Постанова

від 15.12.2023 по справі 904/3498/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3498/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 (суддя Ярошенко В.І., повний текст якого підписаний 29.08.2023) у справі №904/3498/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІЗ ПЛЮС", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення суми заборгованості та пені за договором

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІЗ ПЛЮС" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" про стягнення суми заборгованості за Договором поставки № 18/10/2021 від 18.10.2021 у розмірі 258 178, 84 грн та пеню у сумі 347 591, 45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 18/10/2021 від 18.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2398/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоград Буддеталь Дніпропетровська область, м. Павлоград на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метіз Плюс м. Харків суму основного боргу в розмірі 258 178, 84 грн, пеню у розмірі 82 014, 11 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 102, 89 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" м. Павлоград, в якій просить скасувати рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

- позивач не отримав позовну заяву;

- у ТОВ «Павлоград Буддеталь» відсутня будь-яка заборгованість перед ТОВ «МЕТІЗ ПЛЮС»;

- у матеріалах справи відсутня специфікація, де повинні чітко бути зазначені ціна та кількість товару, що поставляється, і рахунок-фактура, на підставі чого Покупець оплачує замовлений товар;

- суд першої інстанції не визначив чітко формулу розрахунку, за якою розраховується пеня, а лише констатував суму пені за вказаний період.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/3498/23 є законним та обґрунтованим, тобто ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, а також ґрунтується на засадах верховенства права, і ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.10.2023 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.10.2023 матеріали справи №904/3498/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/3498/23; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТІЗ ПЛЮС (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Павлоград Буддеталь (покупець) укладено Договір поставки № 18/10/2021 від 18.10.2021, згідно умов п.1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товари, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість Товару на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, кількість, номенклатура, ціна, терміни відвантаження кожної конкретної партії, узгоджуються сторонами до відвантаження. Узгодження проводиться в письмовій формі шляхом оформлення специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору.

Постачання кожної партії Товару здійснюється на підставі Специфікацій, направленого Покупцем (телефоном, по факсу чи електронною поштою) на адресу Постачальника, із зазначенням виду, асортиментного переліку та кількості Товару, який Покупець має намір придбати (з урахуванням діючих пропозицій Постачальника) (пункт 2.1 договору).

Поставка товару здійснюється згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2020 року на умовах (DDP склад покупця Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Героїв України 30).

Покупець повинен оплатити товар в строк 15 календарних днів з дати отримання від Постачальника замовленого товару (пункт 4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що здавання-приймання Товару від Постачальника до Покупця здійснюється представниками Постачальника та Покупця відповідно до діючого законодавства України. Приймання товару супроводжується підписанням зі сторони покупця видаткової накладної на товар.

Ціна на Товар визначається у специфікаціях, рахунках-фактурах (рахунках) та видаткових накладних на Товар, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що Покупець оплачує замовлений товар на підставі рахунка-фактури (рахунка) отриманого від Постачальника, шляхом оплати вартості Товару протягом 15 календарних днів з дня поставки товарів.

За порушення термінів оплати товару на вимогу Постачальника Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки (пункт 8.4 договору).

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, якщо інше не буде встановлено письмовою угодою сторін (пункт 11.1 договору).

У межах дії договору позивач виставив відповідачу наступні рахунки:

- рахунок на оплату за № 188 від 03.10.2022 на суму 360 430, 80 грн;

- рахунок на оплату за № 189 від 10.10.2022 на суму 48 146, 53 грн.

Поставка товару на загальну суму 408 577, 33 грн підтверджується видатковими накладними:

- № 194 від 01.11.2022 на суму 360 430, 80 грн разом з ПДВ;

- № 195 від 02.11.2022 на суму 48 146, 53 грн разом з ПДВ.

Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2022 по 23.12.2022 відповідно до якого заборгованість ТОВ "Павлоград Буддеталь" перед ТОВ "Метиз Плюс" становить 408 546, 84 грн.

05.12.2022 на підставі видаткової накладної № 213 відповідач повернув позивачеві товар на суму 8 868 грн, про що сторони підписали відповідний акт звіряння.

Після повернення товару заборгованість відповідача перед позивачем становила 399 678, 84 грн.

Станом на день подання позову, відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 141 500 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 258 178, 84 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Також позивач нарахував та просить суд стягнути пеню у розмірі 347 591, 45 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення основної заборгованості, господарський суд виходив з того, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав. Відповідач в установлений договором строк свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував.

Зменшуючи суму пені, що підлягає до стягнення, суд керувався помилкою в розрахунках позивача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Предметом доказування у даній справі є строк оплати за договором поставки, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного договору №18/10/2021 від 18.10.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 408 546,84 грн, що підтверджується видатковими накладними № 194 від 01.11.2022 на суму 360 430, 80 грн разом з ПДВ, № 195 від 02.11.2022 на суму 48 146, 53 грн разом з ПДВ.

У зв`язку з частковою сплатою, заборгованість відповідача перед позивачем становить 258 178, 84 грн.

Відповідач факт отримання товару за вищевказаними видатковими накладними не заперечив.

Зазначені видаткові накладні мають такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назва та код підприємства одержувача, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальні за її оформлення, а також печатку підприємства відправника та отримувача. Накладна має посилання на Договір поставки.

Таким чином, надані накладні відповідають вимогам встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а саме факт поставки Продавцем товару Покупцю.

Вказаний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом представника отримувача (Відповідача) на відповідній накладній без зауважень та заперечень.

При отриманні товару Відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що Покупець оплачує замовлений товар на підставі рахунка-фактури (рахунка) отриманого від Постачальника, шляхом оплати вартості Товару протягом 15 календарних днів з дня поставки товарів.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар за видатковою накладною №194 від 01.11.2022 є таким, що настав 16.10.2022, а за видатковою накладною №195 від 02.10.2022-17.10.2022.

Відповідач в установлений договором строк свої зобов`язання з оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 258178, 84 грн. заявлена правомірно та правильно задоволена господарським судом.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на видаткову накладну №213 від 05.12.2022 та товарно-транспортну накладну №215 від 05.12.2022 визнаються апеляційним судом безпідставними.

У межах дії Договору поставки №18/10/2021 від 18.10.2021 позивач 03.10.2022 виставив відповідачеві Рахунок на оплату за №188 на суму 360 430,80 грн., а 10.10.2022 - рахунок на оплату за №189 на суму 48 146,53 грн. (є у матеріалах справи).

01.11.2022 на виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 360 430,80 грн., а 02.11.2022 додатково поставив товар на суму 48 146,53 грн.

Отже, загальна сума на яку було поставлено товар згідно укладеного між сторонами Договору поставки №18/10/2021 від 18.10.2021 становила 408 577,33 грн.

Ця обставина визнана сторонами та підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2022 по 23.12.2022, за даними якого у відповідача перед позивачем обліковувалась заборгованість на суму 408 546,84 грн.

05.12.2022 на підставі видаткової накладної №213 відповідач повернув позивачеві товар на суму 8 868,00 грн., тому Сторони зробили уточнення і додатково підписали відповідний Акт звіряння.

У згаданих Актах звіряння, які підписав і відповідач, та у яких зафіксовано взаєморозрахунки між Сторонами за відповідний календарний період немає згадки про поставку товару відповідачем на адресу позивача 05.12.2022.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких Покупець оплачує замовлений товар, є безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що здавання-приймання Товару від Постачальника до Покупця здійснюється представниками Постачальника та Покупця відповідно до діючого законодавства України. Приймання товару супроводжується підписанням зі сторони покупця видаткової накладної на товар.

Ціна на Товар визначається у специфікаціях, рахунках-фактурах (рахунках) та видаткових накладних на Товар, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 5.1 договору).

Заявником апеляційної скарги не надано суду доказів, що при прийнятті товару Відповідачем заявлялось про відсутність будь-яких товаросупровідних документів, які Постачальник не передав до початку приймання Покупцем товару або що Відповідачем виставлялися позивачу претензії щодо не передання відповідних документів на отриманий товар після його прийняття.

Колегія суддів зауважує, що видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що підтверджує факт вчинення господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що видаткова накладна підписана представником Відповідача без будь-яких зауважень стосовно відсутності супровідних документів на товар, а матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення Відповідача до Позивача з приводу відсутності будь-яких супроводжувальних документів на товар.

Отже, суд апеляційної інстанції, керується "презумпцією належного виконання зобов`язань", передбаченою ч. 5 ст.12 ЦК України та вважає, що зобов`язання Продавця з поставки та передання повного пакету документів на товар виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

За таких обставин, ухилення від оплати отриманого товару з вищезазначених підстав не відповідає таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність. Обов`язок Покупця з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення Постачальником поставки обладнання та прийняття його Покупцем.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки Відповідач не надав суду доказів виконання обов`язку з повної оплати отриманого від позивача товару, строк виконання якого настав, а викладені ним заперечення не є обґрунтованими, господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 258 178, 84 грн. основної заборгованості за Договором поставки.

Крім вимоги про стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути пеню за період з 18.11.2022 по 05.12.2022 у сумі 36 769, 22 грн, з 06.12.2022 по 14.02.2023 у сумі 141 885, 99 грн, з 14.02.2023 по 16.02.2023 у сумі 3 196, 79 грн, з 17.02.2023 по 23.02.2023 у сумі 10 387, 15 грн, з 24.02.2023 по 24.05.2023 у сумі 115 334, 58 грн, з 25.05.2023 по 25.06.2023 у сумі 40 017, 72 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення термінів оплати товару на вимогу Постачальника Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день порушення (пункт 8.4 договору).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, при розрахунку пені позивачем застосовано 50 % облікова ставка НБУ, проте здійснивши перерахунок, суд встановив, що за загальний період з 18.11.2022 по 25.06.2023 облікова ставка НБУ становила 25 %.

Крім того, судом встановлено помилковість визначеного позивачем періоду нарахування пені та невідповідність здійсненого розрахунку пені положенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Отже, господарським судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, з якою погоджується апеляційний суд та встановлено, що пеня у заявленому періоді складає 82 014, 11 грн.

Доводи апелянта про порушення його процесуальних прав також оцінюються апеляційний судом критично з огляду на те, що, як вбачається з матеріалів справи, позовні матеріали надсилались йому на його адресу місця знаходження згідно з ЄДРПОУ.

Господарський суд також здійснив всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.07.2023, за даними суду, була отримана відповідачем 27.07.2023 (а.с.34, 35).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/3498/23- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/3498/23 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.12.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков