Постанова

від 14.12.2023 по справі 280/5119/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5119/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 15.09.2023 року) в справі №280/5119/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Урожай» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

10.07.2023 року ТОВ «Профіт-Урожай» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 року № 0003680706.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року позовні вимоги задоволено.

Головне управління ДПС у Запорізькій області не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкт господарювання ТОВ «Аскет Шиппінг», який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створював реальних дій по надання послуг перевезення, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що проведеним у ході перевірки аналізом придбання/реалізації ТМЦ встановлено, що станом на 01.09.2022 року відсутні залишки товарів і відповідно послуги, які відображені в акті від 26.09.2022 року № 338 ж такими, що невідбулись. ТОВ «Профіт-Урожай» надавав послуги з перевезення пшениці врожаю 2021 року, які відбулись у липні 2022 року документально відображені. Апелянт вказував, що метою діяльності контрагента позивача було формування недійсного від`ємного значення для позивача, оскільки такий не має трудових та виробничих потужностей, не має у власності чи орендному користуванні транспортних засобів. Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентом не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств, не встановлено дійсність та необхідність отримання послуг перевезення, відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов`язань. Апелянт зазначив, що придбані позивачем послуги не були використані у власній господарській діяльності, відсутня мета їх замовлення. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Апелянт має нарікання на точність товарно-транспортних накладних, які повинні підтверджувати дійсність надання послуг та перевезення вантажів, вказує, що у товарно-транспортних накладних відсутнє найменування товару, згідно ВМД від 03.08.2022 року товар, що експортовано у серпні 2022 року було перевезено 26.09.2022 року. Відсутні документи, що підтверджують зберігання зерна. Апелянт вказував, що наявність деяких первинних документів, не є безумовним підтвердження того, що операції мали місце, перевіркою встановлено документування операції по регістрах бухгалтерського обліку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору надання послуг з перевезення вантажів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Сума податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування з бюджету у розмірі 24059,90грн. на підставі ПН від 26.09.2022 року № 92603, складеної ТОВ «Аскет Шиппінг», яка включена до складу податкового кредит в р.10.1 декларації з ПДВ за вересень 2022 року. Суд першої інстанції вказував, що у товарно-транспортних накладних позивач не є ані перевізником, ані експедитором, ані замовником тощо, а тому зазначення назви позивача («Профіт-Урожай») жодним чином не впливає на доведення факту перевезення товару. Доводи відповідача щодо недоліків товарно-транспортних накладних є безпідставними, оскільки товарно-транспортні накладні не є обов`язковими документами при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже недоліки у товарно-транспортних накладних не можуть бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених позивачем з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими первинними документами (видатковими накладними), які наявні в матеріалах справи. Незначні недоліки у заповненні у товарно-транспортних накладних, які на перешкоджають можливості ідентифікувати особу, не можуть бути підставою для невизнання господарських операцій такими, що не відбулись. Відсутність залишків товарів у вересні 2022 року, пояснюється тим, що послуги перевезення надавалися в липні 2022 року, а тому, відповідно, залишки за вересень 2022 року не мають відношення до цієї господарської операції.

Згідно матеріалів справи, фахівцями Головне управління ДПС у Львівській області у період з 08.03.2023 року по 14.03.2023 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Профіт-Урожай» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт №5352/13-01-07-05/43136854 від 21.03.2023 року. Висновками акту зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 24059,90 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин зокрема з ТОВ «Аскет Шиппінг», встановлено відсутність замовлених послуг.

ТОВ «Профіт-Урожай» не погодившись з висновками акту перевірки подало заперечення. Листом від 18.04.2023 року № 12291/6/13-01-07-05 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило про безпідставність заперечень та залишення висновків акту перевірки без змін.

Наказом ДПС України від 19.04.2023 року № 260 щодо виконання повноважень територіальними органами ДПС, виконання повноважень повернуто Головному управлінню ДПС у Запорізькій області.

На підставі акту перевірки, 25.04.2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області винесло податкове повідомлення-рішення №0003680706 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2022 року на 24060,00 грн.

ТОВ «Профіт-Урожай» не погодившись з податковим повідомленням-рішенням подало до ДПС України скаргу, яка рішенням від 12.06.2023 року № 15031/6/99-00-06-01-05-06 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0003680706 залишене без змін.

Встановлено, що 14.06.2022 року між ТОВ «Аскет Шиппінг» (експедитор) та ТОВ «Профіт-Урожай» (замовник) було укладено договір надання транспортно-експедиторських послуг № 06-Л, за умовами якого експедитор надавав комплект транспортно-експедиційних послуг, замовник приймає та оплачу отримані послуги. Додатком № 1 до договору, сторони узгодили місце транспортування вантажу, предмет вантажу.

ТОВ «Аскет Шиппінг» виписало рахунок на оплату № 318 від 26.09.2022 року.

Між ТОВ «Аскет Шиппінг» та ТОВ «Профіт-Урожай» було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 338 від 26.09.2022 року.

Згідно наявних в матеріалах справи копії товаро-транспортних накладних, перевезення пшениці здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ «Дорман-В», замовник перевезення, вантажовідправник ТОВ «Аскет Шиппінг», вантажоодержувач ТОВ «Саратський КХП» для ТОВ «Аскет Шиппінг», експедитор ТОВ «Профіт-Урожай», пункт навантаження Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Заводська, 9, пункт розвантаження Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судоремонтників, буд. 1, судно Jaohar Ranim.

За результатами виконання договору, ТОВ «Аскет Шиппінг» було виписано податкову накладну № 92603 від 26.09.2022 року, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Профіт-Урожай» здійснило оплату за отримання послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 29.09.2022 року на суму 144359,42 грн.

Встановлено, що перевезення вантажу пшениці було замовлено ТОВ «Профіт-Урожай», оскільки попередньо пшеницю було придбано ТОВ «Профіт-Урожай» та відповідно до товарно-транспортних накладних було перевезено до Одеської області, Саратський район, смт. Сарата, вул. Заводська, 9, ТОВ «Саратський КХП». Перевезення вантажу за участі ТОВ «Аскет Шиппінг» здійснювалось до пункту розвантаження Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судоремонтників, буд. 1, судно Jaohar Ranim. Згідно ВМД № UA500530/2022/003418 від 03.08.2022 року пшеницю врожаю 2021 року було продано ТОВ «Профіт-Урожай» підприємству «Miell Tirana» SH.A., транспортний засіб на кордоні корабель Jaohar Ranim.

Тобто ТОВ «Профіт-Урожай» замовляло у ТОВ «Аскет Шиппінг» транспортно-експедиційні послуги задля здійснення транспортування пшениці з Одеської області, Саратський район, смт. Сарата, вул. Заводська, 9, ТОВ «Саратський КХП» до порту - Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судоремонтників, буд. 1, судно Jaohar Ranim.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 , у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включаються до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переносяться значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари (насіння соняшника), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200, має від`ємне значення, тому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, або залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагент позивача на момент виконання договору був зареєстрований як платник податку на додану вартість, мав право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який був укладений між позивачем та його контрагентом щодо надання транспортно-експедиційних послуг визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

У відносинах ТОВ «Профіт-Урожай» та ТОВ «Аскет Шиппінг» вони не є перевізниками, не є відповідальними за транспортування, ТОВ «Аскет Шиппінг» організовує перевезення як замовник, є експедитором. Неточності або помилки у товарно-транспортних накладних не впливають на оподаткування господарської операції. Товарно-транспортні накладані не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже недоліки у товарно-транспортних накладних не можуть бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених позивачем з контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що від`ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з контрагентом, визначене вірно у частині, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від`ємного значення не потребує коригування. При від`ємному значенні, сума підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Враховуючи встановлену дійсність господарських відносин позивача з ТОВ «Аскет Шиппінг», оподаткування суми операції, декларування та заявлення суми ПДВ як відємного значення, відповаідачем невірно зменшено суму бюджетного відшкодування.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року в справі №280/5119/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова