Ухвала

від 11.12.2023 по справі 320/41536/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2023 року м. Київ № 320/41536/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати наказ відповідача №117 від 16.02.2023р. в частині скасування позивачу дозволу на працевлаштування;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №80111500062612 від 27.02.2023р. про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача направити інформацію у відомчу базу даних ДМС України про відновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я позивача.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Щодо місця перебування позивача.

Відповідно до вимог статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Суд зазначає, що для фізичних осіб важливим є надання доказів зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) в Україні.

Із вступної частини позову випливає, що адресою позивача є: АДРЕСА_1 .

З метою визначення належної територіальної підсудності адміністративної справи позивачу варто підтвердити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) в Україні, як того вимагає частина перша статті 25 КАС України.

Втім, докази на підтвердження того, що позивач на даний момент зареєстрований та/або проживає у Київській області, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV (зі змінами та доповненнями) визначено, що місце перебування житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулює Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 № 1871-ІХ (далі Закон № 1871-ІХ)

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 1871-ІХ декларування місця проживання особи повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону № 1871-ІХ документом (у паперовій або електронній формі), що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей є витяг з реєстру територіальної громади на дату та час його формування.

Згідно з пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1871-ІХ декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється зокрема з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (стаття 5 Закону № 1871-ІХ).

Відповідно до частин першої і третьої статті 26 Закону № 1871-ІХ за заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення) орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до пунктів 2 та 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1871-ІХ місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації / скасовується у порядку, встановленому для зняття / скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви копії витягу з реєстру відповідної територіальної громади на підтвердження проживання/реєстрації на території Київської області станом на момент звернення до суду із даним позовом.

Щодо сплати судового збору.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 2710-IX встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2684,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3220,80 грн. (1073,60 за кожну з 3 немайнових вимог).

Втім, позивачем надано до суду доказ сплати судового збору на суму 1073,60 грн., тобто лише за одну вимогу.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені, шляхом подання до суду:

- доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб копії документа з відомостями про реєстрацію місця проживання;

- оригіналу документу про сплату судового збору на суму нестачі у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марич Є.В.