Рішення

від 15.12.2023 по справі 320/37978/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року №320/37978/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомНаціонального агентства із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307)доШевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593)провизнання протиправними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просило суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича щодо винесення постанови від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні №71259226 та стягнення з рахунку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 136,56 євро;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні №71259226 та стягнення з рахунку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 136,56 євро;

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути безпідставно стягнуті на підставі виконавчого провадження №71259226 кошти у розмірі 136,56 євро на рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за наступними реквізитами:

Bank name: JOINT STOCK COMPANY THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE

Adress: ANTONOVYCHA STR.127

Town/city: KYIV

Country: UKRAINE

Postcode: 03150

IBAN: UA353223130000025305000000231

S.W.I.F.T.: EXBS UA UX.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незважаючи на той факт, що позивачем вчинено дії щодо добровільного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №260/799/22, старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 496,20 грн та стягнення з рахунку позивача 136,56 євро, що на думку позивача порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначив, що оскільки рішення суду виконано боржником після відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір підлягає стягненню. Щодо повернення стягнутих коштів зазначив, що кошти в сумі 4757,9 грн перебувають на гривневому депозитному рахунку відділу, а тому з огляду на вимоги Постанови Національного банку України № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідач може повернути кошти лише на гривневий, а не валютний рахунок.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи вирішено продовжувати в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, установив наступні обставини.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеним без зміни постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, у справі №260/799/22 за позовом Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августа Волошина» до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Позивач або Національне агентство) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано Національне агентство у встановленому порядку внести інформацію про сертифікати про акредитацію освітніх програм Приватного закладу вищої освіти Карпатський університет імені Августина Волошина, виданих визнаним в Україні іноземним акредитаційним агентством Центром оцінювання якості у вищій освіті Республіки Литва (Centre for Quality Assessment in Higher Education (Lithuania)), а саме, щодо: освітньої програми Психологія за спеціальністю 053 Психологія першого (бакалаврського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D-182 від 22 червня 2020 року (оновлений у 2021 році) з терміном дії до 31 липня 2023 року; освітньої програми Психологія за спеціальністю 053 Психологія другого (магістерського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D-183 від 22 червня 2020 року (оновлений у 2021 р.) з терміном дії до 31 липня 2023 року; освітньої програми Фінансовий менеджмент та банківська справа за спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа та страхування першого (бакалаврського) ступеня вищої освіти, Сертифікат № D1- 143 від 10 серпня 2021 року з терміном дії до 31 липня 2024 року; освітньої програми Правознавство та правозахисна діяльність за спеціальністю 081 Право першого (бакалаврського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D1- 159 від 10 вересня 2021 року з терміном дії до 30 вересня 2024 року. Стягнуто на користь Приватного закладу вищої освіти Карпатський університет імені Августина Волошина із Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн.

В подальшому, з метою добровільного виконання рішення суду, Головою Національного агентства було видано наказ від 13.12.2022 № 26-аг, яким зобов`язано відділ діловодства та технічного забезпечення діяльності Національного агентства внести у встановленому порядку інформацію про сертифікати про акредитацію освітніх програм Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» видані Центром оцінювання якості у вищій освіті Республіки Литва (Centre for Quality Assessment in Higher Education (Lithuania)).

Також, наказом від 13.12.2022 № 26-аг було зобов`язано відділ бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення діяльності виплатити Приватному закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962 грн. 00 коп. (а.с. 9-10).

Відтак, 15.12.2022 Національним агентством з метою добровільного виконання рішення суду було подано на оплату платіжне доручення №00002074 на суму 4962,00 грн. до Державної казначейської служби України, яке було взято на облік та зареєстровано в органах ДКСУ (а.с. 11).

Станом на 31.12.2022 така заборгованість органами ДКСУ не була погашена та була відображена у річній звітності Національного агентства. Кредиторську заборгованість було перереєстровано платіжним дорученням за№ 00000034 від 25.01.2023.

13.03.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном Артемом Андрійовичем було відкрито виконавче провадження №71259226 про стягнення заборгованості у розмірі 4 962 грн.

Крім того 13.03.2023 винесено постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 469,2 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

Органами Державної казначейської служби України 21.03.2023 було перераховано на рахунок Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962 грн. 00 коп. (а.с. 12).

22.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до АТ «Укрексімбанк».

Оскільки рахунки боржника відкриті в іноземній валюті, державним виконавцем підготовлено та направлено на адресу АТ «Укрексімбанк» платіжну інструкцію № 71259226 від 01.05.2023 та зобов`язано банк протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі 136,56 євро для погашення боргу та перерахувати на депозитний рахунок відділу.

08.05.2023 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 5504,1 грн, примусово списані з рахунку боржника.

09.05.2023 державним виконавцем винесено розпорядження № 71259226 щодо перерахування коштів у розмірі 496,2 грн як виконавчого збору та 250 грн як витрат виконавчого провадження.

Після чого 09.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач звернувся до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (лист від 11.05.2023 №650) та до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (лист від 11.05.2023 № 649) з проханням повернути безпідставно стягнуті кошти в сумі 136,56 євро (EUR) та закінчити виконавче провадження, оскільки рішення суду було виконано добровільно ще до моменту відкриття виконавчого провадження, а підстави для примусового виконання вказаного рішення суду та стягнення виконавчого збору і мінімальних витрат виконавчого провадження - відсутні.

Позивач наголошує на тому, що на зазначені листи відповіді відповідачем не надано.

Позивач не погоджуючись з такими діями старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомонова Артема Андрійовича, що вчинені у виконавчому провадженні №71259226, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно вимог ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 статті 27 Закону № 1404 встановлено випадки коли виконавчий збір не стягується.

Крім того, згідно вимог ч. 9 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

З аналізу вказаних норм Закону слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.04.2020 року у справі № 480/3452/19, від 28.01.2021 року у справі № 640/24233/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2023 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві звернувся Приватний заклад вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» із заявою про примусове виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/799/22 щодо стягнення з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти судового збору в розмірі 4962 грн.

13.03.2023 старшим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №71259226 про стягнення заборгованості у розмірі 4962 грн.

Крім того 13.03.2023 винесено постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 469,2 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

Таким чином суд зазначає, що постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору прийнято державним виконавцем на виконання вимог ч. 4 ст. 27 Закону.

При цьому доказів виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем не надано.

Матеріалами справи підтверджується та позивачем не заперечується, що кошти в сумі 4962 грн на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/799/22 було перераховано органами Державної казначейської служби України 21.03.2023, тобто після відкриття виконавчого провадження (а.с. 12).

При цьому доводи позивача про те, що рішення суду було виконано позивачем самостійно ще 13 грудня 2022 року шляхом винесення наказу № 26-аг, яким зобов`язано відділ бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення діяльності виплатити Приватному закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962 грн. 00 коп. та подання на оплату платіжного доручення на суму 4962,00 грн. до Державної казначейської служби України, на думку суду, є необгрунтованими.

Суд зазначає, що винесення наказу яким зобов`язано відділ бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення діяльності виплатити кошти та подання на оплату платіжного доручення, свідчить лише про те, що позивачем вчинялись дії на виконання рішення суду, а також можуть свідчити про поважність чи неповажність своєчасного невиконання рішення суду, проте не свідчать про його належне виконання у повному обсязі.

За рішеннями про стягнення певної суми належним виконанням рішення суду може бути лише сплата такої суми, яку в даному випадку було проведено 21.03.2023, після відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича щодо винесення постанови від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні №71259226 та скасування цієї постанови.

При цьому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону №1404, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1404, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону № 1404, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини 6 статті 48 Закону № 1404, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Суд зазначає, що державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та примусово стягнуто з рахунку позивача кошти в розмірі 5504,1 грн.

Вказані кошти 08.05.2023 надійшли на депозитний рахунок відділу та 09.05.2023 державним виконавцем винесено розпорядження № 71259226 щодо перерахування коштів у розмірі 496,2 грн як виконавчого збору та 250 грн як витрат виконавчого провадження.

Як встановлено судом, відповідачем правомірно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а тому у державного виконавця були достатні підстави для стягнення з позивача суми виконавчого збору - 496,2 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не оскаржується, питання щодо правомірності її винесення та суми, обрахованої державним виконавцем, не ставиться.

А тому суд зазначає, що за наявності чинної, ніким не оскарженої постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, виконавцем правомірно було стягнуто з позивача суму витрат виконавчого провадження 250 грн.

Суд зазначає, що кошти державним виконавцем було стягнуто з рахунку позивача на підставі платіжної інструкції від 01.05.2023 № 71259226, що підтверджується даними Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust. gov.ua/#/search-debtors). Будь-яких постанов про стягнення з рахунку позивача коштів відповідачем не виносилось, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови про стягнення з рахунку позивача 136,56 євро є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивачем самостійно на рахунок стягувача 21 березня 2023 року було перераховано суму судового збору в розмірі 4962 грн.

Як вбачається з матеріалів справи про самостійну сплату позивачем суми судового збору, яка підлягала стягненню у виконавчому провадженні № 71259226, відповідачу стало відомо вже після направлення до банку платіжного доручення, про що державним виконавцем було складено акт від 08.05.2023, а тому станом на час направлення до банку платіжного доручення дії виконавця, вчинені на проведення виконавчих дій, не можуть бути визнані протиправними.

При цьому, як зазначається відповідачем у відзиві, кошти стягнуті державним виконавцем на виконання рішення суду у справі № 260/799/22 в сумі 4757,9 грн перебувають на депозитному рахунку відділу.

Відповідно до п. 1 розд.VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).

Операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.

Як вбачається з платіжної інструкції № 71259226 від 01 травня 2023 року, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust. gov.ua/#/search-debtors), державним виконавцем було стягнуто з позивача сто тридцять шість євро 56 євр.центів на рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкритий у АТ "Укрексімбанк".

На підставі п. 14 Інструкції перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій.

Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до державного виконавця та до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві та до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням повернути стягнуті кошти, проте Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було листом повідомлено про те, що з урахуванням вимог п. 12 Постанови Національного банку України № 18 від 27.02.2022 у відділу відсутня можливість для купівлі іноземної валюти з подальшим поверненням на валютний рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, як надмірно стягнуті кошти. Кошти в сумі 4757,9 грн будуть перераховані на валютний рахунок позивача у разі внесення змін до Постанови Національного банку України або скасування воєнного стану (а.с. 73-74).

Суд зазначає, що Національним банком України 24.02.2022 було прийнято Постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова), якою відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України постановило, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню. Банки вважаються уповноваженими банками, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 4 Постанови НБУ постановив здійснювати безготівкові розрахунки без обмежень.

Крім того згідно вимог п. 12-12 Постанови банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), який має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та вкладних (депозитних) рахунках. Такий клієнт-резидент виконує зобов`язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.

Суд зазначає, що як вбачається з довідки № 153-00/54 від 30.04.2020, наданої відповідачем, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві має відкриті рахунки в іноземній валюті, у тому числі, в Євро.

При цьому відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до банку з платіжною інструкцією та банком було відмовлено у переведенні грошових коштів на рахунок позивача. Так само відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості провести безготівковий розрахунок з позивачем за рахунок коштів, які наявні у нього в іноземній валюті.

Отже доводи відповідача про неможливість повернення безпідставно стягнутих коштів на той рахунок позивача, з якого їх було стягнуто, на думку суду, є необгрунтованими.

З огляду на викладене, відмова відповідача у поверненні позивачу грошових коштів у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № 71259226 від 01.05.2023, не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України.

Суд зауважує, що позивач просить зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути безпідставно стягнуті на підставі виконавчого провадження №71259226 кошти у розмірі 136,56 євро на рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за визначеними реквізитами.

Проте, як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідачем правомірно було стягнуто з позивача виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у сумі 746,2 грн., а тому підстав для зобов`язання відповідача повернути вказану суму коштів у суду немає.

Крім того вимоги щодо визначення конкретних реквізитів рахунку, на який мають бути повернуті кошти, стосуються порядку виконання рішення.

З огляду на викладене, обираючи належний та достатній спосіб захисту прав позивача, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у поверненні позивачу грошових коштів у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № 71259226 від 01.05.2023 та зобов`язати відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнуті за платіжною інструкцією № 71259226 від 01.05.2023, за заявою позивача від 11.05.2023 № 650.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне частково стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 2684,00 грн, сплачених за платіжною інструкцією від 19 травня 2023 року №00001008 (а.с. 61).

В той же час, представником позиавча подано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн., сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 19 травня 2023 року №00001008.

Розглянувши заяву представника позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".

В силу положень частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру у розмірі 496,20 грн та 136,56 євро (еквівалент в гривні 5497,93 грн. за курсом НБУ, який діяв на момент стягнення коштів 08 травня 2023 року.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684,00 гривень.

Відтак, сума судового збору за подання даного позову до суду складає 5368,00 грн.

Додатком до заяви про усунення недоліків представником позивачем додано платіжну інструкцією від 19 травня 2023 року №00001008 про сплату судового збору в розмірі 8052,00 грн (а.с. 61).

Згідно інформації комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", кошти в розмірі 8052,00 грн були зараховані на казначейський рахунок.

Відповідно до вимог пункту 1 частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в розмірі переплаченої суми

Таким чином, оскільки позивачем при поданні позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в більшому розмірі від необхідного, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню, а переплачена сума судового збору в розмірі 2684,00 грн., відповідно до платіжної інсрцкції від 19 травня 2023 року №00001008 (а.с. 61) підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поверненні Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти грошових коштів у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № 71259226 від 01.05.2023.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти, за заявою від 11.05.2023 № 650, грошові кошти у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнуті за платіжною інструкцією № 71259226 від 01.05.2023.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Повернути Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307) судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений 20.05.2023 згідно платіжної інструкції №00001008 від 19.05.2023 на розрахунковий рахунок Київського окружного адміністративного суду.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.