Постанова

від 28.11.2023 по справі 361/2709/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/2709/19 Головуючий у 1 інстанції: Петришин Н.М.

провадження №22-ц/824/11196/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант плюс», треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжинірінг», Товариство з обмеженою діяльністю «Форвард лайн-сервіс», про визнання права на пай, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 01 лютого 2018 року між ним, ЖБК «ДІАМАНТ» та ОСОБА_3 , досягнуто згоди щодо переведення на позивача усіх прав та обов`язків за договором № 9/АДРЕСА_5 від 11.08.2017 року пайової участі в будівництві шляхом укладення Додатку №1 до Договору № 9/АДРЕСА_5 про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав на визначене в договорі про сплату пайових внесків до ЖБК «ДІАМАНТ» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року приміщення на користь третьої особи.

Згідно умов п.2.1. Договору №9/АДРЕСА_5, умови якого розповсюджуються на позивача після укладення Додатку № 1, учасник вносить, а кооператив приймає пайовий внесок від асоційованого члена кооперативу та за рахунок пайових внесків зобов`язується організувати (здійснити) будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 (Об`єкт), здати його у експлуатацію, передати учаснику Приміщення (квартира АДРЕСА_1 ) та всі документи, необхідні для реєстрації права власності. Учасник зобов`язується прийняти пайову участь в будівництві будинку з метою отримання у власність квартири будівельний номер АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.2. договору № 9/АДРЕСА_5 загальний розмір пайового внеску учасника становить 723 235 грн.

Свої зобов`язання по оплаті пайового внеску Третя особа 1 виконала, що підтверджується довідкою від 11 серпня 2017 року (вихідний №191). Вказану суму позивач компенсував Третій особі 1, доказом чого слугує акт приймання-передачі грошових коштів від 14.02.2018 року.

Отже, позивач належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов`язання. Відповідач 1 всупереч вимогам умов укладених договорів та цивільного законодавства України не виконав взяті на себе зобов`язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, який з незалежних від нього причин не може зареєструвати за собою право власності на належний об`єкт, а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном.

Враховуючи викладене, позивач просив зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «ДІАМАНТ» передати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІАМАНТ ПЛЮС» документацію щодо майнових прав на пай у вигляді житлової квартири будівельний номер АДРЕСА_5 загальною проектною площею 62, 89 м.кв. (згідно даних технічного паспорту станом на момент звернення до суду 62, 87 м.кв.) на п`ятнадцятому поверсі у дев`ятій секції об`єкту (будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 за адресою: АДРЕСА_2 ) та визнати майнове право ОСОБА_2 на пай у вигляді житлової квартири (будівельний номер АДРЕСА_5), загальною проектною площею 62, 89 м.кв. (згідно даних технічного паспорту станом на момент звернення до суду 62, 87 м.кв.) на п`ятнадцятому поверсі у дев`ятій секції об`єкту (будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 за адресою: АДРЕСА_2 ) та стягнути з ЖБК «ДІАМАНТ» та ОК «ЖБК «ДІАМАНТ ПЛЮС» солідарно на користь ОСОБА_2 , понесені судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2022 рокупозов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 майнові права на житлове приміщення - квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , загальною проектною площею 62,89 квадратних метри.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ЖБК «Діамант» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7 232 грн 35 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позові відмовити.

Скаргу обгрунтовує тим, що Броварським міськрайонним судом Київської області не враховано наступне.

У позовній заяві ОСОБА_4 (абз. 15) і в описовій частині оскаржуваного рішення (абз. 1) зазначено: « Відповідач 1, всупереч вимогам, умов укладених договорів та цивільного судочинства України, не виконав взяті на себе зобов`язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, який з незалежних від нього причин не може зареєструвати за собою право власності на належний об`єкт. а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним, майном».

Разом з тим доказів на підтвердження цієї позиції позивача ним не надано а судом в процесі розгляду справи не здобуто. Відсутня відмова реєстратора про реєстрацію за позивачем права власності на відповідний об`єкт, а саме в даному випадку квартиру.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив належним чином укладений нібито 01 лютого 2018 року між позивачем, ЖБК «Діамант» та ОСОБА_3 . Додаток № 1 до Договору № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року (копія міститься в матеріалах справи) про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав на визначене в Договорі про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року приміщення на користь третьої особи ОСОБА_3 (надалі за текстом - Додаток №1 від 01 лютого 2018 року).

З матеріалів справи вбачається, що ОК «ЖБК «Діамант плюс» в своїх процесуальних документах та в судових засіданнях неодноразово звертали увагу суду на той факт, що Додаток №1 від 01 лютого 2018 року викликає сумніви у його належності, достовірності, оскільки: Додаток №1 датований 01 лютого 2018 року, однак влітку 2018 року (через пів року з моменту нібито укладення Додатку №1) Ппозивач звернувся до ОК «ЖБК «Діамант плюс» з листом (копія листа міститься в матеріалах справи), в якому вказував на підставі яких документів позивач вважає себе власником майнових прав на пай (квартиру). Серед таких документів позивач вказав лише заяву ОСОБА_3 , однак нічого не вказав про Додаток №1 від 01 лютого 2018 року, який вже мав би бути на той час укладеним, зважаючи на що можна припустити, що такий Додаток №1 взагалі не існував на той момент (літо 2018 року).

Таким чином виникають сумніви у тому, що Додаток №1 від 01 лютого 2018 року існував та був дійсно підписаний 01 лютого 2018 року, а не набагато пізніше (під час підготовки документів для подання позову по справі №361/2709/19).

Крім того, як зазначав ОК «ЖБК «Діамант плюс», від 17 липня 2018 року керівником ЖБК «Діамант» стала ОСОБА_5 (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), а ОСОБА_6 , який підписав даний Додаток, був головою ЖБК «Діамант» до 16.07.2018 року включно.

На підставі вищевикладеного виникає розумне припущення, що Додаток №1 до Договору № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року був підписаний ОСОБА_6 на час звернення позивача з позовом до суду за домовленістю сторін, а не 01 лютого 2018 року. Тобто, після того, як ОСОБА_6 вже не мав на це відповідних повноважень. Даний сумнів виникає в тому числі і через те, що Додаток не посвідчений нотаріусом, а має просту письмову форму, що дає Сторонам справи безліч можливостей для підробки документів.

З матеріалів справи вбачається, що метою встановлення давності підписання Додатку №1 від 01 лютого 2018 року, учасниками справи подавались клопотання про проведення почеркознавчої та технічної експертизи Додатку №1 від 01 лютого 2018 року (давності підписання Додатку №1). Проте, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у проведенні такої експертизи. Більше того, суд першої інстанції не зазначав в оскаржуваному рішенні про наявність таких клопотань та мотиви відмови у їх задоволенні.

Ще однією підставою для сумніву є те, що пунктами 3.2, 4.1, 7.3.7 та 8.3.1 Договору про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року (знаходиться в матеріалах справи) визначено зміст Додатку 1 - графік платежів (а не документ про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав).

Тобто, фактично існують суттєві розбіжності між змістом Договору №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року (до якого було t укладено Додаток №1 від 01 лютого 2018 року) та текстом самого Додатку 1 до Договору №9/АДРЕСА_5. Документ про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав не визначається Договором №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року як Додаток №1.

Суд першої інстанції вище зазначені умови Договору №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року не дослідив, унаслідок чого фактично було проігноровано існування факту розбіжностей у назві та правовій природі Додатку №1 до Договору №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року.

Крім того, суд першої інстанції помилково визнав доведеним факт підтвердження оплати ОСОБА_3 пайового внеску у розмірі 723 235 гривень.

Суд першої інстанції не дослідив та не встановив того факту, чи існує право власності на квартиру, про яку вказує позивач, в інших осіб, оскільки ще в 2017 році майнові права на цю квартиру було передано ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс».

Крім того, суд не дослідив, що будинок введений в експлуатацію.

Зазначеною Додатковою угодою № 2 та Актом прийому-передачі майнових прав на квартиру згідно Договору №12-01/15-01 від 15 січня 2015 року та додаткової угоди від 17 липня 2017 року №2 (копії яких знаходяться в матеріалах справи) підтверджується факт того, що майже за місяць до моменту укладення Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 з ОСОБА_3 , ЖБК «Діамант» передав майнові права на квартиру АДРЕСА_5 Товариству з обмеженою відповідальністю «Форвард лайн-сервіс» в рахунок належних ТОВ «Будстандартінжиніринг» 10% площ в кожній секції.

Таким чином, ЖБК «Діамант» не мав права передавати майнові права на квартиру за Договором №9/АДРЕСА_5, оскільки майнові права на таку квартиру не належали ЖБК «Діамант».

Суд першої інстанції на підставі наданих йому доказів не здійснив дослідження кому саме (ЖБК «Діамант» чи ТОВ «Будстандартінжиніринг», чи третім особам) належать майнові права на квартиру.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на Додаткову угоду №2, яка була укладена набагато раніше ніж Договір №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант», а лише вказав, що «до суду не надано належних доказів того, що окрім акту прийому-передачі майнових прав на квартиру від 17.07.2017 року, та до моменту пред`явлення позову до суду (12.04.2019) вчинялись якісь фактичні дії іцодо реалізації прав на цю квартиру, чи відображено отримання майнових прав у бухгалтерській чи іншій документації ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс», ЖБК «Діамант».

Однак, саме Акт прийому-передачі майнових прав від 17 липня 2017 року на квартиру згідно Договору №12-01/15-01 від 15 січня 2015 року та додаткової угоди від 17 липня 2017 року №2 є тим самим документом (первинним документом бухгалтерського обліку ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс), про який згадує Суд), який підтверджує отримання майнових прав ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс». При цьому, як Акт прийому-передачі майнових прав від 17 липня 2017 року, так й Додаткова угода №2 від 17 липня 2017 року є дійсними, проте суд, незважаючи на все зазначене, протиправно прийняв рішення про задоволення позовних вимог та визнання майнових прав на квартиру за ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що об`єкт не введено в експулатацію. Однак, в останньому судовому засіданні на запитання Суду і представник OK «ЖБК «Діамант плюс», і директор ТОВ «Будстандартінжиніринг» повідомили, що об`єкт було введено в експлуатацію ще в січні 2020 року.

ОСОБА_7 - представник ОСОБА_2 подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Вказує, що ні позивач, ні суд не знав та не міг знати про те, що квартирі з будівельним номером АДРЕСА_5 було присвоєно номер 64 юридичною особою, яка вважала себе замовником об`єкту - ОК « ЖБК ДІАМАНТ ПЛЮС» (на разі додаткова угода від 17.07.2018 року №1 про заміну сторони у зобов`язанні та внесення змін до Договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по АДРЕСА_6 від 12.01.2015 року визнано недійсним з моменту укладення - рішення по справі № 911/604/19).

Важливо, що усі підписанти сфальсифікованого акту приймання-передачі цієї квартири до ТОВ «ФОРВАРД ЛАЙН-СЕРВІС», яке в подальшому продало цю квартиру ОСОБА_8 , яка, у свою чергу, подарувала її апелянту, були сторонами та третіми особами по справі № 361/2709/19, їх представники приймали участь у судових засіданнях, але не повідомили суд про зміну обставин. Важливо, що первинна реєстрація квартири за ТОВ «ФОРВАРД ЛАЙН-СЕРВІС» відбулась 13.03.2020 року, тобто у період дії ухвали про забезпечення позову по справі № 361/2709/19, яка набрала чинності 04.02.2020 року та якою, зокрема, заборонено ОК «ЖБК «ДІАМАНТ ПЛЮС» передавати (відчужувати) третім особам майнові права на об`єкт будівництва за будівельною адресою, яка відповідає фактичній адресі Квартири.

Апелянт зазначає, що «У позовній заяві ОСОБА_2 (абз. 15) і в описовій частині оскаржуваного рішення (абз. 1) зазначено: «Відповідач 1, всупереч вимогам умов укладених договорів та цивільного судочинства України, не виконав взяті на себе зобов`язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, який з незалежних від нього причин не може зареєструвати за собою право власності на належний об`єкт, а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном». Разом з тим доказів на підтвердження цієї позиції позивача ним не надано а судом в процесі розгляду справи не здобуто. Відсутня відмова реєстратора про реєстрацію за позивачем права власності на відповідний об`єкт, а саме в даному випадку квартиру.»

У заперечення цього твердження представник ОСОБА_2 зазначає, що умовами Договору передбачено порядок передачі майнових прав на квартиру, якого з боку відповідачів по справі дотримано не було, про що вони підтвердили у відзивах на позовну заяву, які долучено до матеріалів справи. Отже, судом встановлено наявність спору між сторонами.

Також, подаючи позовну заяву, у якості додатків було додано відповіді від відповідачів, у яких останні письмово підтверджують обмеження прав позивача: ЖБК «Діамант» зазначає, що ним передано права замовника об`єкту (на момент надання відповіді), та ОК «ЖБК «Діамант плюс» вказує, що немає достатнього обсягу документів, щоб передати квартиру Позивачу. У подальшому, у процесі розгляду справи ОК «ЖБК «Діамант плюс» заперечує майнове право позивача на квартиру.

Отже, на момент звернення до суду у позивача був відсутній пакет документів, необхідний для звернення до реєстратора, об`єкт був не зданий у експлуатацію та існував спір між учасниками справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час розгляду справи встановлено повне виконання зобов`язань позивачем ОСОБА_2 за правочинами щодо придбання новоствореного майна, сплачено повну вартість пайових внесків за нерухоме майно, обставини не введення об`єкта будівництва в експлуатацію зі сторони відповідачів у визначені договорами строки та дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на зібраних у справі доказах та вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в частині визнання майнових прав на квартиру.

Крім того, зазначав, що позовні вимоги про зобов`язання ЖБК «Діамант» передати документацію щодо майнових прав Житлово-будівельного кооперативу «Діамант Плюс» на час ухвалення рішення у справі є безпідставними, недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначив, що під час розгляду справи встановлено повне виконання зобов`язань позивачем ОСОБА_2 за правочинами щодо придбання новоствореного майна, сплачено повну вартість пайових внесків за нерухоме майно, обставини не введення об`єкта будівництва в експлуатацію зі сторони відповідачів у визначені договорами строки, і дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на зібраних у справі доказах та вимогах чинного законодавства, а тому вважав, що позовні вимоги підлягали задоволенню в частині визнання майнових прав на квартиру.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ЖБК «Діамант» передати документацію щодо майнових прав Житлово-будівельного кооперативу «Діамант Плюс» на час ухвалення рішення у справі, то суд вважав безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягали до задоволення.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОК «ЖБК «Діамант плюс» в своїх процесуальних документах та в судових засіданнях, неодноразово звертали увагу суду на той факт, що Додаток №1 від 01 лютого 2018 року викликає сумніви у його належності, достовірності, оскільки: Додаток №1 датований 01 лютого 2018 року, однак влітку 2018 року (через пів року з моменту нібито укладення Додатку №1) Позивач звернувся до ОК «ЖБК «Діамант плюс» з листом (копія листа міститься в матеріалах справи), в якому вказував на підставі яких документів позивач вважає себе власником майнових прав на пай (квартиру). Серед таких документів позивач вказав лише заяву ОСОБА_3 , однак нічого не вказав про Додаток №1 від 01 лютого 2018 року, який вже мав би бути на той час укладеним, зважаючи на що можна припустити, що такий Додаток №1 взагалі не існував на той момент (літо 2018 року).

Таким чином, виникають сумніви у тому, що Додаток №1 від 01 лютого 2018 року існував та був дійсно підписаний 01 лютого 2018 року, а не набагато пізніше (під час підготовки документів для подання позову по справі №361/2709/19).

Також, як зазначав ОК «ЖБК «Діамант плюс», від 17 липня 2018 року керівником ЖБК «Діамант» стала ОСОБА_5 (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), а ОСОБА_6 , який підписав даний Додаток, був головою ЖБК «Діамант» до 16.07.2018 року включно.

Додаток № 1 до Договору № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року був підписаний ОСОБА_6 на час звернення Позивача з позовом до суду за домовленістю сторін, а не 01 лютого 2018 року, тобто, після того, як ОСОБА_6 вже не мав на це відповідних повноважень. Даний сумнів виникає в тому числі і через те, що Додаток не посвідчений нотаріусом, а має просту письмову форму, що дає Сторонам справи безліч можливостей для підробки документів.

З матеріалів справи вбачається, що метою встановлення давності підписання Додатку №1 від 01 лютого 2018 року учасниками справи подавались клопотання про проведення почеркознавчої та технічної експертизи Додатку №1 від 01 лютого 2018 року (давності підписання Додатку №1). Проте, суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у проведенні такої експертизи. Також суд першої інстанції не зазначає в оскаржуваному рішенні про наявність таких клопотань та мотиви відмови у їх задоволенні.

Ще однією підставою є те, що пунктами 3.2, 4.1, 7.3.7 та 8.3.1 Договору про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року (знаходиться в матеріалах справи) визначено зміст Додатку 1 - графік платежів (а не документ про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав).

Отже, фактично існують суттєві розбіжності між змістом Договору №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року (до якого було укладено Додаток №1 від 01 лютого 2018 року) та текстом самого Додатку 1 до Договору №9/АДРЕСА_5. Документ про вихід з членів кооперативу та передачу майнових прав не визначається Договором №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року як Додаток №1.

Суд першої інстанції вище зазначені умови Договору №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків від 11 серпня 2017 року не дослідив, унаслідок чого фактично було проігноровано існування факту розбіжностей у назві та правовій природі Додатку №1 до Договору №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

За ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З вищенаведеного випливає, що підроблені документи не можуть слугувати доказами по справі.

Проте, Судом першої інстанції на підставі неналежним чином досліджених доказів (тим більше, коли існувала та існує вірогідність підробки таких доказів) виніс оскаржуване рішення.

Суд першої інстанції помилково визнав доведеним факт підтвердження оплати ОСОБА_9 пайового внеску у розмірі 723 235,00 грн.

Відповідно до п.3.7. Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року датою оплати вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок Кооперативу.

Пунктом 3.4. Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року передбачено, що при сплаті пайового внеску потрібно вказувати призначення платежу: Сплата пайового внеску згідно договору із обов 'язковим зазначенням номеру та дати Договору.

Проаналізувавши зазначені умови Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року правомірно дійти висновку, що сплата пайового внеску відбувається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок ЖБК «Діамант», вказаний у Договорі», в безготівковому порядку. При цьому, обов`язковою вимогою є зазначення призначення платежу.

За ст.628 ЦЕ України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року не передбачено права ОСОБА_3 в односторонньому порядку змінювати умови щодо порядку проведення оплати пайових внесків. Також умовами зазначеного Договору не передбачено права ОСОБА_3 відійти від умов Договору про встановлення порядку сплати пайового внеску та сплатити пайовий внесок через касу ЖБК «Діамант».

В пунктах 3.2, 4.1, 7.3.7 та 8.3.1 Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року є посилання на Додаток №1 до Договору.

Заміна сторони в зобов`язанні повинна бути зафіксована в самостійному Договорі, а не у Додатку, на який окрім всього, немає жодних посилань в Договорі.

Зважаючи на все вище зазначене, форма розрахунку за Договором №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року ОСОБА_3 не була дотримана.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_3 свій обов`язок щодо сплати паю в порядку передбаченому Договором не виконала, і тому і вимоги ОСОБА_2 до ЖБК «Діамант» та ОК «ЖБК «Діамант плюс» не грунтуються на приписах Закону та Договору №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року.

Проте, суд першої інстанції, не дослідив належним чином викладену в Договорі №9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року інформацію, протиправно визнав прибутковий касовий ордер (до речі поданий в копії) належним доказом сплати пайового внеску ОСОБА_3 .

Пунктом 7.3.1. Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 від 11 серпня 2017 року визначено обов`язок Учасника не передавати свої права за цим Договором третім особам до моменту оформлення права власності на Приміщення.

Порядок проведення касових операцій в момент виникнення спірних правовідносин (нібито видачі касового ордеру) регулювався Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (надалі за текстом - Положення), затвердженим Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 2.3 вказаного Положення передбачено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ № 210 від 06.06.2013 року (що діяла на момент видачі касового ордеру), установлено, граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень.

Зважаючи на вище зазначене, ЖБК «Діамант» не міг прийняти готівкою в один день 723 235 грн. Крім того, Відповідач 1 - ЖБК «Діамант» у своєму відзиві на позовну заяву вказав: «...у ЖБК «Діамант» відсутня каса, не ведеться касова книга, не видаються касові документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи), а договором з ПАТ КБ «Приватбанк» не передбачені готівкові розрахунки, здавання готівкової виручки та касові операції».

ЖБК «Діамант» на підтвердження того, що на його рахунок не носилися ОСОБА_3 грошові кошти надав суду доказ у вигляді виписки по банківському рахунку ЖБК «Діамант» (копія виписки знаходиться в матеріалах справи) (том 1, а.с. 68-127 ).

Досліджуючи квитанцію до прибуткового касового ордеру №9/АДРЕСА_5 можна побачити, що ордер був нібито підписаний головним бухгалтером та касиром ЖБК «Діамант». Однак, так як ЖБК «Діамант» стверджував, що каса в кооперативі відсутня, касової книги нема, то відповідно і посади касира в ЖБК «Діамант» не може бути, а тому неможливо було прийняти готівкові грошові кошти через касу.

Отже. твердження щодо внесення грошових коштів ОСОБА_3 грунтуються на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, суд першої інстанції фактично надав перевагу таким доказам як касовий ордер та довідка ЖБК «Діамант» про сплату пайового внеску над іншими доказами, які надавалися відповідачами. Також Суд першої інстанції не зазначає мотивів відхилення наданих відповідачами доказів.

Суд першої інстанції не дослідив та не встановив того Факту, чи існує право власності на квартиру, про яку вказує позивач, в інших осіб, оскільки ще в 2017 році майнові права на цю квартиру було передано ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс».

Крім того, суд не дослідив, що будинок введений в експлуатацію.

Зазначеною Додатковою угодою №2 та Актом прийому-передачі майнових прав на квартиру згідно Договору №12-01/15-01 від 15 січня 2015 року та додаткової угоди від 17 липня 2017 року №2 (копії яких знаходяться в матеріалах справи) підтверджується факт того, що майже за місяць до моменту укладення Договору про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант» № 9/АДРЕСА_5 з ОСОБА_3 , ЖБК «Діамант» передав майнові права на квартиру АДРЕСА_5 Товариству з обмеженою відповідальністю «Форвард лайн-сервіс» в рахунок належних ТОВ «Будстандартінжиніринг» 10% площ в кожній секції.

Отже, ЖБК «Діамант» не мав права передавати майнові права на квартиру за Договором №9/АДРЕСА_5, оскільки майнові права на таку квартиру не належали ЖБК «Діамант».

Суд першої інстанції на підставі наданих йому доказів не здійснив дослідження кому саме (ЖБК «Діамант» чи ТОВ «Будстандартінжиніринг», чи третім особам) належать майнові права на квартиру.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на Додаткову угоду №2, яка була укладена набагато раніше ніж Договір №9/АДРЕСА_5 про сплату пайових внесків до ЖБК «Діамант», а лише вказав, що «до суду не надано належних доказів того, що окрім акту прийому-передачі майнових прав на квартиру від 17.07.2017 року, та до моменту пред`явлення позову до суду (12.04.2019) вчинялись якісь фактичні дії щодо реалізації прав на цю квартиру, чи відображено отримання майнових прав у бухгалтерській чи іншій документації ТОВ «Форвард Лайн-Сервіс», ЖБК «Діамант».

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Також, в порядку ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 848 грн. 35 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант плюс», треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжинірінг», Товариство з обмеженою діяльністю «Форвард лайн-сервіс», про визнання права на пай відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) грн 35 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2023 року.

Головуючий:

Судді: