Постанова

від 20.03.2024 по справі 380/15930/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15930/23 пров. № А/857/819/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Коморний О.І.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м.Львові 13 грудня 2023 року у справі № 380/15930/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

12.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМУС-ПОЛІГРАФ» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Львівської митниці, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці: №UA209000/2023/100198/2 від 25.04.2023; №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023; №UA209000/2023/100213/2 від 02.05.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митницею під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, натомість надавали запит про надання повного пакету додаткових документів. Суд першої інстанції вказав, що у розділі 4 зовнішньоекономічного контракту від 18.12.2004 №ЕР 04/01/2015 чітко зазначено, що ціна товарів, що постачаються, вказується в інвойсі на кожну поставку. Суд першої інстанції зазначив, що проформи подавались із поданням митних декларацій, а платіжні доручення в іноземній валюті від 11.04.2023 №10 в розмірі 129970 EUR, від 24.04.2023 №12 в розмірі 99220 EUR були представлені на вимоги митного органу, про що вказано у таких вимогах. Суд першої інстанції вказав також, що окремі недоліки CMR-накладних жодними чином не вливають на правильність визначення митної вартості. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та прийняти постанову, якою в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при застосуванні шостого (резервного) методу визначення митної вартості митницею використовується інформація з баз даних ЄАІС про вже проведені митні оформлення подібного товару. Скаржник вказує, що митна вартість за товар за митною декларацією, використаною в якості джерела, не була скоригована та, відповідно, рішення про коригування не приймалось. Скаржник зазначає, що декларантом позивача також не надано інформацію щодо ціни товарів, яку можливо було б використати для застосування методу 2а. Скаржник зауважує, що в оскаржуваних рішеннях чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також такі містять джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Скаржник також вказує, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією, а також додатково надані документи і на підставі цього встановили невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Скаржник зауважує, що обов`язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. Також вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, навівши мотиви з яких вважає аргументи апеляційної скарги безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача подану апеляційну скаргу підтримав, позивача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2004 між Товариством (Покупець) та компанією «EUROPAPIER EAST EUROPE GMBH», Австрія (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №ЕР 04/01/2015, предметом якого є придбання паперової продукції, термін дії якого продовжено до 31 січня 2024 року, згідно з додатковою угодою №8 від 11.01.2023.

Згідно з пунктом 4 Контракту ціна товару вказується в інвойсі на кожну поставку.

Положеннями додаткової угоди №9 від 01.03.2023 передбачено, що вантажовідправником і виробником товару за цим договором можуть бути компанії: Mondi SCP a.s. (Словаччина), Mondi Neusiedler Gmbh (Австрія) та SYLVAMO FRANCE SA (Франція), які вказуються в інвойсі на кожну поставку. Також визначені умови поставки: замовлення на чергову поставку покупець робить у письмовій формі із зазначенням бажаної дати відвантаження товару. Продавець висилає по електронній пошті або за допомогою факсимільного зв`язку інвойс з підтвердженням дати відвантаження. Поставка товару здійснюється в терміни узгоджені сторонами в інвойсах, але не пізніше 30 днів з моменту проведення попередньої оплати з боку Покупця.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №ЕР 04/01/2015 від 18.04.2004 позивачем здійснено наступні поставки:

згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №06907/1 від 18.04.2023 виписаним Продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для Покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23 184 EUR;

згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №07358/1 від 24.04.2023 виписаним Продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для Покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR;

згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №08054/1 від 04.05.2023 виписаним Продавцем, компанія SYLVAMO FRANCE SA (Франція) відвантажили покупцю папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Львівська митниця не визнала заявлену Товариством митну вартість ввезеного товару та прийняла рішення про коригування митної вартості:

від 25.04.2023 №UA209000/2023/100198/2 відповідно до якого, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD;

від 02.05.2023 №UA209000/2023/100213/2 згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD;

від 11.05.2023 №UA209000/2023/100224/1 відповідно до якого, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (папір марки «HP HOMEOFFICE») визначено в розмірі 31290 USD.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що у деклараціях №23UA209230041796U0, №23UA209230045267U3 та №23UA209230048952U5, поданих Львівській митниці, митна вартість товару визначена позивачем за ціною, що фактично сплачена за ввезений товар та додано витрати на транспортування товару до митного кордону України.

Відповідно до рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №06907/1 від 18.04.2023 виписаного продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230041796U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230041796U0 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 №ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00177 від 17.04.2023; комерційний інвойс №06907/1 від 18.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА06907/23FR06355 від 18.04.2023; експортну декларацію №23FRD2540036127836 від 18.04.2023; CMR - накладну №2023049638 від 18.04.2023; транспортну декларацію №SA146612від 18.04.2023; довідку про вартість транспортних перевезень від 18.04.2023 та рахунок на оплату №517 від 18.04.2023.

Згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №07358/1 від 24.04.2023 виписаним продавцем, компанія «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) відвантажила для покупця папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230045267U3, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230045267U3 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00186 від 21.04.2023; комерційний інвойс №07358/1 від 24.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА07358/23FR06761 від 24.04.2023; експортну декларацію №23FRD2540037993880 від 18.04.2023; CMR - накладну №2023040079 від 24.04.2023; транспортну декларацію №SA668887 від 18.04.2023;договір-заявку на перевезення та рахунок на оплату №KN23-000215 від 21.04.2023, довідку про вартість транспортних перевезень від 24.04.2023.

Відповідно до рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №08054/1 від 04.05.2023 виписаного продавцем, компанія SYLVAMO FRANCE SA (Франція) відвантажили покупцю папір марки «HP HOMEOFFICE» формат 210*297, загальною вартістю 23184 EUR.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230048952U5, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, заявлена митна вартість (за ціною договору) 23184 EUR.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230048952U5 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт від 18.12.2004 ЕР 04/01/2015 (з додатками); інвойс-проформу №2003-00205 від 03.05.2023; комерційний інвойс №08054/1 від 04.05.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №І23ІРSА08054/23FR07372 від 04.05.2023; експортну декларацію №23FRD2540041698740 від 04.05.2023; CMR-накладну №2023050819 від 04.05.2023; транспортну декларацію №SA146697 від 04.05.2023; договір-заявку на перевезення та рахунок на оплату №KN23-000235 від 04.05.2023, довідку про вартість транспортних перевезень від 04.05.2023.

Митний орган вказує на те, що під час митного оформлення ввезеного Товариством товару встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зазначає, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією і на підставі цього встановили розбіжності та відсутність всіх необхідних документів, що стали законною підставою для витребування додаткових документів.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларантом надано: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжне доручення в іноземній валюті №10 від 11.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларантом було надано: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжні доручення в інвалюті про оплату за товар №10 від 11.04.2023 та №12 від 24.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; договір №200423-1 від 20.04.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Щодо товару, ввезеного за митною декларацією №23UA209230048952U5, то Товариство на вимогу митного органу про надання додаткових документів надало: прайс-лист б/н від 01.04.2023; лист про зниження ціни б/н від 01.04.2023; лист Укрпаперу №149 від 24.04.2023 про ринкові ціни на паперову продукцію; експертний висновок Укрпаперу №152 від 25.04.2023; платіжні доручення в інвалюті про оплату за товар №10 від 11.04.2023 та №12 від 24.04.2023; видаткові накладні №48159 від 04.04.2023 та №48240 від 04.04.2023; договір №010523-1 від 01.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; ціни мережі Інтернет; сертифікат якості на продукцію.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім того суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

У рішенні про коригування митної вартості від 25.04.2023 №UA209000/2023/100198/2 митний орган зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визначена, адже подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначені в частині 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Зокрема, платіжне доручення №10 від 11.04.2023 на загальну суму 129970 євро, у графі 70 «Призначення платежу» містить посилання на контракт, проте у контракті така сума не передбачена. Тому таке платіжне доручення не може бути належним документом на підтвердження митної вартості. В CMR б/н відсутні реквізити перевізника (підпис і печатка) у гр. 16 та 23; у гр. 5 «Документ відвантаження» вказано SA-SA146612, проте такого документа до митного оформлення не надано; у гр. 22 відсутні реквізити відправника. В експортній декларації країни відправлення 23FRD2540036127836 номер фактури не відповідає жодному документу, що надані до даної МД, також сума задекларованого товару згідно експортної МД інша. Проведеним аналізом посередницької фактури І23IPSA06907/23FR06355 встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною. Проаналізувавши поставки, що надходили на адресу ТОВ «Ромус-Поліграф» встановлено падіння фактурної вартості.

Для визначення митної вартості відповідач застосував метод 2ґ (ст.64 МК України) прийнявши джерелом для коригування митної вартості товару МД UA408020/2023/08325 від 04.02.2023, згідно якої вартість такого товару становить 1,49 дол. США за кг.

У рішенні про коригування митної вартості від 02.05.2023 №UA209000/2023/100213/2 митний орган зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визначена, адже подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначені в частині 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Зокрема, про умови оплати, що вказана у нижній частині фактури 07358/1 - передоплата згідно проформи 2023-00186 від 21.04.2023, проте ні проформи ні платіжки до митного оформлення не надано. В CMR б/н відсутні реквізити перевізника (підпис і печатка), у гр. 16 та 23 є лише штамп ОСОБА_2 , а транспортні перевізні документи надано ФОП ОСОБА_3 ; у гр. 5 «Документ відвантаження» вказано SA-SA668887, проте такого документа до митного оформлення не надано; у гр. 22 відсутні реквізити відправника. В експортній декларації країни відправлення 23FRD2540037993880 номер фактури не відповідає жодному документу, що надані до даної МД, також сума задекларованого товару згідно експортної МД інша. Проведеним аналізом посередницької фактури І23IPSA07358/23FR06761 встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною.

Для визначення митної вартості відповідач застосував метод 2ґ (ст.64 МК України) прийнявши джерелом для коригування митної вартості товару МД UA408020/2023/08325 від 04.02.2023, згідно якої вартість такого товару становить 1,49 дол. США за кг.

У рішенні про коригування митної вартості від 11.05.2023 №UA209000/2023/100224/1 митний орган зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визначена, адже подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначені в частині 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Зокрема, про умови оплати у нижній частині фактури 08054/1 вказано передоплата згідно проформи 2023-00205 від 03.05.2023, проте ні проформи ні платіжки до митного оформлення не надано. В CMR у гр. 16 та 23 вказаний перевізник SMV-trans, а перевізні документи надано ОСОБА_3 ; у гр. 5 «Документ відвантаження» вказано SA-SA146697, проте такого документа до митного оформлення не надано; у гр. 22 відсутні реквізити відправника. В експортній декларації країни відправлення 23FRD2540041698740 номер фактури не відповідає жодному документу, що надані до даної МД, також сума задекларованого товару згідно експортної МД інша. Проведеним аналізом посередницької фактури І23IPSA08054/23FR07372 встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною.

Для визначення митної вартості відповідач застосував метод 2ґ (ст.64 МК України) прийнявши джерелом для коригування митної вартості товару МД UA408020/2023/08325 від 04.02.2023, згідно якої вартість такого товару становить 1,49 дол. США за кг.

До матеріалів справи долучені інвойси-проформи №2003-00177 від 17.04.2023, №2003-00186 від 21.04.2023, №2003-00205 від 03.05.2023 та комерційні інвойси №06907/1 від 18.04.2023, №07358/1 від 24.04.2023, №08054/1 від 04.05.2023, які містять інформацію про ціну товару та ціну одиниці (тонни) товару, яка повністю узгоджується між собою.

При цьому, як зазначено Товариством, ціна товару у рахунках-фактурах, виписаних SYLVAMO FRANCE SA (Франція), є меншою і становить 1100 EUR/t, оскільки покупцем товару (паперу марки «HP HOMEOFFICE») у SYLVAMO FRANCE SA (Франція) виступає Europapier East Europe Gmbh (Австрія), яке в подальшому реалізовує його позивачу з націнкою.

Інформація щодо виробника та вантажовідправника товару, найменування товару, його ваги, транспортного засобу, яким перевозився товар міститься в експортних деклараціях, СМR накладних та транспортних накладних. Наявна у вказаних документах інформація повністю узгоджується між собою, а також узгоджується з інформацією про товар, що міститься у інвойсах та рахунках-фактурах.

Твердження митного органу, викладене у рішеннях про коригування митної вартості від 02.05.2023 №UA209000/2023/100213/2, від 11.05.2023 №UA209000/2023/100224/1 з приводу того, що проформи №2003-00186 від 21.04.2023 та №2023-00205 від 03.05.2023 і платіжки до митного оформлення не надано, оскільки проформи подавались із поданням митних декларацій, а платіжні доручення в іноземній валюті від 11.04.2023 №10 в розмірі 129970 EUR, від 24.04.2023 №12 в розмірі 99220 EUR були представлені на вимоги митного органу, про що вказано у таких вимогах.

Щодо аргументів митного органу про те, що в експортних деклараціях країни відправлення №23FRD2540036127836, №23FRD2540037993880 та №23FRD2540041698740 номер фактури не відповідає жодному документу наданому до митного оформлення, є необґрунтованим, оскільки номером фактури у них вказані номери рахунків-фактур І23IPSA06907, І23IPSA07358, І23IPSA08054, виписаних компанією «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція), на які митний орган покликається в рішеннях про коригування митної вартості.

Щодо різниці в ціні товару, яка зазначена в експортних деклараціях та заявлена в митних деклараціях суд бере до уваги, що в експортних деклараціях вказана статистична вартість, яка не вважається фактичною вартістю імпортованого товару.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що статистична вартість це - митна вартість товару тисячах гривень, що заокруглюється за правилами заокруглення і використовується для статистичного обміну на митниці, така не є тотожною митній вартості товару.

Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

Отже, митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості». Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

До того ж, згідно з частиною 3 статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Щодо аргументів митного органу про те, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця, суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки митний орган, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості, жодним чином не наділений повноваженнями надавати оцінку господарській діяльності (економічній ефективності та доцільності) інших суб`єктів господарювання.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо окремих недоліків CMR-накладних, на які покликається митний орган, то суд апеляційної інстанції зауважує, що транспортна накладна CMR - транспортний документ, найбільш широко використовуваний при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом. Транспортна накладна CMR виписується для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару. Підтверджує, що вантаж в момент прийняття знаходився в належному стані, в цілій упаковці, маркування і число місць відповідає зазначеним у накладній.

Отже, така накладна має значення лише для підтвердження укладення договору перевезення, не містить даних, які могли вплинути на митну вартість товару, а вартість транспортування, яка враховується у складі митної вартості товару, підтверджена попередньо вказаними документами, наданими позивачем до митного оформлення.

Окрім того, суд враховує, що позивачем на вимогу митного органу було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, зокрема: лист компанії «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) б/н від 01.04.2023, адресований партнерам, яким повідомляється про зниження ціни на офісний папір на 100 ЄВРО/т до рівня 1100 ЄВРО/т.; прайс-лист компанії «SYLVAMO FRANCE SA» (Франція) б/н від 01.04.2023, згідно якого ціна паперу HP HOMEOFFICE формат А4, А3 1100 EUR/t; експертний висновок Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» від 25.04.2023 №152, адресований Державній митній службі України, згідно якого ринкова ціна паперу форматного для офісної техніки торгової марки «HP HOMEOFFICE» виробництва компанії «SYLVAMO FRANCE SA», який імпортує ТОВ «РОМУС-ПОЛІГРАФ»« на підставі контракту №ЕР 04/01/2015 від 18.12.2014, в розмірі 1104 EUR за тонну відповідає кон`єктурі вільного ринку подібної продукції та може бути прийнятною під час здійснення митних процедур у квітні-травні 2023 року; лист Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» від 24.04.2023 №149, адресований Департаменту митних платежів та митної вартості ДМС України, який містить інформацію щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України.

Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

Частиною 10 статті 58 МК України закріплено перелік витрат, які додаються до ціни при визначенні митної вартості (складові митної вартості), що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Згідно з частинами 1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; та Перелік додаткових складових до ціни договору.

У графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі, невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу.

У графі, також, вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

До матеріалів справи митним органом долучено копію МД UA408020/2023/08325 від 04.02.2023, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості товару, проте така не підтверджує співставності умов за такими митними деклараціями, оскільки фактурна вартість товарів має також включати допоміжні витрати, такі як транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на території країни - члена ЄС, де відбувається експорт, що у кожному конкретному випадку є складовою за домовленості сторін, що впливає на формування ціни на імпортовані товари.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що митний орган, визначаючи необхідним до застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд апеляційної інстанції доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В свою чергу, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару. Як наслідок, відповідачем порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов`язків.

Щодо стягнення з Львівської митниці на користь витрат на залучення перекладача в сумі 6310, 00 грн., то суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з частинами 3 7 статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач поніс витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 6310,00 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних робіт (послуг) від 04.07.2023 та від 30.05.2023 з письмового перекладу документів та платіжними інструкціями №43338 від 31.05.2023 та №44867 від 10.07.2023. Переклад документів замовлений позивачем з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Товариства вказаних витрат.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішень відповідача про коригування митної вартості товару, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №380/15930/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 01.04.2024 згідно з ч.3 ст.321 КАС України