Постанова

від 13.12.2023 по справі 620/5021/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5021/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000007/2 від 08.03.2023;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000036.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей при митну вартість товару за ціною договору. При цьому, оскільки розбіжності у поданих документах відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у митного органу не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а сааме, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000007/2 від 08.03.2023.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000036.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Чернігівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, тому, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в письмовому провадженні на 13.12.2023.

27.11.2023, під № 45583 до суду від ТОВ «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

За матеріалами справи, 23.06.2021 між Компанією «Гап Пазарлама А.III.» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» (покупець) укладено контракт № LLC01-2021, згідно умов якого, продавець зобов`язується поставити та передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного контракту товар, асортимент, кількість, ціна якого визначаються в інвойсі для кожної партії товару окремо, що являється невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 29-31).

З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем до Чернігівської митниці було подано: зовнішньо-економічний контракт № LLC01-2021 від 23.06.2021; Інвойс/рахунок-фактура № 90372354 від 01.03.2023 на загальну суму 42140,58 доларів США; платіжне доручення про оплату товару № 14 від 27.02.2023 на загальну суму 42140,58 доларів США; довідку про транспортні витрати (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) від 02.03.2023; транспортний документ CMR від 01.03.2023; рахунок-проформу до Контракту від 21.02.2023 на суму 42 140,58 доларів США; пакувальний лист від 01.03.2023; прайс-лист від 10.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ТК-136 від 02.03.2023; договір про надання послуг з організації перевезень вантажів № 2508 від 01.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 27/02 від 27.02.2023; договір (контракт) про перевезення № 27/02 від 27.02.2023; заявка на перевезення № 136 від 27.02.2023; паспорт якості 223г/м2 від 21.02.2023; паспорт якості 223г/м2 від 21.02.2023; копію митної декларації країни відправлення 23TR33010000399908 від 02.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0893689 (а.с. 32-57, 135).

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу представнику позивача було надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: виписки з бухгалтерської документації за попередні поставки; висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару; додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (а.с. 58).

Додатково на запит відповідача, ТОВ «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» до Чернігівської митниці було надано: експертний висновок Київської Торгово-промислової палати № Ц-173 від 08.03.2023; бухгалтерські виписки; калькуляцію оприбуткування товарів за МД 102020/2022/002973 (а.с. 58-67).

08.03.2023 Чернігівською митницею було прийнято рішення №UA102000/2023/000007/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого, митним органом було визначено митну вартість товару 1,3407 USD за одиницю, загальна сума 119190,19 USD (а.с. 19-20).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

- відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 27.02.2023 № 14 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні ПУМБ за рахунок». Також, сплата комісійних передбачена п.п. 4.2 п. 4 «Умови оплати» контракту від 23.06.2021 № LLC01-2021. Але, до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги пункту 1а частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався;

- відповідно до п.п. 5.1 п. 5 «Пакування та маркування, якість та кількість товару» контракту від 06.10.2022 № 16 товар повинен бути упакований таким чином, щоб запобігти будь-яким пошкодженням під час транспортування та транзитних перевезень. Але, жодним пунктом контракту не визначено, що включає в себе ціна товару, у тому числі і витрати на пакування. Такі витрати до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги пункту 1 в частини десятої статті 58 Митного кодексу України;

- відповідно до гр. 44 МД 23UA102020001464U1 під кодом « 3014» зазначено прайс-лист виробника товару, але фактично надано прайс лист продавця. Отже, до МД невірно внесено відомості щодо документа, який підтверджує митну вартість;

- відповідно до наданої CMR від 01.03.2023 № 828344, що відповідно пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України належить до транспортного документу, що підтверджує митну вартість, вона складена в Стамбулі (гр. 21), завантаження здійснено в Мерсіні (гр. 4), що не дає змоги зрозуміти включення або невключения до митної вартості слідування транспортного засобу по маршру Стамбул-Мерсін, відстань 938 км;

- до митного оформлення надана копія митної декларації Т1 країни відправлення від 02.03.2023 № 23TR33010000399908. Даний документ свідчить про транзитне переміщення вантажу з території Туреччини. В той же час в Туреччині з вантажем застосовувалися операції з щодо обробки вантажу, перевантаження, зберігання та навантаження. Відомості про ці витрати до митного оформлення не надані.

За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що експертний висновок КТПП від 08.03.2023 № Ц-173-при аналізі цінової кон`юнктури ринку експертом до уваги брався прайс-лист компаній Туркменістану, які не мають часового діапазону дії встановлених цін. Експертом не були проаналізовані цінові пропозиції на ринку Туркменістану та Туреччини (з урахуванням усіх логістичних витрат). Таким чином, наданий експертний висновок не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 04.11.2022 № UA11015/2022/012680 митне оформлення тканини сурової здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 5,73 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами. А тому, митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 04.11.2022 №UA11015/2022/012680. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 5,73 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000036 (а.с. 21-24).

Незгода з прийнятими митним органом рішеннями, зумовила позивача на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта. Судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, адже комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, але до митної вартості товару їх включено не було, документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався; товар повинен бути упакований таким чином, щоб запобігти будь-яким пошкодженням під час транспортування та транзитних перевезень, але жоднім пунктом контракту не визначено, що включає в себе ціна товару, у тому числі витрати на пакування; у митній декларації невірно внесено відомості щодо документа, який підтверджує митну вартість, оскільки відповідно до гр. 44 МД 23UА102020001464U1 під кодом « 3014» зазначено прайс-лист виробника товару, але фактично надано прайс-лист продавця; згідно наданої CMR від 01.03.2023 № 828344, що відповідно пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, належить до транспортного документу, що підтверджує митну вартість, вона складена в Стамбулі (гр. 21), завантаження здійснено в Мерсіні (гр. 4), що не дає змоги зрозуміти включення або не включення до митної вартості слідування транспортного засобу по маршруту Стамбул-Мерсін, відстань 938 км. У зв`язку з наведеним, митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами відомостях щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до норм частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно змісту ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Так, статтями 49, 50 Митного кодексу України, визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно приписів частини першої статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України, встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тож, з наведенного слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, тому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Під час розгляду данного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивачем до митного оформлення було, серед інших документів, надано: зовнішньо-економічний контракт № LLC01-2021 від 23.06.2021; Інвойс/рахунок-фактура № 90372354 від 01.03.2023 на загальну суму 42140,58 доларів США; платіжне доручення про оплату товару № 14 від 27.02.2023 на загальну суму 42140,58 доларів США; довідку про транспортні витрати (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) від 02.03.2023; транспортний документ CMR від 01.03.2023; рахунок-проформу до Контракту від 21.02.2023 на суму 42 140,58 доларів США; пакувальний лист від 01.03.2023; прайс-лист від 10.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ТК-136 від 02.03.2023; договіри про надання послуг з організації перевезень вантажів; паспорти якості; бухгалтерські виписки; копію митної декларації країни відправлення 23TR33010000399908 від 02.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0893689.

Тож, з наведенного вище переліку вбачається, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

За нормами частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом було зазначено, що відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 27.02.2023 № 14, комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні ПУМБ за рахунок». Також, сплата комісійних передбачена п.п. 4.2 п. 4 «Умови оплати» контракту від 23.06.2021 № LLC01-2021, але, до митної вартості товару їх включено не було, чим було порушено вимоги пункту 1а частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався

Разом з тим, судом першої інстанції було враховано, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) вільно на борту, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення, з огляду на що, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що митним органом не доведено необхідність віднесення комісії банку за переказ коштів до митної вартості товару.

У частині посилання відповідача, що жодним пунктом контракту від 06.10.2022 № 16 не визначено, що включає в себе ціна товару, у тому числі і витрати на пакування, Чернігівською митницею не доведено, що позивач поніс такі витрати та їх не було включено у саму вартість товару.

До того ж, умовами контракту № LLC01-2021 та інвойсу № 90372354 від 01.03.2023, не передбачено, що витрати на пакування не включено до ціни товару та сплачуються окремо.

Додатково, факт того, що пакування включено у вартість товару підтверджено листом продавця GAP PAZARLAMA A.S. від 31.03.2023, в якому продавець зазначає, що тканина була запакована в поліетиленову плівку, яка включена до вартості товару. Упаковка є базовою, за замовчуванням включена у вартість товару, оскільки відвантаження без пакування - не передбачено задля запобігання забруднення та пошкодження товару. У вартість товару також включено і витрати на пакування товару (а.с. 77).

Також, колегія суддів акцентує увагу і на тому, що прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру для визначення складових митної вартості товару та не є документом, що підтверджує митну вартість товару і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості. Прайс-лист є документом довільної форми, що має додатково-інформаційний характер, а тому відповідач безпідставно посилається на неповноту відомостей поданого прайс-листу, обґрунтовуючи неможливість визначення митної вартості за ціною договору.

Що стосується наданої CMR від 01.03.2023 №828344, варто зазначити, що графа 4 CMR № 828344 від 01.03.2023 містить інформацію про місце завантаження вантажу м. Мерсін. Що відповідає фактичному місцю завантаженню та інформації зазначеній у всіх документах, що стосуються товару, водночас, CMR та жоден інший документ наданий до митного оформлення не містить інформації, що вантаж слідував по маршруту Стамбул-Мерсін. Додатково до наведенного, місце складання документу (м. Стамбул) свідчить лише проте, що було складено у місці реєстрації компанії, що його склала та не означає, що вантаж слідував через місто складання документу.

Щодо подання до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 № 23TR33010000399908, що свідчить про транзитне переміщення вантажу з території Туреччини та відсутності відомостей про витрати що стосуються обробки вантажу, перевантаження, зберігання та навантаження товару, колегією суддів досліджено, що митна декларація Т1, яка надана до митного оформлення містить інформацію про місце замитнення м. Мерсін. Разом з цим, умовами поставки відповідно до Інвойсу № 90372354 від 01.03.2023 за контрактом № LLC01-2021 є EXW/Mersin. Отже, на продавця покладено всі витрати по доставці до м. Мерсін, в тому числі завантаження, вивантаження, обробка вантажу, завантаження на транспортний засіб Покупця ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» в м. Мерсін, здійснювалось за рахунок Продавця GAP PAZARLAMA A.S, відповідно умов поставки, що підтверджено додатково довідкою продавця GAP PAZARLAMA A.S від 31.03.2023, а також зазначено в довідці про транспортні витрати від 02.03.2023, яка надавалась до митного оформлення (а.с. 34, 77).

Тож, з навеедного слідує, що Чернігівською митницею не доведено, що позивач поніс інші витрати на доставку товару, ніж ті, що заявлені до митного оформлення.

При цьому, з позиції митного органу не вбачається, що надані декларантом документи, у своїй сукупності, викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно положень статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що проводив консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Однак, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, доводи Чернігівської митниці про проведення консультацій є необґрунтованими, оскільки право вимоги документів, передбачене у частині третій статті 53 Митного кодексу України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України. Таким чином, вимога Чернігівської митниці про надання декларантом додаткових документів з посиланням на частину третю статті 53 Митного кодексу України не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому. Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

З урахуванням наведенного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000007/2 від 08.03.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000036 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції також вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн, проте апелянт вважає такі неспівмірними та недоведеними, а деякі з включених до наданих послуг, охоплюються загальною діяльністю адвоката.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У данному випадку, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 6500,00 грн, суду було надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2022; копію додаткової угоди від 09.03.2023 та акту виконаних робіт від 17.04.2023; копію видаткового касового ордеру від 17.04.2023; детальний опис робіт (наданих послуг), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с. 86-92).

Оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, є співмірними зі складністю справи, змістом позовної заяви, часом, витраченим адвокатом на підготовку та подання позову до суду, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача, з вини якого спір був доведений до розгляду в суді, на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко