Постанова

від 05.12.2023 по справі 520/8417/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 р.Справа № 520/8417/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 р. (ухвалене суддею Бідонько А.В., повний текст якого складено 13.07.2023 р.) по справі № 520/8417/22

за позовом Приватного підприємства «Фасад-сервіс»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фасад-сервіс» (в подальшому ПП «Фасад-сервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2022, винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області: № 00048230701, яким ПП «Фасад-сервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 9303856,50 грн.; № 00048270701, яким ПП «Фасад-сервіс»збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 10377618,75 грн.; № 00047990718, яким ПП «Фасад-сервіс» нараховано штрафні санкції в розмірі 1020 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 р. позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судові засідання, призначені 26.09.2023 р., 24.10.2023 р., 21.11.2023 р., 05.12.2023 р. позивач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, представник позивача подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю представника ПП «Фасад-Сервіс» у інших судових засіданнях, проте, суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами, за відсутності представника позивача, оскільки, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скаргипідлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 5359-п від 19.07.2021 р., відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення планової виїзна документальна перевірка ПП «Фасад-сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р. податку на додану вартість за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р., валютногоза період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванняза період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р.

На підставі вищевказаного наказу на перевірку та направлень на перевірку фахівцями контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Фасад-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р., податку на додану вартість за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р., валютногоза період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванняза період з 01.07.2018 р. по 30.06.2021 р. за результатами якого складено акт № 23030/20-40-07-01-08/32438415 від 07.12.2021 р., висновками якого встановлені: пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 16 „Витрати, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7471887 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2019 року в сумі 108652 грн., за IV квартал 2019 року в сумі 6241126 грн. за ІІІ квартал 2020 року в сумі 144009 грн., ч.2. ст. 44, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст. 198, Податкового кодексу Українив результаті чого, в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 8302095 грн., в т.ч. серпень 2019 року в сумі 526171 грн., вересень 2019 року в сумі 681331 грн., жовтень 2019 року в сумі 2532593 грн., листопад 2019 року в сумі 639768 грн., грудень 2019 року в 3740 005 грн., в серпні 2020 року в сумі 1890 грн., в вересень 2020 року в сумі 135975 грн., в жовтень 2020 року в сумі 22145 грн.; пп. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу Українитарозділ 3Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 111/26556, підприємство надавало Податковий розрахунок з недостовірними відомостями, а саме: у періоді з 3 кв. 2018 року по 4 кв. 2019 року підприємство відображало дохід нарахований/сплачений фізичним особам - підприємцям за ознакою «157» не в повному обсязі, у періоді з 1 кв. 2020 року по 2 кв. 2021 року підприємство не відображало дохід нарахований/сплачений фізичним особам - підприємцям за ознакою «157».

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем 15.02.2021 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00048230701, яким ПП «Фасад-сервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 9303856,50 грн.; № 00048270701, яким ПП «Фасад-сервіс»збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 10377618,75 грн.; № 00047990718, яким ПП «Фасад-сервіс» нараховано штрафні санкції у розмірі 1020 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, так як реальність господарських операцій підтверджена належними документами та контролюючим органом не надано доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про підстави та мотивизадоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в подальшому ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пп. 78.5-78.8 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на час винесення оскаржуваного наказу), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 89 від 03.11.2021 р. «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Тобто, вказаною постановою розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну позапланову перевірку, ніж зазначений у Податковому Кодексі України.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, яка на час винесення оскаржуваного наказу була чинною та, її дія не зупинялася.

Крім того, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 і остання їй суперечить, то саме норми Податкового кодексу України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, тобто, проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 28.12.2022 р. у справі № 420/22374/21, від 23.02.2023 р. у справі № 600/1402/22-а.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 р. № 1236, зі змінами, установлено з 19.12.2020 р. до 30.04.2023 р. на території України карантин.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами проведеннядокументальної планової перевірки платників податків діяв мораторій на проведення таких перевірок, у зв`язку з чим вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 р., відповідно до ст. ст.315,317 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно змінити з підстав і мотивів задоволення позову, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі № 520/8417/22 змінити з підстав і мотивів задоволення позову, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 13.12.2023 року