Постанова

від 04.03.2024 по справі 910/13512/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа №910/13512/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шаптали Є.Ю.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (повний текст складено 14.12.2023)

у справі №910/13512/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1"

про стягнення 3 003 281,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс Транс" (далі - ТОВ "Ліс Транс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" (далі - ТОВ "АБЗ1") заборгованості у розмірі 3 003 281,23 грн, з яких: 1 923 390,00 грн - основний борг, 192 339,00 грн - штраф, 743 738,78 грн - пеня, 45 174,47 грн - три проценти річних, 98 638,98 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 08.11.2022 №081122-01, в частині оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 1 923 390,00 грн. Крім того, за порушення умов договору, позивач нарахував відповідачу 192 339,00 грн штрафу, 743 738,78 грн пені, 45 174,47 грн трьох процентів річних та 98 638,98 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "АБЗ1" на користь ТОВ "Ліс Транс" 1 923 390,00 грн заборгованості, 391 942,87 грн пені, 98 638,98 грн втрат від інфляції, 45 174,47 грн трьох процентів річних, 192 339,00 грн 10% штрафу та 31 817,82 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, місцевий господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та втрат від інфляції, дійшов висновку, що такі розрахунки є арифметично вірними, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 98 638,98 грн втрат від інфляції та 45 174,47 грн трьох процентів річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому до стягнення розмірі. Крім того, здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що розмір пені становить 391 942,87 грн, зважаючи на що відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 351 795,91 грн пені. Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 192 339,00 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "АБЗ1" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 98 638,98 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Столичний комфорт" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи і невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, встановленим обставинам справи.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, неврахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 щодо розрахунку інфляційних втрат та відсутності глибокої правової оцінки матеріалів, місцевий господарський суд дійшов хибних висновків про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних страт у розмірі 98 638,98 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "АБЗ1" у справі №910/13512/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шаптала Є.Ю., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13512/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "АБЗ1" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13512/23.

18.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13512/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

05.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13512/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "АБЗ1" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 призначено на 04.03.2024. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень - до 27.02.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справу №910/13512/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "АБЗ1" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шаптала Є.Ю.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

26.02.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "АБЗ1" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23.

Так, у відзиві позивач вважає твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають матеріалам справи, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Також, позивач зазначає, що в апеляційній скарзі не вказано, які саме порушення допущено останнім у розрахунках інфляційних втрат. Скаржник не конкретизує їх, не підтверджує свою позицію доказами, а лише наводить матеріали судової практики та стверджує про не врахування їх позивачем при здійсненні розрахунків.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Позивач подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника у судовому засіданні.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, з огляду на те, що явка в судове засідання сторін або інших учасників справи обов`язковою не визнавалась, зважаючи на викладення сторонами своїх доводів і вимог у письмових заявах по суті, а також враховуючи обмежений статтею 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 до його електронного кабінету.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/13512/23 розглядається за його відсутності.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.11.2022 між ТОВ "Ліс Транс" (постачальник) та ТОВ "АБЗ1" (покупець) укладено договір поставки №081122-01, за умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов`язався передавати у власність покупцеві бітум (товар), а останній зобов`язався приймати і оплачувати вартість вказаного товару на умовах договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW або DDP згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інші умови поставки не передбачені в специфікації/ях або заявках, яка/і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 6.2.1 договору оплата за товар проводиться покупцем у формі передоплати у розмірі 100% (повна передоплата) від суми замовленої партії товару на підставі рахунку, поставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту виставленого рахунку покупцеві.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаному в даному пункті, жодна зі сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання даного договору, то договір автоматично продовжує свою дію на 1 рік, і так кожного періоду (пункт 11.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 923 390,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 09.11.2022 №РН-78 на суму 629 370,00 грн, від 09.11.2022 №РН-79 на суму 601 020,00 грн, від 18.11.2022 №РН-87 на суму 693 000,00 грн, а також товарно-транспортними накладними від 09.11.2022 №9-84, від 09.11.2022 №9-85, від 10.11.2022 №9-83.

14.08.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.08.2023 №11/08/03 про сплату заборгованості та штрафних санкцій.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Ліс Транс" стверджує, що відповідачем не здійснено оплату товару, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 1 923 390,00 грн заборгованості, 192 339,00 грн штрафу, 743 738,78 грн неустойки, 45 174,47 грн трьох процентів річних та 98 638,98 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 оскаржується позивачем в частині інфляційних втрат, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 1 923 390,00 грн основного боргу, 391 942,87 грн пені, 192 339,00 грн 10% штрафу та 45 174,47 грн трьох процентів річних. В цій частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується і, відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України, не переглядається судом апеляційної інстанції.

Розглянувши вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат суд, за наслідками апеляційного розгляду, дійшов таких висновків.

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 98 638,98 грн втрат від інфляції за загальний період з10.11.2022 до 25.08.2023.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Колегія суддів, здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 10.11.2022 до 25.08.2023, дійшла висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 70 451,15 грн інфляційних втрат. У той час як у задоволенні 28 187,23 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "АБЗ1" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 підлягає скасуванню, в частині стягнення з відповідача 28 187,83 грн інфляційних втрат, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Транс" 28 187,83 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/13512/23 викласти у наступній редакції:

" Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" (01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 40; ідентифікаційний код 44583855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Транс" (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, вулиця Героїв України, будинок 5, квартира 16; ідентифікаційний код 37824090) 1 923 390 (один мільйон дев`ятсот двадцять три тисячі триста дев`яносто) грн 00 коп. заборгованості, 391 942 (триста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сорок дві) грн 87 коп. пені, 70 451 (сімдесят тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 15 коп. втрат від інфляції, 45 174 (сорок п`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн 47 коп. трьох процентів річних, 192 339 (сто дев`яносто дві тисячі триста тридцять дев`ять) грн 00 коп. 10% штрафу, 31 479 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) грн 57 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Транс" (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, вулиця Героїв України, будинок 5, квартира 16; ідентифікаційний код 37824090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ1" (01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 40; ідентифікаційний код 44583855) 634 (шістсот тридцять чотири) грн 23 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/13512/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 11.03.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

Є.Ю. Шаптала