Ухвала

від 05.03.2024 по справі 758/13557/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа № 758/13557/21

провадження № 61-2411ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кокарева Євгенія Олександрівна , на постанову Київського апеляційного суду

від 23 листопада 2023 року у справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Авіатор - 11» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кокарева Є. О. , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою

на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у цій справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду

та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якому представник заявника зазначає, що копію постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року вона отримала лише 19 січня 2024 року, що підтверджується розпискою. Постанова Київського апеляційного суду на адресу відповідача не надсилалась.

ОСОБА_1 дізнався про постанову Київського від 23 листопада 2023 року після отримання заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0407410616591. Також представник заявника зазначає, що у матеріалах справи на аркуші 117 знаходиться заява адвоката Кокаревої Є. О. від 03 листопада 2022 року про повідомлення

її як представника про зміну дат засідання та часу шляхом надсилання

смс-повідомлень із зазначенням номеру телефону.

Представник заявника вказує, що апеляційна скарга Київським апеляційним судом відповідачу не надсилалась, відповідач був позбавлений права надати свої заперечення щодо вимог апеляційної скарги, ухвала про відкриття апеляційного провадження відповідачу також не надсилалась ні у паперовому, ні в електронному вигляді. Так, як свідчить аркуш справи 178 у матеріалах справи знаходиться лише супровідний лист до апеляційної скарги, документи, докази,

що підтверджують надсилання відповідачу апеляційної скарги відсутні . На аркуші 179 справи міститься «Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду», у якому відповідач відсутній у якості отримувача кореспонденції, зокрема ухвали Київського апеляційного суду про відкриття провадження справі.

На переконання представника заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду ухвалена 23 листопада 2023 року, повний текст складено 23 листопада 2023 року, та оприлюднено 28 листопада 2023 року.

Розглядаючи клопотання представника заявника про поновлення строку

на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення.

Вказана причина пропуску строку на касаційне оскарження не може вважатися поважною, оскільки не підтверджує, що копію оскаржуваної постанови було отримано представником заявника 19 січня 2024 року вперше внаслідок порушення апеляційним судом передбаченого статтею 272 ЦПК України порядку вручення судового рішення.

За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Враховуючи наведене, представнику заявника необхідно подати до Верховного Суду належні докази на підтвердження отримання вперше копії постанови суду апеляційної інстанції після прийняття оскарженої постанови (з 24 листопада

2023 року) до моменту звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою

(до 16 лютого 2024 року).

Суд звертає увагу представника заявника, що у разі невиконання судом апеляційної інстанції передбачених статтею 272 ЦПК України обов`язків щодо вручення (надсилання) учасникам справи копії повного судового рішення, представнику заявника слід надати відповідні докази.

Слід також зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів

на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема у виді довідки суду про ненаправлення (неотримання) копії оскаржуваного рішення або копії матеріалів справи, з яких можливо встановити відсутність доказів на підтвердження вручення судового рішення стороні, довідка поштового відділення зв`язку або інші докази на підтвердження цих обставин.

Крім того, згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, положеннями вказаної норми передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно звернути увагу, що у разі посилання

у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку

з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з обґрунтуванням наявності таких підстав.

У поданій касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень представник заявника посилається на те, що справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою(пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Проте, наявність підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, може бути підставою для скасування судового рішення лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на частину першу статті 411 ЦПК України без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених

у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Представник заявника узагальнено посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, посилається на постанови Верховного Суду, однак вказані посилання не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції

як підстава касаційного оскарження, оскільки представник заявника не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Наведене свідчить про часткове невиконання представником заявника вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кокарева Є. О. , необхідно направити на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, та надати належні докази

на підтвердження отримання вперше копії постанови суду апеляційної інстанції після прийняття оскарженої постанови (з 24 листопада 2023 року) до моменту звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою (до 16 лютого 2024 року).

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого

діє Кокарева Євгенія Олександрівна , на постанову Київського апеляційного суду

від 23 листопада 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк