Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/13512/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/13512/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1"

про стягнення 3 003 281,23 грн

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІС ТРАНС" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" (відповідач) про стягнення 3 003 281,23 грн (1 923 390,00 грн заборгованості 1 079 891,23 грн суми нарахованих штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 081122-01 від 08.11.2022 в частині оплати за товар у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.09.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 13.09.2023, а відповідачем - 12.09.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучено до матеріалів справи

26.09.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 28.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 16.10.2023.

02.10.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 02.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 02.11.2023.

23.10.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представники учасників справи в підготовче засідання 02.11.2023 не з`явились, представник відповідача не повідомив суду про причини неявки.

Відповідач правом на подання відзиву на позов або пояснень щодо заявлений позовних вимог не скористався, клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов від відповідача не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

16.11.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів достатніх для розгляду даної справи, у судовому засіданні 20.11.2023 прийнято рішення у даній справі.

Розглянувши надані документи та матеріали, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

08.11.2022 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено договір поставки № 081122-01, згідно з яким Постачальник на умовах цього договору зобов`язався передавати у власність Покупцеві бітум (товар), а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати вартість вказаного товару на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW або DDP згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 р.), якщо інші умови поставки не передбачені в специфікації/ях або заявках, яка/і є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 6.2.1 договору оплата за товар проводиться Покупцем у формі передоплати у розмірі 100% (повна передоплата) від суми замовленої партії товару на підставі рахунку, поставленого Постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з моменту виставленого рахунку Покупцеві.

Відповідно до п. 11.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаному в даному пункті, жодна зі сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання даного договору, то договір автоматично продовжує свою дію на 1 рік, і так кожного періоду.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1923390,00 грн, що підтверджується накладними від 09.11.22 № РН-78 на суму 629370,00 грн, від 09.11.22 № РН-79 на суму 601020,00 грн, від 18.11.22 № РН-87 на суму 693000,00 грн.

Крім того, поставка вказаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 9-84 від 09.11.2022, № 9-85 від 09.11.2022, № 9-83 від 10.11.2022.

14.08.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 11/08/03 від 11.08.2023, що підтверджується копією опису вкладання, фіскального чеку та накладною.

Проте, як вказав позивач, відповідачем не здійснено оплату такого товару, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 1923390,00 грн заборгованості, 192339,00 грн штрафу, 743738,78 грн неустойки, 45174,47 грн 3% річних, 98638,98 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як визначено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи судом не надано суду доказів сплати отриманого товару в розмірі 1923390,00 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 98638,98 грн втрат від інфляції, 45174,47 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що такі розрахунки є арифметично вірними, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 98638,98 грн втрат від інфляції, 45174,47 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому до стягнення розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 743 738,78 грн пені та 192339,00 грн 10% штрафу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження для нарахування пені розміром подвійної облікової ставки НБУ встановлено в ст. 3 ЗУ "Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до умов п 7.6. договору у випадку прострочення оплати за товар, Покупець сплачує на користь, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка обчислюється від суми простроченого платежу.

Крім того згідно п. 7.7. Договору у разі виникнення заборгованості по оплаті Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі десяти відсотків від суми неоплаченої продукції (суми заборгованості).

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що нарахування пені здійснено позивачем без врахування обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, при цьому умовами договору сторонами не досягнуто згоди про продовження строків нарахування пені.

Здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, суд зазначає, що розмір пені становить 391942,87 грн, зважаючи на що суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 351795,91 грн пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 192339,00 грн 10%, суд зазначає, що такий розрахунок є арифметично вірним, а відтак вказана вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1923390,00 грн заборгованості, 391942,87 грн пені, 192339,00 грн 10% штрафу, 98638,98 грн втрат від інфляції, 45174,47 грн 3% річних, та відмові в задоволенні позовних вимог про стягнення 336626,72 грн пені.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням коефіцієнту 0,8, оскільки з позовною заявою позивач звернувся до суду в електронній формі, а саме в розмірі 31817,82 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, код 44583855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС ТРАНС" (77300, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Героїв України, буд. 5, кв. 16, код 37824090) 1923390,00 грн (один мільйон дев`ятсот двадцять три тисячі триста дев`яносто грн 00 коп.) заборгованості, 391942,87 грн (триста дев`яносто одну тисячу дев`ятсот сорок дві грн 87 коп.) пені, 98638,98 грн (дев`яносто вісім тисяч шістсот тридцять вісім грн 98 коп.) втрат від інфляції, 45174,47 грн (сорок п`ять тисяч сто сімдесят чотири грн 47 коп.) 3% річних, 192339,00 грн (сто дев`яносто дві тисячі триста тридцять дев`ять грн 00 коп.) 10% штрафу, 31817,82 грн (тридцять одна тисяча вісімсот сімнадцять грн 82 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 14.12.2023.

Суддя О.Г. Удалова