Ухвала

від 12.12.2023 по справі 202/17336/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3892/23 Справа № 202/17336/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023046660000401, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, українця, маючого неповну вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22 червня 2009 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 126 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_10

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.126КК України тапризначено йомупокарання увигляді шестимісяців виправнихробіт звідрахуванням 20(двадцяти)відсотків заробіткув доходдержави.

Цим вироком ОСОБА_6 визнаний винним за наступних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_6 , 30 серпня 2023 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, перебував у приміщенні магазину «Грузинський лаваш», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, навпроти буд. № 34, коли до вказаного приміщення зайшла потерпіла ОСОБА_11 .

Того ж дня, приблизно о 04 годині 10 хвилин потерпіла ОСОБА_11 виконуючи свої безпосередні обов`язки, а саме під час замішування тіста, до неї підійшов обвинувачений ОСОБА_6 , у якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із потерпілою виник намір на заподіяння останній фізичного болю.

Реалізуючи свій протиправний намір, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, стоячи з правої сторони від потерпілої ОСОБА_11 завдав останній один удар в голову, а саме в ділянку біля правого вуха. Далі, продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел та не зупиняючись на досягнутому, побачивши, що потерпіла ОСОБА_11 повернулась обличчям до обвинуваченого ОСОБА_6 , останній, завдав ще один удар в обличчя потерпілій ОСОБА_11 , а саме над правою бровою, чим умисно заподіяв останній фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

В апеляції:

- прокурор просить вирок суду змінити в частині призначення покарання та вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. В іншій частині вирок суду просить залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що покарання у виді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого. Однак, судом, в порушення вимог ст. 57 КК України, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки, як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_6 на час ухвалення вироку є особою, яка офіційно не працевлаштована, а тому такий вид покарання, як виправні роботи до нього не може бути застосований.

Таким чином, прокурор вважає, що законним, справедливим і таким, що сприятиме перевихованню ОСОБА_6 буде покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив призначити йому покарання у вигляді штрафу, який він має можливість сплатити, також думку захисника, яка заперечувала проти апеляції прокурора, перевірив доводи апеляції, колегія суддів вважає їх частково прийнятними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального проступку та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 126 КК України, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Так, відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі,яка вчинилазлочин,має бутипризначено покарання,необхідне йдостатнє дляїї виправленнята попередженнянових злочинів.

Відповідно дозагальних засадпризначення покараннясуд,крім іншого,має призначатипокарання,максимально індивідуалізуючийого,з урахуваннямступеня тяжкостівчиненого злочину,особи винногоі обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання.Дотримання судомзазначених правилв їхсукупності маєгарантувати досягненнявизначених кримінальнимзаконом цілейпокарання,призначення законнихі справедливихпокарань,адекватних суспільнійнебезпеці вчиненогозлочину таособі винного.

Згідно вироку,суд,при призначенні ОСОБА_6 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вважав за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді виправних робіт з відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків заробітку в доход держави.

Однак, за приписами ч. 1 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Тобто, даний вид покарання може бути застосований до особи, яка має постійне місце роботи.

Однак, як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_6 не працевлаштований офіційно, а тому, такий вид покарання, як виправні роботи, з урахуванням наведених вище вимог закону, до нього не може бути застосований, у зв`язку з чим, доводи апеляції прокурора в цій частині є слушними.

Разом зцим,при визначеннівиду ірозміру покаранняобвинуваченому ОСОБА_6 необхідно врахувати обставини вчинення кримінального проступку, його тяжкість, наслідки, особу потерпілої та особу обвинуваченого, який хоча і раніше судимий, проте на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за його ствердженнями має дружину і дитину малолітню, вину свою визнав, розкаявся, що слід віднести до обставин, що пом`якшує покарання. Обтяжуючих обставин покарання не виявлено.

З огляду на встановлені вище обставини в їх сукупності, обвинуваченому ОСОБА_6 слід змінити вид покарання на штраф у максимальному розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу пропорційності, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та буде відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).

Таким чином, з огляду на разом вищенаведене, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, а вирок суду змінити в частині призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023046660000401, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 126 КК України, - змінити в частині призначення покарання та вважати ОСОБА_6 засудженим:

- за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4