Постанова

від 15.12.2023 по справі 160/2600/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/2600/19

касаційне провадження № К/9901/33143/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (головуючий суддя - Дєєв М.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шлай А.В.; судді - Круговий О.О., Прокопчук Т.С.)

у справі № 160/2600/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року № 0001344612.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17 лютого 2021 року адміністративний позов задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22 червня 2021 року рішення суду першої інстанції змінив, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частини висновок про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 16337275,00 грн, а в іншій частині - залишив без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

09 листопада 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 вересня 2018 року № 9210747271 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року при визначенні при взаємовідносинах з контрагентами, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2019 року № 33/28-10-46-12-05393056.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, підпункту «в» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей та послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Продукт ЛТД» у жовтні, листопаді 2017 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроторг плюс» у грудні 2017 року, січні, лютому, березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Найс» у січні, лютому, березні, квітні, червні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Флюоріт» у листопаді 2017 року, січні, лютому, березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» у січні, лютому, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС-Укрснабпром» у січні, лютому 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ITC» у березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Арсіл» у березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітал Україна» в березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскор» у лютому, квітні, червні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Циківка» в січні, лютому, квітні, червні 2018 року, Приватної виробничо-комерційної фірми «АНК-93» у березні, квітні, червні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Віртус Р.Т.К.» у березні, квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Валпром» у березні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілл-Імпекс» у січні, лютому, березні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебтрансгрупп» у квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-Імпєкс» у квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Дніпротехпром» у квітні, червні 2018 року, Приватного науково-виробничого підприємства «Інвест-Гарант» у квітні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий впроваджувальний центр «Гандікап» у квітні, травні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕКО» в березні, квітні, червні 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» у червні 2018 року з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП посилалося на відсутність у контрагентів платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 15 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001344612, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 16337275,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо твердження Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про те, що постачальники платника не мали достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Доводи відповідача про непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту, який у подальшому прийняв участь у формуванні суми від`ємного значення з податку на додану вартість, за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Східного МУ ДПС по роботі з ВПП без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник