Ухвала

від 14.12.2023 по справі 758/13557/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/13557/21 Головуючий у І інстанції Анохін А.М.

Провадження №22-з/824/1574/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

додаткова

14 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.А.,

розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження заяву представника Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» - Шкворця Ярослава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» - Шкворця Ярослава Анатолійовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року у справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу ЖБК «Авіатор - 11» задоволено часстково, рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ЖБК «Авіатор - 11» задоволено частково.

07 грудня 2023 року представник ЖБК «Авіатор - 11» - адвокат Шкворець Я.А. на електронну адресу подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9 600 грн.

В заяві про ухвалення додаткового рішення, заявником порушено питання щодо поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На час подання заяви він не отримав копії постанови.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до вимог ч. 1 ст.134 ЦПК України позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Загальна сума понесених судових витарт в частині витрат на професійну правничу допомогу становить 9 600 грн, з яких 3 600 грн витрат в суді першої інстанції та 6 000 грн витрати в суді апреляціної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.2 ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно з п.п. 4, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Ст. 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Згідно зі ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2021 року між адвокатом Шкворець Я.А. та позивачем ЖБК «Авіатор - 11» укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4.2 Гонорар адвоката розраховується виходячи з погодинної ставки 600 грн.

Відповідно до п. 4.3 загальна сума гонорару зазанчається в акті, який сторони підписуються не пізніше ніж через два дні після завершення розгляду справи в суді. Загальна сума гонорару за правову допомогу в одній справ проти одного мешканця в першій інстанції не перевищуватиме 3 600 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.05.2023 до Договір про надання правової допомоги внесено зміни до п. 1.2, 4.2, п. 4.3, п. 4.7 Договору та додано пп. 4.3.1., 4.3.2, 4.3.3.

Відповідно до п. 4.3.2 загальна сума гонорару за правову допомогу в одній справі проти одного мешканця в апеляційній інстанції не перевищуватиме 6 000 грн.

Згідно акту здачі - приймання послуг від 23.05.2023 та від 04.12.2023 надані у відповідності з Договором про надання правової допомоги № 1 від 31.08.2021 юридичні послуги з представлення прав і законних інтересів Клієнта в суді у зв`язку із звереннням до Подільського районного суду м. Києва з позовом та до Київського апеляційного суду щодо стягнення боргу за житлово - комунальні послуги з мешканця житлового будинку на суму 3 600 грн та 6 000 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо понесених судових витрат долучені рахунки № ПД-2 від 12.10.2021 та рахунок № ПД-2 від 14.06.2023 за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги та платіжні доручення № 294 від 19.10.2021 оплату юридичних послуг справи « 758/135557/21та 758/13556/21 на суму 7 200 грн та платіжну інструкцію № 473 від 12.09.2023 сплату за юридичні послуги (представництво в апеляційній інстанції по справі № 758/13557/21 на суму 6 000 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат сторони відповідача за надання адвокатом послуг правової допомоги щодо розгляду справи № 758/13557/21 у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції складає 9 600 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами.

За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно правової позиції Велика Палата Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом послуг у суді першої та апеляційної інстанціях, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви представника ЖБК «Авіатор - 11» - Шкворця Я.А. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 9 600 грн, у зв`язку із чим приймає додаткову постанову у порядку статтей 270 та 381 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137, 141, 268, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» - Шкворця Ярослава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити у даній справі додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» понесені останнім витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги у сумі 9 600 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Житлово - будівельний кооператив «Авіатор - 11», зареєстроване місце знаходження: 04108, м. Київ, пр-т. Правди, 33, код ЄДРПОУ 22864534;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст постанови складений 14 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.А.