Постанова

від 12.12.2023 по справі 677/57/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 677/57/23

Провадження № 22-ц/4820/2129/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю представників учасників справи,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2023 року, суддя Шовкун В.О., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне агентство меліорації та рибного господарства України, Державне підприємство «Укрриба» до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні майном,

встановив:

В січні 2023 року ПрАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні орендованою ПрАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» гідротехнічною спорудою нагульного ставу «Кузьмин», шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 споруди, залізобетонної стінки, розміщеної у шлюзному водоскиді гідротехнічної споруди нагульного ставу «Кузьмин» та проведення відновлення шандорної системи шлюзного водоскиду гідротехнічної споруди нагульного ставу «Кузьмин».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ПрАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою водного фонду серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000 року, має право постійного користування землею з кадастровим номером 6822785500:04:001:0001, площею 789,0443 га, цільове призначення землі 10.07 для рибогосподарських потреб; 6822785500:01:008:0250, площею 0,8901 га, цільове призначення землі для рибогосподарських потреб.

Земельні ділянки знаходяться на території Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, на них розташована рибогосподарська технологічна водойма нагульного ставу Кузьмин і гідротехнічні споруди, за допомогою яких здійснюється регулювання рівня води у цій водоймі.

29.09.2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України, (далі - РВ ФДМУ), по Хмельницькій області та ПрАТ «Хмельницькрибгосп», (далі Товариство), укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1720, згідно з яким Товариству було передано у користування, зокрема, гідротехнічну споруду рибогосподарської технологічної водойми ставу Кузьмин, що за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Кузьмин.

В період часу з 29.11.2016 року по 30.11.2016 року ОСОБА_1 самовільно, протиправно та на власний розсуд, виконав роботи щодо бетонування шлюзового водоскиду гідротехнічної споруди на рибогосподарській технологічній водоймі нагульного ставу ОСОБА_2 , яка є предметом договору оренди.

Таким чином, ОСОБА_1 вивів з ладу шлюзовий водоскид гідротехнічної споруди нагульного ставу ОСОБА_2 , перекривши його поперечний переріз залізобетонною стіною, висота якої складає 2,2 м, товщиною 0,6 м, довжиною 10 м.

Внаслідок вказаних незаконних дій ОСОБА_1 гідротехнічна споруда (державне майно) на рибогосподарській технологічній водоймі Кузьмин виведена з ладу, вона стала непридатною для скиду та регулювання рівня води у водоймі, розташованій на земельній ділянці з кадастровим номером 6822785500:04:001:0001, площею 789,0443 га.

Для відновлення призначення гідроспоруди нагульного ставу ОСОБА_2 необхідно повне знесення зазначеної вище залізобетонної підпірної стінки та відновлення шандорної системи гідротехнічної споруди.

За заявою позивача по вказаному факту протиправних дій Красилівським ВП ГУНП в Хмельницькій було відкрито кримінальне провадження 09.03.2017 року за №12017240170000116 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. На сьогодні дане кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діяннях осіб, які проводили бетонування гідроспоруди, складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Позивач зазначив, що самовільне будівництво відповідачем залізобетонної стінки у шлюзному водоскиді гідротехнічної споруди нагульного ставка «Кузьмин», яку передано в оренду позивачу, є протиправним, призводить до порушення прав та інтересів позивача, як законного користувача гідротехнічної споруди та земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 17.10.2023 року в задоволенні позову відмовлено у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Обґрунтовуючи своє рішення суд вказав, що роботи по бетонуванню, які проводилися ОСОБА_1 та іншими особами, призвели до виведення з ладу шлюзового водоскиду гідротехнічної споруди нагульного ставу ОСОБА_2 та порушили права позивача, оскільки наявність збудованої відповідачем та іншими особами залізобетонної підпірної стінки перешкоджає позивачу здійснювати господарську діяльність.

Разом з тим, суд зазначив, що з часу закриття кримінального провадження по факту вчинення ОСОБА_1 та іншими особами протиправних дій, якими порушено право позивача, минуло понад 5 років, доказів поважності причин незвернення до суду в період з 2017 року по 2023 рік позивачем не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про сплив позовної давності за вимогами позивача.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Хмельницькрибгосп» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування скарги апелянт послався на неправильне застосування судом положення закону щодо початку перебігу строку позовної давності. Позовні вимоги, пов`язані із усуненням перешкод у користуванні майном, є за своєю правовою природою негаторним позовом, порушення прав позивача є триваючим порушенням, відтак строк позовної давності спливти щодо даних вимог не міг.

В судовому засіданні представник апелянта та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги.

При цьому, представник апелянта пояснив суду, що спірна будівля відноситься до об`єктів нерухомого майна і для її знесення необхідно залучення відповідних фахівців. Протягом усього часу Товариство не обмежене у праві володіння та розпорядження гідротехнічною спорудою, за виключенням неможливості в повній мірі користуватися спорудою за призначенням, а саме, проведення регулювання рівня води у ставку.

Представник відповідача в суді заперечив проти апеляційної скарги, пославшись на помилковість висновків суду щодо спливу позовної давності, а також вказав на відсутінстиь в даному випадку порушення прав позивача, які можуть бути захищені в обраний Товариством спосіб.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що ПрАТ «Хмельницькрибгосп», яке є правонаступником ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», АТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» та ВАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою водного фонду серії І-ХМ № 000588, виданого 15.11.2000 року Кузьминською сільською радою Красилівського району Хмельницької області, має право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822785500:04:001:0001, площею 789,0443 га, цільове призначення землі: 10.07 для рибогосподарських потреб; 6822785500:01:008:0250, площею 0,8901 га, цільове призначення землі: 10.07 для рибогосподарських потреб (т. 1, а.с. 20, 21).

Ці земельні ділянки знаходяться на території Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, на них також розташована рибогосподарська технологічна водойма нагульного ставу Кузьмин і гідротехнічна споруда, за допомогою якої здійснюється регулювання рівня води у цій водоймі.

Відповідно до п.п. 1 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1720 від 29.09.2015 року, укладеного між РВ ФДМУ по Хмельницькій області та ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», гідротехнічна споруда на нагульному ставу Кузьмин (Красилівський р-н, с. Кузьмин) передана в строкове платне користування позивача. Пунктом 1.2 Договору визначено, що вказане майно передано в оренду з метою розміщення рибних господарств, здійснення виробничої діяльності з прісноводного рибництва аквакультури. В пункті 5.1. Договору сторони узгодили використовувати орендоване майно відповідно до мети використання згідно з п.1.2 та умов цього Договору, та відповідно до чинних правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств, затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 року №6 (т. 1, а.с. 55-58).

Згідно з додатком 2 до договору оренди від 29.09.2015 року №1720, ДП «Укрриба», (балансоутримувач), з однієї сторони та ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», (орендар), з другої сторони, а також РВ ФДМУ по Хмельницькій області, (орендодавець), 29.09.2015 року підписали акт приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності. Відповідно до вказаного Акту стан майна (визначені договором №1720 гідротехнічні споруди в кількості 52 одиниці, в тому числі, і гідротехнічна споруда на нагульному ставу Кузьмин, Красилівський район, с. Кузьмин), на момент укладання договору потребує капітального та поточного ремонту, відповідно до актів обстеження технічного стану об`єктів оренди за узгодженим висновком балансоутримувача та орендаря.

Відповідно до паспорта рибогосподарської технологічної водойми, товарного рибного господарства «Кузьминське» Антонінського рибцеху в заплаві р. Случ Красилівського району Хмельницької області, розробленого ТОВ «Рибпромсервіс» на замовлення ПАТ «Хмельницькрибгосп», у характеристиці рельєфу ложа водойми вказано: рельєф ложа ставка рівний, пониження в сторону водоскиду, ставок спускний (т. 1, а.с. 22-52).

Згідно з технічним паспортом гідротехнічних споруд ставка, розміщеного в Красилівському районі в межах кварталу, площею земель 790,05 га, вбачається, що у водонапускній споруді нагульного ставка «Кузьмин» встановлені дерев`яні шандори.

29.09.2018 року між РВ ФДМУ по Хмельницькій області та ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» укладено додатковий договір до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1720 від 29.09.2015 року, яким викладено вказаний договір оренди в іншій редакції, в тому числі щодо об`єкта нерухомого майна під №16: «Гідротехнічні споруди нагульного ставу Кузьмин, інвентарний номер 04-001», адреса: Хмельницька обл., Красилівський р-н, Кузьминська с/р, реєстровий номер майна з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 25592421.93, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1357958968227, номер запису про право власності і в ДРРП 22452505, номер запису про інше речове право в ДРРП (право господарського відання) 22475650 (т. 1, а.с. 60-63).

Згідно з актом перевірки виконання орендарем ПАТ «Хмельницькрибгосп» умов договору оренди та стану використання державного майна від 14-15 грудня 2016 року, при перевірці гідротехнічних споруд нагульного ставу «Кузьмин» встановлено, що водонапускна споруда шахтного типу призначена для повного скиду води із ставу, який має площу 764,88 га, зруйнована за рахунок будівництва підпірної залізобетонної стінки висотою 2200 мм, довжиною 10000 мм, товщиною 600 мм, яка за допомогою опалубки була залита залізобетоном біля направляючих для установки шандорних щитів. Зазначені дії призвели до фактичної руйнації призначеної гідроспоруди повний скид води із нагульного ставу «Кузьмин» виконати практично неможливо (т. 1, а.с. 64-65).

Відповідно до акту обстеження державного нерухомого майна гідротехнічних споруд, яке обліковується на балансі ДП «Укрриба» та значиться по договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1720 від 29.09.2015 року, укладеного РВ ФДМУ з ПАТ «Хмельницькрибгосп», провідним інженером-гідротехніком відділу ЕГТС та рибництва, в присутності (спільно) директора ПАТ «Хмельницькрибгосп» Сладковського І.В., інженера гідротехніка ПАТ «Хмельницькрибгосп» ОСОБА_3 проведено обстеження гідротехнічних споруд, з метою встановлення фактичного технічного стану та його користування. Так, щодо технічного стану нагульного ставу «Кузьмин» наведено його технічні характеристики, та вказано, що гідротехнічна споруда потребує поточного ремонту. При цьому вказано, що «…Частина конструкцій (з\б та метал) та кам`яна кладка даної споруди потребує ремонту та заміни на нові. В даний час встановлено, що невідомими особами виконано несанкціоноване будівництво підпірної стінки перед входом до паводкового водопуску. Розміри даної стінки: висота 2,2 м, довжина 10,4 м, товщина 0,6 м. Після даного будівництва використати паводковий водоспуск неможливо…» (т. 1, а. с. 66-68).

06.03.2017 року позивач звернувся до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про те, що в період часу з 29.11.2016 року по 30.11.2016 року в с. Кузьмин Красилівського району місцеві мешканці, самовільно, всупереч установленому законом порядку, забетонували шлюзовий водостік гідротехнічної споруди на рибогосподарській технологічній водоймі «Кузьмин». По факту даного звернення 09.03.2017 року Красилівським ВП ГУНП в Хмельницькій відомості внесено до ЄРДР за №12017240170000116 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356 КК України (т. 1, а.с. 69, 70).

Згідно з долученою до позовної заяви копією протоколу допиту свідка від 06.04.2017 року, в рамках кримінального провадження №12017240170000116, в якості свідка допитано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який по факту самовільного бетонування шлюзового водостоку повідомив, що в період з 29.11.2016 року по 30.11.2016 року він разом із мешканцями с. Кузьмин, з метою запобігання аварії, яка могла статися з мостом, (міст був в аварійному стані), нижню частину балок залили бетоном, щоб вода їх не забрала, бо вони вже прогнили. Укріпленням балок займалися всі, хто був на той момент, тобто вся сільська громада. Працювали зранку, до шостої години вечора. Після завершення роботи роз`їхались по домам (т. 1, а.с. 71-72).

В матеріалах справи відсутні дані щодо стану кримінального провадження №12017240170000116 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356 КК України на момент звернення позивача до суду та станом на дату розгляду справи.

Зі змісту наданого представником позивача відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 був присутній під час виконання певних робіт на гідротехнічній споруді та на запитання працівника поліції, який здійснював відеозапис, надавав пояснення для чого вони, (група осіб та ОСОБА_1 ), проводять роботи з бетонуванню щоб запобігти руйнуванню дамби весняним паводком, при цьому зазначив, які частини гідротехнічної споруди вони мають забетонувати та яким чином (т. 1, а.с. 76).

Згідно з актами обстеження гідротехнічної споруди від 06.07.2021 року та від 17.05.2022 року, для усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності необхідно відновити шандорну систему шлюзного водоскиду гідротехнічної споруди нагульного ставка «Кузьмин» шляхом знесення залізобетонної стіни, висота якої складає 2,2 м., товщина 0,6 м., довжина 10 м., розміщеної у шлюзному водоскиді гідротехнічної споруди вказаного ставка (т. 1, а.с. 74, 75).

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі його учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18).

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції відповідач ОСОБА_1 , разом із іншими невстановленими особами, з 29.11.2016 року по 30.11.2016 року, без дозволу позивача, який є орендарем нагульного ставу Кузьмин та балансоутримувача гідротехнічної споруди рибогосподарської технологічної водойми ставу Кузьмин, Державного підприємства «Укрриба», самовільно, протиправно та на власний розсуд виконав роботи щодо бетонування шлюзового водоскиду гідротехнічної споруди на рибогосподарській технологічній водоймі нагульного ставу ОСОБА_2 , чим вивів з ладу шлюзовий водоскид гідротехнічної споруди нагульного ставу ОСОБА_2 .

Вказаними діями відповідач створив перешкоди позивачу у користуванні належного йому на праві оренди майном, які не усунуті досі.

Позовна вимога про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення залізобетонної стінки, розміщеної у шлюзному водоскиді гідротехнічної споруди нагульного ставу «Кузьмин» є негаторним позовом, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця відповідної споруди, на що суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Вказане також узгоджується з постановою Верховного Суду від 19.07.2023 року у справі №750/3598/20.

Разом з тим, дослідивши обставини справи, вивчивши характер та зміст позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування.

Тлумачення статті 391 ЦК України дає підстави для висновку, що негаторний позов - це вимога власника (особи, яка має речове право на чуже майно) про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником (особою, яка має речове право на чуже майно) права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника (особи, яка має речове право на чуже майно), тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі №524/9732/18).

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння (постанова Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі №522/16228/19-ц).

Власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право (статті 16, 386, 391 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 11.10.2023 року у справі №127/9859/14-ц).

У пункті 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року в справі №761/5115/17 (провадження №14-391цс19) вказано, що одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним, зокрема і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 року у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19, пункт 98).

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що об`єкт нерухомого майна що є складною інженерною спорудою, призначеною для управління водними ресурсами (підготовки, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливої дії води (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру»).

Позивачем не надано доказів та матеріали справи не містять підтверджень щодо технологічної можливості знесення залізобетонної плити, розміщеної у шлюзному водоскиді гідротехнічної споруди або можливості усунення порушення прав позивача іншим шляхом, окрім як знесенням споруди, яка є об`єктом нерухомо майна.

Оскільки шлюзний водоскид є частиною складної інженерної споруди, а також враховуючи, що виведення його з ладу шляхом знесення відповідної залізобетонної плити може призвести до невідворотних наслідків у вигляді прориву, неконтрольованого затоплення території села Кузьмин, а позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність технологічної можливості виконання рішення суду у спосіб, зазначений ним у позовній заяві, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту, з урахуванням встановлених обставин справи, не є адекватним змісту порушеного права та ймовірним негативним суспільним наслідкам, у разі виконання судового рішення, яким задоволено позовні вимоги у заявлений позивачем спосіб.

Зобов`язання відповідача розібрати бетонну стіну, яка є капітальною спорудою, об`єктом нерухомості, та відновити шандорну систему шлюзного водоскиду гідротехнічної споруди без дослідження доказів щодо об`єктивної можливості провести такі дії з точки зору дотримання відповідних державних будівельно-інженерних вимог, норм та правил, не можна вважати правильним і таким, що відповідає порушеному праву, способом його захисту.

Судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права щодо обрання позивачем належного та ефективного способу захисту та перебігу строку позовної давності у випадку пред`явлення негаторного позову, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» задовольнити частково.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова