Рішення

від 14.12.2023 по справі 520/25678/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 року № 520/25678/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПРОДУКТ" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПРОДУКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1, винесене Львівською митницею Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1, винесене Львівською митницею Державної митної служби України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Львівською митницею Державної митної служби України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПРОДУКТ" та фірмою REMAKO PAPER BOARD B.V. було укладено контракт № REM-EUR 2409-20.

До митного оформлення було подано митну декларацію 23UA100180507942U3, разом із якою подано: пакувальний лист №2078997 від 24.07.2023 року, рахунок-проформу від 12.07.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 2258757 від 24.07.2023 року, автотранспортну накладну № NL 3309514 від 24.07.2023 року, сертифікат про походження товару № AF00963128 від 24.07.2023 року, замовлення № 2078997 від 11.07.2023 року, банківський платіжний документ №20 від 19.07.2023 року, рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3-19072023-1 від 24.07.2023 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.07.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 17 від 24.07.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № REM-EUR 2409-20 від 24.09.2020 року, договір про надання послуг митного брокера №2107/1 від 21.07.2023 року, договір (контракт) про перевезення № Д-09022022-1 від 09.02.2022 року, копію митної декларації країни відправлення №23NLLKGIXMA97NWD50 від 24.07.2023 року, технічну документацію.

Львівською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Львівською митницею Державної митної служби України було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

На вищевказаний запит позивачем було направлено до митного органу прайс лист та висновок експертної організації.

Щодо посилань відповідача на те, що вартість тари та пакування не вказані у інвойсі від 24.07.2023 №2258757, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.09.2022 № REM-EUR 2409-20 погоджено, що вартість тари та пакування включається у вартість товару.

Таким чином, у інвойсі від 24.07.2023 №2258757 зазначена ціна з урахуванням вартості тари та пакування.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Також, відповідач посилався на те, що сума, яка має бути перерахована згідно комерційних документів (інвойс від 24.07.2023 №02258757) становить 15104,54 EUR, проте як зазначено у банківському платіжному документі від 19.07.2023 № 20 перерахована сума становить 15000 EUR.

При цьому, позивачем зазначено, що оплати за товар у сумі 15104,54 EUR згідно інвойсу від 24.07.2023 №02258757 були здійснені авансовими частинами, окремо в сумі 15000,00 EUR згідно платіжній інструкції від 19.07.2023 № 20 та в сумі 104,54 EUR була окрема авансова оплата згідно переплати попередньої поставки партії товару.

Згідно пояснень до контракту № REM-EUR 2409-20 від 24.09.2020 складених на адресу REMAKO PAPER BOARD B.V. доведено до відома що платіж у розмірі 15000,00 євро від 19.07.2023 був здійснений на підставі проформ інвойса від 12.07.2023 до заказу 2078997 (як попередня оплата згідно умовам контракту) та з урахуванням боргу за минули поставки. Фактично товару було завантажено на суму 15104,54 євро згідно інвойсу 2258757 від 24.07.2023. Будь яка переплата або заборгованість на користь постачальника або покупця буде враховано при відвантаженні товару наступним часом. У деякому разі сторони діють в рамках умов контракту. Після відвантаження товару 24.07.2023 р. (інвойс 2258757 від 24.07.2023) загальна переплата на користь покупця становить 334,86 євро.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що у комерційних документах які надані декларантом до митного оформлення (інвойс від 24.07.2023 №2258757, замовлення від 11.07.2023 № 2078997, гр. 31 митної декларації від 27.07.2023 року №23UA209230079888U5) ніде не зазначено що товар який оцінюється стоковий, суд зазначає наступне.

Згідно контракту від 24.09.2022 року № REM-EUR 2409-20, який було надано при митному оформленні, сторони визначили, що товар стоковий.

Відповідно умовами вказаного контракту продавець поставляє покупцю товар - Другосортові/ несортові/стокові партії папіру крейдової та некрейдової, картона, в кількості та найменуванні згідно з Інвойсами (Проформой- інвойсів), які виставляє Продавець на кожну партію товару.

Також, позивач додатково надав відповідачу при митному оформленні інші документи, що підтверджують, що товар стоковий, а саме прайс лист, згідно якого сортність товару є стоковий та висновок експертної організації, згідно якого вартість експертом визначено з урахуванням того що сортність товару - стоковий.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Також, відповідач посилався на те, що гр. 46 митної декларації країни відправлення від 24.07.2023 року №23NLLKG1XMA97NWD50 статистична вартість товару становить 15644 EUR, разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсі від 24.07.2023 № 2258757, становить 15104,54 EUR.

Проте, вказані недоліки не можуть ставитись в провину позивачу, з огляду на те, що дана декларація заповнюється відправником, а не позивачем, і тому позивач не може відповідати за невідповідність заповнення декларації відправника.

Таким чином, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Щодо зауважень відповідача про те, що згідно наданих до митного контролю CMR від 24.07.2023 №3309514 у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є LLC BAVTRUCKS, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір перевезення (відповідно вимог п. 1.3 договору перевезення від 09.02.2022 №Д-09022022), платіжні документи, заявку, рахунок - фактуру про надання транспортних послуг та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, суд зазначає наступне.

Так, позивачем було подано до митного органу копії документів, що підтверджують транспортні витрати, а саме автотранспортну накладну 3309514 від 24.07.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № З-19072023-1 від 24.07.2023, довідку транспортних витрат від 24.07.2023, договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 09.02.2022 № Д-09022022-1 укладений з експедитором - ТОВ «ПАРТНЕР-ТО».

Згідно довідки про транспортні витрати від 24.07.2023 вартість транспортування вантажу для TOB «ЕВРОПРОДУКТ», за маршрутом м. Біддінгхойзен (Нідерланди) - м. Харків (Україна) автомобілем з держ. номерами НОМЕР_1 / AA5099XF, склала 101661,00 грн.: територією іноземних держав від м. Біддінгхойзен (Нідерланди) до п/п Краковець вартість склала 57 800,00 грн., територією України від п/п Краковець до м. Харків (Україна) вартість склала 43 561,00 грн., експедиційні послуги по території України склали 300,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що надана ТОВ "ЕВРОПРОДУКТ" довідка від 24.07.2023, що складена ТОВ «ПАРТНЕР-ТО» відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

З огляду на те, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом у рішенні від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, від 03.02.2021 р. по справі № 810/4441/16.

Таким чином, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПРОДУКТ" (проспект Людвіга Свободи, буд.39, кв.56, м.Харків, 61202) до Львівської митниці Державної митної служби України (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 р. за № UА 209000/2023/100474/1.

Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43971343, 79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 30360551, проспект Людвіга Свободи, буд.39, кв.56, м.Харків, 61202) сплачений судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.