Постанова

від 15.01.2025 по справі 320/37978/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/37978/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Ключковича В.Ю., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Євгейчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича щодо винесення постанови від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та стягнення з рахунку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 136,56 євро;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та стягнення з рахунку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 136,56 євро;

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути безпідставно стягнуті на підставі виконавчого провадження НОМЕР_1 кошти у розмірі 136,56 євро на рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за наступними реквізитами:

Bank name: JOINT STOCK COMPANY THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE

Adress: ANTONOVYCHA STR.127

Town/city: KYIV

Country: UKRAINE

Postcode: 03150

IBAN: НОМЕР_2

S.W.I.F.T.: EXBS UA UX.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем вчинено дії щодо добровільного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №260/799/22, проте старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 496,20 грн та стягнення з рахунку позивача 136,56 євро, що на думку позивача порушує його права та законні інтереси.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року адміністративний позов задовольнено частково.

Визнано протиправною відмову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поверненні Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти грошових коштів у сумі 4757,90 грн, як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № НОМЕР_1 від 01.05.2023.

Зобов`язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти, за заявою від 11.05.2023 №650, грошові кошти у сумі 4757,90 грн, як безпідставно стягнуті за платіжною інструкцією № НОМЕР_1 від 01.05.2023.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Повернуто Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. В. Винниченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40927307) судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений 20.05.2023 згідно платіжної інструкції №00001008 від 19.05.2023 на розрахунковий рахунок Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеним без зміни постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, у справі №260/799/22 за позовом Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августа Волошина» до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Позивач або Національне агентство) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано Національне агентство у встановленому порядку внести інформацію про сертифікати про акредитацію освітніх програм Приватного закладу вищої освіти Карпатський університет імені Августина Волошина, виданих визнаним в Україні іноземним акредитаційним агентством Центром оцінювання якості у вищій освіті Республіки Литва (Centre for Quality Assessment in Higher Education (Lithuania)), а саме, щодо: освітньої програми Психологія за спеціальністю 053 Психологія першого (бакалаврського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D-182 від 22 червня 2020 року (оновлений у 2021 році) з терміном дії до 31 липня 2023 року; освітньої програми Психологія за спеціальністю 053 Психологія другого (магістерського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D-183 від 22 червня 2020 року (оновлений у 2021 р.) з терміном дії до 31 липня 2023 року; освітньої програми Фінансовий менеджмент та банківська справа за спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа та страхування першого (бакалаврського) ступеня вищої освіти, Сертифікат № D1- 143 від 10 серпня 2021 року з терміном дії до 31 липня 2024 року; освітньої програми Правознавство та правозахисна діяльність за спеціальністю 081 Право першого (бакалаврського) ступеню вищої освіти, Сертифікат № D1- 159 від 10 вересня 2021 року з терміном дії до 30 вересня 2024 року. Стягнуто на користь Приватного закладу вищої освіти Карпатський університет імені Августина Волошина із Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн.

З метою добровільного виконання рішення суду, Головою Національного агентства було видано наказ від 13.12.2022 № 26-аг, яким зобов`язано відділ діловодства та технічного забезпечення діяльності Національного агентства внести у встановленому порядку інформацію про сертифікати про акредитацію освітніх програм Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» видані Центром оцінювання якості у вищій освіті Республіки Литва (Centre for Quality Assessment in Higher Education (Lithuania)).

Наказом від 13.12.2022 № 26-аг було зобов`язано відділ бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення діяльності виплатити Приватному закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн (а.с. 9-10).

15.12.2022 Національним агентством з метою добровільного виконання рішення суду було подано на оплату платіжне доручення №00002074 на суму 4962,00 грн до Державної казначейської служби України, яке було взято на облік та зареєстровано в органах ДКСУ (а.с. 11).

Станом на 31.12.2022 така заборгованість органами ДКСУ не була погашена та була відображена у річній звітності Національного агентства. Кредиторську заборгованість було перереєстровано платіжним дорученням за№ 00000034 від 25.01.2023.

13.03.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном Артемом Андрійовичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4 962 грн.

Також 13.03.2023 винесено постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 469,2 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

21.03.2023 органами Державної казначейської служби України було перераховано на рахунок Приватного закладу вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962,00 грн (а.с. 12).

22.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до АТ «Укрексімбанк».

Оскільки рахунки боржника відкриті в іноземній валюті, державним виконавцем підготовлено та направлено на адресу АТ «Укрексімбанк» платіжну інструкцію НОМЕР_1 від 01.05.2023 та зобов`язано банк протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі 136,56 євро для погашення боргу та перерахувати на депозитний рахунок відділу.

08.05.2023 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 5504,1 грн, примусово списані з рахунку боржника.

09.05.2023 державним виконавцем винесено розпорядження № НОМЕР_1 щодо перерахування коштів у розмірі 496,2 грн як виконавчого збору та 250 грн як витрат виконавчого провадження.

09.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач звернувся до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (лист від 11.05.2023 №650) та до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (лист від 11.05.2023 № 649) з проханням повернути безпідставно стягнуті кошти в сумі 136,56 євро (EUR) та закінчити виконавче провадження, оскільки рішення суду було виконано добровільно ще до моменту відкриття виконавчого провадження, а підстави для примусового виконання вказаного рішення суду та стягнення виконавчого збору і мінімальних витрат виконавчого провадження - відсутні.

Проте, як зазначає позивач, на зазначені листи відповіді відповідачем не надано.

Не погоджуючись з такими діями старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомонова Артема Андрійовича, що вчинені у виконавчому провадженні НОМЕР_1, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.

Частиною 1 ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.6 Закону №1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 5 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач згідно з ч.2 цієї ж статті за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою він подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, серед переліченого: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки, а також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з урахуванням вказаного, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 № 1404-VIII).

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону 1404-VIII).

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону 1404-VIII боржник, серед іншого, зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону 1404-VIII).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлений обов`язок виконавця розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 5 вказаної статті Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 1, 2, 3 ст. 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Крім того, відповідно до ч. 9 вказаної статті Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, 10.03.2023 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві звернувся Приватний заклад вищої освіти «Карпатський університет імені Августина Волошина» із заявою про примусове виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/799/22 щодо стягнення з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти судового збору в розмірі 4962 грн.

13.03.2023 старшим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4962 грн.

Разом з тим, 13.03.2023 винесено постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 469,2 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується та позивачем не заперечується, що кошти в сумі 4962 грн на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/799/22 було перераховано органами Державної казначейської служби України 21.03.2023, тобто після відкриття виконавчого провадження (а.с. 12).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновом суду першої інстанції, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від винесені відповідачем правомовірно, у спосіб та в межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича щодо винесення постанови від 13 березня 2023 року про стягнення виконавчого збору з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у розмірі 496,20 грн у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та скасування цієї постанови.

Щодо зобов`язання Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути безпідставно стягнуті на підставі виконавчого провадження НОМЕР_1 кошти у розмірі 136,56 євро на рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, колегія суддів зазначає наступне.

Так, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та примусово стягнуто з рахунку позивача кошти в розмірі 5504,1 грн.

Вказані кошти 08.05.2023 надійшли на депозитний рахунок відділу та 09.05.2023 державним виконавцем винесено розпорядження № НОМЕР_1 щодо перерахування коштів у розмірі 496,2 грн як виконавчого збору та 250 грн як витрат виконавчого провадження.

При цьому, відповідачем правомірно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а тому у державного виконавця були достатні підстави для стягнення з позивача суми виконавчого збору - 496,2 грн та витрат виконавчого провадження - 250 грн.

Матеріали справи свідчать, що кошти державним виконавцем було стягнуто з рахунку позивача на підставі платіжної інструкції від 01.05.2023 № НОМЕР_1, що підтверджується даними Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust. gov.ua/#/search-debtors). Будь-яких постанов про стягнення з рахунку позивача коштів відповідачем не виносилось, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови про стягнення з рахунку позивача 136,56 євро є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позивачем 21 березня 2023 року самостійно на рахунок стягувача було перераховано суму судового збору в розмірі 4962 грн.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що про самостійну сплату позивачем суми судового збору, яка підлягала стягненню у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відповідачу стало відомо вже після направлення до банку платіжного доручення, про що державним виконавцем було складено акт від 08.05.2023, а тому станом на час направлення до банку платіжного доручення дії виконавця, вчинені на проведення виконавчих дій, не можуть бути визнані протиправними.

Як зазначається відповідач, кошти стягнуті державним виконавцем на виконання рішення суду у справі № 260/799/22 в сумі 4757,9 грн перебувають на депозитному рахунку відділу.

Так, згідно з п. 1 розд.VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).

Операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.

З платіжної інструкції № НОМЕР_1 від 01 травня 2023 року, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust. gov.ua/#/search-debtors), вбачається, що державним виконавцем було стягнуто з позивача сто тридцять шість євро 56 євр.центів на рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкритий у АТ "Укрексімбанк".

На підставі п. 14 Інструкції перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій.

Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до державного виконавця та до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві та до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням повернути стягнуті кошти.

Листом Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивача повідомлено про те, що з урахуванням вимог п. 12 Постанови Національного банку України № 18 від 24.02.2022 у відділу відсутня можливість для купівлі іноземної валюти з подальшим поверненням на валютний рахунок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, як надмірно стягнуті кошти. Кошти в сумі 4757,9 грн будуть перераховані на валютний рахунок позивача у разі внесення змін до Постанови Національного банку України або скасування воєнного стану (а.с. 73-74).

Так, Національним банком України 24.02.2022 було прийнято Постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова), якою відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України постановило, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню. Банки вважаються уповноваженими банками, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 4 Постанови НБУ постановив здійснювати безготівкові розрахунки без обмежень.

Згідно вимог п. 12-12 Постанови банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), який має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та вкладних (депозитних) рахунках. Такий клієнт-резидент виконує зобов`язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.

Разом з тим, з довідки № 153-00/54 від 30.04.2020, наданої відповідачем, слідує, що Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві має відкриті рахунки в іноземній валюті, у тому числі, в Євро.

При цьому відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до банку з платіжною інструкцією та банком було відмовлено у переведенні грошових коштів на рахунок позивача. Так само відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості провести безготівковий розрахунок з позивачем за рахунок коштів, які наявні у нього в іноземній валюті.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про неможливість повернення безпідставно стягнутих коштів на той рахунок позивача, з якого їх було стягнуто, на думку суду, є необґрунтованими.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відмова відповідача у поверненні позивачу грошових коштів у сумі 4757,90 грн, як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № НОМЕР_1 від 01.05.2023, не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем правомірно було стягнуто з позивача виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у сумі 746,2 грн.

При цьому, вимоги щодо визначення конкретних реквізитів рахунку, на який мають бути повернуті кошти, стосуються порядку виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також обираючи належний та достатній спосіб захисту прав позивача, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення розовних вимог шляхом визнання протиправною відмови Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поверненні Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти грошових коштів у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнутих за платіжною інструкцією № НОМЕР_1 від 01.05.2023 та зобов`язання Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти, за заявою від 11.05.2023 № 650, грошові кошти у сумі 4757,90 грн., як безпідставно стягнуті за платіжною інструкцією № НОМЕР_1 від 01.05.2023.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 287, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 15 січня 2025 року.