Постанова

від 14.12.2023 по справі 641/5078/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/5078/21 Номер провадження 33/814/210/23Головуючий у 1-й інстанції Онупко М.Ю. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Гнітько А.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 жовтня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.

За постановою судді, ОСОБА_1 01.09.2021 року о 16 год. 25 хв. у м. Харкові по пр-ту Перемоги, 72-Б, керував транспортним засобом ВАЗ 21104, д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку на законну вимогу поліцейського в найближчому медичному закладі у відповідного лікаря (фахівця-нарколога) відмовився у присутності двох свідків о 17 год. 40 хв.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про те, що ним дотримано вимоги чинного законодавства, передбачені ст. 266 КУпАП та п. 8 Інструкції, тобто, звернення до закладу охорони здоров`я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проте, в результаті відсутності проведення спеціалістами КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" вказаного огляду, він був змушений повторно звертатися до КМП ХОР "Обласний наркологічний диспансер". За результатами повторного огляду виявлено відсутність в ОСОБА_1 будь-якого сп`яніння, що, на переконання апелянта, вказує про безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в підтримку доводів апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №301204 від 01 вересня 2021 року, направлення на огляд водія ТЗ до закладу охорони здоров`я, де вказано, що у ОСОБА_1 маються ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродня блідість шкіри обличчя, пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 01 вересня 2021 року, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 в їх присутності від проходження запропонованого огляду у закладі охорони здоров`я на стан наркотичного сп`яніння.

З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції вбачається, що інспектор поліції пропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, від якого останній в присутності двох свідків відмовився. Крім того, сам ОСОБА_1 був обізнаний про причини зупинки транспортного засобу та при пропозиції працівників поліції пройти огляд у закладі охорони здоров`я не заперечував факту керування транспортним засобом.

При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.

Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів огляду та іншими матеріалами справи.

Далі, на спростування доводів апелянта, згідно п.12 розд.2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735,у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки не проводиться.

Відповідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак наркотичного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї Інструкції.

При складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення 01.09.2021 року ОСОБА_1 із вчиненим правопорушенням погодився, зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ознайомився, що свідчить його особистий підпис в документі.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду в медичному закладі, є надуманими, та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Апеляційна інстанція також враховує те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому повинен знати, в тому числі й наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на законну вимогу працівників поліції.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.

Крім того, суд не приймає до уваги висновок КНП ХОР «ОНД» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують уваги та швидкість реакції №1822 від 01 вересня 2021 року, наданий ОСОБА_1 у якому зазначено, що при огляді у ОСОБА_1 не виявлено ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння, з огляду на таке.

У разінаявності підставвважати,що водійтранспортного засобуперебуває устані наркотичногочи іншогосп`яніння абопід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,згідно зознаками,визначеними впункті 4розділу Iцієї Інструкції,поліцейський направляєцю особудо найближчогозакладу охорониздоров`я,згідно п.12 розд.2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735.

Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З огляду на викладене, медичний огляд в закладі охорони здоров`я може проводитись лише у присутності поліцейського, а як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду №1822 від 01 вересня 2021 року, огляд проводився за відсутності співробітника патрульної поліції, і доказового значення в даному провадженні не має.

Апеляційний суд зауважує, що відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння, і пояснення про відсутність ознак сп`яніння, та подальше самозвернення особи до медичного закладу для проведення огляду не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Подальше проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я за власною ініціативою жодним чином не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від попередньо запропонованого огляду саме на виконання працівника патрульної поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Такі посилання апелянта жодним чином не спростовують висновків суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене адміністративне правопорушення.

Неправильного застосування або порушень норм права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко