Ухвала

від 13.12.2023 по справі 320/44814/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2023 року Київ № 320/44814/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доКиївського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісіїпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, прийняте у вигляді Акту огляду МСЕК№692-Б від 21.04.2023 р., яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано інвалідом III групи з 03.04.2023 р., строком довічно, причиною інвалідності вказано - загальне захворювання з ураженням ОРА [опорно рухового апарату];

- зобов`язати Київський міський центр медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, відповідно до п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Затвердженого Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317), повторно провести огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно законодавства України на встановлення інвалідності, дати виникнення інвалідності та причин інвалідності, та за необхідності направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) або Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023, позовну заяву №320/44601/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

06 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом 04 грудня 2023 року, заявив позовні вимоги щодо скасування рішення від 21.04.2023, тобто, позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого приписами КАС України.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В своє обґрунтування позивач посилається на свій пригнічений психологічно-емоційний стан, що викликаний тривалою боротьбою позивача (з 2014 р.) з захворюваннями, які впливають на активність та якість життя позивача; через наслідки до яких призвели та призводять неефективні методи лікування захворювань позивача та безрезультатні реабілітаційні заходи застосовані до позивача; через несвоєчасне направлення документів позивача на огляд в МСЕК для встановлення інвалідності (таке право настало у Позивача у 2017 р., але фактично було реалізовано у 2023 р. за ініціативою позивача, а не органом відповідальним за своєчасне направлення хворих на МСЕК для встановлення інвалідності); і зрештою проходження позивачем МСЕК (квітень 2023 р.), огляд під час якого був проведений поверхово і без врахування всіх обставин справи позивача та з порушенням процедури огляду; а також через триваючий збройний конфлікт спричинений новим етапом агресії російської федерації проти України (зокрема, масовані ракетні обстріли м. Києва протягом 2023 р.; велику кількість постраждалих осіб внаслідок збройного конфлікту), - що у своїй сукупності призвело до розгубленості та зневіри позивача щодо відновлення справедливості та можливості захистити його порушені права шляхом оскарження рішення відповідача, зокрема до суду в адміністративному порядку.

Як зазначено в заяві, позивачу знадобився тривалий час аби зібратися з силами та переконати себе у необхідності відновити порушені права у судовому порядку. Більше того, тривала хвороба обох кульшових суглобів, і особливо лівого, біль у якому проявляється щодня та лікування якого потребує ендопротезування - вплинули на остаточне рішення позивача звернутися в суд за захистом його порушених прав; а також скористатися правом передбаченим п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Затвердженого Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317) - звернутися до МСЕК з вимогою проведення огляду (повторного огляду) позивача (як особі інвалідність якої встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду) на підставі рішення суду.

Позивач вказує, зрозумівши, що він позбавлений можливості захистите себе не інакше як шляхом звернення до суду, зокрема бажаючи скористатися правом передбаченим п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Затвердженого Постановою КМУ від З грудня 2009 р. № 1317), прийняв вольове рішення звернутися до суду. При цьому позивач потребував правової допомоги у підготовці позову та подання доказів на підтвердження свої вимог. Відповідно звернувшись по правову допомогу представнику позивача знадобився час для ознайомлення з ситуацією позивача та наявними у нього доказами, а також часу для складання процесуального документу.

Оцінюючи такі посилання позивача, що викладені в заяві про поновлення пропущеного строку, суд акцентує, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Надаючи оцінку підставам пропуску строку звернення з даним позовом до суду, що вказані представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

При цьому, суд враховує, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами) визначено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29 червня 2022 року (який був чинний, на час подання апеляційної скарги відповідачем).

Згідно з вказаним нормативно-правовим актом, місто Київ з 25 квітня 2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, місто Київ не відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії.

В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З урахуванням зазначеного, вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними, здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки мають виключно суб`єктивний характер, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:

- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши інші підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЖукова Є.О.