Ухвала

від 22.03.2024 по справі 320/44814/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 березня 2024 року Київ № 320/44814/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доКиївського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісіїпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київського міського центру медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, прийняте у вигляді Акту огляду МСЕК№692-Б від 21.04.2023 р., яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано інвалідом III групи з 03.04.2023 р., строком довічно, причиною інвалідності вказано - загальне захворювання з ураженням ОРА [опорно рухового апарату];

- зобов`язати Київський міський центр медико-соціальної експертизи в особі Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, відповідно до п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Затвердженого Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317), повторно провести огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно законодавства України на встановлення інвалідності, дати виникнення інвалідності та причин інвалідності, та за необхідності направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) або Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску.

04 березня 2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач зазначає про значну кількість захворювань, з якими позивач активно бореться починаючи щонайменше з 2014 р. коли йому було встановлено діагноз «Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура» (критично знижений рівень тромбоцитів) та лікування якого призвело до виникнення тяжких побічних негативних наслідків по здоров`ю позивача, не дивлячись на те що рівень тробоцитів вдалося привести у норму. Одним із серйозних негативних наслідків став розвиток хвороби двох кульшових суглобів та необхідності тотального ендопротезування обох кульшових суглобів (у 2017 було проведено тотальне ендопротезування правого кульшового суглоба; на весні 2023 було діагностовано необхідність проведення аналогічного ендопротезування у лівому кульшовому суглобі).

По тексту поданої заяви представник вказує про численні захворювання позивача, поганий стан здоров`я позивача, а також на перенесену хворобу неповнолітніх дітей позивача, що на думку представника, може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом прав із поважних причин.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даючи оцінку доводам позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд враховує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Як уже зазначалось вище, ч.2 ст.122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

В той же час, в позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення з даним позовом до суду, представником позивача не заперечується факт того, що позивач знав про прийняте оспорюване рішення, не заперечується і факт пропуску строку звернення до суду щодо його оскарження.

Проте, наведені представником позивача підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають виключно суб`єктивний характер.

Зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Суд звертає увагу, що строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.