Постанова

від 13.12.2023 по справі 160/14203/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14203/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/14203/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2023 позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8969-50/67РУ від 05.08.2022 на суму 31371,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскарженим рішенням, оскільки вимогу податкового органу про нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ за період 2017-1кв.2019 роки було оскаржено та скасовано судом, а отже відсутні і підстави для прийняття іншої вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8969-50/67РУ від 05.08.2022 в частині суми боргу 21030,90 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем та відповідачем.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове судове рішення яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано пропуск відповідачем строку прийняття спірної вимоги.

Відповідачем в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно інформаційної системи органу доходів і зборів, інтегрованої картки по єдиному соціальному внеску позивача, існує недоїмка зі сплати ЄСВ та становить 31371,56 грн, яку нараховано за 2017 рік І квартал 2020 року. У зв`язку з чим прийнято вимогу. Підстав для звільнення позивача від сплати внесків відсутні, судом першої інстанції прийнято необґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Третя особа подала відзив на апеляційні скарги в якому просить прийняти рішення відповідно до норм законодавства.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 14.03.2005 до 10.03.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, обліковувався на спрощеній системі оподаткування.

05.08.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8969-50/67РУ, відповідно до якої загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 31371,56 грн.

Вимогу було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49000, м. Дніпро, вул. Грозненська, буд. 22.

Зазначене поштове відправлення повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з довідкою відділення поштового зв`язку про причину невручення за закінченням терміну зберігання.

Податковий борг виник внаслідок несплати єдиного внеску за 2017-2020 рр. та був нарахований: за 2017 рік у сумі 8448,00 грн з терміном сплати до 09.02.2018; за І квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.04.2018; за ІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.07.2018; за ІІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.10.2018; за IV квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 21.01.2019; за І квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 19.04.2019; за ІІ квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 19.07.2019; за ІІІ квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 21.10.2019; за IV квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 20.01.2020; за І квартал 2020 року 2078,12 грн з терміном сплати до 21.04.2020.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) стосовно ОСОБА_1 за 2018-2019 рр. наявна інформація про сплату страхових внесків за січень 2019 року страхувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія САТ (код ЄДРПОУ 35646516). У виписці (форма ОК-5), сформованій 23.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначено, що індивідуальні відомості про застраховану особу надаються за періоди, що наявні у Реєстрі застрахованих осіб.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №160/3493/20, яке набрало законної сили 12.08.2020, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-8969-05/67 У від 22.05.2019, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн; стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

У рішенні від 02.06.2020 судом було встановлено, що недоїмка нарахована за 2017 рік, 2018 рік та І квартал 2019 року. Суд зазначив, що позивачу нараховано суму єдиного внеску у 2019 році за 2018 рік та І квартал 2019 року, отже відповідачем порушено строк обчислення боргу зі сплати єдиного соціального внеску. Підставою для скасування оскаржуваної вимоги у рішенні зазначено порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), а не наявність/відсутність у позивача відповідного статусу та обов`язку зі сплати платежів. Суд дійшов висновку, що в даному випадку формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.

Позивач не погодившись з вимогою податкового органу від 05.08.2022 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8969-50/67РУ єдиного внеску у розмірі 31371,56 грн. за період 2017 -1кв.2020р. звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, врахував судове рішення у справі №160/3493/20.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже фізична особа-підприємець, яка в силу положень ст.50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується:

п.2 - для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

п.3 - для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності є платником єдиного внеску, при цьому, враховуючи положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", незалежно від того чи отримує вона дохід від такої діяльності чи ні.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону № 755-ІV фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Отже, на фізичних осіб - підприємців покладається обов`язок по сплаті єдиного внеску, розмір якого має бути не меншим за розмір мінімального страхового внеску, до внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності такою особою.

Як свідчать встановлені обставини справи, борг виник внаслідок несплати позивачем єдиного внеску за 2017-2020 рр. та був нарахований: за 2017 рік у сумі 8448,00 грн з терміном сплати до 09.02.2018; за І квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.04.2018; за ІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.07.2018; за ІІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.10.2018; за IV квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 21.01.2019; за І квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 19.04.2019; за ІІ квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 19.07.2019; за ІІІ квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 21.10.2019; за IV квартал 2019 року 2754,18 грн з терміном сплати до 20.01.2020; за І квартал 2020 року 2078,12 грн з терміном сплати до 21.04.2020.

Проте судом встановлено, що податковим органом були прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-8969-05/67 У від 22.05.2019, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн за період 2017 1кв. 2019р.р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №160/3493/20, яке набрало законної сили 12.08.2020, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-8969-05/67 У від 22.05.2019, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн.

У рішенні судом було встановлено, що недоїмка нарахована за період 2017 рік, 2018 рік та І квартал 2019 року. Суд скасовуючи вимогу дійшов висновку, що в даному випадку формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), здійснено поза межами законодавчо визначених строків.

В цій справі суд не може надавати оцінку судовому рішенню у справі №160/3493/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що строк давності щодо нарахування ЄСВ, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовуються (ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Проте, враховуючи наявне судове рішення у справі №160/3493/20, що набрало законної сили, не оскарження його та враховуючи приписи ч. 4 ст. 78 КАС України, є вірними висновки суду першої інстанції, що оскаржувана вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8969-50/67РУ від 05.08.2022 в частині нарахованої суми єдиного внеску 21030,90 грн (за період 2017 рік-І квартал 2019 року) є протиправною.

Висновки суду першої інстанції про правомірне нарахування заборгованості за оскаржуваною вимогою № Ф-8969-50/67РУ від 05.08.2022 за період ІІ квартал 2019 року-І квартал 2020 року в сумі 10340,66 грн є вірними, ґрунтуються на приписах норм Закону № 2464-VI та відсутності доказів працевлаштування позивача та сплати за нього єдиного внеску як за найманого працівника роботодавцем.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/14203/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник