Постанова
від 13.12.2023 по справі 910/9980/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 910/9980/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

За участю представників сторін

від позивача - Войцеховський М.Ю.,

від відповідача-1 - не з`явився,

від відповідача-2 - не з`явився,

від відповідача-3 - не з`явився,

від третьої особи-1 - Павликівський В.І.,

від третьої особи-2 - Борисенко Д.В.,

від третьої особи-3 - не з`явився,

вільний слухач - Баженова А.С.,

розглянувши апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року (повний текст рішення складено 10.07.2023)

у справі №910/9980/19 (суддя Пукас А.Ю.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Тутковський"

до:

1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал"

2. Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича

3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський Інтегровані Рішення"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта"

до Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столяров Едуард Олегович

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Приватне акціонерне товариство "Тутковський"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський Інтегровані Рішення"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Приватне акціонерне товариство "Тутковський" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал", Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про:

- визнання недійсними рішення Нотаріуса Войтовського В.С. (індексні номери 21117553, 21116572, 21120298, 21121742, 21121412, 21122164 від 06.05.2015 року) про внесення змін до записів про іпотеку: 695267, 694730, 694207, 693615, 692602, 691124 відповідно, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2018 про відступлення права та заміну іпотекодержателя: ПАТ "Український професійний банк (далі - Банк "УПБ") на Банк "Український капітал" (далі - Рішення про внесення змін до записів про іпотеку);

- визнання недійсними рішення Реєстратора Столярова Е.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номери 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806 від 08.05.2019 року) про державну реєстрацію права власності за Банком "Український капітал" на об`єкти нерухомого майна відповідно: ГРП, загальною площею 36,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42915980000 (далі - об`єкт № 1); насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000 (далі - об`єкт № 2); склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42862080000 (далі - об`єкт № 3); естакада (з кранбалкою 5т), загальною площею 84,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000 (далі - об`єкт № 4); виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000 (далі - об`єкт № 5); майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42550880000 (далі - об`єкт № 6), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28 (далі - Рішення Реєстратора Столярова Е.О. про реєстрацію прав та їх обтяжень); та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності: 31457646, 31457310, 31457082, 31456270, 31459401, 31459788 від 08.05.2019 року;

- відновлення реєстрації (зареєструвати) права власності на нерухоме майно за позивачем на об`єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що у зв`язку з встановленою законом нікчемністю договору купівлі-продажу прав вимоги право іпотекодержателя за іпотечним договором фактично не переходило до покупця, а тому підлягають визнанню недійсними винесені на його підставі рішення Нотаріуса про внесення змін до записів про іпотеку щодо заміни іпотекодержателя. Крім того, внаслідок протиправних реєстраційних дій, вчинених Реєстратором Столяровим Е.О., було порушено майнові права позивача шляхом незаконного позбавлення його права власності на нерухоме майно, у зв`язку з чим підлягає відновленню реєстрація права власності на спірне майно за позивачем.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом з самостійні вимоги щодо предмета спору до Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про:

- зобов`язання Банк "Український капітал" передати ТОВ "ФК "Сіфанта" оригінали: договору про відкриття траншевої кредитної лінії від 20.02.2013 року № 710, укладеного між Банком "УПБ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тутковський Інтегровані Рішення" (далі - Кредитний договір № 710), з усіма додатковими угодами; іпотечного договору від 16.04.2013 року, реєстровий №2090, укладеного з ПрАТ "Тутковський" (далі - Іпотечний договір), з усіма додатковими договорами і доповненнями; договору поруки від 20.02.2013 року № 710-1, укладеного з ПрАТ "Тутковський";

- визнання за ТОВ "ФК "Сіфанта" право вимоги за Кредитним договором № 710;

- скасування зміни до записів про іпотеку: 695267, 694730, 694207, 693615, 692602, 691124 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.04.2013 року, внесені Нотаріусом Войтовським В.С. (індексні номери 21117553, 21116572, 21120298, 21121742, 21121412, 21122164 від 06.05.2015 року) щодо об`єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- скасування зміни до записів про обтяження (заборону на нерухоме майно): 685269, 685306, 685223, 685155, 684915, 684742 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.04.2013 року, внесені Нотаріусом Войтовським В.С. 06.05.2015 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2018 року, за якими обтяжувача Банк "УПБ" змінено на Банк "Український капітал" щодо об`єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про Банк "УПБ" як іпотекодержателя і обтяжувача за Договором іпотеки щодо об`єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- визнання ТОВ "ФК "Сіфанта" іпотекодержателем і обтяжувачем об`єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про зміну іпотекодержателя та обтяжувача;

- скасування записи про право власності 31457646, 31457310, 31457082, 31456270, 31459401, 31459788 від 08.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесені Реєстратором Столяровим Е.О. згідно рішень (індексні номери 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806 від 08.05.2019 року), за якими зареєстровано право власності Банку "Український капітал" на об`єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- поновлення записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, за ПрАТ "Тутковський".

Позов третьої особи обґрунтовано тим, що з урахуванням нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги підлягають скасуванню внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про зміну іпотекодержателя і обтяжувача речових прав на нерухоме майно щодо предметів іпотеки, а в подальшому й записи про проведену державну реєстрацію права власності за Банком "Український капітал". У свою чергу відомості про Банк "УПБ" підлягають поновленню в зазначеному Державному реєстрі, як і внесенню нові відомості щодо нового кредитора, іпотекодержателя та обтяжувача предмета іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у задоволенні позовів ПрАТ "Тутковський" та ТОВ "ФК "Сіфанта" відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем та третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору не доведено, а судом на підставі зібраних в матеріалах справи доказів не встановлено існування правових підстав для віднесення договору купівлі-продажу до нікчемних.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року в частині первісних позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. В частині позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору зазначене рішення суду першої інстанції змінено і викладено мотивувальну частину в редакції постанови апеляційної інстанції. Резолютивну частину рішення в частині позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого були внесені записи до Державного реєстру про зміну іподекодержателя та про реєстрацію права власності за Банком "Український капітал", є нікчемним згідно зі статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому є обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання недійсними відповідних рішень Нотаріуса і Реєстратора Столярова Е.О. та про поновлення права власності позивача на нерухоме майно, шляхом поновлення відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас апеляційний суд визнав поважними причини пропущення позивачем позовної давності в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Нотаріуса.

Щодо позову третьої особи суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога про визнання за ТОВ "ФК "Сіфанта" права вимоги за Договором № 710 не є пов`язаною із предметом спору за вимогами позивача, оскільки предметом даного спору є відновлення прав іпотекодавця, як належного власника майна, тоді як третя особа фактично хоче захистити своє право кредитора та іпотекодержателя, що не узгоджується із приписами статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому вимоги ТОВ "ФК "Сіфанта" щодо скасування записів про право власності та поновлення запису про право власності за ПрАТ "Тутковський" на об`єкти нерухомого майна направлені на захист порушеного права останнього, як власника такого майна, і саме позивач наділений правом звернутись з такими вимогами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2022 року у справі № 910/9980/19 касаційні скарги ПАТ "БАНК "УК" та ТОВ "ФК "Сіфанта" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що не розглянувши по суті вимоги третьої особи, що були визначені у якості предмета спору, апеляційний суд припустився порушення норм процесуального права. Також Верховний Суд зазначив, що задовольнивши позов ПрАТ "Тутковський", суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що за позивачем у реєстрі відновлені майнові права, однак обтяження іпотекою за ним не поновлено. За вказаних обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, позивачем 22.02.2023 року було подано заяву про зміну предмета позову, яка була прийнята та відповідно Господарський суд міста Києва здійснював розгляд справи з урахуванням заяви про зімну предмета позову, в якій останній просив (т.14, а.с. 146-154):

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21117553 від 06.05.2015 року 12:07:12 про внесення змін до запису про іпотеку 695267 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" , код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21116752 від 06.05.2015 року 11:55:33 про внесення змін до запису про іпотеку 694730 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21120298 від 06.05.2015 року 13:03:33 про внесення змін до запису про іпотеку: 694207 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21121742 від: 06.05.2015 року 13:35:26 про внесення змін до запису про іпотеку: 693615 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21121412 від: 06.05.2015 року 13:26:05 про внесення змін до запису про іпотеку: 692602 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21122164 від: 06.05.2015 року 13:48:13 про внесення змін до запису про іпотеку: 691124 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414;

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46767191 від 08.05.2019 року 11:03:50, запис про право власності № 31457310, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:02:50, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж) загальною площею 1 039,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46766926 від 08.05.2019 року 10:58:00, запис про право власності: 31457082, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 10:54:48, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42862080000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46766068 від 08.05.2019 року 10:37:58, запис про право власності: 31456270, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 10:34:37, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: естакада (з кранбалкою 5 т), загальною площею 84,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46769370 від 08.05.2019 року 11:52:54, запис про право власності: 31459401, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:50:03, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46769806 від 08.05.2019 року 12:03:09, запис про право власності: 31459788, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:58:53, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв. м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 461,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №42550880000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на ГРП, загальною площею 36,00 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42915980000;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на насосну станцію оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42862080000;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на естакаду (з кранбалкою 5 т), загальною площею 84,00 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв. м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42550880000.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Тутковський" задоволено.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21117553 від 06.05.2015 року 12:07:12 про внесення змін до запису про іпотеку 695267 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" , код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 21116752 від 06.05.2015 року 11:55:33 про внесення змін до запису про іпотеку 694730 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21120298 від 06.05.2015 року 13:03:33 про внесення змін до запису про іпотеку: 694207 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21121742 від: 06.05.2015 року 13:35:26 про внесення змін до запису про іпотеку: 693615 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21121412 від: 06.05.2015 року 13:26:05 про внесення змін до запису про іпотеку: 692602 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21122164 від: 06.05.2015 року 13:48:13 про внесення змін до запису про іпотеку: 691124 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 1253, виданий 29.04.2015 року, про відступлення права та заміну іпотекодержателя: Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк", код ЄДРПОУ: 19019775 на Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414.

- скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46767191 від 08.05.2019 року 11:03:50, запис про право власності № 31457310, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:02:50, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж) загальною площею 1 039,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

- скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46766926 від 08.05.2019 року 10:58:00, запис про право власності: 31457082, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 10:54:48, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42862080000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

- скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46766068 від 08.05.2019 року 10:37:58, запис про право власності: 31456270, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 10:34:37, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: естакада (з кранбалкою 5 т), загальною площею 84,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

- скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46769370 від 08.05.2019 року 11:52:54, запис про право власності: 31459401, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:50:03, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

- скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46769806 від 08.05.2019 року 12:03:09, запис про право власності: 31459788, дата, час державної реєстрації: 08.05.2019 року 11:58:53, про державну реєстрацію права власності за Публічне акціонерне товариство "Банк "Український Капітал", код ЄДРПОУ: 22868414, на об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв. м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 461,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №42550880000, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на ГРП, загальною площею 36,00 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42915980000.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на насосну станцію оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42862080000.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на естакаду (з кранбалкою 5 т), загальною площею 84,00 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000.

Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за Приватним акціонерним товариством "Тутковський", код ЄДРПОУ: 01431334 права власності на майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв. м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42550880000.

Закрито провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" в частині вимог про:

- скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 06.05.2015 року індексні номери: 21117553, 21116752, 21120298, 21121742, 21121412 та 21122164;

- скасування рішень державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича від 08.05.2019 року індексні номери: 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806;

- поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, буд. 28, а саме: насосну станцію оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42890680000; ГРП, загальною площею 36,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №42915980000; склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №42862080000; естакада (з кранбалкою 5 т), загальною площею 84,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42827980000; виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42696980000; майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв. м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв.м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 42550880000 за Публічним акціонерним товариством "Тутковський" (нове найменування: Приватне акціонере товариство "Тутковський").

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" задоволено частково.

- поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк", код ЄДРПОУ: 19019775, як іпотекодержателя та обтяжувача згідно договору іпотеки, серія та номер: 2090, виданого 16.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Людмилою Леонідівною, щодо майнового комплексу, загальною площею 8 595,40 кв.м, який складається з: корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 416,0 кв. м; корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв. м; центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №42550880000.

В задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" відмовлено. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на користь Приватного акціонерного товариства "Тутковський" 34 578,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 51 867,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, а також з Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" судовий збір (в частині задоволених вимог) за подачу позовної заяви - 12 612 грн., за подачу апеляційної скарги - 18 918 грн. та за подачу касаційної скарги - 25 224 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року є нікчемним згідно пункту 1 та пункту 7, частини 3, статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги є нікчемним у силу приписів закону, то й права і обов`язки за цим договором не виникли й не могли виникнути у його учасників, як наслідок, право вимоги за таким договором до ПАТ "БАНК "УК", як до набувача цього права, не перейшло, а залишилось у його відчужувача - ПАТ "УПБ", що свідчить про безпідставність рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про внесення зміни до записів про іпотеку та заміну іпотекодержателя на ПАТ "БАНК "УК", а також рішень державного реєстратора КП "Реєстратор" Столярова Е.О. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК". Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК", заявлені ним вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до такого порушення. При цьому, суд першої інстанції вказав, що виконуючи рішення суду про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію за ПАТ "БАНК "УК" права власності на спірне майно та скасування рішень приватного нотаріуса про внесення змін до записів про іпотеку такого майна, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності ПАТ "БАНК "УК" провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне майно за позивачем, а також провести державну реєстрацію змін відомостей в Державному реєстрі речових прав шляхом внесення змін до записів про іпотеку та поновлення ПАТ "УПБ" у якості іпотекодержателя. Відтак, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вказівки Верховного Суду, наведені у постанові від 16.11.2022 року, якою справу № 910/9980/19 було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції та які є обов`язковими в силу статті 316 Господарського процесуального кодексу України виконані, оскільки із задоволенням позову за позивачем будуть відновлені, як майнові права на спірне майно, так і їх обтяження іпотекою, а в результаті задоволення позову третьої особи (часткового) будуть відновлені права ПАТ "УПБ", як обтяжувача нерухомого майна позивача. Відтак, з огляду на викладене, вимоги позивача в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що вимоги позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за ним права власності на спірне майно не є обов`язковими для відновлення порушених прав позивача в силу наведених вище норм частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які опосередковують таку реєстрацію. Разом з тим, позивач не позбавлений права на заявлення таких вимог, а їх задоволення не суперечитиме рішенню суду в частині задоволення інших вимог позивача. Щодо позову третьої особи, місцевий господарський суд встановив, що наявність записів в реєстрі про ПАТ "БАНК "УК", як про власника, іпотекодержателя та обтяжувача спірного майна ускладнює можливість реалізації прав, набутих третьою особою із самостійними вимогами з огляду на, що існують підстави для задоволення вимог ТОВ "ФК "Сіфанта" в частині поновлення за ПАТ "УПБ", як обтяжувача та іпотекодержателя спірного майна, що опосередкуватиме усунення перешкод у реалізації набутих третьою особою прав вимоги за Кредитним договором № 719 та Іпотечним договором № 2090. Щодо вимог позову третьої особи в частині скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича та державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича, а також поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ПрАТ "Тутковський" суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги є тотожними із вимогами позивача та фактично дублюють їх, а відтак, враховуючи ту обставину, що станом на момент вирішення позовних вимог третьої особи позов ПрАТ "Тутковський" вже по суті розглянуто та відповідно прийнято рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у вказаній частині необхідно закрити провадження з огляду на відсутність предмету спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Щодо вимог ТОВ "ФК "Сіфанта" про передачу оригіналів Кредитного договору № 710 та Іпотечного договору № 2090, визнання за ТОВ "ФК "Сіфанта" прав вимоги за цими договорами, визнання ТОВ "ФК "Сіфанта" іпотекодержателем та обтяжувачем спірного майна місцевий господарський суд встановив, що хоч вони є похідними вимогами від вимог щодо предмета спору, проте є передчасними та не підлягають задоволенню, адже суд першої інстанції не вбачає підстав, які свідчать про порушення, невизнання або оспорювання прав третьої особи у цій частині. Щодо застосування строку позовної давності, суд першої інстанції встановив, що враховуючи дату прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно КП "Реєстратор" Столярова Е.О (08.05.2019 року) та момент звернення позивача до суду (26.07.2019 року) вимоги про скасування таких рішень та поновлення реєстрації його права власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав заявлені в межах трирічного строку позовної давності. Щодо вимог про скасування рішень приватного нотаріуса Войтовського В.С. від 06.05.2015 року суд першої інстанції зазначив, що саме реєстраційні рішення щодо зміни іпотекодержателя спірного майна з ПАТ "УПБ" на ПАТ "БАНК "УК" наділяли останнього правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, тому після протиправної реєстрації права власності на спірне майно у позивача виникло право на скасування таких рішень одночасно із скасуванням рішень про реєстрацію права власності за ПАТ "БАНК "УК". Крім цього, у питанні щодо застосування строку позовної давності місцевий господарський суд врахував той факт, що нікчемність Договору купівлі-продажу права вимоги оскаржувався ПАТ "БАНК "УК", тому, починаючи з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/24227/15 (18.05.2017 року) і до моменту скасування такого рішення (05.02.2019 року), у позивача були відсутні підстави для заявлення позову про скасування рішень приватного нотаріуса Войтовського В.С. від 06.05.2015 року, оскільки існувало судове рішення про правомірність відступлення прав вимоги до ПАТ "БАНК "УК", що підтверджує висновок щодо необхідності відліку строку позовної давності за такими вимогами саме з 08.05.2019 року.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог та в задоволенні вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 1 мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному та неправильному встановленні обставин, що мають значення для справи, при грубому порушенні імперативних норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що суд першої інстанції незаконно здійснив повернення на стадію підготовчого провадження, оскільки в даному випадку відсутні дійсно вагомі підстави для цього. Крім цього, скаржник вважає, що фактичні обставини справи не змінилися, як на момент звернення, так і станом на сьогодні стаття 26 в редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» не містила вимог про внесення державним реєстратором змін на підставі рішення суду про визнання рішення державного реєстратора недійсним, а відтак місцевим господарським судом було помилково задоволено заяву позивача про зміну предмета позову. Скаржник також вважає, що правом на звернення до суду щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з підстав визначених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наділена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що безпосередньо передбачено, як пунктом 4 частини 2, ст. 37 та частиною 4, статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тому на думку скаржника у позивача в даному випадку наявний лише похідний інтерес у поверненні майна до ПАТ «УПБ». Скаржник також зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт здійснення АТ «Банк «Український капітал» розрахунку за придбане право вимоги в порядку, визначеному договором купівлі-продажу прав вимоги. При цьому, станом на дату здійснення платежу ні ПАТ «УПБ», ні АТ «Банк «Український капітал» не були обізнані про наявність Постанови №293/БТ віл 30.04.2015 року «Про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії проблемних» та щодо встановлення нею обмежень. З огляду на викладене, на думку скаржника, матеріалами справи не підтверджується наявність обставин для встановлення нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги до приписів п. 1, ч. 3, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Скаржник також вважає, що матеріалами справи не підтверджено, що договором купівлі-продажу прав вимоги АТ «Банк «Український капітал» надано переваги перед іншими кредиторами цього банку, а відтак, судом першої інстанції неправомірно встановлено нікчемність даного договору на підставі п. 7, ч. 3, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також скаржник наголошує, що про укладання договору купівлі-продажу прав вимоги та зміну іпотекодержателя з ПАТ «УПБ» на АТ «Банк «Український капітал», позивач дізнався 12.05.2015 року, а з текстом договору ознайомився 21.05.2015 року, відтак саме з наведених дат обраховується строк позовної давності, який станом на дату пред`явлення позову вже сплив. Також на думку скаржника наявність судової справи №826/24227/15 не впливає на перебіг строку позовної давності. Щодо позову третьої особи скаржник вважає, що ПАТ «УПБ» відступило право вимоги, яке йому не належало, тобто у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. Відтак, на думку скаржника ТОВ «ФК «Сіфанта» не набуло право вимоги за кредитними договорами та договорами, укладеними в забезпечення їх виконання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидова А.М., судді Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9980/19.

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року в частині закриття провадження у справі та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги третьої особи мотивовані тим, що судом першої інстанції правильно встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги, разом з тим, в частині позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами місцевий господарський суд допустив грубе порушення норм процесуального права та ігнорування (неврахування) норм матеріального права, а відтак прийняв незаконне рішення в частині закриття провадження та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Сіфанта». Зокрема на думку скаржника, якщо суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову ПрАТ «Тутковський», то в частині вимог про скасування рішень приватного нотаріуса КМНО Войтовського В.С. від 06.05.2015 року та державного реєстратора КП «Реєстратор» Столярова Е.О. від 08.05.2019 року, а також поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на спірне майно за ПрАТ «Тутковський», підлягав задоволенню і позов ТОВ «ФК «Сіфанта». Скаржник наголошує, що оскільки первісний позов та позов третьої особи об`єднані в одне провадження, місцевий господарський суд повинен був розглядати, як первісний позов, так і позов ТОВ «ФК «Сіфанта» одночасно, а не один за одним, що говорить про хибність висновку суду першої інстанції про відсутність в частині позовних вимог ТОВ «ФК «Сіфанта» предмету спору у зв`язку з розглядом по суті позову ПрАТ «Тутковський». Крім того скаржник вважає, що висновку суду першої інстанції про передчасність пред`явлення позову ТОВ «ФК «Сіфанта» позову в частині є незаконними та ґрунтуються виключно на невірно наданій оцінці обставинам справи та невірному застосуванні норм матеріального права, оскільки матеріалами справи підтверджено, що АТ «Банк «Український капітал» проігнорував вимогу ПАТ «УПБ» про повернення отриманого за нікчемним правочином та звернув стягнення на предмет іпотеки, що призвело до припинення зобов`язань за кредитним договором №710 та зміни власника предмету іпотеки у зв`язку з реалізацією АТ «Банк «Український капітал» іпотечного застереження. Також скаржник звертає увагу, що АТ «Банк «Український капітал» оскаржувало в межах справи №826/24227/15 факт нікчемності правочину, що додатково свідчить про те, що він не визнає ПАТ «УПБ» та ТОВ «ФК «Сіфанта», як його правонаступника кредитором за кредитним договором та іпотечним договором. Окремо скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції фактично задоволено частину позовних вимог чим визнано факт порушення прав ТОВ «ФК «Сіфанта», однак відмовлено у їх ефективному захисті та поновлені.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року до надходження матеріалів справи №910/9980/19 з Господарського суду міста Києва.

11.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9980/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 року заяву суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. про самовідвід у справі №910/9980/19 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року задоволено, матеріали справи №910/9980/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 року сформовано для розгляду справи №910/1437/22 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у справі №910/9980/19 та об`єднано їх в одне апеляційне провадження, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у справі №910/9980/19 на час апеляційного провадження та призначено розгляд справи на 22.11.2023 року.

24.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача, надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якому позивач просив апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а рішення без змін.

25.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача, надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи з самостійними вимогами, в якому позивач просив апеляційну скаргу третьої особи з самостійними вимогами залишити без задоволення, а рішення без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 року розгляд справи відкладено на 13.12.2023 року.

13.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшли письмові пояснення та клопотання про визнання причин неявки представника поважними та відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.12.2023 року представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник третьої особи 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу третьої особи 2. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг. Представники відповідачів та третьої особи 3 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування даного клопотання відповідач 1 зазначив, що у адвоката Василевич Д.С. на 13.12.2023 року, крім розгляду даної справи №910/9980/19 також призначено розгляд судових справ у Господарському суді міста Києва та у Бориспільському міськорайонному суді Київської області. Також зазначено, що адвокат Пекар А.О. вранці 13.12.2023 року повідомила, що почувається вкрай погано, зокрема в неї висока температура, що має наслідком слабкість, а також сильно болить горло, що істотно ускладнює її можливість розмовляти.

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем 1 обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 22.11.2023 року представниками відповідача 1 Пекар А.О. та Василевич Д.С. було надано усні пояснення по справі та відповіді на запитання суду.

При цьому, розгляд справи було відкладено на 13.12.2023 року на стадії дослідження доказів.

Отже, оскільки колегія суддів заслухала представників сторін в судовому засідання 22.11.2023 року та перейшла до стадії дослідження доказів, надання додаткових пояснень не є необхідним для повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що 13.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшли письмові пояснення в яких представниками додатково викладено свою правову позицію щодо даної справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач 1, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Колегія суддів повторно зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи частину 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач 1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, надав в минулому судовому засідання пояснення по справі, а також подав додаткові письмові пояснення, а явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в даному судовому засіданні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.89).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання.

Колегія суддів доводить до відома учасників справи положення норм статті 196 Господарського процесуального кодексу України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач 1 у своїй апеляційній скарзі не погоджується з судом першої інстанції щодо повернення на стадію підготовчого провадження за наслідками якого в подальшому було прийнято заяву позивача про зміну предмета позову.

Відтак, задля того, щоб визначитись щодо предмета позову у даній справі, спочатку колегія суддів вважає за доцільне дослідити дане процесуальне питання.

Як вже було вище зазначено, позивачем 22.02.2023 року було подано заяву про зміну предмета позову. (т.14, а.с. 146-154).

В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивач зазначив, що для ефективного захисту його прав та створення передумов для їх поновлення із застосуванням дієвих інструментів, з огляду на неодноразову зміну законодавства, судової та правозастосовної практики, існують достатні підстави для зміни предмета позову у даній справі на стадії нового розгляду із застосуванням іншого способу захисту, а саме «відновлення становища, яке існувало до порушення» замість «застосування наслідків недійсності нікчемного правочину».

09.03.2023 року до суду першої інстанції було подано заяву про повернення до стадії підготовчого провадження. (т.14, а.с. 213-214).

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що у позивача була відсутня можливість заявити в підготовчому судовому засіданні заяву про зміну предмета позову в силу неявки його представника у єдине підготовче судове засідання у справі з поважних причин та отримання кваліфікованої правничої допомоги уже після заміни представника та закриття підготовчого провадження, що на думку позивача є вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження задля забезпечення позивачу права на реальний доступ до правосуддя.

Протокольною ухвалою від 20.03.2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача та повернувся до стадії підготовчого провадження.

Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 року у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 року у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 року про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 року про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, судова колегія враховує, що згідно із статтею 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.12.2022 року) було призначено підготовче судове засідання на 16.01.2023 року. (т.14, а.с. 10-17).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що судове засідання 16.01.2023 року не відбулось.

В подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 року підготовче судове засідання призначено на 06.02.2023 року. (т.14, а.с. 99-100).

З протоколу судового засідання від 06.02.2023 року вбачається, що представник позивача був відсутній в судовому засіданні. (т.14, а.с. 130-131).

Втім, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.03.2023 року. (т.14, а.с. 133-134).

Відтак, колегія суддів вважає, що під час нового розгляду справи підготовче засідання було лише один раз (06.02.2023 року), участь в якому представник позивача не приймав, місцевий господарський суд задля недопущення обмеження доступу позивачу до правосуддя, в результаті якого права позивача будуть захищені, обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності у даному випадку вагомих обставин для повернення на стадію підготовчого провадження.

В подальшому, протокольною ухвалою від 24.04.2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив заяву позивача про зімну предмета позову.

Відтак, Господарський суд міста Києва здійснював розгляд справи з урахуванням заяви про зімну предмета позову. (т.14, а.с. 146-154).

Колегія суддів звертає увагу, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Частиною другою зазначеної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами третьою та четвертою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 28.09.2021 року у справі №902/743/18.

Колегія суддів звертає увагу, що заявляючи про зміну предмета позову позивач, з яким погодився суд першої інстанції, зазначив, що позов у цій справі заявлено з метою захисту права власності на об`єкти нерухомості, які були протиправно зареєстровані за відповідачем.

При цьому, захист будь-яких речових прав нерозривно пов`язаний із їх реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відтак зі зміною положень закону, який регулює процес такої реєстрації, змінюються і фактичні обставини, які зумовлюють необхідність коригування заявлених вимог та приведення їх у відповідність до вимог зміненого Закону.

Одночасно, колегія суддів вважає, що в даному випадку відбулась зміна Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положення якого є фундаментальними в приватноправових відносинах сторін, що виникли при здійсненні права власності на нерухоме майно та безпосередньо впливають на можливість ефективного захисту порушеного права власності, оскільки визначають процедуру державної реєстрації такого права, з дня вчинення якої воно й виникає. (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу, що 26.07.2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 року №2255-IX, яким було внесено зміни до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та передбачено можливість відновлення реєстраційних записів на підставі судового рішення про скасування реєстраційних рішень.

Отже, зазначені зміни безпосередньо впливають на ефективність обраного позивачем способу захисту порушених прав, тобто на предмет позову, який являє собою матеріально-правову вимогу.

Колегія суддів також звертає увагу, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку зміна предмета позову у зв`язку із зміною Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є необхідною мірою для здійснення ефективного відновлення порушених прав позивача та лише така зміна здатна забезпечити позивачу реальний доступ до правосуддя, тому суд першої інстанції в даному випадку обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення заяви позивача про зімну предмета позову.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що скаржник наголошуючи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині повернення до підготовчого провадження та прийняття заяви позивача про зміну предмета позову, не наводить будь-яких доводів, що таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи. (ч. 2, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з врахуванням викладеного вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині порушення місцевим господарським судом норм процесуального права шляхом повернення до підготовчого провадження та прийняття заяви позивача про зміну предмета позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.02.2013 року між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Надра Інтегровані Рішення", яке в подальшому змінило найменування на ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення" укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 710, відповідно до умов якого банк зобов`язався відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 16 000 000,00 грн терміном до 15.02.2015 року на поповнення обігових коштів (далі за текстом - Кредитний договір № 710, т.2, а.с. 73-77).

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору №710 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 18.02.2015 року, а в частині невиконаних зобов`язань позичальника, передбачених цим договором та всіма додатковими договорами до нього, - до повного та належного їх виконання.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Кредитного договору №710, якими вносились зміни та доповнення до вказаного кредитного договору.

Також, 16.04.2013 року між ПАТ "УПБ" (Іпотекодержатель) та ПАТ "Тутковський" (Іпотекодавець), правонаступником якого є ПрАТ "Тутковський", в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 710 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за № 2090 (далі за текстом - Іпотечний договір № 2090, т.1, а.с. 67-69), за яким в іпотеку передано наступне нерухоме майно:

- майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, буд. 28, до складу якого входять:

корпус "Б" зі вставкою "АВ" (літера Б), загальною площею 2 416,0 кв.м.;

корпус "В" зі вставкою "ВГ" (літера В), загальною площею 2 461,0 кв.м.;

корпус "Г" зі вставкою "ВГ" (літера Г), загальною площею 3 148,90 кв.м.;

центральна котельня (літера Д), загальною площею 569,50 кв.м.;

- нерухоме майно, загальною площею 3469, 60 кв.м, що розташоване адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, а саме:

виробничий одноповерховий корпус №2 (літера 3), загальною площею 2 250,50 кв.м.;

естакада (з кранбалкою 5т), загальною площею 84,00 кв.м;

склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв.м.;

насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м.,;

ГРП, загальною площею 36,00 кв.м. (спірне майно).

15.01.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 73/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та призначення куратора" (т.4, а.с. 8), відповідно до якої постановлено:

- запровадити особливий режим контролю за діяльністю ПАТ "УПБ" до повного виконання зобов`язань перед Національним банком України за кредитним договором;

- на період здійснення особливого режиму контролю призначити куратором ПАТ "УПБ" службовця Національного банку України;

- на куратора ПАТ "УПБ" покласти повноваження, визначені пунктом 5.7 глави 5 розділу І Положення № 346;

- на період здійснення особливого режиму контролю заборонити ПАТ "УПБ" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;

- на період здійснення особливого режиму контролю зобов`язати ПАТ "УПБ" здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий Центр"). У зв`язку з цим перерахувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ "УПБ", відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

29.04.2015 року між ПАТ "УПБ" (Продавець) та ПАТ "Банк "УК" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1253 (далі за текстом - Договір купівлі-продажу прав вимоги), за яким продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені у додатку до акту, серед яких права вимоги за Кредитним договором № 710 (позичальник - ТОВ "Надра Інтегровані Рішення"; заборгованість кредиту - 5 133 263,00 грн., проценти - 138 668,43 грн.); та за договорами забезпечення - договором поруки № 710-1 від 20.02.2013 року та Іпотечним договором № 2090; купівельна ціна - 5 396 480,81 грн. (т.1, а.с. 71-76).

Пунктом 1 Договору купівлі-продажу прав вимоги визначено, що правами вимоги є всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Розділом 3 Договору купівлі-продажу прав вимоги визначено загальну купівельну ціну та порядок її сплати:

3.1 За продаж (відступлення) продавцем прав вимоги за цим договором покупець зобов`язаний сплатити продавцю загальну купівельну ціну в наступному порядку:

3.1.1. - не пізніше 30 квітня 2015 року на рахунок продавця № НОМЕР_1 в ПАТ «УПБ», МФО 300205, за умови передачі продавцем покупцю за актом приймання-передачі оригіналів кредитних договорів та договорів забезпечення;

3.1.2. - не пізніше 15 травня 2015 року на рахунок продавця № НОМЕР_1 в ПАТ «УПБ», МФО 300205.

Колегія суддів звертає увагу, що ціну у розділі 3 договору сторони не зазначили, однак у додатку №1 до договору ціна вказана, втім в матеріалах справи наявна копія даного додатка з якої не можливо визначити, яка саме ціна зазначена в ньому. (т.1, а.с. 77).

За актом приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року, складеним між ПАТ "УПБ" та ПАТ "БАНК "Український капітал", продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені у додатку до акту, серед яких права вимоги за Кредитним договором № 710 (позичальник - ТОВ "Надра Інтегровані Рішення"; заборгованість кредиту - 5 133 263,00 грн., проценти - 138 668,43 грн.); договори забезпечення - договір поруки № 710-1 від 20.02.2013 та Іпотечний договір № 2090; купівельна ціна - 5 396 480,81 грн. (т.2, а.с. 71-72).

30.04.2015 року Правління Національного банку України прийняло Постанову № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (т.2, а.с. 13-16), якою, зокрема:

- ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів;

- на період віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку та призначено куратором ПАТ "УПБ" службовця Національного банку України;

- заборонено ПАТ "УПБ" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;

- зобов`язано ПАТ "УПБ" під час здійснення особливого контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт) згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий Центр").

В той же день, як стверджує відповідач 1 ним було перераховано 17 700 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №22771017 від 30.04.2015 року в якості сплати договору відступлення права вимоги (т.3, а.с. 259).

Листом № 626 від 07.05.2015 року ПАТ "БАНК "УК" звернулось до ПрАТ "Тутковський" з повідомленням про відступлення до нього прав вимоги за Кредитним договором № 710 та за Іпотечним договором №2090 на підставі Договору купівлі-продажу. (т.2, а.с. 147).

28.05.2015 року Правління Національного банку України прийняло Постанову № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ". (т.1, а.с. 78-79).

28.08.2015 року Правління Національного банку України прийняло Постанову № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 року № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно яким з 31.08.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УПБ" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "УПБ" Пантіній Любові Олександрівні. (т.1, а.с. 82-83).

Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ" № 243/Та від 28.08.2015 року, у зв`язку з виявленням нікчемних правочинів - Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року, акту приймання-передачі прав вимоги за Договором купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року наказано: 1) поновити в операційних системах ПАТ "УПБ" бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредиту за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 710 від 20.02.2013 року; 2) відновити нарахування процентів з 30.04.2015 року за користування кредитом. (т.2, а.с. 23-25).

28.09.2015 року ПАТ "УПБ" листом № 01-10/5090 повідомило ПАТ "БАНК "УК" про нікчемність Договору купівлі-продажу права вимоги та вимагало повернути всі документи, отримані за вказаним договором. (т.2, а.с. 31-32).

28.09.2015 року уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення" та ПрАТ "Тутковський" про нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги, у зв`язку з чим зазначила, що всі зобов`язання за Кредитним договором № 710 та Іпотечним договором № 2090 слід виконувати на користь ПАТ "УПБ" (листи № 01-10/5084 та № 01-10/5085 відповідно). (т.1, а.с. 84-85).

22.12.2018 року ПАТ "БАНК "УК" направило на адресу ПрАТ "Тутковський" вимогу № 10/1/09-2375 про усунення порушення, якою вимагало погасити заборгованість ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення" за Кредитним договором № 710 у розмірі 28 016 810,53 грн. (т.1, а.с. 94-96).

21.01.2019 року ПрАТ "Тутковський" направив на адресу ПАТ "БАНК "УК" відповідь № 10/19, якою повідомив про свою незгоду із визначеним розміром заборгованості та повідомив про вартість предмета іпотеки у розмірі 106 253 000,00 грн. з проханням утриматися від дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за нижчою ціною. (т.1, а.с. 99-100).

В подальшому, 07.05.2019 року державним реєстратором КП "Реєстратор" Столяровим Е.О. за заявою представника ПАТ "БАНК "УК" прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК". У цей же день відповідні реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором КП "Реєстратор" Столяровим Е.О., скасовані ним же.

08.05.2019 року на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. прийняті рішення про внесення змін до записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку за Іпотечним договором № 2090 щодо заміни іпотекодержателя спірного майна з ПАТ "УПБ" на ПАТ "БАНК "УК".

08.05.2019 року державний реєстратор КП "Реєстратор" Столяров Е.О. за заявою представника ПАТ "БАНК "УК" прийняв нові рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК" на підставі Іпотечного договору № 2090 та Договору купівлі-продажу прав вимоги.

15.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі за текстом - ТОВ "ФК "Інвестохолліс Веста") придбало на відкритих торгах, організованих у формі електронного аукціону, права вимоги до ТОВ "Надра Інтегровані Рішення" (ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення") за Кредитним договором № 710 та права вимоги до ПрАТ "Тутковський" за Іпотечним договором № 2090 (лот № GL18N614755, протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-01-09-000001-b). (т.4, а.с. 203-204).

24.02.2020 року між ПАТ "УПБ" (Банк) та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (Новий кредитор) укладено договір № 80 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за № 209, за яким банк відступив новому кредитору, зокрема, право вимоги до ТОВ "Надра Інтегровані Рішення" (ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення") за Кредитним договором № 710. (т.4, а.с. 205-209).

24.02.2020 року між ПАТ "УПБ" (Продавець) та ТОВ ФК "Інвестохіллс Веста" (Покупець) укладено договір № 80/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за № 210, за яким продавець передав у власність покупця, зокрема, право вимоги до ПрАТ "Тутковський" за Іпотечним договором № 2090. (т.4, а.с. 210-213).

19.03.2020 року між ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (Продавець) та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" (Покупець) укладено договір № 06/19/03/2020/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за № 373, за яким продавець передав у власність покупця, зокрема, право вимоги до ПрАТ "Тутковський" за Іпотечним договором № 2090. (т.4, а.с. 223-234).

19.03.2020 року між ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (Первісний кредитор) та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" (Новий кредитор) укладено договір № 07/19/03/2020/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за № 374, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору, зокрема, права вимоги до ТОВ "Надра Інтегровані Рішення" (ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення") за Кредитним договором №710. (т.4, а.с. 214-219).

20.03.2020 року між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" (Первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Сіфанта" (Новий кредитор) укладено договір № 20-03/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за № 375, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору, зокрема, права вимоги до ТОВ "Надра Інтегровані Рішення" (ТОВ "Тутковський Інтегровані Рішення") за Кредитним договором № 710. (т.4, а.с. 241-246).

20.03.2020 року між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" (Продавець) та ТОВ "ФК "Сіфанта" (Покупець) укладено договір № 20-03/2 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за №376, за яким продавець передав у власність покупця, зокрема, право вимоги до ПрАТ "Тутковський" за Іпотечним договором № 2090. (т.4, а.с. 249-254).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що з урахуванням нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року право іпотекодержателя за іпотечним договором фактично не переходило до покупця - Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал".

Так само, ТОВ «ФК «Сіфанта» вказує, що договір купівлі-продажу від 29.04.2015 року є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому, на думку третьої особи, у зв`язку із встановленою законом нікчемністю договору купівлі-продажу від 29.04.2015 року, право іпотекодержателя за іпотечним договором фактично не переходило до покупця - Публічного акціонерного товариства "Банк "Український Капітал".

Щодо доводів апеляційної скарг ПАТ "БАНК "УК" стосовно суті спору колегія суддів зазначає наступне

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі в редакції, чинній як на момент укладення Договору купівлі-продажу, так і на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ") протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільний кодекс України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 року у справі №819/353/16, від 05.12.2018 року у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 року у справі №826/8273/16).

Отже, сам по собі факт існування листа уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" щодо повідомлення про нікчемність Договору купівлі-продажу, як і будь-якого іншого внутрішнього документу Фонду чи ПАТ "УПБ" з цього приводу не може слугувати правовою підставою для висновку про нікчемність такого правочину, адже такий може бути нікчемним виключно в силу Закону.

Колегія суддів зазначає, що доведення наявності обставин з якими положення Закону передбачають віднесення відповідного правочину до нікчемних, в т.ч. задля застосування наслідків нікчемного правочину, за наявності відповідного спору покладається саме на зацікавлену особу, якою ініційовано пов`язаний з цим спір, позаяк за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №463/5896/14-ц, від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17).

Враховуючи викладений вище висновок Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що позивачем у даній справі могла бути лише Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, в межах розгляду даної справи підлягають юридичній оцінці доводи позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору щодо нікчемності укладеного між сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року, які ґрунтуються на приписах ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно положень частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Серед підстав нікчемності правочинів, наведених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, зокрема, наступну: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини 3 ст. 38 Закону).

Суд першої інстанції встановив, що як вбачається із умов Договору купівлі-продажу прав вимоги та не заперечується сторонами, оплата придбаного права вимоги за цим договором здійснювалась шляхом перерахування коштів з поточного рахунку продавця (ПАТ "БАНК "УК") відкритого в ПАТ "УПБ", на рахунок покупця (ПАТ "УПБ"), відкритий в цьому ж банку, тобто, шляхом проведення внутрішньобанківської транзакції в межах ПАТ "УПБ".

Як стверджує відповідач 1 здійсненню розрахунку за договором купівлі-продажу прав вимоги передувало закриття SWAP-угоди обміну валюти №T10861USD/1 та №150427/00162872, а також №T10864USD/1 та №150427/00162877 від 27.04.2015 року, що були укладені на виконання Генеральної угоди про порядок проведення міжбанківських операцій №05-03 від 20.08.2003 року між ПАТ «УПБ» та АТ «Банк «Український капітал». 30.04.2015 року ПАТ «УПБ» з рахунку № НОМЕР_2 перерахувала на рахунок № НОМЕР_3 AT «Банк «Український капітал» 12 700 000,00 грн. з призначенням платежу: «Закриття угоди з ПАТ «Банк «Український капітал» №T10864USD від 27/04/2015, що підтверджується меморіальним ордером (номером трансакцій для документа) №22762412. Також 30.04.2015 року ПАТ «УПБ» з рахунку НОМЕР_4 перерахувала на рахунок № НОМЕР_3 AT «Банк «Український капітал» 5 000 000,00 грн. з призначенням платежу: «Закриття угоди з ПАТ «Банк «Український капітал» №T10861USD від 27/04/2015, що підтверджується меморіальним ордером (номером трансакцій для документа) №22762416. Крім того 30.04.2015 року АТ «Банк «Український капітал» перерахувало 17 700 000,00 грн. з власного рахунку № НОМЕР_3 на рахунок ПАТ «УПБ», що був визначений у Договорі купівлі-продажу прав вимоги №3739709892 з призначенням платежу «Придбання кредитного портфелю зг. Дог. Купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015», що підтверджується наявним у справі меморіальним ордером (номером трансакцій для документа) №22771017.

Тобто, як вбачається із номерів транзакцій для документа, оплата договору купівлі-продажу прав вимоги №3739709892 здійснювалась після перерахування ПАТ «УПБ» на рахунок, який належить АТ «Банк «Український капітал» коштів у розмірі 17 700 000, 00 грн.

При цьому всі вищезазначені операції здійснювались шляхом корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошового зобов`язання шляхом переведення коштів з одного рахунку на інший у межах одного банку без реального надходження коштів.

В той же час, колегія суддів зазначає, що корегування структури банківського балансу ПАТ "УПБ" (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором), що вказує на нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги в силу пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Зазначене обґрунтовується постановою Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 73/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та призначення куратора" де встановлено обмеження для банку здійснювати розрахунки виключно через кореспондентський рахунок.

За пунктами 1.5 - 1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року №22, проведення розрахункових операцій за рахунками клієнта банку регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами НБУ. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. З аналізу зазначених інструкцій НБУ можна зробити висновок, що банк виконує платіжні доручення виключно в межах залишку коштів на рахунках клієнта банку, які повинні відображатись на кореспондентському рахунку банку, відкритому в НБУ задля контролю останнього за здійсненням операцій банку.

Відтак з урахуванням обмежень, установлених постановою НБУ № 73/БТ та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку, саме через кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ, повинні були здійснюватися трансакції проблемного банку та його клієнтів з відображенням як їх списання/надходження з рахунку клієнта, так і надходження на власний рахунок банку. Відсутність відображення наявності коштів набувача права вимоги на кореспондентському рахунку банку, відкритому в НБУ, та невідображення спірної банківської операції на цьому рахунку свідчить про відсутність коштів на поточному рахунку, а здійснення платежу за такими рахунками поза кореспондентським рахунком - про безоплатність угоди, незважаючи на наявність платіжного доручення про їх перерахування.

Аналогічний висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 року у справі №910/10784/16.

Одночасно колегія суддів бере до уваги, що сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги є дві банківські установи, які в силу своєї діяльності повинні були бути обізнаними щодо наявності постанови НБУ №73/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та призначення куратора" від 15.01.2015 року та постановлення управління №293/БТ від 30.04.2015 щодо введення особливого режиму контролю, під час дії якого заборонялось використовувати для розрахунків у національній валюті прямий кореспондентській рахунок.

Отже, АТ «Банк «Український капітал» міг та повинен був передбачити можливість визнання такої угоди нікчемною на підставі Закону, однак свідомо нехтував такою небезпекою.

Одночасно, колегія суддів встановила, що за нікчемним договором купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року, банк (кредитор) відмовився від власних майнових прав за договором іпотеки, який був укладений в забезпечення виконання зобов`язання боржника за кредитним договором. Тобто, банк втратив можливість задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок високоліквідного забезпечення (іпотеки), що як вірно встановлено судом першої інстанції додатково підтверджує нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги згідно пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що матеріалами справи не підтверджується наявність обставин для встановлення нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги до приписів п. 1, п. 7, ч. 3, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки Договір купівлі-продажу прав вимоги є нікчемним у силу приписів закону, то й права і обов`язки за цим договором не виникли й не могли виникнути у його учасників, як наслідок, право вимоги за таким договором до ПАТ "БАНК "УК", як до набувача цього права, не перейшло, а залишилось у його відчужувача - ПАТ "УПБ".

З урахуванням викладеного вище, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у ПАТ "БАНК "УК" прав кредитора за Кредитним договором № 710 та іпотекодержателя за Іпотечним договором № 2090 свідчить про безпідставність рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 06.05.2015 року (індексні номери 21117553, 21116752, 21120298, 21121742, 21121412, 21122164) про внесення зміни до записів про іпотеку та заміну іпотекодержателя на ПАТ "БАНК "УК", а також рішень державного реєстратора КП "Реєстратор" Столярова Е.О. від 08.05.2019 року про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (індексні номери 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806) про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК".

Вказане відповідає частині 4 статті 37 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

При цьому, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Станом на момент винесення даного рішення редакція частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що виконуючи рішення суду про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію за ПАТ "БАНК "УК" права власності на спірне майно та скасування рішень приватного нотаріуса про внесення змін до записів про іпотеку такого майна, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності ПАТ "БАНК "УК" провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне майно за позивачем, а також провести державну реєстрацію змін відомостей в Державному реєстрі речових прав шляхом внесення змін до записів про іпотеку та поновлення ПАТ "УПБ" у якості іпотекодержателя, про що зокрема і просить ТОВ "ФК "Сіфанта" у своєму позові.

Вимоги позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом реєстрації за ним права власності на спірне майно не є обов`язковими для відновлення порушених прав Позивача в силу наведених вище норм частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які опосередковують таку реєстрацію.

Одночасно місцевий господарський суд вірно зазначив, що позивач не позбавлений права на заявлення таких вимог, а їх задоволення не суперечитиме рішенню суду в частині задоволення інших вимог позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач 1 не навів будь-яких належних та допустимих доводів щодо невірного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, які б призвели до невірного вирішення справи по суті.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача 1, що на момент відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Сіфанта», кредитором був АТ «Банк «Український капітал», а тому ПрАТ «УПБ» не міг відступити ТОВ «ФК «Сіфанта» право вимоги.

Зазначені вище доводи скаржника не заслуговують на увагу з підставі того, що відповідний правочин є нікчемним відповідно до закону, а тому такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільний кодекс України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Щодо доводів відповідача 1 стосовно застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Позивач звернувся до суду 26.07.2019 року (т.1, а.с. 26) з вимогами про скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. від 06.05.2015 року, рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно КП "Реєстратор" Столярова Е.О. від 08.05.2019 року, а також про відновлення реєстрації права власності на спірне майно.

Колегія суддів відзначає, що в результаті позасудового і протиправного звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою неналежного кредитора, на підставі рішення реєстратора нерухомість вибула з володіння ПрАТ "Тутковський" поза його волею внаслідок зміни відомостей у державному реєстрі речових прав шляхом припинення запису про право власності на майно відносно ПрАТ "Тутковський" та реєстрації виникнення такого права власності у ПАТ "Банк "Український капітал".

Колегія суддів зазначає, що лише іпотекодавцю належать речові права на майно, яке було предметом Іпотечного договору, і яке забезпечувало належне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Така особа має право на захист належних їй речових прав у разі їх порушення, невизнання або оспорення іншими особами.

Тобто, у позивача виникає право на захист своїх прав саме з моменту настання порушення його прав. А тому у даному випадку у позивача, як власника та іпотекодавця нерухомого майна, відбулось порушення його прав з моменту прийняття державним реєстратором речових прав на нерухоме майно КП "Реєстратор" Столяровим Е.О. відповідних рішень про реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ «БАНК «УК». (08.05.2019 року).

При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що сама по собі заміна іпотекодержателя за Іпотечним договором № 2090 із ПАТ "УПБ" на ПАТ "БАНК "УК" на підставі Договору купівлі-продажу права вимоги не впливала на становище позивача, так само як і не порушували його прав рішення приватного нотаріуса Войтовського В.С. від 06.05.2015 року, яким були внесені відповідні зміни до записів про іпотеку, оскільки на той момент ці рішення впливали лише на речові права ПАТ "УПБ".

Колегія суддів зазначає, що скаржник помилково вважає, що момент порушення прав позивача в даному випадку настав з моменту коли останній дізнався про нікчемність Договору купівлі продажу прав вимоги, оскільки позивач не міг звернутися з позовом до суду про скасування рішень приватного нотаріуса Войтовського В.С. від 06.05.2015 року з підстав того, що вказані реєстраційні дії стосуються заміни іпотекодержателя, в той час, як позивач у даній справі є іпотекодавцем.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема сплатити кошти (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.09.2022 року у справі 910/12047/21, від 05.07.2022 року у справі №910/6807/21).

Відтак, зміна іпотекодержателя ніяким чином не може порушувати права іпотекодавця.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи дату прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно КП "Реєстратор" Столярова Е.О (08.05.2019 року) та момент звернення Позивача до суду (26.07.2019 року), вимоги про скасування таких рішень та поновлення реєстрації його права власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав заявлені в межах трирічного строку позовної давності.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Сіфанта» колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись із позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ТОВ «Фінансова компанія «Сіфанта» зокрема просило скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 06.05.2015 року індексні номери: 21117553, 21116752, 21120298, 21121742, 21121412 та 21122164 та державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича від 08.05.2019 року індексні номери: 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806, а також поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ПрАТ "Тутковський".

Однак, згідно практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17 у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується ТОВ «ФК «Сіфанта», третьою особою заявлено вимоги, які є тотожними із вимогами позивача та фактично дублюють їх.

Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги в цій частині заявлені не задля визнання за третьою особою права власності на спірне майно, а задля визнання права власності позивача за цим майном, тобто в інтересах іншої особи.

При цьому, як вже встановлено, судом першої інстанції вирішено питання в частині даних позовних вимог під час розгляду первісного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги ТОВ "ФК "Сіфанта" в частині, що дублюють вимоги позивача, не можуть вважатись самостійними вимогами третьої особи в розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зі змісту таких вимог не вбачається самостійної претензії третьої особи на предмет спору та на вірне переконання місцевого господарського суду підлягають закриттю.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не мав права спочатку здійснювати розгляд первісного позову, а потім позов третьої особи із самостійними вимогами, водночас такі позови на думку скаржника повинні були розглядатися одночасно.

Щодо доводів ТОВ «ФК «Сіфанта» в частині позовних вимог, які залишені судом першої інстанції без задоволення колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інтенції відмолено у задоволенні позову ТОВ "ФК "Сіфанта" в частині вимог про передачу оригіналів Кредитного договору № 710 та Іпотечного договору № 2090, визнання за ТОВ "ФК "Сіфанта" прав вимоги за цими договорами, визнання ТОВ "ФК "Сіфанта" іпотекодержателем та обтяжувачем спірного майна.

Свою позицію місцевий господарський суд обґрунтував тим, що матеріали справи не місять доказів того, що після набуття прав вимоги ТОВ "ФК "Сіфанта" зверталась до ПАТ "БАНК "УК" із вимогами про передачу оригіналів документів, а так само не доведено звернення до державного реєстратора за проведенням державної реєстрації змін до записів про іпотеку в частині заміни іпотекодержателя чи отримання відмови у вчиненні таких дій.

Колегія суддів вважає такі обґрунтування суду першої інстанції вірними та погоджується з ними.

Водночас, в своїй апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Сіфанта" не спростовує зазначеного вище висновку суду першої інстанції оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів.

Втім, на думку скаржника дії АТ «Банк «Український капітал» у вигляді ігнорування вимогу ПАТ «УПБ» про повернення отриманого за нікчемним правочином та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскарження в межах справи №826/24227/15 факт нікчемності правочину, свідчать про те, що відповідач 1 не визнає ТОВ «ФК «Сіфанта», як його правонаступника кредитором за кредитним договором та іпотечним договором.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що вказані дії АТ «Банк «Український капітал» стосувались лише взаємовідносин з позивачем та ПАТ «УПБ». ТОВ «ФК «Сіфанта» та АТ «Банк «Український капітал» не перебували в будь-яких відносинах, тому такі дії відповідача 1 не строюють жодних перешкод для ТОВ «ФК «Сіфанта» у процесі їх реалізації.

За загальним правилом, визнання прав у судовому порядку допускається у випадках, коли такі права не визнаються або оспорюються іншими особами, або якщо було втрачено правовстановлюючі документи.

Колегія суддів також звертає увагу, що реєстрація права власності на спірне майно за ПАТ "БАНК "УК" відбулась до моменту набуття ТОВ "ФК "Сіфанта" права вимоги по Кредитному договору № 710 та Іпотечному договору № 2090.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що ТОВ "ФК "Сіфанта" не позбавлене можливості заявити позов із такими вимогами після виникнення обставин, з якими законодавство пов`язує можливість розгляду та вирішення вимог про визнання права у судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив усі вимоги третьої особи (ТОВ «ФК «Сіфанта»), надав змістовну оцінку ним.

Враховуючи вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" задоволенню не підлягають.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржникам вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у справі №910/9980/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у справі № 910/9980/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у справі № 910/9980/19.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9980/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.12.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Кравчук


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	13.12.2023
Оприлюднено	18.12.2023
Номер документу	115679631
Судочинство	Господарське
Категорія	Інші справи

Полякова К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.12.2023 по справі 910/9980/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/9980/19

Постанова
від 13.12.2023 по справі 910/9980/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД