Ухвала

від 29.01.2024 по справі 826/3676/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 826/3676/18

адміністративне провадження № К/990/3615/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року

у справі № 826/3676/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Пром Інновація»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 826/3676/18, предметом спору в якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13 жовтня 2017 року №№0013621409, 0013601409, 0013611409, 0073011313, 0006714001; визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 19 січня 2018 року № 1869/6/99-99-11-01-01-25.

За результатами третього судового розгляду постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року, залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року, позов задоволено.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункти 1,4 частини четвертої статті 328 КАС України у поєднанні з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми статті 78 Податкового кодексу України, у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 16 грудня 2021 року у справі №640/11468/20, від 20 квітня 2023 року у справі №826/5273/18, від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права.

Предметом касаційного оскарження є податкові повідомлення-рішення:

- № 0006714001, яким за порушення п. 231.1, п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 442 966,47 грн. за платежем пальне;

- № 0073011313, відповідно до якого за порушення п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. п. 3.2, 3.3., 3.4, 3.5 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. за платежем - податок з доходів фізичних осіб;

- № 0013621409, яким за порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11 801 186 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 950 296,50 грн.;

- № 0013611409, відповідно до якого за порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації за грудень 2016 року на суму 1 630 757 грн.;

- №0013601409, яким за порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 123 171 910 грн.

Суд зазначає, що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення стосуються різних видів правопорушень, скаржник повинен довести підставу касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, загальне посилання на одну норму права вказує на необґрунтованість підстав касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1,2,3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови наведення доказів, які судами попередніх інстанцій були не дослідженні за умови наявності висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1,2,3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Враховуючи те, що податковим органом не наведено доказів, які він вважає не були дослідженні, а також не зазначено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судами попередніх інстанцій рішення з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 826/3676/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Пром Інновація» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій- повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова