отримувач коштів: ГУ м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджет 22030106)».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, заявник просив справу розглядати без участі представника ДСА України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11.12.2023 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/12561/23, провадження 2/357/3494/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задоволено та визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили та стягнуто з Білоцерківської міської ради Київської області в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 89-94).

Рішення суду від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, провадження №2/357/3494/23 набрало законної сили 16.01.2024 та 22.02.2024 на виконання вказаного рішення суду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №357/12561/23, провадження № 2/357/3494/23, про стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області в дохід держави судового збору у розмірі 1073,60 грн.

04.03.2024 Державна судова адміністрація України звернулася із заявою про виконання судового рішення у справі № 357/12561/23, провадження № 2/357/3494/23 та оригіналом виконавчого листаБілоцерківського міськрайонного суду Київської області, до Білоцерківського управління Державної казначейської служби України у Київській області, однак, за результатами розгляду заяви Білоцерківське управління Державної казначейської служби України у Київській області листом №05-10-08/246 від 19.03.2024 повернуло виконавчий лист №357/12561/23, провадження № 2/357/3494/23 без виконання.

В обґрунтування повернення виконавчого листа без виконання Білоцерківське управління Державної казначейської служби України у Київській області, керуючись п. 9 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, вказало, що відповідно до вказаних банківських реквізитів Білоцерківська міська рада на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні не перебуває, тобто боржник немає відкритих рахунків в управлінні Казначейства.

Таким чином, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, провадження № 2/357/3494/23, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради судового збору в дохід держави, залишається без виконання, у зв`язку з чим ДСА України звернулася з вказаною заявою.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") вказує, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки, вказана норма не містить виключного переліку відповідних обставин, а тому підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є будь-які обставини, що роблять виконання такого судового рішення неможливим, або ж істотно утрудненим.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Отже, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення: із відповідною заявою слід звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець; для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; на виконання вимог цивільного процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб (правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація У країни.

Наказом Державної судової адміністрації України від 19.03.2020 №129 затверджено Порядок опрацювання виконавчих документів про стягнення судового збору та накладення штрафу (як засобу процесуального примусу).

Відповідно до положення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів

Відповідно до п.п. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845).

За визначенням, яке міститься в п. 2 Порядку № 845, боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Також, п. 19 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 24 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи зазначені у п. 6 Порядку № 845.

Аналіз вище наведених положень Порядку № 845 дозволяє прийти до висновку, що виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів можливе лише у разі, якщо боржник за відповідним рішенням має відкриті рахунки в органах Казначейства, на які такі кошти зараховуються.

Так, згідно листа №05-10-08/246 від 19.03.2024 Білоцерківського управління Державної казначейської служби України у Київській області Білоцерківська міська рада на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні не перебуває, тобто боржник немає відкритих рахунків в управлінні Казначейства.

Таким чином, вказане свідчить про наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, провадження № 2/357/3494/23, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради судового збору в дохід держави, що є підставою для зміни способу і порядку виконання вказаного судового рішення у відповідній частині.

Державна судова адміністрація України, заявляючи вимоги про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. в дохід держави.

Однак, будь-яких належних та достатніх доказів зміни порядку та способу виконання даного рішення суду, саме з таким способом, як вказано заявником, до суду не надано, враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не було стороною у вказаній справі.

Водночас, враховуючи вищевикладене та те, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці, адже саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду, суд дійшов висновку, що заява Державної судової адміністрації України, про зміну способу виконання судового рішення, підлягає до задоволення в інших спосіб.

Так, за правилами ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

В свою чергу, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін віднесено встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад та здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Статтею 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Пунктом 13, 15Регламенту виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківського виконавчого комітету 25.02.2021 №347-10-VIIІ, визначено, що Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в Державній казначейській службі України. Виконавчий комітет є виконавчим органом Білоцерківської міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

Таким чином, Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради включений до мережі розпорядників і одержувачів коштів місцевого бюджету, тобто останній наділений безпосереднім правом розпоряджатися коштами місцевого бюджету. Водночас, Білоцерківська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових операцій не здійснює, так як у неї відсутні рахунки в казначействі.

За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники), отже, у місцевих рад немає фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за виконавчим листом повинно здійснюватися з відповідного виконавчого органу у даному випадку з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Отже, обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави, можуть бути усунуті шляхом встановлення судом такого порядку виконання рішення, за яким безспірне списання коштів належить провести з бюджетних асигнувань виконавчого органу міської ради - Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Керуючись ст. 258, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Державної судової адміністрації України, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Встановити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2023 у справі №357/12561/23, в частині стягнення з Білоцерківської міської ради Київської області судового збору на користь держави в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок), шляхом безспірного списання таких коштів з відповідного казначейського рахунку Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15, код ЄДРПОУ: 04055009).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 08.05.2024.

Суддя О. В. Бондаренко