Постанова

від 13.12.2023 по справі 906/1008/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 грудня 2023 року Справа № 906/1008/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Ульянов С.М.;

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Грозинське» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.10.2023, повний текст якої складено 04.10.2023, у справі №906/1008/23 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол»

до Державного підприємства «Грозинське»

про стягнення 363 549, 88 грн заборгованості за договором поруки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.09.2023 присуджено до стягнення з Державного підприємства «Грозинське» (надалі в тексті Підприємство) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» (надалі в тексті Товариство) 329 590,80 грн пені згідно укладеного договору та 4943,86 грн витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 88-91).

02.10.2023 на електронну адресу місцевого суду надійшла заява Підприємства (вх.№01-19/89/23 від 02.10.2023) про розстрочення виконання рішення суду згідно запропонованого графіку (надалі в тексті Заява).(арк.справи 92-95).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.10.2023 Заяву Підприємства залишено без розгляду з підстав ч.1, 2 ст.170 ГПК України, через відсутність кваліфікаційного електронного цифрового підпису (надалі в тексті КЕП) на Заяві та відсутність доказів надсилання її іншим учасникам справи.(арк.справи 97).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить залучити Фонд державного майна України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, скасувати ухвалу госпо-дарського суду Житомирської області та ухвалити нову, якою розстрочити виконання судового рішення, враховуючи фінансовий стан підприємства.(арк.справи 102-104).

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки не прийнявши до розгляду заяву Скаржника про розстрочення виконання судового рішення, місцевим судом не було враховано ступінь вини Відповідача згідно ч.4 ст.331 ГПК України, а саме те, що наразі на Підприємстві відбулася зміна директора, тобто управлінське рішення, яке мало наслідком цей спір, було прийнято попередником; стихійні лиха, інші надзвичайні події (введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні, що значно ускладнює здійснення господарської діяльності, враховуючи вже існуючі графіки погашень зобов`язань), а також фінансовий стан Скаржника, згідно з яким неможливо виконати рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2023.

Крім того, Скаржник вважає незаконною відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання Відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та відмову у залученні Фонду державного майна України в якості третьої особи на своїй стороні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №906/1008/23 та призначено до розгляду на 13.12.2023.(арк. справи 171).

На адресу суду від представника ТзОВ «Лєтол» адвоката Ульянова С.М. надійшли наступні документи:

- 29.11.2023 заява про вступ у справу як представника та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені апеляційним судом.(арк.справи 173, 176);

- 30.11.2023 відзив з проханням залишити без задоволення апеляційну скаргу ДП «Грозин-ське» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.10.2023 про повернення без розгляду заяви Відповідача про розстрочення виконання судового рішення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.(арк.справи 179-181).

12.12.2023 через систему «Електронний суд» суду від Кудрявцевої О.О.-представника Підприємства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване тим, що у зв`язку з прийняттям на посаду юрисконсульта нового працівника та непереданням справ попереднім працівником новий працівник Юшкевич Х.І. не може ознайомитися з матеріалами справи, тому не може взяти участі у судовому засіданні.(арк.справи 186).

Порадившись на місці колегія суддів відхилила клопотання, виходячи з того, що в силу ч.3 ст.56 ГПК України, юридична особа приймає участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Матеріали справи не містять доказів існування перешкод для забезпечення Відповідачем участі в судовому засіданні іншого представника для здійснення самопредставництва.

Колегія суддів також враховує, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вирішила розпочати розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.12.2023 представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги ДП «Грозинське», просив апеляційний суд відмовити у її задоволенні, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.10.2023 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та проце-суального права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача на ухвалу про повернення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення необґрунтована та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов-язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов-язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Матеріалами справи стверджено, що 28.09.2023 на електронну пошту місцевого госпо-дарського суду надійшла заява від імені ДП «Грозинське» про відстрочення виконання судового рішення (вх.№01-19/89/23 від 02.10.2023), яка не скріплена електронним цифровим підписом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно повернув без розгляду заяву ДП «Грозинське» про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/1008/23, з огляду на наступне:

Електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електрон-них даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов-язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частина друга статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверта-шоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документо-обіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Створення паперового примірника електронного документа відбувається шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 за №1421/26198, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги в електронній формі).

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електрон-них даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 07.11.2018 №992).

Відповідно до статті 12 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі ЕЦП).

До складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису (ст.18, 20 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Згідно із наказом Мінцифри від 27.08.2021 №115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за №1313/36935 Державне підприємство «ДІЯ» визначено адміністратором інформа-ційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу, що здійснює технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу.

Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердже-ного наказом Мінцифри від 27.08.2021 №115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за №1313/36935 адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі офіційний вебсайт ЦЗО) є: www.czo.gov.ua.

Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП, має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №2-317/11 (провадження №61-6880св22).

З матеріалів справи вбачається, що заява ДП «Грозинське» про розстрочення виконання рішення суду від 02.10.2023 надійшла на електронну пошту суду без ЕЦП, про що відділом канцелярії місцевого суду зроблена відмітка документ засвідчений печаткою суду «Документ, що надійшов до господарського суду Житомирської області не підписано ЕЦП» та підписом відповідальної особи.

Колегія суддів також звертає увагу, що в апеляційній скарзі Скаржник не заперечує факту відсутності ЕЦП на надісланій електронною поштою Заяві про розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, ч.1-3 ст.170 ГПК України містять загальні вимоги до всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

Так, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).(ч.2 ст.170 ГПК України).

Натомість матеріали справи не містять, а Скаржником не надано доказів надсилання Заяви про розстрочення від 02.10.2023 Позивачеві.

Твердження Скаржника про відмову у залученні судом першої інстанції Фонду державного майна у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відмову в розгляді справи за правилами загального позовного провадження відхиляються апеляційним судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Колегія суддів звертає увагу, що ст.255 ГПК України визначено повний перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Поруч з тим, відмова у задоволенні клопотання щодо залучення судом першої інстанції Фонду державного майна у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відмова про розгляд справи за правилами загального позовного провадження були ухвалені Ухвалою господарського суду Житомирської від 28.09.2023 (арк.справи 86-87), яка не є предметом оскарження, тим більш не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не є такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції від 04.10.2023, а відтак не беруться до увагу судом апеляційної інстанції.

Поруч з тим, колегія суддів звертає увагу Відповідача, що оскільки заяву про розстрочення виконання судового рішення було повернуто без розгляду через відсутність ЕЦП ДП «Грозинське» не позбавлене права повторно звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою на загальних підставах.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, на переконання суду апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала господарського суду Житомирської області від 04.10.2023 є вмотивованою та обґрунто-ваною, а тому її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.34,73,74,86,126,129,232,233,240,255,269,270,271,275,276,282,284 Господар-ського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Грозинське» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.10.2023 у справі №906/1008/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №906/1008/23 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.