Рішення

від 14.12.2023 по справі 560/16960/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16960/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" до в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчука Сергія Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" звернулося в суд з позовом до в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчука Сергія Віталійовича, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 0360354 від 06.09.2023 року виконуючого обов`язки начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Сергія Панчука про стягнення з ТОВ МС-Зв`язок адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не порушував своїми діями 01 серпня 2023 року вимог норми ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому до нього не може бути застосований штраф, передбачений нормою абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону. Як наслідок, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 25.09.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час рейдової перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки були відсутні необхідні документи (в даному випадку - індивідуальна контрольна книжка водія) визначені положеннями Закону № 2344-ІП та Порядку № 1567.

Вказує, що в постанові №030354 від 06.09.2023 року у графі, де зазначено час і місце фіксації порушення має місце технічна помилка. Місце перевірки зазначено Івано-Франківська область А/Д М-05, км. 372+100, а згідно акту від 01.08.2023 року та направлення на рейдову перевірку має бути Івано-Франківська область А/Д Н-09, км. 372+100.

Зазначає, що визначення особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Стверджує, що описки або неточності, допущені відповідачем при складенні акту або постанови в цьому випадку суттєво впливають на суть встановленого під час перевірки порушення.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01 серпня 2023 року старший державний інспектор відділу державного нагляду в Івано-Франківської області Іванюк С.В в рамках направлення на рейдову перевірку №00316 від 28.07.2023 року зупинив водія ТОВ "МС-Зв`язок" ОСОБА_1 для перевірки транспортного засобу KRAZ ВХ0543AM та документів.

За результатами перевірки інспектор ОСОБА_2 склав акт № 009961 від 01.08.2023 року об 11 год. 10 хв. на дорозі з наступними реквізитами: А/Д Н-09 Мукачево-Львів с. Вербилівці км: 372+100.

В акті № 009961 зазначено, що підчас перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Перевезення вантажу згідно накладної №0628 від 29-30.07.2023. Перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме індивідуальною контрольною книжкою водія (п. 6.3 розділу VI Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010).

06.09.2023 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем була винесена постанова ПШ №030354 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "МС-Зв`язок" в сумі 17000 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Виходячи зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Згідно з п.1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 1.4 Положення № 340, визначено, що Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

сільськогосподарськими підприємствами або підпиємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

З аналізу вказаних норм слідує, що спірні правовідносини не підпадають під вищевказані випадки, отже на них поширюється дія Положення №340.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.4 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіку змінності водія.

Законодавством про автомобільний транспорт передбачено імперативний обов`язок, а не право перевізника забезпечувати дотримання умов праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, для дотримання яких, у випадку необладнання транспортного засобу тахографом, передбачено необхідність ведення індивідуальної контрольної книжки водія або графіку змінності водіїв.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, повна маса автомобілю KRAZ65055, який перевірявся 01.08.2023, становить 28000 кг, тобто більше 3,5 тонн.

Відповідно до акту №009961 від 01.08.2023, складеного посадовою особою відповідача, у водія під час рейдової перевірки була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

Вказаний акт підписаний водієм та уповноваженою особою.

Позивач стверджує, що в межах спірних правовідносин не надавав послуг атомобільного перевезення, а здійснював перевезення вантажу для власних потреб, а тому на нього не поширюється обов`язок обладнувати свій автомобіль тахографом або обов`язок водія мати при собі індивідуальну контрольну книжку.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

З матеріалів справи суд встановив, що водій ОСОБА_1 01.08.2023 здійснював перевезення транспортним засобом, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 Самоскид НОМЕР_2 , належить позивачу.

Відповідно до накладної №0628 від 29-30.07.2023 вантажовідправником та вантажоодержувачем є ТОВ "МС-Зв`язок", вантаж - блок фундамент.

Таким чином, відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач є автомобільним перевізником, незалежно від того, чи здійснював він перевезення товару за власний кошт для власних потреб в межах господарської діяльності, чи в межах надання послуг з перевезення.

Суд зауважує, що оскільки сам позивач стверджує, що здійснював перевезення вантажу для власних потреб, а не надавав послуги з перевезення, саме з цих підстав норми Інструкції №385, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010, на яку посилається позивач, не підлягають застосувавнню до спірних правовідносин.

Натомість, суд вказує на порушення позивачем п. 6.3 Положення №340.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Стосовно аргументів позивача про невідповідність постанови №030354 вимогам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Так, згідно акту №009961 від 01.08.2023 зазначена автодорога Н-09, Мукачеве-Львів, с. Вербилівці, км:372+100.

Цей відрізок автодороги знаходиться в Івано-Франкіській області.

У постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 030354 від 06.09.2023 зазначена автодорога М-05, км:372+100, Івано-Франкіська область.

Відповідач у відзиві пояснює, що у графі, де зазначено час і місце фіксації порушення має місце технічна помилка.

У постанові від 22.05.2020 (справа № 825/2328/16) Верховний Суд досліджував питання щодо наслідків порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень. Так, зокрема, Верховний Суд виснував, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Так, в акті №009961 від 01.08.2023 зафіксовано правопорушення, зазначено, в чому саме воно полягає, вказано суб`єкта порушення, вказано норми закону, які було порушено та відповідальність за вказане порушення.

В постанові № ПШ 030354 від 06.09.2023 зазначено того ж самого суб`єкта, те саме порушення та відповідальність, однак має місце помилка щодо зазначення номеру автодороги.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Враховуючи наведене, суд вважає, що технічна помилка, допущена в постанові № ПШ 030354 від 06.09.2023 у графі час і місце, не впливає на її правомірність.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`кта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Так, листом від 22.08.2023 за вих. №63984/824.1/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач до відзиву додав копію трекінгу Укрпошти (0600041026640), копію чеку Укрпошти та список згрупованих поштових відправлень. Згідно наданих відомостей, лист про виклик на розгляд справи було вручено особисто 30.08.2023.

Отже, твердження позивача про неповідомлення його відповідачем про розгляд справи не відповідає дійсності.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Беручи до уваги те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, а відповідач довів законність та обґрунтованість прийнятої постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" до в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчука Сергія Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ 0360354 від 06.09.2023 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" (вул. Малиницька, 31,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29018 , код ЄДРПОУ - 33232876) Відповідач:В.о. начальника відділу державного нагляду(контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчук Сергій Віталійович (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ -

Головуючий суддя В.К. Блонський