Рішення

від 12.12.2023 по справі 638/8664/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8664/23

Провадження № 2/638/4258/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Павлова Д.О.,

прокурора: Мельничук О.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі: Харківської обласної військової адміністрації, до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство», Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою земельною ділянкою природно-заповідного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації із позовом до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство», Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації, в якому просив:

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 та, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Підлиман на території Борівської селищної ради гр. ОСОБА_1 ».

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.02.2022 земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га, укладеним ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою ділянками шляхом зобов`язання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути державі земельну ділянку з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га розташовану в с. Підлиман Ізюмського району Харківської області.

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га розташованої в с. Підлиман Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав щодо неї.

В обґрунтування позову зазначив наступне.

Ізюмською окружною прокуратурою встановлено, що на території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області розташований ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» (або Заказник) площею 18 га, створений на підставі рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562.

Відповідно до охоронного зобов`язання відповідальним за збереження зазначеного заповідного об`єкту визначено Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство» (далі - ДП «Куп`янське лісове господарство»).

Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» (далі - Положення) затверджено наказом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Харківської області від 18 липня 2011 року.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 зазначеного Положення, ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів. Заказник загальною площею 18 га розташований на землях Борівського лісництва в кв. 85, 137 Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство».

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що земельна ділянка, оголошена Заказником, являє собою блюдцевидну низину, де розташований змішаний ліс, серед якого знаходяться 2 болота.

За змістом п. 1.6 Положення, територія заказника не вилучається із земель Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство», який здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про природно- заповідний фонд України» іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням.

Крім того, на території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області розташований регіональний ландшафтний парк «Червонооскільський» (або Ландшафтний парк/РНП «Червонооскільський»), створений відповідно до рішення Харківської обласної ради від 2.12.2010 № 56-VI.

Відповідно до охоронного зобов`язання відповідальним щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський» площею 2623 га, а саме території Борівське лісництво кв. кв. 8, 9, 12, 18-20, 22, 23, 26, 27, 32-35, 37, 50, 51, 55, 56, 60-62, 66-68, 71-73, 75-88, 90, 91, 95-97, 100, 101, 130-132, 137 визначено ДП «Куп`янський лісгосп».

Положення про регіональний ландшафтний парк «Червонооскільський» (далі - Положення про Ландшафтний парк) затверджено наказом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Харківської області від 03 лютого 2011 року.

Відповідно до п. 1.5 Положення про Ландшафтний парк територія РЛП «Червонооскільський» не вилучається із земель ДП «Куп`янське лісове господарство» та Борівської державної адміністрації, які здійснюють свою діяльність на ній у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про природно- заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням.

Рішенням XXII сесії VI скликання Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га, що розташована в с. Підлиман на території Борівської селищної ради Харківської області.

В подальшому, 17.02.2022 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010.

Водночас, вивченням офіційного веб-порталу Держгеокадастру України, на якому розміщена Публічна кадастрова карта за посиланням - https://map.land.gov.ua/, з урахуванням шару «Природно-заповідний фонд», встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 накладається на територію ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» та регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський».

Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації (далі - Департамент ХОВА) підтверджено, що Заказник загальною площею 18 га розташований в кварталах 85, 137 Борівського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство» та відповідно до охоронного зобов`язання від 14.05.2019 № 04.01-23-64/БЗМЗ переданий Департаментом під охорону вищезазначеному підприємству.

Одночасно з цим, Департаментом ХОВА проінформовано, що вищезазначені квартали входять до складу території регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський» (лист від 05.06.2023 № 04.01-22/1553).

За інформацією, наданою Державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція», земельна ділянка з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 знаходиться в межах кв. 85 виділу 1 Борівського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування 2016-2020 років. Площа перетину меж зазначеної земельної ділянки з межами кв. 85 виділ 1 із загальної площі ділянки становить 0,2255 га.

Матеріали лісовпорядкування за період з часу прийняття рішення про надання дозволу (2010 рік) на розробку землевпорядної документації і дотепер (2023 рік) не змінювалися, не скасовувалися і не визнавалися недійсними в судовому порядку.

З наведеного вбачається, що і ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» і регіональний ландшафтний парк «Червонооскільський» знаходяться в тому числі в межах кварталу 85 Борівського лісництва, перебувають під охороною ДП «Куп`янське лісове господарство» та частково накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010.

Крім того, згідно відомостей, наданих Державним підприємством «Куп`янське лісове господарство» (лист від 26.04.2023 № 58-1165-23) працівниками лісгоспу було виявлено часткове накладання земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 на земельну ділянку лісового фонду площею 0,2 га.

Також, лісгоспом підтверджено факт незаконного захоплення земельної ділянки лісового фонду з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 та зазначено, що з постійного користування у передбаченому законом порядку земельна ділянка не вилучалась, згода на вилучення землекористувачем не надавалась та не погоджувалась зміна її цільового призначення з Кабінетом Міністрів України.

Наведені докази, зокрема й картографічні матеріали, на яких доступно для візуального сприйняття зображено накладення частини площі спірної земельної ділянки на територію кварталу 85 Борівського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», до якого в свою чергу входять території ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» та регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський», у сукупності та взаємному зв`язку підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 має перетин з земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користування ДП «Куп янське лісове господарство», межами ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» та регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський», які за категорією належать до земель природно-заповідного фонду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Прокурор в судове засідання не з`явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області повноважного представника у судове засідання не направила, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Треті особи Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство» та Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації також правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням XXII сесії VI скликання Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га, що розташована в с. Підлиман на території Борівської селищної ради Харківської області.

17.02.2022 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 24.07.2023 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010.

Згідно листа Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція», земельна ділянка з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 частково знаходиться в межах кв. 85 виділу 1 Борівського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 (1) з межами кв.85 виділ 1 Борівського лісництва ДП «Купянське лісове господарство», становить 0,2255га із загальної площі ділянки 2,0га.

Вказане також підтверджується схемою розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 6321084000:01:002:0010 (1) відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Купянське ЛГ».

Листом Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство» від 01.05.2023 №160 підтверджено факт незаконного захоплення земельної ділянки № 6321084000:01:002:0010. Згідно листа, на вищезазначеній ділянці було виявлено часткове накладання на ділянку Державного лісового фонду орієнтовною площею 0,2га.

Листом Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації від 05.06.2023 № 04.01-22/1553 на лист №58-1520вих-23 від 25.05.2023 щодо знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 в межах об`єкта природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» повідомлено, що заказник загальною площею 18 га розташований в кварталах 85, 137 Борівського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство» та відповідно до охоронного зобов`язання від 14.05.2019 № 04.01-23-64/БЗМЗ переданий Департаментом під охорону вищезазначеному підприємству.

Одночасно з цим, Департаментом ХОВА проінформовано, що вищезазначені квартали входять до складу території регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський».

З наведеного суд робить висновок, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 накладається на територію ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» та регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський».

Відповідно до охоронного зобов`язання, відповідальним за збереження ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» визначено Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство».

Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» (далі - Положення) затверджено наказом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Харківської області від 18 липня 2011 року.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 зазначеного Положення, ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів. Заказник загальною площею 18 га розташований на землях Борівського лісництва в кв. 85, 137 Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство».

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що земельна ділянка, оголошена Заказником, являє собою блюдцевидну низину, де розташований змішаний ліс, серед якого знаходяться 2 болота.

За змістом п. 1.6 Положення, територія заказника не вилучається із земель Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство», який здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про природно- заповідний фонд України» іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням.

Відповідно до охоронного зобов`язання відповідальним щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський» площею 2623 га, а саме території Борівське лісництво кв. кв. 8, 9, 12, 18-20, 22, 23, 26, 27, 32-35, 37, 50, 51, 55, 56, 60-62, 66-68, 71-73, 75-88, 90, 91, 95-97, 100, 101, 130-132, 137 визначено ДП «Куп`янський лісове господарство».

Положення про регіональний ландшафтний парк «Червонооскільський» (далі - Положення про Ландшафтний парк) затверджено наказом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Харківської області від 03 лютого 2011 року.

Відповідно до п. 1.5 Положення про Ландшафтний парк територія РЛП «Червонооскільський» не вилучається із земель ДП «Куп`янське лісове господарство» та Борівської державної адміністрації, які здійснюють свою діяльність на ній у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про природно- заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

Отже, якщо законом не передбачена можливість набуття особою у приватну власність земель певної категорії, то це означає неможливість отримання такою особою титульного володіння на земельну ділянку певної категорії, зокрема природо- заповідного фонду.

Крім того, власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним навіть тоді, коли таке майно протиправно або на підставі відповідного титулу використовує інша особа.

Відповідно до статей 330, 387 та 658 ЦК України право власності дійсного власника майна презюмується і не припиняється із втратою майна, це право підлягає захисту протягом усього часу наявності в особи титулу власника майна.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме:

-оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;

-оскарження договорів або інших правочинів;

-шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки.

Стосовно земель природно-заповідного фонду Верховний суд неодноразово вказував на ефективність та правомірність негаторного позову про повернення земельної ділянки як способу захисту.

Зокрема, Верховний суд у постанові від 22.06.2022 у справі №752/3093/19 зазначив :

«Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на передачу їх у приватну власність із метою будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Отже, зайняття спірних земельних ділянок із порушенням положень ЗК України необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельні ділянки потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13- ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, а також пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Таким чином, повернення державі земельної ділянки, яка частково належить до природо-заповідного фонду необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки».

Таким чином,власник земельноїділянки,яка входитьу межіоб`єкта природно-заповідного фонду,яким уцій справіє ДержаваУкраїна вособі Харківськоїобласної військовоїадміністрації,може вимагатиусунення порушення,зокрема,шляхом пред`явленнянегаторного позовупро зобов`язання відповідача повернута таку ділянку.

Земельна ділянка із кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , проте згідно обмежень встановлених законодавством вона не може перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо неї, а саме користування і розпорядження, підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 (презумпційного власника) повернути зазначену земельну ділянку у державну власність Харківської ОВА (титульному власнику).

Статтями 43, 44 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти' (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно з наведеними положеннями ЗК України, а також статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки та заказники належать до об`єктів природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих землях будь-яких сільськогосподарських робіт та вирощування сільськогосподарської продукції.

Крім того, положеннями про РЛП «Червонооскільський», про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» та відповідним заповідним режимом встановлено заборону на знищення та зміну видового складу рослинності.

Також, за змістом п. 1.2 Положення про Ландшафтний парк, РЛП «Червонооскільський» є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною місцевого значення, що належить до природно-заповідного фонду України.

Пунктом 2.1 Положення про Ландшафтний парк передбачено, що РЛП «Червонооскільський» оголошений з метою збереження ландшафтного та біологічного різноманіття долини р. Оскіл вздовж Червонооскільського водосховища, як природного ядра в Оскільському природному коридорі національної екологічної мережі в Харківській області.

Пунктом 3.2 Положення про Ландшафтний парк передбачено чотири функціональні зони РЛП «Червонооскільський»: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона.

Разом з цим жодним із режимів, визначених Положенням про Ландшафтний парк для кожної зони не передбачено надання земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з п. 1.2 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський» заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношення якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів.

Заказник оголошений з метою збереження і відтворення природного комплексу рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (п. 2.1 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський»),

На території Заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі розорювання земель (п. 3.1 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Борівський»),

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

З урахуванням викладеного, надання земель природно-заповідного фонду у приватну власність для ведення особистого селянського господарства суперечить вищенаведеним положенням законодавства та меті створення ботанічного заказник місцевого значення «Борівський» та регіонального ландшафтного парку «Червонооскільський».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку (ч. 2 ст. 149 ЗК України).

Пунктом 3 частини 7 статті 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом «б» частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 12673/0/2-23 від 24.05.2023, Кабінетом Міністрів України рішення про погодження зміни цільового призначеня земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 не приймалося.

Вказане підтверджується і листом ДП «Куп`янське лісове господарство» (№ 160 від 01.05.2023) відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 з постійного користування у передбаченому законом порядку не вилучалась, згода на вилучення землекористувачем не надавалась та не погоджувалась зміна її цільового призначення з Кабінетом Міністрів України.

Чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення статті 45 ЗК України, яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, треба розуміти таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об`єктів природно-заповідного фонду відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

Таким чином, законним (титульним) власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , є держава, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України заволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду державної форми власності на яких розташовано об`єкт природно заповідного фонду, є неможливим.

Отже, стосовно землі природо-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної власності на землю над приватною.

Оскільки зміна титульного власника спірної земельної ділянки з держави на приватну особу є неможливою, тобто за жодних умов не може виникнути право приватної власності на таку ділянку, то і володіння такою ділянкою є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки природно-заповідного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою.

Таким чином, Борівською селищною радою, незважаючи на існування на підпорядкованій території об`єкту природно-заповідного фонду, в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду та прийнято рішення про передачу у приватну власність громадянина.

Ведення особистого селянського господарства на особливо цінних землях природно - заповідного фонду (ч. 1 ст. 150 ЗК України) суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, оскільки відповідно до норм ч. 2 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

З огляду на викладене, рішення Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 про відведення у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 прийнято усупереч ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 53, ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 19, 20, 461, 84, 122, 150 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За правилами ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Нескасований (не визнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта, а тому оскарження рішення суб`єкта владних повноважень за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення), тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення згаданого інтересу.

З огляду на викладене, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Підлиман на території Борівської селищної ради гр. ОСОБА_1 » обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-5ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 3ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 3ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно дост. 236 ЦК України, нікчемний правочин або недійсний правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що оскаржуване рішення Борівської селищної ради від 26.01.2022 №220 про відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки ОСОБА_1 є незаконним та було підставою для подальшого укладення договору купівлі-продажу, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення перешкод у реалізації прав користування і розпорядження майном, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Спірна земельна ділянка на цей час зареєстрована на праві власності за фізичною особою та використовується нею для особистого селянського господарства, проте в силу наведених вище вимог законодавства вона не може перебувати у приватній власності з виникненням приватного володільця.

З огляду на викладене, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 усунути державі перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010 площею 2 га шляхом її повернення.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

З огляду на викладене позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Ізюмськоїокружної прокуратуриХарківської області,в інтересахдержави вособі:Харківської обласної військової адміністрації задовольнити.

Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га.

Визнати незаконним та скасувати рішення Борівської селищної ради від 26.01.2022 № 220 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Підлиман на території Борівської селищної ради гр. ОСОБА_1 ».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.02.2022 земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га, укладеним ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути державі земельну ділянку з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га розташовану в с. Підлиман Ізюмського району Харківської області.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321084000:01:002:0010, площею 2 га розташованої в с. Підлиман Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав щодо неї.

Стягнути з Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області (63801, вул.. Миру, 19, смт. Борова, Ізюмський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397939), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) по 3 578,67 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.О. Агапов