Постанова

від 14.12.2023 по справі 380/2672/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/2672/23 пров. № А/857/17837/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю представників:

позивача Пащинська А.О.

відповідача Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м.Львів) у справі № 380/2672/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софім-А» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.02.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 13811/13-01-07-01, № 13820/13-01-07-01, № 13835/13-01-07-01, прийняті на підставі акта перевірки від 17.11.2022 № 15186/13-01-07-07/43577678 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Софім-А» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий, березень, квітень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету»; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ «Софім-А» за січень лютий, березень, квітень 2022 року.

Позов обгрунтовує тим, що перевірка, за наслідками якої складено акт перевірки від 17.11.2022 № 15186/13-01-07-07/43577678 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Софім-А» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий, березень, квітень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», проведена неправомірно, без належного дослідження обставин, а висновки акта не відповідають фактичним обставинам справи. Контролюючим органом неправильно застосовано норми матеріального права. Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними. Зокрема, позивач зазначає, що інформація про складення актів про ненадання (відмову від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації про відмову керівника платника податків або уповноваженої особи від підписання зазначених актів, про відмову від проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу тощо відсутня. В ході проведення перевірки акти про ненадання (відмову від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації про відмову керівника платника податків або уповноваженої особи від підписання зазначених актів, про відмову від проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу тощо не складались. Висновки перевірки зроблені відповідно до наявної в ДПС податкової інформації, яка зібрана станом на дату складання даного акта перевірки в рамках організації і проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником. Податковий орган вбачає порушення позивачем податкового законодавства, мотивуючи це «ризиковістю» контрагента ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». Однак, перевіряючими не зазначено в акті перевірки жодного належного доказу про неможливість підтвердження реальності господарських операцій, оформлених ТзОВ «Софім-А» по взаємовідносинах з ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» та, більше того, який вплив мали вказані операції на бюджетне відшкодування, заявлене позивачем. Натомість, ТзОВ «Софім-А» до перевірки надано всі підтверджуючі документи, які вкривають суть господарських операцій та оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Також податковим органом в акті перевірки не наведено конкретні докази завищення суми ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2022 року. Аналогічно і по контрагентах ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД», ТзОВ «Алтек", ТзОВ «СМАРТ СТОК». Також позивач вказує, що зазначаючи про неможливість виконання робіт у спірних правовідносинах, податковий орган повинен діяти у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 73.5 ст. 73 ПК України і забезпечити проведення зустрічних звірок або у відповідності до ст. ст. 75-81 ПК України провести перевірки як ТзОВ «Софім-А», так і його контрагентів. Чого, однак, зроблено не було. В свою чергу, використання перевіряючими податкової інформації з інформаційних баз ДПС без дослідження первинної бухгалтерської документації його контрагентів позивача щодо реальності господарських операцій не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України. Відповідно й посилання на ці документи та їх висновки в акті перевірки відносно ТзОВ «Софім-А», за наявності в останнього всіх належних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції, є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, позивач вказує, що має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї частини податку на додану вартість, яка фактично була сплачена ним у будь-яких попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 13811/13-01-07-01 від 08.12.2022, № 13820/13-01-07-01 від 08.02.2022, № 13835/13-01-07-01 від 08.12.2022. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Софім-А» за січень, лютий, березень, квітень 2022 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що ТзОВ «Софім-А» мав взаємовідносини з ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». В той же ж час, ГУ ДПС у Львівській області 15.08.2022 прийнято рішення № 1996 про відповідність ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» критеріям ризиковості, в якому встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, по причині «Платник здійснює реалізацію товару, походження якого відсутнє по ланцюгах придбання.». Згідно даних ЄДРПН за серпень 2021 року та по даний час ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» не задекларовано податкові накладні на реалізацію товару, раніше придбаного в ТзОВ «Софім-А», а саме: одяг вживаний. Отже, встановлено відсутність подальшої реалізації даного товару за ланцюгом постачання покупцем ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». Таким чином, враховуючи реальний час здійснення операцій з ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ», відсутність реалізації ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» раніше придбаного товару у ТзОВ «Софім-А», відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтверджується факт реалізації ТзОВ «Софім-А» на ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» за період серпень 2021 року на загальну суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн. Всупереч вимог норм ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону №996 та п.п.2.1, п.п.2.2 Положення №88, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні ст. 1 Закону №996, в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Отже, на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, за період серпень 2021 року ТзОВ «Софім-А» завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» за період серпень 2021 року на загальну суму 11666,67 грн. Однак, згідно наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку, перевіркою встановлено списання товару з балансового рахунку 28 «Товари», на який виписано накладні на реалізацію ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». Вищенаведене, як вважає апелянт, свідчить, що ТзОВ «Софім-А» реалізовано товари невстановленим особам, на вартість якої безпідставно виписано видаткові та податкові накладні на адресу ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» на загальну суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн. Крім того, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування ТзОВ «Софім-А» при розрахунку суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2022 року встановлено його завищення на суму 817311 грн. за січень 2022 року, в тому числі по взаєморозрахунках з ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД» в сумі 794261 грн., по взаєморозрахунках з ТзОВ "Алтєк" в сумі 10450 грн., по взаєморозрахунках з ТзОВ "СМАРТ СТОК" в сумі 12600 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації. Щодо взаємовідносин із ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД», то є рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2022 № 64734. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що постачальники телевізорів та принтерів ТзОВ "ЛАМІНАМ ЗАХІД" відсутні. Сертифікати якості (походження) зазначеного товару ТзОВ «СОФІМ-А» до перевірки не надано. Також, не надано договір, накладні, товарно-транспортні накладні. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД» на адресу ТзОВ «Софім-А» виписано податкові накладні на поставку телевізорів, принтерів. Однак, платіжні доручення до перевірки не надані. Все вищенаведене свідчить про завищення ТзОВ «Софім-А» податкового кредиту за січень 2022 року. Щодо взаємовідносин із ТзОВ «Алєк», то є рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 № 193519. Сертифікати якості (походження) товару ТзОВ «Софім-А» до перевірки не надано. Також, не надано договір, накладні, товарно-транспортні накладні. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Алтєк» на адресу ТзОВ «Софім-А» виписано (оформлено) податкові накладні на поставку пральних машин. Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТзОВ «Софім-А» до податкового кредиту за січень 2022 року. ТзОВ «Софім-А» надало до перевірки оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, в тому числі «Розрахунки з контрагентом ТзОВ «Алтєк» за січень 2022 року, згідно якої заборгованість ТзОВ «Софім-А» по розрахунках із ТзОВ «Алтєк» відсутня. Платіжні доручення до перевірки не надані. Щодо взаємовідносин із ТзОВ «СМАРТ СТОК», то є рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.10.2022 № 273068. Сертифікати якості (походження) ТзОВ «Софім-А» до перевірки не надано. Також, не надано договір, накладні, товарно-транспортні накладі. Перевіркою встановлено, що ТзОВ "СМАРТ СТОК" на адресу ТзОВ «Софім-А» виписано (оформлено) податкові накладні на поставку телевізорів. Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТзОВ "СОФІМ-А" до податкового кредиту за січень 2022 року. ТзОВ "СОФІМ-А" надало до перевірки оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, в тому числі «Розрахунки з контрагентом ТзОВ "СМАРТ СТОК" за січень 2022 року, згідно якої кредиторська заборгованість ТзОВ «Софім-А» по розрахунках із ТзОВ "СМАРТ СТОК" склала 75600 грн. Разом з тим, апелянт звертає увагу, що у контрагентів позивача відсутні основні засоби, рухоме та нерухоме майно, трудові ресурси. Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Софім-А», апелянт вказує, що обов`язок податкового органу щодо внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Софім-А» виникне після набрання законної сили рішення суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в разі прийняття його судом. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ГУ ДПС у Львівській області у період з 07.11.2022 по 15.11.2022 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Софім-А» (ЄДРПОУ 43577678) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий, березень, квітень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що 17.11.2022 складений акт №15186/13-01-07-07/43577678.

На підставі складеного за наслідками вказаної перевірки акта, відповідачем 08.12.2022 прийнято: податкове повідомлення-рішення №13811/13-01-07-07, яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 1574799,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №13820/13-01-07-07, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додані вартість за січень 2022 року на суму 804711,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 201177,75 грн.; податкове повідомлення-рішення №13835/13-01-07-07, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додані вартість за квітень 2022 року на суму 12600,00 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем: п. 200.1. пп. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8. п. 200.9, пп. «в» п. 200.14, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємству відмовлено в бюджетному відшкодуванні і податку на додану вартість за січень 2022 року в сумі 1574799 грн. по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТзОВ «Софім-А» за січень 2022 року від 30.04.2022 №9049316564; п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 804711,00 грн. за січень 2022 року по декларації з ПДВ від 21.02.2022 №9037771183; п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ. що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 12600 грн. за квітень 2022 року; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством за серпень 2021 року завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» на загальну суму 11666,67 грн.; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством за серпень 2021 року занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 11666,67 грн. Таких висновків відповідач дійшов з огляду на наведену у акті податкову інформацію, яка наявна в інформаційних базах ДІІС та зібрана в межах організації і проведення перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191; п. 74.3 ст. 74 і п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України підставою для зазначених висновків.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, проте колегія суддів зазначає, що оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року визнано нечинним рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 380/2672/23 в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Софім-А» за січень, лютий, березень, квітень 2022 року та закрито провадження у цій частині позовних вимог, тому предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції лише у частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 13811/13-01-07-01, № 13820/13-01-07-01, № 13835/13-01-07-01.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п 1 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковому органу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (Порядок № 727) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.п. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Колегією суддів встановлено укладення позивачем 07.09.2021 договору № 01 з Striebel Textil GmbH на поставку одягу та взуття, речей домашнього вжитку, що були у користуванні; 01.04.2021 договору № 01/04/2021 з Global Trust Project sp. z o. o. на поставку запчастин, що були у використанні; 05.01.2021 договору № 01/01/2021 з Global Trust Project sp. z o. o. на поставку одягу та взуття, що були у використанні; 01.04.2022 договору № 02/04/2022 з Tomasz Styk PPHU на поставку одягу та взуття, інших галантерейних та текстильних виробів в кількості, на умовах та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами договорами. Зазначений товар був отриманий позивачем (ввезений ним на митну територію України) на підставі наявних в матеріалах справи МД-2.

В подальшому на реалізацію товару, що отриманий за зовнішньоекономічними контрактами ТзОВ «Софім-А» було укладено договір поставки № 06/05 від 06.05.2021 з ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». Відповідно до даного договору предметом є товар в кількості та по ціні, що вказується у накладних. Сторони також погодили, що оплата за даним договором здійснюється згідно виставленого покупцю рахунку або шляхом 100% авансового платежу на банківський рахунок постачальника, або протягом 6 місяців з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних з операції по постачанню товару. Поставка товару здійснюється на умовах само вивозу зі складу постачальника за власний рахунок та власними засобами покупця. Відповідно до видаткової накладної № РН-55/08 ТзОВ «Софім-А» поставило ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» товар одяг вживаний загальною вартістю 70000,00 грн. з ПДВ. Згідно наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №№ 1910, 1953, 1975, 2011, 2039, 2076, 2105, 2109, 2153 ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» здійснило оплату за товар в сумі 70000,00 грн. на рахунок ТзОВ «Софім-А».

Разом з тим, в акті перевірки від 17.11.2022 та в апеляційній скарзі податковий орган вказав, що ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» відповідає критеріям ризиковості відповідно до прийнятого контролюючим органом рішення № 1996, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, по причині «Платник здійснює реалізацію товару, походження якого відсутнє по ланцюгах придбання.». Згідно даних ЄДРПН за серпень 2021 року та по даний час ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» не задекларовано податкові накладні на реалізацію товару, раніше придбаного в ТзОВ «Софім-А», а саме: одяг вживаний. Отже, встановлено відсутність подальшої реалізації даного товару за ланцюгом постачання покупцем ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ». Таким чином, враховуючи реальний час здійснення операцій з ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ», відсутність реалізації ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» раніше придбаного товару у ТзОВ «Софім-А», відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтверджується факт реалізації ТзОВ «Софім-А» на ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» за період серпень 2021 року на загальну суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн.

Апеляційний суд вважає такі твердження апелянта безпідставними з огляду на наступне.

Ввезений за зовнішньоекономічними контрактами товар одяг вживаний, взуття вживане, текстильні вироби вживані - ТзОВ «Софім-А» було також реалізовано і іншим СПД, як от ТзОВ «Волінторг», ТзОВ «Інтер-С», ТзОВ «БЕЗМЕЖНИЙ ПРОСТІР», ФОП ОСОБА_1 тощо. Крім того, з матеріалів справи вбачається рух активів між позивачем і його контрагентом ТзОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ», зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальший продаж третім особам, отримання прибутку від продажу товарів.

Апеляційний суд вказує, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А, відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД», ТзОВ "Алтєк", ТзОВ "СМАРТ СТОК", колегія суддів зазначає наступне.

ТзОВ «Софім-А» уклало з ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД» 22.06.2020 договір поставки товару № 22/06-20, відповідно до якого В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передавати у власність покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються сторонами при здійсненні замовлення товару. Якість товару, що поставляється за договором, має відповідати стандартам, ТУ, Держстандартам, зразкам (еталонам) та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості даного виду товару. Вартість договору визначається як сума накладних на товар, переданого покупцю в рамках цього Договору. Поставка товару за договором здійснюється у строки, окремо обумовлені сторонами. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у накладній. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дня передачі товару Постачальником Покупцю, що підтверджується накладною. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у договорі. На виконання цього договору ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД» поставило позивачу офісну та побутову техніку, що підтверджується видатковими накладними № 213 від 12.11.2020 та № 15 від 22.06.2020, 212 від 10.11.2020, 215 від 16.11.2020, 221 від 17.11.2020. Факт оплати за поставлений товар підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 1165 від 03.05.2022 на 500000,00 грн., № 1287 від 03.08.2022 на 800000,00 грн., №85 від 04.09.2020 на 500000,00 грн., № 1228 від 05.07.2022 на 500000,00 грн., № 1338 від 05.09.2022, № 547 від 06.08.2021 на 300 грн., № 1194 від 07.06.2022 на 30000,00 грн., № 772 від 07.10.2021 на 100000,00 грн., № 1184 від 12.05.2021 на 600000,00 грн., № 28 від 15.02.2021 на 1600000,00 грн., № 1201 від 15.06.2022 на 700000,00 грн., № 216 від 15.12.202 на 200000,00 грн., № 103 від 17.03.2021 на 200000,00 грн., № 1308 від 17.08.2022 на 568000,00 грн., № 110 від 18.03.2021 на 300000,00 грн., № 794 від 18.10.2021 на 180000,00 грн., № 117 від 19.03.2021 на 300000,00 грн., № 1240 від 21.07.2022 на 400000,00 грн., № 123 від 22.03.2021 на 600000,00 грн., № 124 від 23.10.2020 на 600000,00 грн., № 53 від 26.02.2021 на 600000,00 грн., № 1191 від 26.05.2022 на 400000,00 грн., № 228 від 28.04.2021 на 400000,00 грн., № 1377 від 28.09.2022 на 100579,33 грн., № 514 від 30.07.2021 на 150000,00 грн.

Щодо взаємовідносин із ТзОВ «АЛТЄК», то з наявного в матеріалах договору № АЛ0402-21/по від 02.02.2021 випливає, що такий був укладений між позивачем та ТзОВ «АЛТЄК» на постачання побутової техніки, аксесуарів, сантехнічне обладнання, меблі та кріплення до них. Зокрема, постачальник (ТзОВ «АЛТЄК») зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки у власність покупця (ТзОВ Софім-А») товар, а покупець зобов`язується сплатити за вказаний товар певну грошову суму і прийняти товар на умовах та в порядку, передбаченому Договором. Предметом поставки є товар за найменуванням і цінами, зазначеними у специфікаціях. Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та є невід`ємною частиною цього договору. Погодження покупцем найменування, асортименту (номенклатури), кількості та ціни товару, що входить у партію, здійснюється шляхом оплати покупцем відповідного рахунку, складеного постачальником та наданого покупцю, або прийняття покупцем товару, що входить у партію, згідно видаткової накладної, або вчинення покупцем будь-яких інших дій, спрямованих на погодження переліку товару та його ціни, в т.ч. листування з використанням електронної пошти, оформлення та погодження сторонами замовлення в електронному вигляді, яке покупець надає постачальнику на підставі прайс-листа, чинного на дату замовлення, в якому наведено перелік товарів і їхні ціни, якщо інше додатково не встановлено сторонами у специфікаціях, документах, що виконують їхні функції чи інших додатках та додаткових угодах до договору. Постачальник здійснює поставку товару зі складу постачальника. Сторони можуть за взаємною згодою визначити інші умови поставки на окрему партію товару: покупець зазначає такі умови в замовленні, а постачальник підтверджує або коригує (узгоджує) замовлення із покупцем. Загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за групами, видами, марками, типами, розмірами, дата замовлення та прогнозована дата поставки, ціна за одиницю та загальна вартість партії визначаються специфікацією або видатковою накладною. Долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 904 від 28.01.2022, № 11872 від 04.11.2021, № 11871 від 04.11.2021, 12360 від 12.11.2021, № 12416 від 12.11.2021, № 12359 від 15.11.2021, № 13349 від 30.11.2021, № 13351 від 30.11.2021, № 13350 від 30.11.2021, № 14092 від 24.11.2021, № 14091 від 24.11.2021 підтверджується поставка товару (побутової техніки) ТзОВ «АЛТЄК» в адресу позивача. Оплата поставленого товару проведена відповідно до платіжних інструкцій № 1087 від 25.01.2022 (січень 2022 року).

Щодо взаємовідносин із ТзОВ «СМАРТ СТОК», то відповідно до наявного в матеріалах справи договору № 15/2906 від 29.06.2021 сторони погодили, що постачальник (ТзОВ «СМАРТ СТОК») зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати у власність покупцю (ТзОВ «Софім-А»), а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товари за цінами та в строки, визначеними в договорі. Товари за цим договором передаються у власність покупця партіями. Асортимент та кількість товару в межах кожної окремої партії товару, що підлягає поставці за договором, визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору або в рахунках-фактурах, направлених постачальником покупцю. Загальна вартість договору визначається як вартість усіх товарів, поставлених за цим договором відповідно до видаткових накладних. Ціна, кількість, асортимент обумовлюються в специфікаціях до цього Договору, які підписуються сторонами, або в рахунках-фактурах постачальника, оплата яких покупцем визнається як погодження ним ціни, кількості та асортименту товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент його фактичного отримання покупцем, про що свідчить підпис представника покупця у відповідній накладній. На виконання умов даного договору, ТзОВ «СМАРТ СТОК» поставлено позивачу згідно видаткової накладної № 8 від 20.01.2022 товар, який оплачений ТзОВ «Софім-А», підтвердженням чого є платіжна інструкція № 1115 від 10.02.2022. Зауваження щодо повноти та порядку складання податкових накладних, виписаних ТзОВ «ЛАМІНАМ ЗАХІД», ТзОВ «АЛТЄК», ТзОВ «СМАРТ СТОК» на адресу ТзОВ «Софім-А» у контролюючого органу відсутні.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.2. ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Крім того, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорі поставки, були складені видаткові накладні.

Податкова накладна надається постачальником в електронному вигляді в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України. З акта перевірки вбачається, що на підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару, зазначеного у видаткових накладних, оформлених відповідно до договорів поставки продукції за відповідними господарськими операціями, контрагентами позивача складені податкові накладні. Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем у акті перевірки, відтак така обставина не підлягає доказуванню. Разом з тим, при проведенні перевірки відповідачем не встановлено та не зафіксовано у акті перевірки фактів нереєстрації отриманих позивачем податкових накладних у реєстрі податкових накладних, а також суду не надано жодних доказів відмови органу податкової служби у реєстрації (блокуванні) податкових накладних, складених контрагентами ТзОВ «Софім-А».

Апеляційний суд вказує, що суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними, отриманими від контрагентів, включено у загальну суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень - квітень 2022 року. Крім того, документи первинного бухгалтерського обліку, долучені до справи, відповідають вимогам законодавства та розкривають суть і зміст спірних господарських операцій. Формальні недоліки на документах не можуть вказувати на нереальність самих господарських операцій, адже із сукупного дослідження їх змісту можливо повністю встановити обставини господарських операцій. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та/або трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не може свідчити про отримання необґрунтованої вигоди покупцем.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки акта перевірки зроблені відповідно до наявної в інформаційних базах ДПС податкової інформації, яка зібрана станом на дату складання акту перевірки в рамках організації і проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником. Однак, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Окрім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А, відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що господарські операції позивача з його контрагентами підтверджені належними та допустимими доказами щодо придбання товару та його транспортування, як і подальший експорт придбаного товару, водночас, позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів. Твердження апелянта щодо неможливості здійснення фінансово - господарських операцій з контрагентами через відсутність у товариства документального підтвердження реальності є помилковими, оскільки позивачем надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТзОВ «Софім-А» та його контрагентами за відповідні періоди, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану товариства. Фактичне виконання своїх зобов`язань за договорами здійснено як позивачем, так і його контрагентами, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Досліджені колегією суддів видаткові накладні, складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Разом з тим, паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а їх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту постачання товару. Також, документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування податку на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки (достатньо самих видаткових накладних), вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Стосовно доводів апелянта про відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів слід відмітити, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента. Також, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Крім того, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вказує про підтвердження руху активів між позивачем і його контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам. Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 826/13029/14 та від 06.02.2018 у справі №826/22154/15. Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу, а, відтак, не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівський області від № 13811/13-01-07-01 від 08.12.2022, № 13820/13-01-07-01 від 08.02.2022, № 13835/13-01-07-01 від 08.12.2022 підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 241, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 380/2672/23 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС у Львівській області № 13811/13-01-07-01 від 08.12.2022, № 13820/13-01-07-01 від 08.02.2022, № 13835/13-01-07-01 від 08.12.2022 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 14 грудня 2023 року.