Ухвала

від 14.12.2023 по справі 925/1081/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 грудня 2023 року справа № 925/1081/19

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю представника ОСОБА_1 в режимі відеоконференції адвоката Бєлкіна Л. М., товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" в особі Хлівної Г.А., Косменюка О.М. із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" про стягнення 58934,39 грн.,

УСТАНОВИВ:

20 жовтня 2023 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19.

Як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 у своїй заяві від 19.10.2023 вказав на зроблений Верховним Судом і викладений у його постанові від 26.09.2023 у справі №925/615/22 висновок про те, що у разі якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки в статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був, що відповідає приписам статті 42 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України.

Автоматизована система діловодства господарського суду для розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.10.2023 у справі №925/1081/19 визначила суддю Дорошенка М.В.

Ухвалою від 25.10.2023 Господарський суд Черкаської області за заявою ОСОБА_1 від 19.10.2023 відкрив провадження за нововиявленими обставинами, призначив судове засідання з розгляду вказаної заяви на 10 год. 00 хв. 24.11.2023 в приміщенні господарського суду.

Ухвалою від 24.11.2023 Господарський суд Черкаської області відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишив заяву ОСОБА_1 від 19.10.2023 без руху та установив заявнику строк з для усунення недоліків заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області доказів сплати в установленому порядку 2881,50 грн. судового збору.

27 листопада до Господарського суду Черкаської області разом із відповідною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Бєлкіна Л.М. надійшли докази своєчасного усунення встановлених ухвалою від 24.11.2023 недоліків заяви від 19.10.2023.

Ухвалою від 30.11.2023 Господарський суд Черкаської області вирішив продовжити розгляд заяви ОСОБА_1 від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 в судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 14.12.2023 в приміщенні господарського суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.12.2023, господарський суд заслухав учасників справи (їх представників), зясував обставни справи, дослідивши наявні у ній письмові докази і дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" як до правонаступника товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" про стягнення 58934,39 грн., у тому числі: 21861,80 грн. балансовій вартості частини майна, пропорційній частці позивача у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" (залишок суми заборгованості), 30116,06 грн. інфляційних втрат та 6956,53 грн. три проценти річних.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він був акціонером публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", яке за рішенням загальних зборів акціонерів від 22.04.2013 було реорганізоване шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", у зв`язку з чим позивачу було надане зобов`язання від 19.07.2013 №82 на видачу йому частки у статутному капіталі цього товариства з додатковою відповідальністю в розмірі 3,3742%, що становить 47469,25 грн. Рішенням загальних зборів учасників (засновників) товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" від 11.09.2015 позивача виключено із складу учасників (засновників) цього товариства, а його частку передано до резервного фонду для проведення розрахунків з вибулими учасниками (засновниками). 25.05.2016 товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" було реорганізоване шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч". На неодноразові вимоги позивача про виплату йому відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" і пункту 6.2 статуту товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" вартості частини майна цього товариства, пропорційній частці позивача у його статутному капіталі, відповідач як правонаступник товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" виплатив позивачу у серпні 2019 року, тобто з порушенням встановленого строку, частину заборгованості в сумі 57000,00 грн., що на 21861,80 грн. менше від належної позивачу суми, визначеної на підставі балансу товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" за 2015 рік.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" про стягнення 58934,39 грн. відмовлено повністю через не доведення позивачем факту набуття ним статусу учасника товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", а отже і виникнення у позивача права на передбачену статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" і пунктом 6.2 статуту цього товариства виплату вартості частини його майна.

26 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами касаційного перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.20 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 у справі №925/615/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (засновників), скасування реєстраційних дій/записів та проведення реєстраційних дій ухвалив постанову в пунктах 40, 41, 43 і 44 зазначив таке:

40. Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

41. Згідно з частиною першою статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

43. Участь в господарському товаристві є правом особи. У процесі перетворення акціонерного товариства акціонер має право на обмін своїх акцій на частку в товаристві-правонаступнику. Тобто обмін акцій на частку є правом акціонера, який реалізовує його на власний розсуд.

44. У разі, якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки в статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був, що відповідає приписам статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України.

Саме висновок Верховного Суду, викладений ним у його постанові від 26.09.2023 у справі №925/615/22, про те, що у разі якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки в статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був, ОСОБА_1 вважає нововиявленою обставиною для справи №925/1081/19.

Частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частинами четвертою і п`ятою статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, зокрема і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13), що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17).

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінки обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати обставини.

Отже, Висновок Верховного Суду, викладений в його постанові від 26.09.2023 у справі №925/615/22, про те, що у разі якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки в статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був, що відповідає приписам статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України не є обставиною як такою, а є висновком суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у спірних правовідносинах у справі №925/615/22.

Згідно з частиною третьою статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, враховуючи, що вказана ОСОБА_1 у його заяві від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 як нововиявлена обставина насправді не є такою, у задоволенні цієї заяви ОСОБА_1 слід відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 - залишити в силі.

ОСОБА_1 за подання заяви від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 за платіжною інструкцією від 24.11.2023 №0.0.3324799907.1 сплатив 2881,50 грн. судового збору, який у зв`язку із відмовою в задоволенні вказаної заяви слід покласти на заявника - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19. Залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 в силі.

Судовий збір за подання заяви від 19.10.2023 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі №925/1081/19 в сумі 2881,50 грн. покласти на ОСОБА_1 .

Ця ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 15 грудня 2023 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко