Ухвала

від 14.12.2023 по справі 753/18780/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/6581/23

Справа № 753/18780/23

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2023 року cуддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О. розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна кредитна Компанія» - адвоката Бабенко Яни Вікторівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна кредитна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Універсальна кредитна компанія» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.10.2023 цивільну справу № 753/18780/23 передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, цивільну справу за № 753/18780/23 визначено головуючому судді Сенюті В.О.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11.12.2023 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Письмові матеріали справи містять заяву про забезпечення позову від 11.10.2023. Подану заяву мотивує тим, що 27.01.2021 між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № В202104270032. Відповідно до умов якого відкрита кредитна лінія та встановлений ліміт 560000,00 грн. із сплатою 4 % в місяць на залишок, терміном повернення 27.04.2022 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 27.04.2021 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір застави та договір поруки. Відповідно до договору застави, відповідач ОСОБА_2 надала в заставу транспортний засіб Land Rover д.н.з НОМЕР_1 . Згідно платіжних інструкцій, 27.04.2021 ОСОБА_1 видано грошові кошти у сумі 340000,00 грн., а 28.04.2021 - отримав 100000,00 грн. Станом на 27.09.2023 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором від 27.04.2021 у розмірі 732180,03 грн. 03.10.2022 між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та ОСОБА_1 укладено ще кредитний договір № В202210030065. відповідно до умов вказаного кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500000,00 грн. на власні цілі, терміном повернення кредиту 02.06.2023 із сплатою 2,5 % в місяць на залишок за користування кредитними коштами. Станом на 02.10.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 03.10.2022 становить 3125000,00 грн. Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу. Вказує на те, що у разі задоволення позову, з ОСОБА_1 підлягатиме стягненню грошові кошти у розмірі 4097485,77 грн., які можуть бути отримані також за рахунок реалізації належного майна відповідачу. Оскільки відповідач отримані у кредит грошові кошти не повернув, на звернення позивача не реагує, немає наміру повертати грошові кошти, а відтак наявна реальна загроза відчуження майна, як спосіб уникнення виконання ймовірного рішення суду. На підставі викладеного, просить накласти арешт на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 : житловий будинок, загальною площею 80,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 164348880361; земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер - 8000000000:90:066:0029 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - м. Київ, реєстраційний номер майна № 164348880361; частки нежитлових приміщень групи приміщень № 5-595 (літера «1К»), загальною площею 168,5 кв.м., адреса - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 299031480000; автомобіль марки BMW, модель Х6, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 918749,43 грн. за кредитним договором від 27.04.2021 та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 03.10.2022 у розмірі 3178736,34, здійснити розподіл судових витрат.

Проте письмові матеріали справи не містять підтвердження вартості майна, на яке представник позивача просить накласти арешт у заяві від 11.10.2023, що позбавляє суд дійти висновку про співмірність та адекватність заходу забезпечення, який просить застосувати представник позивача заявленим позовним вимогам.

Представником позивача, на підтвердження заяви про забезпечення позову, надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта обсягом 11 сторінок, в якому наведено 16 об`єктів нерухомого майно, проте за яким принципом було обрано саме майно, що вказано у заяві про забезпечення позову обґрунтування відсутнє.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві міститься посилання на те, що кредитний договір від 27.04.2021 забезпечений договором поруки та договором застави, предметом якого є транспортний засіб автомобіль марки Land Rover, вартістю 800000,00 грн.

Зважаючи на викладене вище, обраний спосіб забезпечення позову, заявлені позовні вимоги, та вимоги діючого законодавства на даний час, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна кредитна Компанія» - адвоката Бабенко Яни Вікторівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна кредитна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено: 14.12.2023.

Суддя В.О. Сенюта