Постанова

від 30.11.2023 по справі 916/1947/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1947/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,

за участю представників:

Бальчева Михайла Тимофійовича: не з`явилися

Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД»: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023

(головуючий суддя - Таран С.В., судді - Богатир К.В., Поліщук Л.В.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023

(суддя - Бездоля Д.О.)

у справі №916/1947/22

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД»

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД» (далі - ТОВ «Марконі, ЛТД», Товариство, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів відповідача, оформленого протоколом б/н від 04.08.2022.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача у зв`язку з незаконністю оскаржуваного останнім рішення загальних зборів ТОВ «Марконі, ЛТД», яким безпідставно виключено ОСОБА_1 зі складу учасників вказаного товариства.

3. Позивач у позові зазначає, що погасити заборгованість у встановлений строк не вбачалося можливим, через скрутне матеріальне становище, яке пов`язане з наслідками пандемії коронавірусної хвороби, в подальшому форс-мажорними обставинами (у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України).

4. Також позивач вказує на те, що він просив ТОВ «Марконі, ЛТД» провести загальні збори учасників Товариства після закінчення в Україні воєнного стану.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 у справі №916/1947/22 у задоволенні позову відмовлено повністю, здійснено розподіл судових витрат.

6. Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем незаконності оскаржуваного ним рішення загальних зборів.

7. Суд першої інстанції вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин щодо: внесення позивачем вкладу до статутного капіталу відповідача у розмірі 250 000,00 грн; надання Товариством позивачеві відтермінування для погашення заборгованості з внесення вкладу до 28.02.2022 або іншого строку після цієї дати; настання у спірних відносинах для позивача, який проживає на території іншої держави, форс-мажорних обставин; звернення позивача до відповідача з проханням про перенесення дати проведення загальних зборів; неможливості позивача взяти участь у загальних зборах 04.08.2022, в тому числі, в режимі відеоконфереції. Водночас матеріалами справи підтверджується, що позивач про загальні збори був повідомлений з дотриманням строків, визначених Законом та розглянуті на спірних зборах питання відповідають порядку денному, зазначеному у повідомленні, яке отримав позивач.

8. Водночас місцевий господарський суд також наголосив на тому, що дії відповідача у спірних правовідносинах, які полягають у виключенні ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Марконі, ЛТД» та зменшенні статутного капіталу цього Товариства, перебувають під мораторієм (забороною), встановленим постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», оскільки мають наслідком припинення (відчуження) корпоративних прав позивача та зменшення у грошовому виразі статутного капіталу відповідача відносно осіб, що пов`язані з державою-агресором, а отже є нікчемними, тобто такими, що не несуть юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 змінено рішення, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 залишено без змін.

10. Постанова мотивована тим, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів у даній справі не відповідає належним та ефективним способам захисту.

11. Належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема, відновити розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

12. Дослідивши підстави позову у даній справі, мету та спрямованість останнього через призму доводів позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані на відновлення становища, що існувало до стверджуваного ним порушення його прав, а саме: він прагне поновити себе у складі учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», який існував до 04.08.2022, тобто до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Марконі, ЛТД» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а рішення місцевого господарського суду змінити в мотивувальній частині щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.

14. Скаржник у касаційній скарзі, в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

15. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №911/2446/21, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (щодо ефективного способу захисту).

16. Скаржник вказує на те, що рішення загальних зборів ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлене протоколом від 04.08.2022, не було реалізоване, на його підставі не вносилися відповідні зміни щодо розміру статутного капіталу та/або розміру часток у статутному капіталі та/або складу учасників товариства до Єдиного державного реєстру.

17. Крім того, відповідач вказує на відсутність висновку щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 у подібних правовідносинах. Скаржник зазначає, що до спірних правовідносин не застосовується мораторій, запроваджений зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу від позивача не надійшло.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

19. 05 травня 1999 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

20. Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД», оформленим протоколом №1 від 25.02.2014, вирішено прийняти до складу учасників даного товариства, зокрема, ОСОБА_1 з внеском до статутного капіталу товариства у вигляді грошових коштів у сумі 250 000,00 грн; збільшити розмір статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн та здійснити перерозподіл часток учасників, відповідно до якого частка позивача складає 25%; внести зміни до статуту товариства і провести їх державну реєстрацію.

21. Згідно з п.п. 1.8, 6.10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД», затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №1 від 25.02.2014, одним з учасників вказаного товариства виступає ОСОБА_1 (громадянин російської федерації), частка якого у статутному капіталі Товариства становить 25%.

22. 22 квітня 2019 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД», на яких прийняте рішення, оформлене протоколом б/н від 22.04.2019, про внесення змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до статуту Товариства, що пов`язані з приведенням їх у відповідність із Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018, та про затвердження змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції.

23. Відповідно до п. 1.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД», затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом б/н від 22.04.2019, статутний капітал товариства складає 1 000 000,00 грн. Учасниками даного товариства є ОСОБА_2 (громадянин України, розмір внеску - 250 000,00 грн, що відповідає 25% статутного капіталу Товариства); ОСОБА_3 (громадянин України, розмір внеску - 250 000,00 грн, що відповідає 25% статутного капіталу Товариства); ОСОБА_4 (громадянин України, розмір внеску - 250 000,00 грн, що відповідає 25% статутного капіталу Товариства); ОСОБА_1 (громадянин російської федерації, розмір внеску - 250 000,00 грн, що відповідає 25% статутного капіталу Товариства).

24. Обставина невнесення позивачем внеску до статутного капіталу відповідача визнається сторонами.

25. 08 грудня 2021 року ТОВ «Марконі, ЛТД» звернулося до позивача із попередженням про прострочення вкладу, в якому позивачеві був встановлений строк для погашення заборгованості до 31.12.2021 та попереджено, що у разі не внесення вкладу для погашення заборгованості у розмірі 250 000,00 грн протягом додаткового строку, буде вирішене питання про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства. Згідно з поясненнями позивача зазначене попередження він отримав засобами телефонного зв`язку 08.12.2021.

26. Позивач зазначає, що він, в усній формі, звертався до інших учасників Товариства щодо надання йому відтермінування на внесення вкладу до статутного капіталу, проте письмового спілкування з цього приводу між останніми не здійснювалось. У матеріалах справи відсутні докази встановлення відповідачем позивачу додаткових строків для сплати внеску до статутного капіталу.

27. ТОВ «Марконі, ЛТД» було ініційовано питання щодо скликання та проведення загальних зборів товариства 03.03.2022, 20.04.2022 та 03.06.2022, проте, за поясненнями сторін, такі збори фактично не відбулись.

28. 21 червня 2022 року ТОВ «Марконі, ЛТД» оформило повідомлення про скликання загальних зборів ТОВ «Марконі, ЛТД» на 04.08.2022 об 11:00, за адресою: АДРЕСА_1 , з наступним порядком денним: 1) виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 , зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частки ОСОБА_1 ; 2) затвердження нової редакції статуту товариства.

У вказаному повідомленні зазначено про можливість взяти участь у загальних зборах у режимі відеоконференції. Вказане повідомлення позивач отримав особисто 27.06.2022, що підтверджується відміткою з підписом позивача та останнім визнається.

29. Позивач наголошує на тому, що він повідомляв Товариство про неможливість бути присутнім на зборах 04.08.2022, що обумовлено військовими діями в Україні та просив Товариство провести збори після закінчення воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав позивача. Як зазначив позивач, таке повідомлення було здійснено в усній формі, письмового звернення до Товариства позивач відповідачеві не направляв.

30. 04 серпня 2022 року відбулись загальні збори ТОВ «Марконі, ЛТД», на яких були присутні учасники Товариства: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що володіють 75 % голосів.

31. У порядку денному загальних зборів зазначено такі питання: 1) виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 , зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частки ОСОБА_1 ; 2) затвердження нової редакції Статуту.

32. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлених протоколом від 04.08.2022, виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_1 ; зменшено статутний капітал Товариства з 1 000 000,00 грн на 750 000,00 грн, що дорівнює 100 % статутного капіталу Товариства; розподілено частки у статутному капіталі Товариства між учасниками наступним чином: громадянин України ОСОБА_2 володіє 250 000,00 грн, що складає 33 % статутного капіталу; громадянин України ОСОБА_3 володіє 250 000,00 грн, що складає 34 % статутного капіталу; громадянин України ОСОБА_4 володіє 250 000,00 грн, що складає 33 % статутного капіталу. Затверджено нову редакцію статуту Товариства.

33. Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлених протоколом від 04.08.2022, звернувся з відповідним позовом до суду.

Позиція Верховного Суду

34. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Відповідач у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а рішення місцевого господарського суду змінити в мотивувальній частині щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації».

36. Скаржник зазначає, про помилковість висновків суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин мораторію, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022, та помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо неналежного способу захисту обраного позивачем.

37. Верховний Суд переглядає в касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

38. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

39. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

40. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

41. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

42. Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

43. У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

44. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

45. У постанові від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20 Верховний Суд зазначив, що якщо після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників товариства відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників. Задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким виключено учасника зі складу учасників товариства, не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів. Такий спосіб захисту є неефективний.

46. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства.

47. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

48. Верховний Суд у постановах від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, від 01.08.2022 у справі № 907/166/21 зазначив, що у ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства.

49. Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних зборів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до ст. 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №912/2620/21).

50. Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 911/2446/21, на яку відповідач посилається в касаційній скарзі, вказав на те, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №917/1338/18). У цій справі Велика Палата Верховного Суду визнала належним та ефективним способом захисту вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо перерозподілу часток.

Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

Отже, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.

51. Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду, та вказуючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, не врахував, що відомості щодо зміни складу учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства не були внесені до Єдиного державного реєстру на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлених протоколом від 04.08.2022, тому дійшов помилкового висновку, про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права та про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

52. Предметом позову в цій справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлених протоколом від 04.08.2022.

53. Як встановлено судом першої інстанції позивач про загальні збори був повідомлений з дотримання строків, визначених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та розглянуті на спірних зборах питання відповідають порядку денному, зазначеному в повідомленні, яке отримав позивач.

У матеріалах справи відсутні докази внесення позивачем вкладу до статутного капіталу відповідача у розмірі 250 000,00 грн; надання Товариством позивачу відтермінування для погашення заборгованості з внесення вкладу до 28.02.2022 або іншого строку після цієї дати; настання у спірних відносинах для позивача, який проживає на території іншої держави, форс-мажорних обставин; звернення позивача до відповідача з проханням про перенесення дати проведення загальних зборів; неможливості позивача взяти участь у загальних зборах 04.08.2022, в тому числі, в режимі відеоконфереції.

54. З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, суд дійшов висновку про непідтвердження позивачем доводів позовної заяви для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлених протоколом від 04.08.2022.

Водночас дії відповідача у спірних правовідносинах, які полягають у виключенні позивача зі складу учасників відповідача та зменшенні статутного капіталу відповідача, перебувають під мораторієм (забороною), встановленим Урядом України, оскільки мають наслідком припинення (відчуження) корпоративних прав позивача та зменшення у грошовому виразі статутного капіталу відповідача відносно осіб, що пов`язані з державою-агресором, а отже є нікчемними, тобто такими, що не несуть юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

55. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

56. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

57. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей строк був продовжений на підставі відповідних Указів Президента України та триває і станом на цей час.

58. Відповідно до п. 3, 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Кабінету Міністрів України доручено невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

59. Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі № 910/4052/22 зазначив, що в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними змінами, внесеними указами Президента України), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

60. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

61. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;

2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації.

62. Таким чином, зазначеною постановою установлено мораторій (заборону) на:

виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи, відповідно до зазначеного переліку;

відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російської федерації або особами, пов`язаними з державою-агресором, окрім зазначених винятків;

відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або російської федерації.

63. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб, перелік яких наведений у зазначеній постанові, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом, та зазнають обмежень дії таких осіб та дії на користь таких осіб перелік, яких зазначений у цій постанові. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.

64. Мораторій у законодавстві України розуміється як тимчасове відстрочення виконання зобов`язань або заборона вчинення певних дій, що вводитися уповноваженим органом державної влади в певній частині або на всій території країни, для певної категорії або для всього населення країни з підстав, що прямо передбачені законом та пов`язані з настанням надзвичайних обставин.

65. У процесуальному сенсі під мораторієм можна розуміти призупинення реалізації певного процесуального права або виконання певного обов`язку.

66. Суд першої інстанції встановив, що позивач є громадянином російської федерації та учасником ТОВ «Марконі, ЛТД» з часткою 25 відсотків статутного капіталу, який не проживає на території України.

67. Позивач повідомив суду, що він не проживає на території України та є громадянином Республіки Болгарія, на підтвердження чого зазначив у позові адресу проживання: 9000, Болгарія, Варна, вул. Южен Залив 4, вх. 12, ет. 2, ап. 1 та подав суду копію паспорта.

68. Водночас, згідно з наявними у справі протоколом зборів учасників відповідача від 25.02.2014, статутами відповідача, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань держави Україна, зробленим судом станом на час подання позивачем позову, позивач є громадянином російської федерації та зареєстрований за адресою: російська федерація, АДРЕСА_2 .

69. На спростування цих обставин позивач не подав суду жодного належного і допустимого доказу.

70. Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України (у редакції чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

71. За приписами ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

72. Тобто, корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

73. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

74. Виключення учасника товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків, є санкцією за невиконання корпоративних обов`язків перед товариством.

75. Дії з виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, перебувають під мораторієм, встановленим п. 2 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 (будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав особами, пов`язаними з державою-агресором), оскільки відповідач оспорюваним рішенням загальних зборів припинив корпоративні права позивача, зменшив статутний капітал ТОВ «Марконі, ЛТД» та звільнив позивача від солідарної відповідальності, передбаченої ст. 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

76. Відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що позивач не вніс грошових коштів, як вкладу до статутного капіталу ТОВ «Марконі, ЛТД», у зв`язку з чим, у позивача відсутні майнові права щодо Товариства, зокрема, права на участь у розподілі прибутку, отримання частини майна у разі ліквідації Товариства.

77. Водночас Верховний Суд констатує, що корпоративні права не обмежуються правом на участь у розподілі прибутку, отриманні частини майна у разі ліквідації Товариства. Крім того, як зазначалося вище учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

78. Верховний Суд враховує, що незважаючи на те, що позивач, як учасник ТОВ «Марконі, ЛТД», який більше 8 років не сплачував свій вклад, ТОВ «Марконі, ЛТД» лише після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 03.03.2022 № 187, рішенням загальних зборів ТОВ «Марконі, ЛТД», оформленим протоколом від 04.08.2022, виключило позивача зі складу учасників Товариства та зменшило статутний капітал Товариства на розмір неоплаченої частки.

79. Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Марконі, ЛТД», оформлене протоколом від 04.08.2022, спрямоване на уникнення поширення на ТОВ «Марконі, ЛТД» дії мораторію, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 зазначеної постанови установлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи, зокрема юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

80. З огляду на зазначене, суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про те, що виключення позивача, як учасника ТОВ «Марконі, ЛТД», який несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу (250 000,00 грн), перебувають під мораторієм, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

82. Пунктом 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

83. Згідно зі ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

84. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, касаційна скарга - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі, ЛТД» задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 916/1947/22 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 у справі №916/1947/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

О. Р. Кібенко