Рішення

від 14.12.2023 по справі 910/12199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023Справа № 910/12199/23

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"

про стягнення 22 445,23 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (далі - ТОВ "Київенерго-Борг", позивач) до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (далі - КП "Житло-Сервіс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 445,23 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560288 від 19.02.2010.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості спожитої у період з 01.03.2018 по 01.05.2018 теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 22 445,23 грн., право вимоги на яку позивач набув 30.08.2021 за результатами продажу на аукціоні майна постачальника послуг - АТ "К.Енерго", як банкрута. У позові ТОВ "Київенерго-борг" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 22 445,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених вимог заперечив, заявлену до стягнення заборгованість не визнав та зазначив, що позивачем не надано належних доказів, які засвідчують наявність боргу КП "Житло-Сервіс" за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 7560288 від 19.02.2010, а також факту переходу до нього права вимоги у зобов`язанні, що виникло на підставі вказаного договору. Просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не висловив будь-яких заперечень щодо обсягів теплової енергії (визначених в Гігакалоріях), наведених у наданих позивачем дублікатах облікових карток за заявлений період, а також не надав доказів того, що КП «Житло-Сервіс» у період з 01.03.2018 по 01.05.2018 не отримало від ПАТ «Київенерго» теплової енергії та її не споживало.

Суд, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 19.02.2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", найменування якої було змінено з 01.01.2019 на Акціонерне товариство "Київенерго", а з 09.08.2019 - на Акціонерне товариство "К.Енерго", (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560288 (далі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1).

Відповідно до п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).

Згідно з п. 4 додатку № 1 від 19.02.2010 до вказаного договору дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця; надання звіту в МВРТ № 2 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Відповідно до додатку № 3 до договору (тарифи на теплову енергію) розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 758 від 30.06.2009 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ.

Згідно з п. 5 додатку № 4 до договору від 19.02.2010 (порядок розрахунків за теплову енергію) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: вул. Драгоманова, буд № 40-в, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Обов`язок зі своєчасної сплати абонентом вартості спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатках № 3, 4, передбачений також пунктом 2.3.2 договору.

Пунктом 8.1 договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про стан розрахунків за спожиту теплоенергію за період з 01.03.2018 по 01.07.2023, а також розрахунку заборгованості за спожиту теплоенергію, у вказаний період позивач поставив КП "Житло-Сервіс" теплову енергію на суму 22 445,23 грн, вартість якої відповідач не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на зазначену суму.

Вказану заборгованість відповідач визнав, що підтверджується наявним у справі листом № 11/905-766 від 08.05.2019, відповідно до якого відповідач підтвердив станом на 10.05.2019 заборгованість в сумі 30 727,20 грн, яка виникла у КП "Житло-Сервіс" з причин несплати споживачами вартості теплової енергії.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивачем не надано первинних документів, передбачених договором, які підтверджують факт реального постачання теплової енергії, проте, суд такі доводи відповідача відхиляє з огляду на наступне.

Згідно з п. п. 2.2.2 п. 2.2 договору постачальник зобов`язався щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; акт приймання-передавання товарної продукції.

Водночас суд звертає увагу на те, що пунктом 5 додатку № 4 до договору (порядок розрахунків за теплову енергію) абонент зобов`язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати в районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: вул. Драгоманова, буд № 40-в, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період; акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Таким чином обов`язок з отримання за договором первинних документів було покладено саме на відповідача, який оформлює вказані документи і повертає один примірник постачальнику. Тобто відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду докази, які б спростовували наявність заборгованості або підтверджували іншу суму такої заборгованості.

Також відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що у заявлений період ДП «Житло-Сервіс» не отримувало від ПАТ "Київенерго" (АТ "К.Енерго") теплової енергії на межу балансової належності та, відповідно, її не споживало.

У матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо факту отримання ним обсягів поставленої АТ "К.Енерго" теплової енергії у гарячій воді на суму 22 445,23 грн. або докази пред`явлення КП «Житло-Сервіс» претензій щодо якості, обсягів та термінів постачання теплової енергії, а також будь-яких зауважень щодо неналежного виконання АТ "К.Енерго" умов договору.

Крім того матеріали справи не містять доказів відключення від постачання теплової енергії у гарячій воді за об`єктами КП «Житло-Сервіс». А надана відповідачем бухгалтерська довідка № 110/306-1090 від 28.08.2023 про відсутність у нього спірної заборгованості перед ПАТ "Київенерго" не є належним доказом у справі, оскільки ця довідка не містить вказівок про причини та підстави списання заборгованості, яка за даними бухгалтерського обліку позивача рахується за КП "Житло-Сервіс" станом на 01.01.2023. Докази такого списання з балансу КП "Житло-Сервіс" також не були надані відповідачем.

Щодо наданих позивачем дублікатів облікових карток на підтвердження обсягу поставленої теплової енергії, завірених директором ТОВ "Київенерго-Борг" (правонаступником АТ "К.Енерго"), то суд враховує, що відповідно до Національного стандарту України 2Діловодство й архівна справа» ДСТУ 2732:2004 (https://vn/court/gov/ua/userfiles/27_2732-2004(1)pdf), дублікат оригіналу (службового документа) - це повторно оформлений службовий документ для використання, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу. Дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта). У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Отже, враховуючи подальшу процедуру ліквідації АТ "К.Енерго", видача позивачем дублікатів облікових карток за договором № 7560288 за період березень-квітень 2018, лише підтверджує факт оформлення таких документів АТ "К.Енерго".

За таких обставин судом встановлено, що АТ "К.Енерго" виконало обумовлені договором зобов`язання з постачання теплової енергії у гарячій воді у заявлений період на суму 22 455,23 грн. а відповідач, у свою чергу, прийняв та спожив таку теплову енергію без будь-яких зауважень.

У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, вказана сума заборгованості, що виникла у відповідача за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560288 від 19.02.2010, 25.08.2021 була викуплена ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом № 71, що підтверджується наявними у справі копіями електронного протоколу торгів № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягу з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro. sale/auction/UA -PS-2021-08-10-000016-3).

Так, відповідно до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 продавцем передано, а покупцем прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме - право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на загальну суму 241 900 394, 18 грн. На момент підписання цього акту покупець сплатив продавцю ціну продажу майна в сумі 431 741, 17 грн.

Тобто у спірних відносинах право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги були набуті ТОВ "Київенерго-борг" в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго", порушеній Господарським судом Донецької області у справі № 905/1965/19, у визначеному законом порядку.

Таким чином між АТ "К.Енерго" (продавець) та ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (покупець) був укладений правочин (за результатами аукціону), який за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію, в тому числі щодо заборгованості КП «Житло-сервіс в сумі 22 445,23 грн. (згідно з додатком № 1).

14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ", на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021, змінило назву на ТОВ "Київенерго-Борг", що свідчить про те, що новим кредитором у зобов`язанні за договором став позивач (ТОВ "Київенерго-Борг").

Згідно з ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

За змістом чинного цивільного законодавства підставою переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні, на виконання якого складається акт передачі права вимоги із зазначенням маси (прав та обов`язків) відступленого права (зазвичай із розшифровкою в додатках до такого акта) та здійснюється оплата вартості відступленого права, а не передача документів, що засвідчують права, які передаються. Ні положення ст. 512 ЦКУ, ні положення ст. 517 цього Кодексу не пов`язують момент виникнення у нового кредитора права вимоги у зобов`язанні з передачею документів, які засвідчують право вимоги, що передається.

Отже судом встановлено, що за результатами вищевказаного аукціону ТОВ "Київенерго-Борг" (попереднє найменування ТОВ "Спортсервіс-СТМ") набуло право вимоги дебіторської заборгованості КП «Житло-сервіс» за спожиту теплову енергію за договором № 7560288 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.02.2010 в сумі 22 445,23 грн. грн. і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним правочином не було визначено.

Матеріали справи свідчать, що 09.11.2021 на адресу КП «Житло-сервіс» позивач направив повідомлення про заміну кредитора та вимогу про сплату заборгованості № 23-К від 12.08.2022, однак, вказаної заборгованості відповідач не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що наявна у відповідача заборгованість перед новим кредитором (позивачем) за договором № 7560288 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.02.2010 в сумі 22 445,23 грн. підлягає стягненню.

Згідно з ч. 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність сторін стаття 129 Конституції України прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі № 910/4994/18).

У даному випадку суд враховує, що всі заперечення відповідача проти позову зводяться виключно до того, що спірна заборгованість у нього не обліковується. Проте будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач не отримував від позивача теплової енергії в обсягах на суму 22 445,23 грн; що здійснені позивачем нарахування за спожиту теплову енергію є неправомірними, а також що відступлене право вимоги не перейшло до ТОВ "Київенерго-борг" за договором № 7560288, відповідач не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування позову докази є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача, а отже, позовні вимоги ТОВ "Київенерго-борг" про стягнення заборгованості в сумі 22 445,23 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання орган (особу), який здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3 % річних за період з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми слідує, що такі дії суду є його правом, а не обов`язком, а з самого позову вбачається, що заявник просив стягнути з відповідача лише суму основного боргу без нарахування відсотків та пені.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання органу (особи), який здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати відповідачу 3 % річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов`язані з розглядом спору, зокрема по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, про які він зазначав у прохальній частині позову та які він просив покласти на відповідача, суд встановив, що доказів понесення таких витрат матеріали справи не містять, а тому вказана вимога позивача, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про стягнення 22 445,23 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, будинок 25-Б, ідентифікаційний код 31025659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (01011, місто Київ, вул. Рибальська, будинок 13, ідентифікаційний код 32826328) заборгованість у сумі 22 445 (двадцять дві тисячі чотириста сорок п`ять) грн. 23 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 14 грудня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.