Ухвала

від 13.12.2023 по справі 520/14290/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

Київ

справа №520/14290/21

адміністративне провадження №К/990/40247/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 520/14290/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпнет Україна» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС, скаржник). Касаційну скаргу направлено через підсистему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 26.01.2023, повний його текст складено 02.02.2023, відповідно останнім днем його оскарження було 06.03.2023 з урахуванням вихідних днів, проте касаційну скаргу подано до суду лише 29.11.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС у касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак яке з огляду на його зміст не містить обґрунтування наявності у цій справі поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Отже, скаржник не зазначає причин пропуску строку, а цитує рішення Європейського суду з прав людини щодо доступу до суду, що унеможливлює вирішення заявленого клопотання.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Однак, про наявність таких обставин у клопотанні про поновлення строку відповідач не зазначає.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, згідно з інформацією, яка міститься у Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» вперше касаційна скарга направлена ГУ ДПС засобами поштового зв`язку 02.03.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 15.03.2023 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 16.03.2023 о 19:24.

Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 01.06.2023, тобто більше ніж через два місяці з дня отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 13.06.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування за визначеною пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження та повторно роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 14.06.2023 о 12:24.

Наступні касаційні скарги, які ГУ ДПС подавало через підсистему «Електронний суд» 14.07.2023, 10.08.2023 Верховний Суд повернув ухвалами від 27.07.2023, 17.08.2023 як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало 27.07.2023 о 15:47, 17.08.2023 о 16:31.

Вп`яте касаційну скаргу ГУ ДПС подало 20.09.2023. Ухвалою від 09.10.2023 Верховий Суд касаційну скаргу залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху ухвалою від 24.10.2023 Верховний Суд касаційну скаргу повернув. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 24.10.2023 о 20:45.

Вшосте касаційну скаргу ГУ ДПС направило через підсистему «Електронний суд» 29.11.2023, тобто через місяць з дня отримання ухвали про повернення вп`яте поданої касаційної скарги.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У вшосте поданій касаційній скарзі ГУ ДПС, аналогічно попереднім редакціям касаційних скарг, підставою для касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Вважає, що суди неправильно застосували пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 826/2325/14, від 17.02.2021 у справі № 804/588/17.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Також в ухвалі від 27.07.2023 Верховний Суд звернув увагу, що в оскаржуваних судових рішеннях є посилання на правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду: від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, від 16.10.2019 у справі № 804/15478/14, від 11.09.2018 у справі № 820/477/18, від 11.09.2018 у справі № 815/6105/17, від 11.09.2018 у справі № 821/995/17, від 11.09.2018 у справі № 823/2247/17, від 06.02.2018 у справі № 804/4940/14, від 30.01.2018 у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, від 20.02.2018 у справі № 826/6280/13-а, від 06.03.2018 у справі № 2а-9375/11/1370, від 13.03.2018 у справі № 826/13582/13-а. Однак, скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами таких правових позицій Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 520/14290/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк