Ухвала

від 14.12.2023 по справі 826/3676/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 826/3676/18

адміністративне провадження № К/990/40591/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 826/3676/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Пром Інновація» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Пром Інновація» звернулося до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13 жовтня 2017 року:

- № 0013621409, яким позивачу визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11 801 186 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 950 296,50 грн;

- № 0013601409, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 123 171 910 грн;

- № 0013611409, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації за грудень 2016 року на суму 1 630 757 грн;

- № 0073011313, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн за платежем - податок з доходів фізичних осіб;

- № 0006714001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 442 966,47 грн за платежем пальне;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 19 січня 2018 року № 1869/6/99-99-11-01-01-25.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДФС від 19 січня 2018 року №1869/6/99-99-11-01-01-25, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, а справу № 826/3676/18 в частині позовних вимог до Головного управління ДПС у Запорізькій області направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у частині позовних вимог до Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Пром Інновація» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми статті 78, 79 Податкового кодексу України без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21 (щодо впливу процедурних порушень при призначенні податкової перевірки на висновки, сформовані за її результатом); пункту 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 березня 2020 року у справі № 640/18930/18 (щодо суб`єкта, якому було надано дозвіл на проведення перевірки згідно ухвали слідчого судді), постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 826/5273/18. Крім того, податковий орган посилається на порушення норм процесуального права.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

При цьому, Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:

- норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Відповідач реалізовує своє право на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 826/3676/18 вже втретє. Ухвалами від 08 листопада 2023 року та від 23 листопада 2023 року Верховний Суд вже повертав касаційну скаргу Головному управлінню ДПС у Запорізькій області. У цих ухвалах Верховний Суд наголошував на чітких передбачених КАС України вимогах, за дотримання яких суд касаційної інстанції наділений повноваженнями відкрити касаційне провадження у справі.

Втім, звертаючись до суду з цією касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 826/3676/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов