Рішення

від 13.12.2023 по справі 380/15930/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15930/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100198/2 від 25.04.2023;

- визнати протиправним скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023;

- визнати протиправним скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023;

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (папір) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Незважаючи на протиправність вимоги відповідача про надання додаткових документів, позивачем було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 17 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та, -

встановив:

18.04.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» (покупець) та компанією «EUROPAPIER EAST EUROPE GMBH», Австрія (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №ЕР 04/01/2015, предметом якого є придбання паперової продукції, термін дії якого продовжено до 31 січня 2024 року, згідно з додатковою угодою №8 від 11.01.2023. Згідно з контрактом ціна товару вказується в інвойсі на кожну поставку. Положеннями додаткової угоди №9 від 01.03.2023 передбачено, що вантажовідправником і виробником товару за цим договором можуть бути компанії: Mondi SCP a.s. (Словаччина), Mondi Neusiedler Gmbh (Австрія) та SYLVAMO FRANCE SA (Франція), які вказуються в інвойсі на кожну поставку.

Умови поставки також викладені в додатковій угоді №9 від 01.03.2023, зокрема замовлення на чергову поставку покупець робить у письмовій формі із зазначенням бажаної дати відвантаження товару. Продавець висилає по електронній пошті інвойс з підтвердженням дати відвантаження. Поставка товару здійснюється в терміни узгоджені сторонами в інвойсах, але не пізніше 30 днів з моменту проведення попередньої оплати з боку покупця.

Позивач здійснив попередню оплату на користь компанією «EUROPAPIER EAST EUROPE GMBH», Австрія, згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 11.04.2023 №10 в розмірі 129970 EUR, від 24.04.2023 №12 в розмірі 99220 EUR.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №ЕР 04/01/2015 від 18.04.2004 позивачем здійснено наступні поставки:

1) Згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №06907/1 від 18.04.2023 виписаного продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230041796U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230041796U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 №ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00177 від 17.04.2023; комерційний інвойс №06907/1 від 18.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА06907/23FR06355 від 18.04.2023; експортну декларацію №23FRD2540036127836 від 18.04.2023; CMR - накладну №2023049638 від 18.04.2023; транспортну декларацію №SA146612від 18.04.2023; довідку про вартість транспортних перевезень від 18.04.2023 та рахунок на оплату №517 від 18.04.2023.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларантом було надано: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжне доручення в іноземній валюті №10 від 11.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Однак, Львівська митниця не визнала заявлену позивачем митну вартість та 25.04.2023 за №UA209000/2023/100198/2 прийняла рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD.

2) Згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №07358/1 від 24.04.2023 виписаного продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230045267U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230045267U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00186 від 21.04.2023; комерційний інвойс №07358/1 від 24.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА07358/23FR06761 від 24.04.2023; експортну декларацію №23FRD2540037993880 від 18.04.2023; CMR - накладну №2023040079 від 24.04.2023; транспортну декларацію №SA668887 від 18.04.2023;договір-заявку на перевезення та рахунок на оплату №KN23-000215 від 21.04.2023, довідку про вартість транспортних перевезень від 24.04.2023.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларантом було надано: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжні доручення в інвалюті про оплату за товар №10 від 11.04.2023 та №12 від 24.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; договір №200423-1 від 20.04.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Однак, Львівська митниця не визнала заявлену позивачем митну вартість та 02.05.2023 за №UA209000/2023/100213/2 прийняла рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD.

3) Згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №08054/1 від 04.05.2023 виписаного продавцем, компанія SYLVAMO FRANCE SA (Франція) відвантажили покупцю папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230048952U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230048952U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00205 від 03.05.2023; комерційний інвойс №08054/1 від 04.05.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА08054/23FR07372 від 04.05.2023; експортну декларацію №23FRD2540041698740 від 04.05.2023; CMR-накладну №2023050819від 04.05.2023; транспортну декларацію №SA146697 від 04.05.2023; договір-заявку на перевезення та рахунок на оплату №KN23-000235 від 04.05.2023, довідку про вартість транспортних перевезень від 04.05.2023.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларантом було надано: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжні доручення в інвалюті про оплату за товар №10 від 11.04.2023 та №12 від 24.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; договір №010523-1 від 01.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Однак, Львівська митниця не визнала заявлену позивачем митну вартість та 11.05.2023 за №UA209000/2023/100224/1 прийняла рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.

Митницею під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, натомість надавали запит про надання повного пакету додаткових документів. Так, у Постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15 Верховний Суд вказав: «приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «… Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України. … встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами».

Окрім того, у рішенні про коригування митної вартості від 25.04.2023 №UA209000/2023/100198/2, як підставу прийняття відповідач вказує, що платіжне доручення №10 від 11.04.2023 на суму 129970 EUR не може бути належним доказом на підтвердження митної вартості, адже містить посилання на контракт, а у контракті така сума не передбачена. Проте, у розділі 4 зовнішньоекономічного контракту від 18.12.2004 №ЕР 04/01/2015 чітко зазначено, що ціна товарів, що постачаються, вказується в інвойсі на кожну поставку.

Судом встановлено, що інвойси-проформи №2003-00177 від 17.04.2023, №2003-00186 від 21.04.2023, №2003-00205 від 03.05.2023 та комерційні інвойси №06907/1 від 18.04.2023, №07358/1 від 24.04.2023, №08054/1 від 04.05.2023 містять інформацію про ціну товару та ціну одиниці (тонни) товару, яка повністю узгоджується між собою.

Твердження митного органу, викладене у рішеннях про коригування митної вартості від 02.05.2023 №UA209000/2023/100213/2, від 11.05.2023 №UA209000/2023/100224/1 з приводу того, що проформи №2003-00186 від 21.04.2023 та №2023-00205 від 03.05.2023 і платіжки до митного оформлення не надано, оскільки проформи подавались із поданням митних декларацій, а платіжні доручення в іноземній валюті від 11.04.2023 №10 в розмірі 129970 EUR, від 24.04.2023 №12 в розмірі 99220 EUR були представлені на вимоги митного органу, про що вказано у таких вимогах.

Посилання митного органу на те, що в експортних деклараціях країни відправлення №23FRD2540036127836, №23FRD2540037993880 та №23FRD2540041698740 номер фактури не відповідає жодному документу наданому до митного оформлення, є необгрунтованим, оскільки номером фактури у них вказані номери рахунків-фактур І23IPSA06907, І23IPSA07358, І23IPSA08054, виписаних компанією «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція), на які митний орган посилається в рішеннях про коригування митної вартості.

Щодо різниці в ціні товару, яка зазначена в експортних деклараціях та заявлена в митних деклараціях суд бере до уваги, що в експортних деклараціях вказана статистична вартість, яка не вважається фактичною вартістю імпортованого товару.

Суд зазначає, що згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій, яка діє в Європейському Союзі, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна.

Твердження митного органу про те, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця, суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.

З приводу ненадання до митного оформлення документів №SA-SA146697, №SA-SA146612 та №SA-SA668887, на які містяться посилання в CMR-накладних, суд не віднайшов доказів, які б свідчили про те, що митним органом витребовувались такі документи. Крім того, вказані документи, яким є транспортні декларації, позивачем долучено до позовної заяви. Судом надано оцінку таким транспортним деклараціям і встановлено, що інформація про кількість та вагу товару, номер транспортного засобу, яким перевозився товар, вказана у таких деклараціях повністю узгоджується із даними, що вказані у CMR-накладних.

Що стосується окремих недоліків CMR-накладних, то такі жодними чином не вливають на правильність визначення митної вартості. Окрім того, вказані накладні містять відповідну інформацію про кількість та вагу товару, номер транспортного засобу, яким перевозився товар, посилання на транспортні декларації, що дає змогу чітко ідентифікувати товар та узгоджується з інформацією про товар в інших документах, наданих до митного оформлення.

Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

З приводу посилання у рішеннях про коригування митної вартості на митну декларацію №UA408020/2023/08325 від 04.02.2023, як на джерело інформації для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів.

Доказом неправомірності дій відповідача є те, що згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Окрім того, суд враховує, що позивачем на вимогу митного органу було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, зокрема: лист компанії «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) б/н від 01.04.2023, адресований партнерам, яким повідомляється про зниження ціни на офісний папір на 100 ЄВРО/т до рівня 1100 ЄВРО/т.; прайс-лист компанії «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) б/н від 01.04.2023, згідно якого ціна пареру HP HOMEOFFICE формат А4, А3 1100 EUR/t; експертний висновок Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» від 25.04.2023 №152, адресований Державній митній службі України, згідно якого ринкова ціна паперу форматного для офісної техніки торгової марки «HP HOMEOFFICE» виробництва компанії «SYLVAMO FRANCE SA», який імпортує ТОВ «РОМУС-ПОЛІГРАФ»» на підставі контракту №ЕР 04/01/2015 від 18.12.2014, в розмірі 1104 EUR за тонну відповідає кон`юктурі вільного ринку подібної продукції та може бути прийнятною під час здійснення митних процедур у квітні-травні 2023 року; лист Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» від 24.04.2023 №149, адресований Департаменту митних платежів та митної вартості ДМС України, який містить інформацію щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ст.137 КАС України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 6310,00 грн., що підтверджується рахунками на оплату №0204/07/2023 від 04.07.2023 та №0230/05/2023 від 30.05.2023, актами прийняття виконаних робіт (послуг) від 04.07.2023 та від 30.05.2023 з письмового перекладу документів та платіжними інструкціями №43338 від 31.05.2023 та №44867 від 10.07.2023, які підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці в сумі 2684,00 грн

Керуючись ст. ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100198/2 від 25.04.2023;

3. Визнати протиправним скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023;

4. Визнати протиправним скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023;

5. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 25551379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» (79052, м. Львів, вул. Широка, 81, код ЄДРПОУ 44929444) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

6. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 25551379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» (79052, м. Львів, вул. Широка, 81, код ЄДРПОУ 44929444) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на залучення перекладача в сумі 6310,00 (шість тисяч триста десять ) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13.11.2023.

Суддя Коморний О.І.