Рішення

від 07.09.2023 по справі 911/574/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/574/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR»

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

про стягнення 1 186 934,25 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Дідик І.М.

відповідача: Ракоїд М.Ю., Саранча В.А.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (надалі ? позивач) до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (надалі ? відповідач) про стягнення 1 186 934,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2023 року відкрито провадження у справі № 911/574/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.04.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.04.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 327/01с/02 від 06.04.2023 року. Крім того, від відповідача надійшло клопотання № 326/01с/02 від 06.04.2023 року щодо зміни назви відповідача зі Служби автомобільних доріг у Київській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, оскільки, відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-118 від 31.03.2023 року, Службу автомобільних доріг у Київській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Відповідну заяву задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 11.05.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.04.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 21.04.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.05.2023 року відповідачем подано заперечення № 479/01с/02 від 08.05.2023 року.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 року оголошено перерву на 25.05.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.05.2023 року позивачем подано клопотання б/н від 25.05.2023 року про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/574/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2023 року розгляд справи відкладено на 17.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.08.2023 року надійшла заява позивача б/н від 17.08.2023 року про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 17.08.2023 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Позивач у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладався на 07.09.2023 року.

В судовому засіданні 07.09.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 07.09.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (позивач) подано позов до Служби автомобільних доріг у Київській області (відповідач, змінено найменування на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) про відшкодування збитків, завданих неналежним утриманням смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 км 23+170 праворуч, внаслідок чого 21.02.2020 року на ділянці кабельної лінії ДПР-27,5 кВ сталася аварія, що призвела до припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія- РК».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелія-РК» зазначає, що є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є вирощування однорічних і дворічних культур (КВЕД 01.19), оптова торгівля квітами та рослинами (КВЕД 46.22), роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.76).

Однією з основних квіткових культур, які вирощує та реалізує ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR», є троянди, специфіка вирощування якої та урожайність залежить від належного температурного режиму, підтримання мікроклімату, додаткового штучного освітлення та інших чинників, для забезпечення яких необхідне стабільне і безперебійне електроживлення комплексу.

3 метою забезпечення електропостачання виробничих потужностей підприємства до квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» було прокладено кабельну лінію 27,5 кВ.

06.06.2006 року Службою автомобільних доріг у Київській області було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛІЯ-PR» ордер (дозвіл) на прокладання кабелю електропостачання біля автодороги М-01 Київ-Чернігів з км 21+000 - км 24 + 000 праворуч та автодороги Н100601 Бровари-Княжичі з км 1 + 200 - км 2+420 праворуч, з км 2 + 420 - км 4+560 ліворуч, з км 4 + 560 км 4 + 701, з переходами (прокол) через автодорогу Н100601 на км 2 + 420 км 4 + 560 км 4 + 400 км 4 + 701.

На підставі вказаного та інших дозвільних, проектних та технічних документів було виконано роботи по прокладенню кабельної лінії 27,5 кВ для електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR», зокрема, вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, що розташована на земельній ділянці, постійним користувачем якої є Служба автомобільних доріг у Київській області.

В експлуатацію зазначену кабельну лінію введено 04.10.2006 року, що підтверджується Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом oб`єкту.

Прокладена кабельна лінія, що, зокрема, проходить вздовж автомобільної дороги М- 01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 0 - км 23 + 170 праворуч (біля ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК», адреса: Київська область, Броварський район, село Княжичі, Автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25 Км, будинок 25-А та 25-Б охороняється встановленою санітарно-захисною зоною.

16.08.2017 року між Філією «Енергозбут» ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» було укладено Договір про постачання електричної енергії № УЗ/ЕЕЦ/К17-01/060113, згідно з яким позивачу здійснювалося постачання електричної енергій з дозволеною потужністю 10 000 кВт.

Згідно з додатком № 5 до Договору про постачання електричної енергії №УЗ/ЕЕЦ/К17-01/060113 від 16.08.2017 року, акту та схеми розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін було визначено, що ділянка кабельної лінії для електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» загальною протяжністю 7540 метрів від роз`єднувача на опорі №118a до внутрішньої мережі комбінату знаходиться на балансі ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR».

21.02.2020 року o 12 год. 24 хв. відбулося аварійне відключення кабельної лінії ДПР-27,5 KB та припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-РК».

Як вбачається з листа-повідомлення Виробничого підрозділу Дарницької дистанції електропостачання Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ЕЧ-6-4/149 від 18.05.2020 року причиною відключення стало коротке замикання внаслідок пошкодження кабельної лінії ДПР-27,5 кВ, яка знаходиться на балансі ТОВ «Камелія-PR» та проходить під майданчиком для паркування вантажних автомобілів.

22.02.2020 року слідчим Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було проведено огляд місця події, за результатами якого складено протокол, яким зафіксовано, що на земельній ділянці, де сталось пошкодження кабелю, розміщені автомобілі.

25.02.2020 року відповідно до наказу ТОВ «Камелія-PR» № 11 було утворено комісію про наслідки пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ електроживлення ТОВ «Камелія-PR», що виникло 21.02.2020 року.

Відповідно до складеного 24.03.2020 року Акту комісії про наслідки пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ електроживлення ТОВ «Камелія-PR», що виникло 21 лютого 2020 року, встановлено, що 21.02.2020 року о 12 годині 24 хвилини на тяговій підстанції Дарниця відключився від захисту вимикач фідерної лінії ДПР-2 Бобрик. Причиною відключення лінії ДПР-27,5 кВ стало коротке замикання при пошкодженні кабельної лінії, яка знаходиться на балансі ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR». Місце пошкодження КЛ розташоване під майданчиком для паркування вантажних автомобілів. Кабель в місці пошкодження був незахищений від механічних пошкоджень, згідно п. 2,3,72 Правил улаштування електроустановок. Заходи щодо виявлення та усунення пошкодження КЛ 27,5 кВ: 21.02.2020 року була залучена електрична лабораторія для визначення фактичного місця пошкодження кабельної лінії; наказом від 21.02.2020 року № 9 року були виведені ряд співробітників у вихідний день 22.02.2020 року для усунення пошкодження та відновлення електропостачання ТОВ «КАМЕЛІЯ-РR».

При цьому, Комісією було встановлено, що електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» через пошкодження було припинено 21.02.2020 року в 12 годин 24 хвилини та відновлено 22.02.2020 року після 21 години. 21.02.2020 був дуже похмурий день, середня освітлюваність склала 64,7 Ват на метр квадратний. Такий низький рівень освітленості призвів до зупинки вегетаційних процесів в рослинах і як наслідок втрати 50% врожаю 21.02.2020 року та 100% втрати врожаю за 22.02.2020 року.

Таким чином, внаслідок пошкодження кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та припинення електропостачання підприємство позивача зазнало збитків у формі витрат на ремонт кабельної лінії та збитків у формі недоотриманого прибутку через втрату врожаю.

Зокрема, на усунення наслідків аварії ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» понесло документально підтверджені витрати на загальну суму 110 573,57 грн.

Крім того, розмір недоотриманого прибутку за 21.02.2020 року, 22.02.2020 року та 23.02.2020 року згідно з отриманими від контрагентів позивача ТОВ «Лорашен» та ТОВ «Сервіс-Флора» замовлень склав 531 780,00 грн., що підтверджено відповідним договорами та замовленнями. Розмір недоотриманого прибутку за вказаними замовленнями розраховано на підставі діючих у відповідний період прейскурантів ТОВ «Камелія-PR» про вартість квіткової продукції.

29.05.2020 року ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» звернулось до ТОВ «Бюро судових експертиз «Надія» із заявою щодо проведення комплексного електротехнічного та товарознавчого дослідження з визначення причини пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ та розміру матеріального збитку, що виник внаслідок аварії на трасі кабельної лінії, яка постачає електроенергію ТОВ «Камелія-PR», за адресою: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, 25.

22.08.2020 року за результатами проведеного дослідження судовим експертом Бугровою Надією Костянтинівною та технічним експертом Кирюшко Романом Вікторовичем було складено Висновок експертного дослідження № 9-08/20, згідно з яким встановлено, що характер пошкодження зразків високовольтного кабелю дозволяє зробити висновки, що кабель був пошкоджений внаслідок короткого замикання центральної жили на екран кабелю; внаслідок постійного механічного навантаження на кабель, протягом останніх п`яти років, відбулося руйнування зовнішнього та внутрішніх шарів ізоляції, під навантаженням струм у місцях пошкоджень почав зростати, що призвело до суттєвого зростання температури, порушенні електропровідних властивостей металу та його кришталевої решітки, що призвело до повного руйнування ізоляції та замиканням центральної жили на екран, внаслідок чого відбулося спрацювання автоматики і аварійне відключення лінії на підстанції; підприємством-балансоутримувачем кабельної лінії ТОВ «Камелія-PR» було вжито комплекс заходів згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та Правилами охорони електричних мереж для запобігання пошкодження кабельної лінії та виникненню аварійних ситуацій; підприємство-балансоутримувач кабельної лінії ТОВ «Камелія-PR» для запобігання порушення нормальної роботи електричних мереж та запобігання їх пошкоджень чітко позначило межі охоронної зони, встановивши контрольні стовпчики з відповідною інформацією; для забезпечення перетину кабельних ліній автомобільним транспортом згідно з вимогами п.2.3.72 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), необхідно було забезпечити захист кабельних ліній від механічних пошкоджень, шляхом прокладання кабелю в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження, але влаштування автомобільної стоянки не було передбачено проектом проходження кабельної лінії та було організовано без відповідних узгоджень з балансоутримувачем кабельної лінії; в охоронній зоні лінії проходження кабельної лінії заборонено облаштовувати місце паркування та пересування колісних транспортних засобів, якщо кабель додатково не захищений від механічних впливів; згідно з вимогами п. 2.3.74 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) у разі перетину кабельної лінії в`їздів для автотранспорту у двори, гаражі тощо прокладати кабелі треба в трубах; ці вимоги Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) не були забезпечені при облаштуванні місця паркування та пересування колісних транспортних засобів (КТЗ) на територію підприємства ТОВ «НВП ВІПАК», що призвело до пошкодженню кабельної лінії та виникненню аварійної ситуації; на теперішній час проїзд автотранспортних засобів по місцю розташування кабельної лінії після усунення наслідків аварії продовжується (Фото 19, 20, 21), що є порушення вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 №209. Це може привести до виникненню повторної аварійної ситуації на кабельній лінії та порушення електропостачання підприємства ТОВ «Камелія-РК»; аварія на трасі кабельної лінії ДПР-27,5 кВ, що сталася 21 лютого 2020 року спричинила непостачання електроенергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-PR», що призвело до втрат урожаю та понесення збитків.

29.06.2022 року представник позивача звернувся до Служби автомобільних доріг у Київській області із адвокатським запитом, яким просив надати інформацію, чи передбачено будь-якою проєктною, технічною, дозвільною та іншою документацією влаштування зазначеного майданчика для паркування автомобілів та асфальтованої дороги, а також чи видавався дозвіл на їх влаштування.

Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Київській області № 06c/892 від 01.07.2022 року, жодних дозвільних документів на влаштування майданчика для паркування автомобілів та асфальтованої дороги вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23+000 км 23 + 170 праворуч (біля ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК»), Службою не надавалось.

Отже, вищевказаний майданчик для паркування автомобілів та асфальтована дорога облаштовані самочинно.

При цьому, оскільки вказані незаконно облаштовані об`єкти розміщені на земельній ділянці, постійним користувачем якої є відповідач, а також враховуючи те, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги», орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема, за відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення, позивач листом від 18.07.2022 року за № 01-04/73 звернувся до Служби автомобільних доріг у Київській області із вимогою привести таку земельну ділянку в попередній стан та знести зазначені об`єкти.

У відповідь листом за № 12с/1084 від 02.08.2022 року Служба автомобільних доріг у Київській області повідомила, що 01.08.2022 року вона звернулась до ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК» з вимогою про здійснення заходів з ліквідації несанкціонованого майданчика для паркування автомобілів та приведення до належного експлуатаційного стану земельної ділянки, на якій він знаходився.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вдалось, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Київської області, яким просив зобов`язати Службу автомобільних доріг у Київській області (ідентифікаційний код: 26345736) привести в попередній стан земельну ділянку, розташовану у смузі відведення автомобільної дороги М-01 Київ Чернігів- Нові Яриловичі км 23 + 0 -kM 23+170 праворуч, шляхом знесення (демонтажу) самочинно влаштованого майданчику для паркування автомобілів та заїзду до нього (асфальтованої дороги).

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2023 року у справі № 911/2028/22 було вирішено задовольнити позовні вимоги частково, зобов`язано Службу автомобільних доріг у Київській області привести в попередній стан земельну ділянку, розташовану у смузі відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі шляхом знесення (демонтажу) самочинно влаштованого майданчику для паркування автомобілів.

Станом на дату подачі цього позову до суду спірну земельну ділянку до попереднього стану не приведено.

Також, завдана позивачу шкода не відшкодована, з огляду на що він звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Служби автомобільних доріг у Київській області збитків, завданих в результаті неналежного утримання Службою автомобільних доріг у Київській області смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 - км 23+170 праворуч, 21 лютого 2020 року на дільниці кабельної лінії JUP - 27 кВ сталася аварія, що призвела до припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-РК».

Неналежне утримання відповідачем смуги відведення автомобільної дороги проявилось в тому, що він з 15.07.2016 року (коли згідно з даними супутникової зйомки розпочалось незаконне влаштування майданчика для паркування автомобілів) та по теперішній час не вживає заходів з метою приведення смуги відведення на ділянці автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 - км 23+170 праворуч у належний стан.

Як наслідок в результаті постійного механічного навантаження на кабель протягом декількох років відбулося руйнування зовнішнього та внутрішніх шарів ізоляції кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та 21.02.2020 року замикання його центральної жили на екран, внаслідок чого було припинено електропостачання квітного комбінату позивача більш ніж на 32 години.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача витрати на ремонт кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та відновлення електропостачання в сумі 110 573,57 грн.

Також, позивач поніс збитки у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди), який за Висновком експертного дослідження № 9-08/20 від 22.08.2020 року склав 1076367,06 грн.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Зазначив, що 11.05.2006 року відповідачем, як балансоутримувачем автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, було видано позивачу технічні умови вих. № 6c/71 на прокладання кабелю електропостачання вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі з км 21 + 000 до км 24 + 000 праворуч та вздовж автомобільної дороги Н100601 Бровари Княжичі з км 1+200 до км 2 + 420 праворуч, з км 2 + 420 до км 4+560 ліворуч, з км 4 + 560 до км 4 + 701 праворуч з переходами автомобільної дороги Н100601 на км 2 + 420 км 4 + 560 4 + 701 (далі - Технічні умови).

Відповідно до пункту 11 Технічних умов при прокладанні кабелю електропостачання в смузі відводу автодороги і при її перетині присутність представника Служби на стадії приймання та включення його в акт «Прихованих робіт» є обов`язковим.

Зазначена умова була встановлена з метою здійснення контролю за розташуванням кабелю відносно автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі: контролю глибини його укладання (не менше ніж 1 м), ущільнення грунту в траншеї для запобігання просадки і пробою кабелю, виконання обов`язкових заходів із захисту кабелю від механічних пошкоджень.

Проте вказана вимога, встановлена Технічними умовами, позивачем виконана не була, представників Служби не було повідомлено про початок виконання робіт з прокладання кабелю, що позбавило Службу як балансоутримувача автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі можливості здійснити контроль за дотриманням технічних умов під час прокладання кабелю електропостачання вздовж автомобільної дороги.

Введення кабельної лінії ДПР-27,5 кВ в експлуатацію було здійснено 04.10.2006 року комісією, призначеною директором ТОВ «Камелія-РК», без включення до її складу представника Служби.

Після введення кабельної лінії ДПР-27,5 кВ в експлуатацію відповідача не було повідомлено як землекористувача та балансоутримувача автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі про вчинення таких дій.

Згідно з пунктом 3 ордеру (дозволу) на право виконання робіт з прокладання кабелю № 17c/2 від 06.06.2006 року (далі - ордер) позивача було зобов`язано здати ділянку дороги по акту власнику - відповідачу. Однак ця вимога не була виконана позивачем.

Отже, невиконання позивачем Технічних умов щодо забезпечення обов`язкової участі представника відповідача під час прокладання кабелю електропостачання та в подальшому порушення вимог Ордеру щодо передачі земельної ділянки після виконання робіт її власнику - відповідачу, а також ненадання будь-якої інформації (документів) про його влаштування, фактичні показники та експлуатаційний стан протягом більш ніж 13 років з дня його влаштування, свідчить про відсутність виникнення будь-яких обов`язків у відповідача щодо вжиття заходів з його збереження.

Твердження позивача про наявність інформаційних контрольних стовпчиків по осі кабельної лінії протягом всього періоду експлуатації, у тому числі їх наявності станом на день настання аварії, жодними доказами не підтверджено.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, аварія на кабельній лінії ДПР-27,5 кВ виникла 21.02.2020 о 12 год. 24 хв., біля ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК», вздовж автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі.

У протоколі огляду місця події від 22.02.2020 року, складеного слідчим Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, зафіксовано, що на земельній ділянці, де сталось пошкодження кабелю, були розміщені автомобілі.

Разом з цим у листі Виробничого підрозділу Дарницької дистанції електропостачання регіональної філії «Південно-західна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18.05.2020 року № E4-6-4/149 зазначено, що причиною відключення лінії ДПР-27,5 кВ стало коротке замикання при пошкодженні кабельної лінії, яка знаходиться на балансі ТОВ «Камелія PR». Кабель в місці пошкодження був незахищений від механічних пошкоджень, згідно п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, що могло призвести до пошкодження кабельної лінії ТОВ «Камелія-РК».

Вказане свідчить, що позивач не виконав вимоги п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, яким встановлено, що у разі перетину з кабельною лінією автомобільних доріг, кабельну лінію треба прокладати в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження доріг.

Окрім того, нормами ДСТУ 8751:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні і направляючі пристрої. Правила використання. Загальні технічні вимоги» не передбачено влаштування балансоутримувачами автомобільних доріг будь-яких огороджень по межі смуги відведення автомобільних доріг загального користування.

Отже, несанкціонований рух, зупинка і стоянка транспортних засобів в межах смуг відведення автомобільних доріг може відбутися внаслідок порушення Правил дорожнього руху водіями на будь-якій ділянці в будь-який час, в тому числі в охоронних зонах кабельних ліній. За таких обставин кабельні лінії в зоні відчуження доріг обов`язково повинні бути захищені від механічних пошкоджень згідно п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, чого позивачем не дотримано.

Також відповідач зауважив, що висновок експертного дослідження від 25.08.2020 року № 8-08/20, який позивач надає як доказ підтвердження завданих збитків (упущеної вигоди),є недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам до висновку судового експерта щодо попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2021 року у справі № 916/1740/18 зауважує, що згідно із частиною першою статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).

У зв`язку з чим, відповідач зазначає, що позивачем не доведено як обставину неправомірної поведінки відповідача, так і реальної можливості отримання визначених ним доходів внаслідок такої поведінки відповідача, не підтверджено, що ним вжито всіх заходів, спрямованих на дійсне одержання таких доходів.

Також відповідач заперечив посилання позивача на рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2028/22, яке безпосередньо не стосується питання стягнення збитків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У частині другій статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання.

Як визначено ст. 1166 Цивільного кодексу України (Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1193 Цивільного кодексу України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства відшкодування шкоди та збитків покладається на порушника права чи особу, діями якої завдано шкоду.

Однак, як вбачається з обставин справи, позивач стверджує, що шкода завдана неналежним утриманням відповідачем узбіччя автомобільної дороги, що призвело до облаштування та тривалого існування паркувального майданчику, через експлуатацію якого відбувався постійний тиск на електрокабель (в землі), що спричинило його пошкодження і припинення електропостачання.

Аналізуючи склад правопорушення та його перший елемент - протиправну поведінку відповідача, за твердженням позивача, протиправність поведінки проявилась у невчиненні відповідачем заходів щодо збереження кабельної лінії позивача, яка розміщення у межах смуги відведення автомобільної дороги, балансоутримувачем якої є відповідач.

Проте, враховуючи, що позивачем було порушено технічні умови, видані для прокладання електрокабелю, а також відсутність норми законодавства, якою передбачено встановлення балансоутримувачами автомобільних доріг будь-яких огороджень по межі смуги відведення автомобільних доріг загального користування, у тому числі з метою запобігання паркуванню транспортних засобів, наявність протиправної поведінки та вини позивача не доведено.

Крім того, здійснення невстановленими особами розбирання грунтово-щебеневого шару на місці несанкціонованого паркування транспортних засобів, який частково знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача, мало місце у березні 2023 року та жодним чином не пов`язано з аварією на кабельній лінії позивача, яка сталася 21.02.2020.

Позивачем не доведено, що саме відповідачем облаштовано (санкціоновано, видано дозвіл, тощо) спірний паркувальний майданчик. Такий майданчик фактично являв собою заїзд для фур до промислового об`єкту невизначеним колом осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Тож, з огляду на сутність та визначення такого об`єкту, як автомобільні дороги, відповідний об`єкт призначений для використання необмеженим колом осіб з метою проїзду на транспортних засобах різних (допустимих) габаритів та ваги.

При цьому, цілком логічно, що рух транспортних засобів підрозуміває можливість, необхідність їх зупинки, що допускається на узбіччях доріг. Також вздовж дороги можуть зводитись нові будівлі, комплекси, підприємства, які потребують заїздів транспорту, тому прокладення позивачем кабелю вздовж узбіччя дороги, що було потрібно особисто йому, не може обмежувати інших осіб в здійсненні законної діяльності та будівництва по всій протяжності кабельної лінії.

У зв`язку з чим, позивач мав передбачати відповідні наслідки та необхідність інших осіб користуватись дорогою за її первинним призначенням, і прокладаючи кабель вздовж дороги, мав усвідомлювати потенційну необхідність облаштування з`їздів з дороги, заїздів до розташованих по ходу дороги об`єктів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не дотримано п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок в місці пошкодження. Зокрема, прокладення кабелю було здійснено без дотримання необхідних захисних облаштувань, кабель в місці пошкодження був незахищений від механічних пошкоджень. Якби прокладений позивачем кабель був додатково захищений, як того вимагають Правила улаштування електроустановок, він не зазнав би механічних пошкоджень внаслідок тиску на грунт автомобілів.

Зокрема, як встановлено і наданим позивачем експертним висновком, для забезпечення перетину кабельних ліній автомобільним транспортом згідно з вимогами п.2.3.72 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), необхідно було забезпечити захист кабельних ліній від механічних пошкоджень, шляхом прокладання кабелю в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження; в охоронній зоні лінії проходження кабельної лінії заборонено облаштовувати місце паркування та пересування колісних транспортних засобів, якщо кабель додатково не захищений від механічних впливів; згідно з вимогами п. 2.3.74 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) у разі перетину кабельної лінії в`їздів для автотранспорту у двори, гаражі тощо прокладати кабелі треба в трубах.

Суд не приймає посилання позивача на те, що він не міг передбачати облаштування майданчика для паркування, оскільки позивач з врахуванням суті такого об`єкту, як автомобільна дорога, мав передбачати потенційну необхідність розташування додаткових та нових елементів автомобільної дороги і прокладений ним кабель не повинен був заважати іншим особам, а відповідач не повинен би був його охороняти та берегти.

Крім того, як зазначає відповідач, що не спростовано позивачем, останнім не дотримано вимог Технічних умов щодо обов`язкової присутності представника відповідача під час прийняття кабельної лінії в експлуатацію. Відповідне порушення позивача суттєво впливає на кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки, в разі присутності представника відповідача та виявлення ним факту недотримання позивачем Правил улаштування електроустановок, відповідна кабельна лінія не була б допущена до експлуатації в зоні його відповідальності вздовж автомобільної дороги.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем не доведено завдання шкоди (збитків) безпосередньо відповідачем і такі збитки були наслідком власної недбалості позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд не вбачає необхідності досліджувати по суті обґрунтованість нарахування розміру збитків, оскільки підстави для стягнення збитків відсутні.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення 1 186 934,25 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 15.12.2023 року