Рішення

від 05.12.2023 по справі 906/948/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/948/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Кошман Л.А. - діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРЮФОПГФ;

від відповідача: Білоус Р.А. - адвокат, діє на підставі ордеру серія АМ №1062767 від 30.08.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Звягельського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ

до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Звягельського РНО Петрук Світлани Петрівни

про скасування рішень про реєстрацію права власності

Процесуальні дії по справі.

Звягельський ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) звернувся до суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Петрук Світлани Петрівни від 24.05.2023р., індексний номер рішення 67737405, індексний номер рішення 67737430, індексний номер рішення 67737421 про реєстрацію права власності на земельні ділянки кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; кадастровий номер 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та кадастровий номер 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378 згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2023 та припинення права власності на дані земельні ділянки.

Ухвалою від 16.08.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 19.09.2023р.

01.09.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с39-45).

11.09.2023р. до суду від Звягельського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ надійшла відповідь на відзив (а.с.46-53).

19.09.2023р. до суду позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору боржника у ВП № 61436276 та № 60908423 - ОСОБА_1 (а.с.55-57).

Ухвалою від 19.09.2023р. суд відклав розгляд справи на 24.10.2023р.

В судовому засіданні 24.10.2023 р. суд розглянув клопотання позивача про залучення третьої особи до участі у справі та відмовив в його задоволенні.

Ухвалою суду від 24.10.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2023 р.

В судовому засіданні 05.12.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у Ємільчинському відділі державної виконавчої служби у Новоград- Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Відділ 1) перебувало виконавче провадження № 61436276 за виконавчим написом № 2143 від 11.12.2018, виданим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 626124,43 гривень та ВП № 60908423 за виконавчим листом № 277/661/16-ц від 02.03.2017, виданого Ємільчинським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" боргу в розмірі 177158,80 гривень.

Відділом внутрішньої безпеки Державної кримінально виконавчої служби України та органів юстиції здійснено моніторинг Автоматизованої системи виконавчих проваджень в державних відділах виконавчої служби у Житомирській області, за результатами якого виявлено, що старшим державним виконавцем Радченко А.М. 28.07.2021 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна безпідставно припинено обтяження на рухоме майно боржника на підставі неіснуючої постанови по ВП № 61436276 від 28.07.2021.

11.05.2023 старшим державним виконавцем в Державному реєстрі речових прав, безпідставно припинено обтяження №35808254, накладене на нерухоме майно боржника у ВП № 61436276.

Також, державний виконавець 18.05.2023 в повернутих виконавчих провадженнях №60908423 та №61436276 виносив постанову про зміну (доповнення реєстраційних даних), згідно якої вносив зміни в адресу проживання боржника, в ІНН боржника з 2627121296 на НОМЕР_1 та у прізвищі - "Захаров" на "Зохаров".

В результаті проведеної перевірки, 26.06.2023р. скасовано постанови старшого державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу та винесено постанову про арешт майна боржника.

В період зняття обтяження належні боржнику земельні ділянки: кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; кадастровий номер 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та кадастровий номер 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378 були продані згідно договорів купівлі-продажу від 24.05.2023., про що приватним нотаріусом Звягельського нотаріального округу Житомирської області Петрук С.В. 24.05.2023 внесено відомості до реєстру: індексний номер рішення 67737405, індексний номер рішення 67737430, індексний номер рішення 67737421.

На думку позивача реєстрація вказаних договорів від 24.05.2023 купівлі-продажу земельних ділянок відбулася внаслідок незаконних дій старшого державного виконавця, а тому рішення нотаріуса про реєстрацію права власності на земельні ділянки має бути скасоване, а набуте за договором право власності припинене.

Відповідач заперечив проти доводів позивача, вказує, що обидві сторони є державними органами, а тому у відповідності до позиції Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі №815/6347/17, виниклий спір не підлягає вирішенню жодним судом. Даний спір є спором між двома суб`єктами одного міністерства, фактично внутрішнім спором.

Зазначає, що позивач не мотивує порушення його прав та інтересів відповідачем. Також, у позивача відсутня компетенція бути позивачем у таких спорах.

При здійснені реєстраційних дій відповідачем не було порушено вимог закону, надані для реєстрації документи відповідали вимогам законодавства, у зв`язку з чим були відсутні підстави для відмови у її здійсненні.

Факт вчинення службовою особою ДВС порушення чи зловживання не є підставою для задоволення позову, оскільки діями відповідача права та інтереси позивача порушено не було.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2023 №688/5 "Про відділи державної виконавчої служби у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)" Баранівський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ємільчинський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) реорганізовано та приєднано до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

05.03.2020 р. постановою старшого державного виконавця Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Радченка А.М. було відкрито виконавче провадження №61436276 з примусового виконання виконавчого напису №2143 від 11.12.2018, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу про стягнення з Захарова Миколи Сергійовича на користь АТ КБ "ПриватБанк" 626124,43грн. заборгованості (а.с.9).

Постановою державного виконавця від 19.05.2021р. у виконавчому провадженні №61436276 виконавчий документ повернено стягувачу (а.с.9 на звороті).

Постановою державного виконавця від 27.07.2021р. у виконавчому провадженні №61436276 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.05.2021р. (а.с.10).

Постановою державного виконавця від 27.07.2021р. у виконавчому провадженні №61436276 виконавчий документ повернено стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника (а.с.10 на звороті).

Постановою державного виконавця від 29.07.2021р. у виконавчому провадженні №61436276 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.07.2021р. (а.с.11 на звороті).

Постановою державного виконавця від 29.07.2021р. у виконавчому провадженні №61436276 виконавчий документ повернено стягувачу (а.с.11).

18.05.2023р. державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження а саме: замість адреса: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Начальником Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за результатами перевірки законності виконавчого провадження визнано дії старшого державного виконавця Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Радченка А.М. щодо винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.07.2021р. такими, що не відповідають вимогам п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"; скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.07.2021р.; ухвалено винести постанову про арешт майна боржника (а.с.8).

Постановою начальника Звягельського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ від 26.06.2023р. скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.07.2021р. (а.с.12 на звороті).

18.12.2019р. постановою старшого державного виконавця Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Радченка А.М. було відкрито виконавче провадження №60908423 з примусового виконання виконавчого листа №277/661/16-ц від 02.03.2017р., виданим Ємільчинськийм районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 177158,80грн. заборгованості (а.с.14).

Постановою державного виконавця від 19.05.2021р. у виконавчому провадженні №60908423 виконавчий документ повернено стягувачу (а.с.14 на звороті).

Постановою державного виконавця від 27.07.2021р. у виконавчому провадженні №60908423 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.05.2021р. (а.с.15).

Постановою державного виконавця від 27.07.2021р. у виконавчому провадженні №60908423 виконавчий документ повернено стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника (а.с.15 на звороті).

Постановою державного виконавця від 29.07.2021р. у виконавчому провадженні №60908423 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.07.2021р. (а.с.16).

Постановою державного виконавця від 29.07.2021р. у виконавчому провадженні №60908423 виконавчий документ повернено стягувачу (а.с.16 на звороті).

18.05.2023р. державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження а саме: замість адреса: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Начальником Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за результатами перевірки законності виконавчого провадження визнано дії старшого державного виконавця Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Радченка А.М. щодо винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.07.2021р. такими, що не відповідають вимогам п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"; скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.07.2021р.; ухвалено винести постанову про арешт майна боржника (а.с.13).

Постановою державного виконавця від 26.06.2023р. скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.07.2021р. (а.с.17 на звороті).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Захарову Миколі Сергійовичу на праві власності належали земельні ділянки кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378га (а.с.18-19).

24.05.2023 р. зазначені земельні ділянки були відчужені на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Петрук С.П., рішення №№ 67737405, 67737430, 67737421.

27.06.2023р. Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) було надіслано повідомлення в порядку ст.214 КПК України до Головного управління національної поліції в Житомирській області про виявлення ознак неправомірності припинення арешту нерухомого майна старшим державним виконавцем Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Радченком А.М. при відсутності на те підстав та внесення недостовірних відомостей до Автоматизованої системи виконавчих проваджень у виконавчих провадженнях №№60908423, 61436276, що свідчить про наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч. 1 ст. 362 та ч. З ст. 365-2 Кримінального кодексу України (а.с.20-21).

У зв`язку з тим, що належні ОСОБА_1 земельні ділянки були неправомірно відчужені внаслідок дій державного виконавця, Звягельський ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) звернувся до суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Петрук Світлани Петрівни від 24.05.2023р., індексний номер рішення 67737405, індексний номер рішення 67737430, індексний номер рішення 67737421 про реєстрацію права власності на земельні ділянки кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; кадастровий номер 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та кадастровий номер 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378 згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2023 та припинення права власності на дані земельні ділянки.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом частин 1 та 2статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом спору у даній справі є скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельні ділянки та припинення права власності на них.

Мотивуючи позов, Звягельський ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вказує, що реєстрація договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 24.05.2023 відбулася внаслідок незаконних дій старшого державного виконавця, а тому рішення нотаріуса про реєстрацію права власності на земельні ділянки мають бути скасовані, а набуте за ними право власності припинене.

Згідно ч.3 ст.45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Слід вказати, що наявність спору через порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а тому обов`язком позивача відповідно до статей73,74,76,77 Господарського процесуального кодексу Україниє доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав та інтересів відповідачем в справі.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17 та від 03.12.2020р. у справі №910/1421/20.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 у справі № 752/900/15-ц, захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Частиною 3 вказаної статті визначено перелік повноважень державного реєстратора при вчиненні реєстраційних дій.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.

Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав та матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо оскарження реєстраційних дій першочерговим є встановлення порушеного права позивача, надання оцінки аргументам позивача щодо того, яке право порушено і чи може воно бути захищеним у заявлений спосіб.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі № 910/11884/22.

Матеріали справи свідчать, що 24.05.2023р. приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про укладення договорів купівлі -продажу земельних ділянок №№1259, 1260, 1261 та відповідно припинено право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378га (а.с.18-19).

Внаслідок укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та подальшої реєстрації права власності на їх підставі, цивільні правовідносини виникли між покупцем та продавцем за договорами купівлі-продажу.

Слід вказати, що цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові й особисті немайнові відносини, засновані на вільному волевиявленні юридично рівних учасників, що є носіями суб`єктивних цивільних прав і обов`язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.

Відповідно до п.1 Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, Відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Відділ) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління юстиції) через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління).

Згідно п.3 Типового положення основними завданнями Відділу є:

реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень);

підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання рішень;

забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, Звягельський ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) є органом виконавчої служби, здійснює повноваження щодо примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) та не є учасником цивільних правовідносин, які виникли з укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та їх реєстрації.

Реалізуючи передбаченестаттею 55 Конституції України,статтею 4 ГПК Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№ 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, щопідставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу.Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявленняпро її порушене право та/або охоронюваний інтереста спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені вчиненими реєстраційними діями і в результаті скасування рішень про державну реєстрацію права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Зі змісту позовної заяви не вбачається порушення майнових прав та законних інтересів позивача внаслідок прийняття державним реєстратором (нотаріусом) рішень про реєстрацію прав. Фактично позивачем в позовній заяві не сформульовано суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на його правах та яким чином задоволення позовних вимог зможе відновити їх.

При цьому реєстраційні дії стосуються майнових прав на земельні ділянки інших осіб, які не є сторонами у справі .

Враховуючи викладене, позивач не довів, яким чином прийняття державним реєстратором рішень про реєстрацію договорів купівлі-продажу земельних ділянок призвели до порушення його прав та законних інтересів та які саме права (інтереси) позивача були порушені, а тому позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Петрук Світлани Петрівни від 24.05.2023р., індексний номер рішення 67737405, індексний номер рішення 67737430, індексний номер рішення 67737421 про реєстрацію права власності на земельні ділянки кадастровий номер 1821755100:03:000:0223 площею 0,9576; кадастровий номер 1821755100:04:000:0145 площею 2,9039 та кадастровий номер 1821755100:03:000:0068 площею 1,8378 згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2023 та припинення права власності на дані земельні ділянки задоволенню не підлягають.

Відносно посилань відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17, яка розглядалася в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є зобов`язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради виконати свої функції, і за результатами вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що у даному випадку спір між прокуратурою та УДБК про зобов`язання виконати функції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС не передбачена.

Судове рішення у зазначеній справі ухвалене за інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних у ній доказах, іншого суб`єктного складу учасників судового процесу, ніж у справі, що розглядається. Тобто справа №815/6347/17 і справа №906/948/23 є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно із ч.ч. 2, 3ст.13 ГПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1ст.86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.12.23

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу

- позивачу (через Електронний суд)

- відповідачу (через Електронний суд)