Постанова

від 13.12.2023 по справі 344/2320/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 344/2320/13-ц

провадження № 61-13677св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Інвестохіллс Веста»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Широких Юлія Валеріївна, на постановуІвано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І.В., Томин О. О., від 09 серпня 2023 року, а також ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Баландіна Юлія Юріївна, на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді

Хоростіля Р. В. від 25 квітня 2013 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І.В., Томин О. О., від 09 серпня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У лютому 2013 року ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником якого є

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач ПАТ «Дельта-Банк» зазначав, що 27 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого було ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі

70 000,00 дол. США зі сплатою 13,00% річних на строк до 20 квітня 2032 року.

3. З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

4. Позивач посилався на те, що позичальниця належним чином не виконує свої кредитні зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 28 січня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 848 803,32 грн, з яких:

533 324,93 грн - заборгованість по кредиту; 288 908,98 грн - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 26 569,40 грн. - заборгованість за комісією.

5. Ураховуючи наведене, ПАТ «Дельта-Банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 101/фкв-07 та додатковим договором до нього від 27 квітня 2007 року в розмірі 848 803,32грн.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Дельта-Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі

848 803,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з неї та з поручителя ОСОБА_2 у солідарному порядку.

8. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено. Замінено ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» щодо виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року у справі

№ 344/2320/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

№ 101/ФКВ-07.

9. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року залишено без задоволення.

10. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 липня

2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, зазначивши про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

12. Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 липня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

13. Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.

14. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня

2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 25 квітня 2013 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником якого є

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», заборгованість за кредитним договором у розмірі 848 803,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вжив всіх заходів щодо з`ясування місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 , у зв`язку із чим не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт невиконання позичальницею своїх зобов`язань за кредитним договором.

Узагальнені доводи касаційних скарг

16. 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Широких Ю. В., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

17. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,

що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків

щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановахВеликої Палати Верховного Суду від28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 05 квітня

2023 року у справі № 910/4518/16 та у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі

№ 761/29966/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 641/11984/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував відсутність у матеріалах справи доказів надання кредиту у розмірі та строки, встановлені у договорі. При перевірці розміру заборгованості суд не врахував повторне заявлення кредитором вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101/ФКВ-07

від 27 квітня 2007 року (вперше позов було подано 15 січня 2009 року, справа

№ 2-1672/2009), зобов`язання за яким припинені на підставі статті 601 Цивільного кодексу України (рішення Івано-Франківського міського суду

від 19 березня 2010 року у справі № 2-837/2010).

19. Зауважує про неправомірне нарахування кредитором процентів після пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а також нікчемність умов кредитного договору щодо нарахування комісії.

20. 18 вересня 2023 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат

Баландіна Ю. Ю., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 рокуу справі № 202/4494/16-ц,

від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 463/6228/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином розмір кредитної заборгованості, не врахували факт припинення кредитних зобов`язань за спірним кредитним договором на підставі статті 601 ЦК України відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили (справа № 2-837/2010).

23. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував факт відсутності в матеріалах справи доказів видачі спірного кредиту, належних доказів наявності заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі, визнання кредитором у досудовій вимозі факту наявності заборгованості за кредитним договором станом на 26 грудня 2012 року у сумі 26 569,40 грн, а також повторного звернення кредитора до суду із вимогами про стягнення кредитної заборгованості. Вважає, що у справі, яка переглядається в касаційному порядку, відсутній предмет спору, а ухвалені у ній судові рішення є такими, що не відповідають принципам правової визначеності.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 09 серпня 2023 року залишено без руху для усунення недоліків.

25. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарженнязаочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2013 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 344/2320/13-ц за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

26. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою,

27. 10 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

28. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

29. 16 жовтня 2023 року позивач ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить суд відмовити у її задоволенні.

30. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, зокрема щодо видачі позичальниці кредиту та невиконання нею своїх зобов`язань з повернення грошових коштів, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. Розмір заявленої заборгованості підтверджується належними доказами, зокрема наданими банком виписками по рахунку за кредитним договором з 01 січня 2010 року по 19 липня 2021 року, а також детальним розрахунком боргу. Доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором відповідачі не надали, а тому відсутні правові підстави для визнання таких кредитних зобов`язань припиненими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. 27 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101/ФКВ-07 та додатковий договір до нього, згідно з умовами якого остання отримала кредит в розмірі 70 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі

13 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту 20 квітня 2032 року.

32. З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 27 квітня 2007 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки

№101/П-07, згідно з умовами якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 в тому ж обсязі, що і боржник, відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

33. 30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, згідно з умовами якого ТОВ «Український промисловий банк» відступило позивачу ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі право грошової вимоги до відповідачів.

34. Згідно з довідкою ПАТ «Дельта Банк» від 28 січня 2013 року та розрахунку заборгованості станом на 28 січня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становила 848 803,32 грн, з яких: 533 324,93 грн (що в еквіваленті складає 66 724 дол. США) - заборгованість за кредитом; 288 908,98 грн (що в еквіваленті складає 36 145,25 дол. США) - заборгованість за відсотками; 26 569,40 грн - заборгованість за комісією.

Позиція Верховного Суду

35. Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

36. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

37. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

39. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

40. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

41. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

42. Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

43. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

44. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

45. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

46. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

47. Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

48. Спірні правовідносини стосуються виконання зобов`язань за кредитним договором №101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року.

49. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачі належним чином не виконують взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь кредитора.

50. Водночас, визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, суд апеляційної інстанції взяв до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, зазначивши, що відповідачі не надали відповідних доказів на підтвердження виконання ними кредитних зобов`язань.

51. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

52. Заперечуючи проти заявлених ПАТ «Дельта Банк» позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року, відповідачі зауважували про наявність рішення Івано-Франківського міського суду від 19 березня 2010 року у справі № 2-837/2010 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «Новекс», про розірвання договору та зарахування зустрічних вимог.

53. Так, зазначеним судовим рішенням було задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 . Розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 84 від 27 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та

ТОВ «Український промисловий банк». Здійснено зарахування вимог

ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 по кредитному договору № 101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року на суму 558 541,12 грн та вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про повернення коштів, внесених до Фонду фінансування будівництва виду А малоповерхового житлового комплексу Західний в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області на суму 558 541,12 грн. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

54. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня

2010 року апеляційну скаргу ТОВ «Український промисловий банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 березня 2010 року залишено без розгляду.

55. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 серпня

2010 року відмовлено ТОВ «Український промисловий банк» в задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення

Івано-Франківського міського суду від 19 березня 2010 року, апеляційну скаргу ТОВ «Український промисловий банк» залишено без розгляду.

56. Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

57. Зарахування однорідних вимог розглядається також як форма захисту від вимоги позивача, що ґрунтується на грошовій претензії відповідача, і тягне за собою взаємне погашення обох вимог повністю або частково.

58. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: у першому - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

59. Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

60. Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року, суд апеляційної інстанції не перевірив зарахування суми у розмірі 558 541,12 грн. У той же час, колегія суддів зауважує, що як наданий у суді першої інстанції

ПАТ «Дельта Банк», так і наданий в суді апеляційної інстанції

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» розрахунок заборгованості не містить інформації про зарахування суми, визначеної судовим рішенням, яке набрало законної сили.

61. Так, згідно з наданими стороною позивача розрахунками заборгованості, станом на 30 червня 2010 року за кредитним договором була нарахована заборгованість: за тілом кредиту у розмірі 66 724,00 дол. США, за процентами - 18 050,36 грн, за комісією - 12 636,22 грн (а.с. 120 - 121, т. 1; а.с. 4-7, т. 5).

62. ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як правонаступник кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги № 2302/К/2 від 31 серпня 2020 року, надало докази передачі обсягу невиконаних зобов`язань за кредитним договором № 101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року у розмірі 66 724 дол. США за тілом кредиту, 36 145,25 дол. - за процентами, 26 569,40 грн - за комісією

(а.с. 53-55, Т. 3).

63. Крім того, колегія суддів звертає увагу на реалізацію кредитором свого права на дострокове стягнення заборгованості ще у січні 2009 року шляхом подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року у розмірі 72 107,78 дол. США та 3 311,21 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 66 724,00 дол. США; заборгованість за процентами - 5 383,78 дол. США; комісія за користування кредитом - 3 311,20 грн (ухвала про залишення позовної заяви без розгляду від 13 вересня 2011 року, а.с. 91-94, Т. 5).

64. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пені припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах від 04 липня

2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

65. Водночас, нарахування комісіїза надання банком фінансових послуг суперечить положенням частини третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору.

66. Виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15).

67. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

68. За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

69. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

71. З урахуванням заявлених позовних вимог, наданих позивачем доказів на їх обґрунтування, а також відповідачами на їх спростування, з огляду на зміну кредитором строку виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення судової вимоги у 2009 році, а також ненадання доказів виконання кредитором судового рішення про зарахування зустрічних вимог на суму 558 541,12 грн (рішення Івано-Франківського міського суду від 19 березня 2010 року у справі

№ 2-837/2010), колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором № 101/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року у розмірі 848 803,32 грн.

72. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, не встановив фактичні обставини справи, не визначився з нормами права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не надав належної обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

73. З огляду на те, що судове рішення суду першої інстанції, з урахуванням вказівок Верховного Суду, було законно скасоване судом апеляційної інстанції з обов`язкових підстав (не повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи), колегія суддів не вбачає правових підстав для його перегляду по суті вирішення спору згідно з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 .

74. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

75. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Широких Ю. В., підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Баландіна Ю. Ю. - задоволенню частково, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Інвестохіллс Веста».

Керуючись статтями 402, 403, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Широких Юлія Валеріївна, задовольнити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Баландіна Юлія Юріївна, задовольнити частково.

3. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

4. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович